Робота конференції планується за такими тематичними напрямами:
Декоративно-ужиткове мистецтво.
Музичне мистецтво.
Образотворче мистецтво.
Театр, кіно і фотографія.
Культурологія.
Музейництво і колекціонерство.
Реставрація.
Робочі мови конференції: українська, англійська, польська
Для участі у конференції просимо:
До 1 травня 2025 р. надіслати заявку (форму додано) під назвою: Прізвище доповідача_Заявка (наприклад: Тищук_Заявка), на електронну адресу [email protected]
До 1 червня 2025 р. надіслати доповідь на електронну адресу [email protected]
Вимоги до оформлення доповіді: текст доповіді повинен бути набраний у редакторі Word із розширенням doc, обсяг – п’ять–сім сторінок (не нумерованих; до 13 500 знаків із пробілами) формату А-4, кегль 14, вирівнювання за шириною сторінки, міжрядковий інтервал 1,5, абзацний відступ 1,25 см, поля 2 см. Бібліографічні покликання потрібно оформити відповідно до вимог ДСТУ 8302:2015 «Бібліографічні посилання: загальні положення та правила складання» і подати у кінці тексту за алфавітом, а в тексті в квадратних дужках зазначити номер позиції і номер сторінки. У назві файлу належить зазначити номер тематичного напряму роботи конференції (1–7) і прізвище доповідача (наприклад: 2–ТИЩУК). Текст доповіді подавати без ілюстрацій.
Заборонено цитувати в тексті та вносити до бібліографічних списків джерела, які опубліковані російською мовою в будь-якій країні, а також джерела іншими мовами, якщо вони опубліковані на території росії та білорусі.
Доповіді планується видати до початку конференції.
Оргкомітет залишає за собою право відбору доповідей.
Участь у конференції безкоштовна. Витрати, пов’язані з участю в конференції (проїзд, проживання, харчування), беруть на себе учасники конференції.
З нагоди Всесвітнього дня вишиванки, який щорічно традиційно відзначають у третій четвер травня, у виставкових залах Інституту досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів ЛННБ України імені В. Стефаника організовано виставку пам’яток культурної спадщини мистецького осередку села Підберізці Підберізцівської територіальної громади на Львівщині.
У першій і – найбільшій – частині експозиції представлені вишивані, пишно оздоблені вироби початку минулого століття, зокрема першої його третини. З-поміж численних експонатів привертають увагу вишиті золотими руками українських жінок сорочки, запаски і кептарики. Виконані на різних тканинах, як правило, лляними, бавовняними і вовняними нитками, різними техніками, вони гармонійно поєднують традиційні орнаменти з тими, які тільки входили в моду на початку ХХ ст. Багате розмаїття орнаментів, окремих їхніх елементів свідчить про творче переосмислення українками давнього і нового. Кожна вишивана річ вражає поєднанням мотивів: геометричних, рослинних, зооморфних. Сорочки вдало доповнюють ткані речі, зокрема крайки.
Чоловічий стрій, вишитий у першій половині 1930-х рр. Євою Мит (1910 р. н.) для свого чоловіка; жіночий стрій, вишитий у 1914–1918 рр. Євою Цар (1898 р. н.)
Жіночий стрій: сорочка, вишита приблизно у 1930-х рр. і подарована Ганною Олешко до збірки Народного Дому с. Підберізці; родинна запаска з дому Ольги Цар (1908 р. н.)
Жіночий стрій: сорочка, вишита у другій половині 1940-х рр. Юлією Миць (1933 р. н.); запаска, вишита у 1920-ті рр. матір’ю Катерини Оленич (1923 р. н.)
Поряд із традиційним вбранням села Підберізці в інший частині виставки можна оглянути зразки декоративно-прикладного мистецтва: наволочки, обруси, верети (вереття) тощо. На окрему увагу заслуговують вишиті рушники різного призначення, які знайомлять із життям та побутом не тільки окремого села, але й цілого регіону. Цю частину експозиції доповнюють фотографії селян у народному вбранні. Збережені на плівці миті не тільки є свідченням неповторних культурних традицій, а й прекрасним джерелом для вивчення матеріальної культури, втраченої протягом десятиліть.
Пошівка, вишита у 1914 р. Ксенією Цар (1896 р. н.)
Обрус, вишитий у другій половині 1940-х рр. Анною Цар з дому Дмитерко (1919 р. н.)
Рушник, вишитий у 1920-ті – 1930-ті рр. Ганною Кіт (1898 р. н.); образ «Ісус Христос – Небесний Учитель» авторства Осипа Куриласа, репродукція 1910 р. з дому Варвари Цар.
Обрус, вишитий у 1920-х рр. у Євою Губкою (1898 р. н.)
Верета, вишита в 1911 р. Варварою Влох (1896 р. н.)
