презентація

Презентація двотомного видання російськомовних творів Тараса Шевченка в перекладі українською мовою Марії Чумарної

Презентація двотомного видання російськомовних творів Тараса Шевченка в перекладі українською мовою Марії Чумарної

БЕЗСМЕРТНЕ СЛОВО Кобзаря понад двісті років освітлює шлях України до духовного пробудження у своїй істинній силі. Сьогодні воно – наш прапор за перемогу в останній війні з імперією зла. І тому так важливо повертати українцям усю спадщину нашого Пророка, особливо ту, яка в останні роки його життя творилася російською мовою, але несла в собі дух істинного патріотизму і нескореності нашого народу.

5 березня о 15.00 у Львівській національній науковій бібліотеці України імені В. Стефаника відбудеться презентація двотомного видання російськомовних творів Тараса Шевченка в перекладі українською мовою Марії Чумарної.

До першого тому із назвою «І зберегти політ орла» увійшли «Автобіографія» Тараса Шевченка, поема «Тризна», повісті «Художник» та «Близнюки». Другий том із назвою «Всемогутнє покликання» уміщає повість «Прогулянка із задоволенням та не без моралі», яку автор підписав псевдонімом Кобзар Дармограй, та «Щоденник» поета. Видання ілюстроване картинами Тараса Шевченка.
У презентації візьмуть участь заслужена артистка України Марія Сорока і лауреатки міжнародних конкурсів Ірина Содомора та Оксана Савіцька.

Запрошуємо усіх зацікавлених відвідати захід.
Вхід вільний!

Опубліковано Admistration в Без рубрики
Презентація книги «Пам’ять 33-го кличе молодих: сповіді свідків і слово історика»

Презентація книги «Пам’ять 33-го кличе молодих: сповіді свідків і слово історика»

27 листопада 2024 року о 14.00 у читальному залі імені Тетяни і Омеляна Антоновичів ЛННБ України імені В. Стефаника відбудеться презентація книги «Пам’ять 33-го кличе молодих: сповіді свідків і слово історика». Автор видання – Ганна Капустян, доктор історичних наук, професор Кременчуцького національного університету ім. Михайла Остроградського.

Понад 90 років тому радянський комуністичний тоталітарний режим скоїв злочин проти української нації – Голодомор-геноцид 1932–1933 рр. Тоді було вбито 10,5 мільйонів українців за їхнє бажання відродити Українську державу. Радянський уряд створив інформаційну блокаду навколо скоєного ним злочину. Історичні документи, які могли б свідчити про наміри вищого радянського політичного керівництва щодо організації Голодомору-геноциду 1932–1933 років в Україні, були позбавлені публічності в умовах функціонування комуністичного режиму.

У ситуації, що склалася стосовно джерельної бази дослідження історії Голодомору-геноциду 1932–1933 років, спогади очевидців стають важливим історичним документом.

У кінці 1980-х років професор Ганна Капустян започатковує Проєкт «Пам’ять 33-го кличе молодих». З того часу представники багатьох поколінь студентів університету записували спогади про Голодомор-геноцид у тих, кому пощастило вижити. У 2008 році світ побачив перший варіант книги «Пам’ять 33-го кличе молодих: спогади свідків і слово історика», яка згодом пережила три видання.

У четвертий тиждень листопада вшановуємо пам’ять українців, які загинули від Голодомору-геноциду 1932–1933 рр. На сьогодні слідчими, криміналістами, правниками, судовими експертами спільно з істориками встановлено, що під час Голодомору-геноциду 1932–1933 рр. було знищено 10, 5 млн українців в УСРР і Північно-кавказькому краї (Дон, Кубань). Ці втрати не були таємницею, а були відомі, про що свідчать не лише українські архіви, а й розсекречені матеріали в Німеччині, Польщі, Італії, США та інших країнах.

На сьогодні 37 парламентів країн світу визнали Голодомор геноцидом українців.

91 роковини пам’яті жертв Голодомору відбуваються на тлі новітніх злочинів кремля, геноцидної війни росії проти України. Важливо зауважити, що непокаране зло здатне повертатися. Українці разом з демократичною світовою спільнотою мають покласти край злочинам новітньої російської імперії, убезпечити світ від рашистської експансії.

