 |
Збірник математично-природописно-лікарської секції НТШКолекцію складено з кількох частин: більшість статей оцифровано завдяки співпраці колективів Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника, Інституту фізики конденсованих систем НАН України та Наукового товариства імені Шевченка; використано цифрові версії деяких статей із колекції на сайті Математичного вісника НТШ; окремі файли були знайдені у відкритому доступі на різних ресурсах. У реалізації нашого головного задуму - оцифрування усіх випусків Збірника математично-природничо-лікарської (МПЛ) секції НТШ і організації відкритого доступу до них - нам допомагали друзі і колеги з інших установ, зокрема, Мартін Роде (Університет Інсбрука) та Христина Гнатенко (кафедра теоретичної фізики ЛНУ). Олег Петрук (Інститут прикладних проблем механіки і математики) доповнив колекцію хроніками МПЛ секції НТШ (Sitzungsberichte der Mathematisch-Naturwissenschaftlich-Ärztlichen Sektion). Щира усім подяка! Архів номерів >>> 1897: Том 1 1897: Том 2 __ 1898: Том 3 №1 1898: Том 3 №2 1898: Том 4 №1 1899: Том 4 №2 1899: Том 5 №1 1899: Том 5 №2 1900: Том 6 №1 1900: Том 6 №2 1900: Том 7 №1 1901: Том 7 №2 1901: Том 8 №1 1902: Том 8 №2 1903: Том 9 1905: Том 10 1907: Том 11 1908: Том 12 1909: Том 13 1910: Том 14 1912: Том 15 № 1 1913: Том 15 № 2 1913: Том 16 1916: Том 17 1919: Том 18—19 1922: Том 21 1925: Том 23—24 1926: Том 25 1927: Том 26 1928: Том 27 1929: Том 20 1930: Том 28—29 1934: Том 30 1937: Том 31 1938: Том 32 №1 1939: Том 32 №2 |
 |
Альбом сформований за результатами резонансної виставки «Керамічний код Івана Левинського» (Львів, 2019–2020). Репродуковані у книзі понад 500 пам’яток ужиткової і будівельної кераміки кінця ХІХ — початку ХХ ст. дають уявлення про виняткове мистецьке явище, створене підприємницьким талантом українського архітектора Івана Левинського. Науково-популярні статті дослідників зі Львова, Опішні, Харкова розкривають перед читачем захопливу панораму закодованих у візуальних формах смислів, що постали в добу модерну — час, коли в пошуку власного національного виразу з новою силою зазвучав мистецький діалог між Заходом і Сходом України. Колектив авторів: Софія Король, Олена Щербань, Оксана Герій, Ростислав Шмагало, Олег Рибчинський, Андрій Клімашевський, Інна Акмен, Галина Івашків, Людмила Герус, Людмила Овчаренко, Агнія Колупаєва. За редакцією Андрія Клімашевського Куратор видання: Оксана Герій Художній редактор: Інна Акмен Коректор: Лариса Купріянчик Автор обкладинки: Інна Акмен Дизайн видання: Інна Акмен, Андрій Колотай Фотозйомка: Орест Герій Дозвіл на публікацію пам'яток з фондів Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України № 83 від 05.06.2020 р. Видання здійснено за підтримки Українського Культурного Фонду Розділи книги >>>
Іван Левинський: віхи життя і праці У пошуках керамічного коду Кераміка свят і повсякдення Художньо-промислові виставки та пожвавлення керамічного промислу в Галичині; Типи глиняного посуду фабрики Івана Левинського; Орнаментика керамічних виробів; «Керамічний код Івана Левинського»: розкодування імен та шкіл Майолікові акценти міських кам’яниць Технологія створення фабричної будівельної кераміки Керамічний фасад міста як автограф Івана Левинського Барвистий світ кераміки Василя Кричевського Нова мова дрібної пластики Фігурки Теофіла і Олександри Джулинських: типажі та їхні художні особливості Опішнянська глиняна іграшка з колекції Івана Левинського Розкрилля українського керамолога Осипа Білоскурського Соло кахляної печі Кахлі фабрики Івана Левинського у Львові Summаry / Streszczenie Каталог |
ЛННБУ ім. В. Стефаника подовжує надання інформаційних послуг
повнотекстовий електронний архів української історичної періодики LIBRARIA
Проект компанії Архівні інформаційні системи (АІС), що здійснюється у співпраці з бібліотеками, архівами та науковими інституціями в Україні та за її межами. Мета проекту – оцифрувати та надати доступ онлайн до чим більшого масиву української історичної періодики.