Окрему частину виставки формують твори Івана Весни (1909–1985), українського скульптора, родом із села Підберізці, учня скульптора і різьбяра Андрія Коверка, автора багатьох скульптур і рельєфів на історичні теми. Збережені родиною його роботи доповнені архівними матеріалами, які розкривають творчий шлях митця, а також численними фотографіями творів, у тому числі вже втрачених.
Весна Іван. Ярослав Мудрий. 1982 р., дерево
Весна Іван. Данило Галицький. 1982 р., дерево
Весна Іван. Василь Стефаник. 1971 р., бронза
На виставці експонуються світлини місцевої церкви Архистратига Михаїла, яка збудована у 1891–1910 роках у неовізантійському стилі знаним архітектором Іваном Левинським (1851–1919) і оздоблена монументальними розписами пензля Модеста Сосенка (1875–1920). Як стверджує дослідниця творчої спадщини митця, Олеся Семчишин-Гузнер, ця сільська церква є однією з небагатьох, де поліхромія знаного українського живописця збережена у первинному вигляді.
Організатор цієї мистецької виставки – Ірина Вишинська ставила перед собою мету показати багатство культури українського народу на прикладі села Підберізці, яке творить самобутній мистецький осередок. За сприяння відділу з питань освіти, культури та дозвілля Підберізцівської ТГ, родини Івана Весни, а також усіх односельчан, які надали матеріали, вона зібрала і підготувала для експозиції десятки пам’яток. Першим кроком до подальшого їхнього дослідження і популяризації став підготовлений до виставки буклет зі світлинами церкви Архистратига Михаїла, її розписів, різьбленої проповідниці роботи Івана Весни (1937 р.). Крім того, з ініціативи Ірини Вишинської і за проєктом Тетяни Срібної односельчани вишивають ялинкові прикраси, а також сорочечки для немовлят, які передають до пологових будинків Львова.
Ялинкові прикраси, вишиті громадою села Підберізці у 2023 р.
Ялинкові прикраси, вишиті громадою села Підберізці у 2023 р.
Ялинкові прикраси, вишиті громадою села Підберізці у 2023 р.
Ялинкові прикраси, вишиті громадою села Підберізці у 2023 р.
Висловлюємо щиру подяку всім, хто долучився до організації та проведення виставки: голові Підберізцівської територіальної громади Василеві Ковалю, начальниці відділу з питань освіти, культури та дозвілля Олесі Крохмалюк, головному спеціалісту відділу з питань освіти, культури та дозвілля Христині Попович, студії Юрія Мельничука та її випускникам, родині Івана Весни, а також усім мешканцям села Підберізці, які зберегли і надали такі чудові експонати.
Окрему подяку складаємо адміністрації і працівникам Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника, зокрема Інституту досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів.
Експозицію можна оглянути протягом 16 травня – 28 червня 2024 р. у будні з 12.00 до 16.00 (вул. Бібліотечна, 2), попередньо зареєструвавшись за адресою: [email protected].
Кожного вівторка о 15. 00 – кураторська екскурсія Ірини Вишинської.
Робота конференції планується за такими тематичними напрямами:
Декоративно-ужиткове мистецтво.
Музичне мистецтво.
Образотворче мистецтво.
Театр, кіно і фотографія.
Культурологія.
Музейництво і колекціонерство.
Реставрація.
Робочі мови конференції: українська, англійська, польська
Для участі у конференції просимо:
До 1 травня 2024 р. надіслати заявку (форма додається) під назвою: Прізвище доповідача_Заявка (наприклад: Тищук_Заявка), на електронну адресу [email protected]
До 1 червня 2024 р. надіслати доповідь на електронну адресу [email protected]
Вимоги до оформлення доповіді: текст доповіді повинен бути набраний у редакторі Word із розширенням doc, обсяг – п’ять–сім сторінок (не нумерованих; до 13 500 знаків з пробілами) формату А-4, кегль 14, вирівнювання за шириною сторінки, міжрядковий інтервал 1,5, абзацний відступ 1,25 см, поля 2 см. Бібліографічні покликання оформлюються відповідно до вимог ДСТУ 8302:2015 «Бібліографічні посилання: загальні положення та правила складання» і подаються у кінці тексту за алфавітом, а в тексті в квадратних дужках зазначається номер позиції і номер сторінки. У назві файлу належить зазначити номер тематичного напряму роботи конференції (1–6) і прізвище доповідача (наприклад: 2–ТИЩУК). Тема листа до оргкомітету: Прізвище доповідача_Конференція (наприклад: ТИЩУК_Конференція).
Доповіді планується видати до початку конференції.
Оргкомітет залишає за собою право відбору доповідей.
Участь у конференції безкоштовна. Витрати, пов’язані з участю в конференції (проїзд, проживання, харчування), беруть на себе учасники конференції.