 

Слава Україні! Героям Слава!

Вхід вільний!

Запрошуємо усіх охочих долучитись до цікавого та інформативного заходу!

Опубліковано Admistration в Без рубрики
Презентація монографії Оксани Середи «У полоні арту: українська мистецька преса Галичини міжвоєнного двадцятиліття» (Львів, 2023, 364 с.)

Презентація монографії Оксани Середи «У полоні арту: українська мистецька преса Галичини міжвоєнного двадцятиліття» (Львів, 2023, 364 с.)

21 лютого 2024 р. у Львівській національній науковій бібліотеці України імені В. Стефаника відбулася презентація монографії Оксани Середи «У полоні арту: українська мистецька преса Галичини міжвоєнного двадцятиліття» (Львів, 2023, 364 с.).

Із вітальним словом до присутніх звернувся генеральний директор Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника, кандидат педагогічних наук Василь Ферштей, який наголосив на важливості висвітлення культурних здобутків українців 1920–1930-х рр., адже вони є свідченням великої незламності духу і самопожертви української нації у бажанні плекати та розвивати свої культурні надбання і передавати їх наступним поколінням.

Авторка книги – кандидатка наук із соціальних комунікацій, старша наукова співробітниця Науково-дослідного інституту пресознавства ЛННБУ ім. В. Стефаника – дослідила мистецьку пресу як багатогранне культурологічне явище, яке мало вагомий вплив на формування українського мистецького середовища Галичини між двома світовими війнами. Загалом дослідниця охарактеризувала 45 мистецьких пресодруків. Також у монографії подано 125 біографічних нарисів безпосередніх учасників тогочасного мистецького пресовидавничого процесу, додавши до них трохи неформально-смішного під рубрикою «Пензлем в око». Книга  складається із передмови, чотирьох розділів, післямови, переліку ілюстрацій, покажчиків імен та часописів.

В обговоренні цього видавничого проєкту взяли участь докторка наук із соціальних комунікацій, професорка Школи журналістики та комунікації Українського католицького університету Емілія Огар; заступниця генерального директора з наукової роботи ЛННБУ імені В. Стефаника, докторка наук із соціальних комунікацій, професорка Лідія Сніцарчук; доктор історичних наук, професор Львівської національної академії мистецтв Роман Яців, які наголосили на важливості персоніфікації української історії та культури,  гідному пошануванню подвижницької праці ентузіастів української преси та виведенню з тіні малознаних імен міжвоєнного мистецького соціокультурного простору. Також було відзначено продуману структуру презентованого видання, невимушеність стилю подання тексту і метафоричність назв розділів та нарисів у книзі.

До слова були запрошені благодійники, завдяки яким книга побачила світ, – юрист, громадський діяч, голова Міжнародної громадської організації «Культурно-дослідницький центр України та Китаю «Ланьхва» Юрій Котик та український бізнесмен, меценат, президент Федерації водного поло України Олександр Свіщов. Зокрема, пан Юрій у своєму виступі наголосив, що українська нація за будь-яких обставин має бути найкращою у всьому: і на полі бою, й у наукових, громадських та культурних ініціативах.

Учать у заході також взяли нащадки редакторів та публіцистів, про яких розповідається у книзі, зокрема кандидатка фізико-математичних наук та громадсько-політична діячка Тетяна Крушельницька (внучка Івана Крушельницького та Галі Левицької, правнучка Антона та Марії Крушельницьких), дизайнерка етноодягу й народна майстриня Марія Савка-Гнилякевич (донька Ярослава Савки), викладачка скрипки у музичній школі № 5 Любов Стасюк (донька Данила Фіґоля), художник-реставратор Андрій Кабарівський (внук Богдана Кабарівського, правнук Северини Кабарівської), які подякували авторці, бібліотеці та благодійникам за привернення уваги до імен їхніх родичів та нове прочитання їхнього творчого доробку. Оксана Середа люб’язно подарувала примірники своєї книги спонсорам та родичам героїв своєї книги.



 

Опубліковано Admistration в Без рубрики