Осcолінська зустріч «Чому потрібно будувати нові музеї?»
В українському публічному дискурсі, особливо під час війни, постійно точаться дискусії щодо доцільності витрачання державних коштів на будівництво музеїв. Подібні голоси лунають і в Польщі. Однак під час Осcолінської зустрічі ми будемо обговорювати не «чи», а «чому» варто творити нові музеї. Два музеєзнавці-практики – Леся Гасиджак та Роберт Костро – обговорять культуротворчу функцію музеїв та їхню роль у формуванні соціальної, культурної, національної свідомості громадян; поділяться з аудиторією досвідом створення музеїв з нуля, представлять сучасну музейну культуру.
Леся Гасиджак – канд.іст.наук, генеральна директорка Національного музею Голодомору-геноциду в Києві. Роберт Костро – директор Музею історії Польщі у Варшаві
11 вересня 2024, 17:00 (захід проводитиметься польською та українською мовами) Читальний зал ім. Тетяни і Омеляна Антоновичів ЛННБ України імені В. Стефаника, вул. В. Стефаника, 2 Вхід вільний! Захід транслюватиметься онлайн із синхронним перекладом з української мови на польську: https://fb.me/e/98Z0SxK9M
Запрошуємо Вас на 103 Оссолінську зустріч «Artes. Сучасні львівські митці» (29 травня 2024 р. о 17.00)
Зустріч навколо книги Пйотра Лукашевича «Artes. Nowocześni plastycy lwowscy», яка презентує Об’єднання митців artes, що діяло у Львові у 1929–1935 роках і було одним з найоригінальніших явищ в авангардному мистецтві Центрально-Східної Європи. Пйотр Лукашевич реконструює історію цієї групи та всебічно аналізує творчість митців, таких як Отто Ган, Єжи Яніш, Роман Сельський, Марґіт Райх-Сельська, Александр Кшивоблоцький, Людвік Ліллє та Генрик Стренг, яких з легкістю маркували «сюрреалістами зі Львова».
«З сюрреалізмом їх об’єднувало головне спрямування – романтичне по суті заперечення інтелекту на користь почуттів і домінуючої ролі уяви. Від сюрреалізму вони також взяли нову, органічну морфологію, протиставлену попередній механістично-абстрактній, але передусім засвоїли сміливість і свободу в поетичному перетворенні дійсності, в динамічному об’єднанні форм і образів».
Вперше книга Пйотра Лукашевича була опублікована у 1975 році у видавництві Оссолінеум під назвою «Zrzeszenie Artystów Plastyków artes (1929–1935)». А наприкінці 2023 р. побачило світ нове оновлене видання цієї чудової монографії – «Artes. Nowocześni plastycy lwowscy»,
У дискусії візьмуть участь:
Пйотр Лукашевич, автор книги «Artes. Nowocześni plastycy lwowscy» (Artes. Сучасні львівські митці) та її українського видання «Об’єднання Митців artes (1929-1935) та інші історії львівського модернізму».
Андрій Бояров, автор опрацювання та післямови польського видання книги та редактор, автор передмови, доповнень і перекладу її українського видання.
29 ТРАВНЯ 2024, 17:00 (захід польською та українською мовами)
Читальний зал ім. Тетяни і Омеляна Антоновичів ЛННБ України імені В. Стефаника, вул. В. Стефаника, 2
Вхід вільний!
Захід транслюватиметься онлайн із синхронним перекладом з польської на українську мову
На зустрічі будуть представлені книжки: «Artes. Nowocześni plastycy lwowscy» (Видавництво Ossolineum, Вроцлав, 2023 ), а також «Об’єднання Митців artes (1929–1935) та інші історії львівського модернізму» (Центр міської історії Центрально-Східної Європи, Львів, 2021).
З 17 лютого 2025 р. Відділ рідкісної книги відновлює обслуговування користувачів у читальному залі (вул. Лисенка, 14).
З9 грудня 2024 р. у зв’язку із проведенням внутрішніх ремонтних робіт Інститут досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів призупиняє обслуговування користувачів (вул. Бібліотечна, 2). Обслуговування користувачів здійснюватиметься дистанційно шляхом надання послуги «електронне доставляння документів»
(детальніше [email protected] [email protected]).
ЛННБУ ім. В. Стефаника подовжує надання інформаційних послуг
повнотекстовий електронний архів української періодики LIBRARIA
Львівська національна наукова Бібліотека України імені В. Стефаника отримала річну передплату до повнотекстового електронного архіву української періодики онлайн LIBRARIAзавдяки грантовому фінансуванню Фонду катедр українознавства (Ukrainian Studies Fund) – освітньої благодійної інституції, створеної українською діаспорою в США 1958 року з метою сприяння розвитку освітніх програм, знань та інформації про Україну та українців. Найбільшим його проєктом є заснування програми україністики в Гарвардському університеті, ФКУ також надає підтримку численним проєктам вчених Північної Америки та Європи, в тому числі українським (www.ukrainianstudiesfund.org).