ЛННБУ ім. В. Стефаника подовжує надання інформаційних послуг
повнотекстовий електронний архів української періодики LIBRARIA
Львівська національна наукова Бібліотека України імені В. Стефаника отримала річну передплату до повнотекстового електронного архіву української періодики онлайн LIBRARIAзавдяки грантовому фінансуванню Фонду катедр українознавства (Ukrainian Studies Fund) – освітньої благодійної інституції, створеної українською діаспорою в США 1958 року з метою сприяння розвитку освітніх програм, знань та інформації про Україну та українців. Найбільшим його проєктом є заснування програми україністики в Гарвардському університеті, ФКУ також надає підтримку численним проєктам вчених Північної Америки та Європи, в тому числі українським (www.ukrainianstudiesfund.org).
Звертаємо увагу, що отримати доступ до повнотекстового електронного архіву української періодики онлайн LIBRARIA можна з комп’ютерів читальних залів Бібліотеки.
Research4Life
Прагнучи надати підтримку науковій спільноті України в умовах повномасштабної війни, яку розв’язала РФ, видавництва наукової літератури відкрили українським вченим до кінця 2022 року безкоштовний доступ до повнотекстових електронних ресурсів в межах проєкту Research4Life. Research4Life– проєкт, організований у форматі державно-приватного партнерства Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО), Програмою ООН із навколишнього середовища (ЮНЕП), Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ), Міжнародною організацією праці (МОП), Корнельським і Єльським університетами, а також Міжнародною асоціацією науково-технічних і медичних видавців.
Через порталResearch4Life надається доступ до електронних колекції книг і журналів міжнародних видавництв Elsevier, Springer Nature, John Wiley & Sons, Taylor & Francis, Emerald, Sage Publications, Oxford University Press, Cambridge University Press, IOP Publishing, повний перелік можна подивитись тут(обравши у відповідних полях назву країни Ukraine та тип установи NationalLibrary).
У межах платформи Research4Life забезпечується доступ до більше ніж 154 тис. наукових журналів і книг від понад 200 видавців з усього світу.
GOALI – дослідження в галузі права та соціальних наук.
Відеоінструкції з використання платформи Research4Lifeможна подивитись тут. Отримати тестовий доступ:
Доступ надається працівникам та користувачам бібліотеки віддалено за умови обов’язкового логування. Логін і пароль можна отримати склавши запит до контактної особи установи на електронну пошту: [email protected] (сервісна послуга ЕДД).
Цифрова бібліотека Onleihe дає можливість випозичати широкий спектр цифрових носіїв, таких як електронні книги, електронні документи, електронна музика, електронні аудіо та електронні відео, електронні періодичні видання.
Користувачам послуги Onleihe потрібно зареєструватись у Mein Goethe.de, або створити обліковий запис на Mein Goethe.de (реєстрація та користування Mein Goethe.de та Onleihe безкоштовні).
Onleihe – це новий електронний сервіс світової мережі бібліотек Goethe-Institut. Цей сервіс дозволяє взяти на обмежений проміжок часу електронні книжки, електронні аудіо-книжки й електронні періодичні видання у користування. Для цього потрібно просто завантажити обрані матеріали у нашій системі Onleihe.
Необхідність повертати матеріали зникає автоматично: після завершення терміну користування ви втрачаєте доступ до матеріалів.
Через систему Onleihe ви можете одним кліком мишки взяти необхідні вам матеріали на абонемент у будь-який час – 24 години на добу, 7 днів на тиждень.
каталог онлайнових цифрових колекцій Національної бібліотеки імені Оссолінських у Вроцлаві
Нагадуємо, що скористатися доступом до оцифрованих колекцій можна з будь-якого комп’ютера Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до Katalog zbiorów cyfrowych (Zakład Narodowy im. Ossolińskich), зареєструвавшись у мережі Бібліотеки за допомогою читацького квитка.
Інформаційна база даних Zasoby cyfrowe Zakładu Narodowego im.Ossolińskich містить різноманітні типи колекцій, збережених на цифровому носії, тобто: електронні видання та публікації, оцифровані колекції (рукописи, журнали, стародруки), аудіодокументи тощо.
База даних постійно оновлюється та поповнюється новими документами. Представлена значна частина оцифрованих львівських архівів провідних польських аристократичних родів, у т.ч. Батовських, Оссолінський, Ценських, Любомирських та ін. Водночас база даних містить документи зі львівського архіву Оссолінеуму та окремі рукописи, зібрані у Вроцлаві.
Web of Science, Scopus, ScienceDirect
Львівська національна наукова Бібліотека України імені В. Стефаника подовжує надання доступу до передплачених баз даних Web of Science, Scopus, ScienceDirect (включно з безстроковим доступом до колекції 2088 електронних монографій 2019-2020 рр.).
Провайдер послуги підключення до наукометричних баз даних Державна науково-технічна бібліотека України.
Нагадуємо, що скористатися доступом до наукометричних баз даних можна з будь-якого комп’ютера Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до наукометричних баз Web of Science, Scopus, ScienceDirect, зареєструвавшись у мережі Бібліотеки та створивши кабінет користувача.