передання архіву

Урочисте передання до фондів ЛННБ України ім. В. Стефаника архіву педагога, фольклориста, казкаря Миколи Антоновича Зінчука

Урочисте передання до фондів ЛННБ України ім. В. Стефаника архіву педагога, фольклориста, казкаря Миколи Антоновича Зінчука

7 січня 2025 р. у Львівській національній науковій бібліотеці України ім. В. Стефаника відбулося передання унікального архіву педагога, фольклориста, казкаря Зінчука Миколи Антоновича (1925–2012).

Генеральний директор Бібліотеки Василь Ферштей привітав учасників урочистої події та відзначив непересічність особи М. Зінчука – збирача українських народних казок – та наголосив на унікальності переданих етнографічних записів, що є результатом його наполегливої та кропіткої праці, яка, безумовно, викличе зацікавлення дослідників-гуманітаріїв.

Завідувачка відділу рукописів, кандидатка історичних наук Мирослава Дядюк акцентувала, що урочисте передання архіву відбувається напередодні 100-річчя від дня народження Миколи Антоновича Зінчука (1925–2012). До відділу рукописів передані 83 справи (17685 аркушів): казки, фольклорні записи пісень, колядок, обрядових пісень, легенди, балади та оповідання, епістолярна спадщина (234 листи) та створені фондовласником (сином – Олександром Миколайовичем Зінчуком) копії переданих документів у форматі PDF.

Присутні могли побачити, зокрема, екземпляри книг із 40 – томної збірки українських народних казок, упорядкованих М. Зінчуком за регіональним принципом: «Казки Гуцульщини», «Казки Буковини», «Казки Покуття», «Казки Бойківщини», «Казки Закарпаття», «Казки Галичини», «Казки Чернігівщини», «Казки Наддніпрянщини» та ін. Серія вийшла у видавництвах Львова, Ужгорода, Тернополя, Чернівців та Києва. Серед книжкових видань – і книга авторських казок М. А. Зінчука «Чарівні казки» (2007) – лауреат літературно-наукового конкурсу імені Воляників-Швабінських фундації Українського Вільного Університету в Нью-Йорку та спогади «Скарбниці пам’яті», видані вже після смерті автора у 2014 р.

Демонструючи зразки рукописної спадщини краєзнавця і казкаря, М. Дядюк відзначила надзвичайну працьовитість і педантичність в оформленні та редагуванні рукописів, систематизації текстів після розшифрування касетних записів, адже у них зазначена детальна інформація про населений пункт, дату проведення запису, ім’я та прізвище оповідача, його соціальний статус та освіта. Звернула увагу присутніх на цінність епістолярної спадщини М. Зінчука, зосібна його листування з Василем Сухомлинським про педагогічні проблеми в системі тогочасної освіти та зауважила, що саме під його впливом М. Зінчук написав ряд науково-педагогічних статей для періодичних видань Грузії, Вірменії, Молдови, Румунії. Серед експонованих листів окреме місце займає його інтенсивне листування з представниками районних адміністрацій із проханням підтримки під час краєзнавчих експедицій; з керівниками видавництв та редакцій – з обговоренням видавничих планів і підготовки текстів казок, ілюстрацій тощо. Загалом, підсумувала М. Дядюк, особовий архів М. А. Зінчука, якому присвоєно номер фонду 364, став цінним національним надбанням у складі Національного архівного фонду Академії наук України.

Син фольклориста – Олександр Миколайович Зінчук, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри інфекційних хвороб Львівського медичного університету ім. Данила Галицького розповів цікаві факти з життя свого батька. Народився 7 березня 1925 р. у селі Кошелівка Пулинського р-ну Житомирської обл. у селянській родині середнього статку, яка у 1941 р. переїхала у селище Черняхівка Житомирської області. Там він закінчив дев’ятий клас Черняхівської середньої школи. У травні 1942 р. юнака разом із батьками вивезли до Німеччини на примусові роботи. Працював робітником на ремонті залізниці в м. Галле. Після невдалої спроби втечі його ув’язнили в концтаборі Флоссенбюрґ, на початку 1945 – перевели до концтабору Дахау. 29 квітня 1945 р. в’язнів звільнили американські військові. Микола Зінчук довго лікував важку форму туберкульозу. Повернувшись на Батьківщину, працював у колгоспі, у 1946 р. вступив на історичний факультет Львівського педагогічного інституту, який закінчив із відзнакою у 1950 р. Учителював у Руднівській середній школі, упродовж 1957-1963 рр. був директором Поріччянської восьмирічної школи (Яворівський р-н).

О. М. Зінчук розповів, що збирати і вивчати фольклорну спадщину краю батько розпочав у середині 1970-х рр. і за понад 30 років об’їздив містечка та села Західної України, Буковини, Закарпаття, Бойківщини, Гуцульщини, збирав легенди, народні казки, записував пісенну творчість. Загалом зібрав понад 8 тисяч казок, понад 7 тисяч пісень зі звукозаписом. Інтелектуальну спадщину свого батька вважає унікальною, оскільки новітні інформаційні технології, зокрема інтернет, витісняють народну творчість, й не так багато залишилося людей-оповідачів. Попри труднощі та перешкоди, байдужість чиновників, батько видав 31 том масштабного 40-томного видання, решту томів – видала родина. О. Зінчук озвучив нездійсненну мрію батька – перевидати опубліковані казки англійською мовою, задумувався він і про можливість занесення їх до Списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.