Звертаємо увагу, що отримати доступ до повнотекстового електронного архіву української періодики онлайн LIBRARIA можна з комп’ютерів читальних залів Бібліотеки.
Research4Life
Прагнучи надати підтримку науковій спільноті України в умовах повномасштабної війни, яку розв’язала РФ, видавництва наукової літератури відкрили українським вченим до кінця 2022 року безкоштовний доступ до повнотекстових електронних ресурсів в межах проєкту Research4Life. Research4Life– проєкт, організований у форматі державно-приватного партнерства Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО), Програмою ООН із навколишнього середовища (ЮНЕП), Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ), Міжнародною організацією праці (МОП), Корнельським і Єльським університетами, а також Міжнародною асоціацією науково-технічних і медичних видавців.
Через порталResearch4Life надається доступ до електронних колекції книг і журналів міжнародних видавництв Elsevier, Springer Nature, John Wiley & Sons, Taylor & Francis, Emerald, Sage Publications, Oxford University Press, Cambridge University Press, IOP Publishing, повний перелік можна подивитись тут(обравши у відповідних полях назву країни Ukraine та тип установи NationalLibrary).
У межах платформи Research4Life забезпечується доступ до більше ніж 154 тис. наукових журналів і книг від понад 200 видавців з усього світу.
GOALI – дослідження в галузі права та соціальних наук.
Відеоінструкції з використання платформи Research4Lifeможна подивитись тут. Отримати тестовий доступ:
Доступ надається працівникам та користувачам бібліотеки віддалено за умови обов’язкового логування. Логін і пароль можна отримати склавши запит до контактної особи установи на електронну пошту: [email protected] (сервісна послуга ЕДД).
Цифрова бібліотека Onleihe дає можливість випозичати широкий спектр цифрових носіїв, таких як електронні книги, електронні документи, електронна музика, електронні аудіо та електронні відео, електронні періодичні видання.
Користувачам послуги Onleihe потрібно зареєструватись у Mein Goethe.de, або створити обліковий запис на Mein Goethe.de (реєстрація та користування Mein Goethe.de та Onleihe безкоштовні).
Onleihe – це новий електронний сервіс світової мережі бібліотек Goethe-Institut. Цей сервіс дозволяє взяти на обмежений проміжок часу електронні книжки, електронні аудіо-книжки й електронні періодичні видання у користування. Для цього потрібно просто завантажити обрані матеріали у нашій системі Onleihe.
Необхідність повертати матеріали зникає автоматично: після завершення терміну користування ви втрачаєте доступ до матеріалів.
Через систему Onleihe ви можете одним кліком мишки взяти необхідні вам матеріали на абонемент у будь-який час – 24 години на добу, 7 днів на тиждень.
каталог онлайнових цифрових колекцій Національної бібліотеки імені Оссолінських у Вроцлаві
Нагадуємо, що скористатися доступом до оцифрованих колекцій можна з будь-якого комп’ютера Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до Katalog zbiorów cyfrowych (Zakład Narodowy im. Ossolińskich), зареєструвавшись у мережі Бібліотеки за допомогою читацького квитка.
Інформаційна база даних Zasoby cyfrowe Zakładu Narodowego im.Ossolińskich містить різноманітні типи колекцій, збережених на цифровому носії, тобто: електронні видання та публікації, оцифровані колекції (рукописи, журнали, стародруки), аудіодокументи тощо.
База даних постійно оновлюється та поповнюється новими документами. Представлена значна частина оцифрованих львівських архівів провідних польських аристократичних родів, у т.ч. Батовських, Оссолінський, Ценських, Любомирських та ін. Водночас база даних містить документи зі львівського архіву Оссолінеуму та окремі рукописи, зібрані у Вроцлаві.
Web of Science, Scopus, ScienceDirect
Львівська національна наукова Бібліотека України імені В. Стефаника подовжує надання доступу до передплачених баз даних Web of Science, Scopus, ScienceDirect (включно з безстроковим доступом до колекції 2088 електронних монографій 2019-2020 рр.).
Провайдер послуги підключення до наукометричних баз даних Державна науково-технічна бібліотека України.
Нагадуємо, що скористатися доступом до наукометричних баз даних можна з будь-якого комп’ютера Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до наукометричних баз Web of Science, Scopus, ScienceDirect, зареєструвавшись у мережі Бібліотеки та створивши кабінет користувача.
Леся Гасиджак – канд.іст.наук, генеральна директорка Національного музею Голодомору-геноциду в Києві.
11 вересня 2024, 17:00 (захід проводитиметься польською та українською мовами)
Читальний зал ім. Тетяни і Омеляна Антоновичів ЛННБ України імені В. Стефаника, вул. В. Стефаника, 2
Вхід вільний!
Захід транслюватиметься онлайн із синхронним перекладом з української мови на польську: https://fb.me/e/98Z0SxK9M