О. М. Зінчук від імені родини подарував до фондів Бібліотеки І-ІІІ, V-VIII томи видання Михайла Грушевського «Історія України-Руси» із записами про те, що примірники подаровані автором Науковому товариству ім. Шевченка у Львові. Їх у радянські часи М. Зінчук врятував від знищення та зберігав у своїй приватній бібліотеці. На згадку про урочисту подію генеральний директор В.Ферштей подарував О. М. Зінчуку примірники наукових видань Бібліотеки.



Завідувачка відділу рукописів, к. і. н. Мирослава Дядюк

Опубліковано Admistration в Без рубрики
Урочиста передача архіву педагога, фольклориста, казкаря Зінчука Миколи Антоновича (1925-2012)

Урочиста передача архіву педагога, фольклориста, казкаря Зінчука Миколи Антоновича (1925-2012)

(На фото: Микола Антонович Зінчук в експедиції. Справа розповідач казок Михайло Дідишин. Космач, 1984)

Шановні друзі, запрошуємо Вас 7 січня 2025 р. о 15.00 на урочисту передачу архіву педагога, фольклориста, казкаря Зінчука Миколи Антоновича (1925-2012).
Подія відбудеться в головному корпусі ЛННБ України ім. В. Стефаника (вул. Стефаника, 2).
Вхід вільний!
Опубліковано Admistration в Без рубрики
Урочисте передання Архіву академіка НАН України Я.Д.Ісаєвича до фонду Бібліотеки

Урочисте передання Архіву академіка НАН України Я.Д.Ісаєвича до фонду Бібліотеки


20 червня 2024 р. у головному корпусі ЛННБ України імені В. Стефаника у межах ХІІ Наукових читань імені академіка Ярослава Ісаєвича відбулося урочисте передання Архіву академіка НАН України Я. Д. Ісаєвича до фонду Бібліотеки.
Відкрили конференцію та привітали її учасників генеральний директор ЛННБ України ім. В. Стефаника Василь Ферштей та доктор історичних наук, професор, директор Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Ігор Соляр.
На пленарному засіданні з доповіддю «Українська діалектика – історія – ідентичність – зброя» виступила докторка філологічних наук, заступниця директора з наукової роботи Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Тетяна Ястремська.
Конференцію продовжила презентація монографії Ярослава Ісаєвича «Місто Дрогобич у ХV–XVIII ст.», під час якої виступили: кандидат історичних наук, завідувач відділу історії середніх віків Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Ілля Паршин; доктор історичних наук, професор Дрогобицького педагогічного університету імені Івана Франка Леонід Тимошенко та один із ініціаторів видання завідувач відділу природи Музею «Дрогобиччина» Володимир Пограничний.
Передання Архіву академіка НАН України Я. Д. Ісаєвича репрезентували: доктор історичних наук, старший науковий співробітник відділу нової історії України Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Роман Голик та кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця відділу нової історії України Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Наталія Мисак.
Присутніх також привітав Голова наглядової ради ЛННБ України ім. В. Стефаника професор, доктор економічних наук Степан Давимука.
Завідувачка відділу рукописів, кандидатка історичних наук Мирослава Дядюк подякувала доньці Ярослава Ісаєвича п. Лесі та усім причетним науковим осередкам за передання до фонду Бібліотеки особистого архіву українського вченого.
Учасники конференції, гості мали змогу оглянути у виставковій залі Книгозбірні експозицію «Ярослав Ісаєвич – видатний український історик, культоролог, книгознавець, громадський діяч»


Опубліковано Admistration в Без рубрики
Передача архіву академіка НАН України Ярослава Ісаєвича Львівській національній науковій бібліотеці України імені В. Стефаника (анонс)

Передача архіву академіка НАН України Ярослава Ісаєвича Львівській національній науковій бібліотеці України імені В. Стефаника (анонс)

20 червня у головному корпусі ЛННБ України імені В. Стефаника (вул. Стефаника, 2) відбудуться урочистості, присвячені Ярославові Ісаєвичу – видатному історику та культурологу, досліднику українського книговидання, багаторічному директорові Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича, доктору історичних наук, професору, академіку НАН України.

У межах пам’ятних заходів заплановано відкриття пам’ятника Ярославові Ісаєвичу (Личаківський цвинтар, 10:00–11:00). Урочистості буде продовжено в головному корпусі ЛННБ України імені В. Стефаника (початок о 12 год.). У програмі ХІІ Наукових читань імені Ярослава Ісаєвича передбачено пленарне засідання, презентація монографії «Місто Дрогобич у ХV–XVIII ст.», передача особового архіву вченого до фонду Бібліотеки. До уваги учасників і гостей у виставковій залі установи репрезентовано книжково-документальну експозицію, яка відображає непересічний доробок вченого.

Співорганізатори урочистостей: Західний науковий центр НАН України і МОН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, ЛННБ України ім. В. Стефаника.

Опубліковано Admistration в Без рубрики
ПАМ’ЯТКИ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: АРХІВ РОДИНИ БІБЕРОВИЧІВ (Дарунок Богдана Волошинського фондам ЛННБУ ім. В. Стефаника)

ПАМ’ЯТКИ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: АРХІВ РОДИНИ БІБЕРОВИЧІВ (Дарунок Богдана Волошинського фондам ЛННБУ ім. В. Стефаника)

17 квітня 2024 р. о 16.00 год. у читальній залі імені Тетяни та Омеляна Антоновичів Львівської національної наукової бібліотеки імені Василя Стефаника (вул. В. Стефаника, 2) до фондів Бібліотеки було передано мистецький архів видатних українських драматичних акторів Івана та Іванни Біберовичів.


Іван Біберович (1854–1920) – актор, режисер, перекладач драматичних творів, театральний діяч. Від 1871 р. грав у складі театральних труп А. Моленцького, О. Бачинського і Руського народного театру товариства «Руська бесіда» у Львові, директором якого був упродовж 1882–1892 років. Іванна Біберович (1858–1937) – акторка Руського народного театру товариства «Руська бесіда» у Львові у 1874–1893 роках, його довголітня примадонна. 1893 р. подружжя зійшло з професійної сцени. Через рік – 1894 р., переїхало на стале проживання до Коломиї, де долучилося до організації аматорського театрального руху в місті. Упродовж тривалої акторської кар’єри і творчих стосунків із багатьма діячами української культури Іван та Іванна Біберовичі сформували чималий артистичний архів, який по їх смерті зберігали представники кількох поколінь коломийських родин Курп’яків, Коссаків і Волошинських.

Архів Біберовичів одним із перших дослідив та описав член Національної спілки краєзнавців України Богдан Волошинський. Згодом із науково-краєзнавчими публікаціями виступив у часописах «Жовтень», «Дзвін», «Науковий вісник Музею Івана Франка у Львові», «Просценіум», «Краєзнавець Прикарпаття», написав статті до «Енциклопедії Сучасної України» й «Енциклопедії Коломийщини», видав книжку «Родина Біберовичів». Докладно історія родини та перипетії фотоспадщини описані у статті «Доля архіву Біберовичів» (часопис «Просценіум», рубрика «Архів»).

Основа архіву – збірка давніх театральних світлин, світських портретів, фото в сценічних костюмах та постановних фото сцен театральних вистав за участю акторів і театральних діячів Руського народного театру товариства «Руська бесіда» у Львові. Серед них знані українські митці: Іван Біберович, Іванна Біберович, Михайло Коралевич, Теофілія Романович, Марія Романович, Антон Моленцький, Петро Кукула, Ольга Моленцька, Теофілія Бачинська, Іван Григорович, Казимир Плошевський, Марія Фіцнер, Тит Гембицький, Елеонора Стечинська, Кароліна Клішевська.

Особливу культурну цінність має рідкісний фотопортрет видатного українського театрального діяча, режисера, актора, письменника і драматурга Марка Кропивницького (1840–1910) з дарчим підписом для Іванни Біберович, надісланий із Петербурга і датований 16 січня (ст. ст.) 1887 р. У збірці також портрети українських письменників і драматургів: Юрія Федьковича, Сидора Воробкевича (з автографом), Григорія Цеглинського. Унікальними є світлини та афіші з відзначення 75-літнього ювілею Іванни Біберович у Коломиї в березні 1937 р. До збірки ввійшли –світлини вченого і громадсько-політичного діяча Кирила Студинського (з дарчим підписом І. Біберовичу) у молодому віці та учня випускного класу Бережанської гімназії, майбутнього церковного діяча (і дядька письменника Богдана Лепкого) Омеляна Глібовицького (з дарчим підписом І. Біберович). А також – портрети (світські і в ролях) польських драматичних і оперних акторів Гелени Моджеєвської, Густава Зімаєра, Олександра Бандровського, Антоніни Квєцінської, Феліції Стаховіч-Грекової, Аделі Желязовської.

Передання мистецького архіву Івана та Іванни Біберовичів Львівській національній науковій бібліотеці імені Василя Стефаника допоможе повноцінно впровадити ці пам’ятки української культурної спадщини до наукового обігу, зробити їх доступнішими для сучасних дослідників історії українського театру в Галичині. Оскільки свого часу Бібліотеці вже отримала значну кількість іконографічних матеріалів (зокрема й у царині історії галицько-українського театру) з ліквідованого совєтською владою Музею НТШ у Львові, то долучені до мистецьких фондів матеріали архіву Біберовичів поповнять джерельну базу для провадження подальших фахових досліджень історії українського театру і творення нових культурно-мистецьких видавничих проєктів.

Чин передання мистецького архіву Івана та Іванни Біберовичів присвячено 160-річчю створення першого професійного українського театру в Галичині – Руського народного театру товариства «Руська бесіда» у Львові.


Відеозвіт про захід

Опубліковано Admistration в Без рубрики