Ресурс постійно наповнюється. Наразі оцифровано більше 700 000 сторінок понад 400 видань українською, польською, німецькою, румунською, їдиш, кримсько-татарською та російською мовами, що видавалися у різних регіонах України та поза її межами від початку до 50-х років ХХ ст. Безкоштовний демо контент можна переглядати тут.
Research4Life
Прагнучи надати підтримку науковій спільноті України в умовах повномасштабної війни, яку розв’язала РФ, видавництва наукової літератури відкрили українським вченим до кінця 2022 року безкоштовний доступ до повнотекстових електронних ресурсів в межах проєкту Research4Life.
Research4Life – проєкт, організований у форматі державно-приватного партнерства Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО), Програмою ООН із навколишнього середовища (ЮНЕП), Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ), Міжнародною організацією праці (МОП), Корнельським і Єльським університетами, а також Міжнародною асоціацією науково-технічних і медичних видавців.
Через портал Research4Life надається доступ до електронних колекції книг і журналів міжнародних видавництв Elsevier, Springer Nature, John Wiley & Sons, Taylor & Francis, Emerald, Sage Publications, Oxford University Press, Cambridge University Press, IOP Publishing, повний перелік можна подивитись тут (обравши у відповідних полях назву країни Ukraine та тип установи National Library).
У межах платформи Research4Life забезпечується доступ до більше ніж 154 тис. наукових журналів і книг від понад 200 видавців з усього світу.
Платформа складається з 5 колекцій літератури:
- Research4Life – єдиний портал;
- Hinari – дослідження в галузі біології та медицини;
- AGORA – дослідження в галузі сільського господарства;
- OARE – дослідження навколишнього середовища;
- ARDI – доступ до науково-технічної інформації;
- GOALI – дослідження в галузі права та соціальних наук.
Відеоінструкції з використання платформи Research4Life можна подивитись тут.
Отримати тестовий доступ:
Доступ надається працівникам та користувачам бібліотеки віддалено за умови обов’язкового логування. Логін і пароль можна отримати склавши запит до контактної особи установи на електронну пошту: [email protected] (сервісна послуга ЕДД).
Доступ до інформаційних електронних ресурсів і баз даних у віддаленому режимі ЛННБУ ім. В.Стефаника: http://www.lsl.lviv.ua/index.php/uk/resursi-i-fondi/elektronni-resursy/
цифрова бібліотека Onleihe
Цифрова бібліотека Onleihe дає можливість випозичати широкий спектр цифрових носіїв, таких як електронні книги, електронні документи, електронна музика, електронні аудіо та електронні відео, електронні періодичні видання.
Користувачам послуги Onleihe потрібно зареєструватись у Mein Goethe.de, або створити обліковий запис на Mein Goethe.de (реєстрація та користування Mein Goethe.de та Onleihe безкоштовні).
Onleihe – це новий електронний сервіс світової мережі бібліотек Goethe-Institut. Цей сервіс дозволяє взяти на обмежений проміжок часу електронні книжки, електронні аудіо-книжки й електронні періодичні видання у користування. Для цього потрібно просто завантажити обрані матеріали у нашій системі Onleihe.
Необхідність повертати матеріали зникає автоматично: після завершення терміну користування ви втрачаєте доступ до матеріалів.
Через систему Onleihe ви можете одним кліком мишки взяти необхідні вам матеріали на абонемент у будь-який час – 24 години на добу, 7 днів на тиждень.
каталог онлайнових цифрових колекцій Національної бібліотеки імені Оссолінських у Вроцлаві
Нагадуємо, що скористатися доступом до оцифрованих колекцій можна з будь-якого комп’ютера Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до Katalog zbiorów cyfrowych (Zakład Narodowy im. Ossolińskich), зареєструвавшись у мережі Бібліотеки за допомогою читацького квитка.
Інформаційна база даних Zasoby cyfrowe Zakładu Narodowego im.Ossolińskich містить різноманітні типи колекцій, збережених на цифровому носії, тобто: електронні видання та публікації, оцифровані колекції (рукописи, журнали, стародруки), аудіодокументи тощо.
База даних постійно оновлюється та поповнюється новими документами. Представлена значна частина оцифрованих львівських архівів провідних польських аристократичних родів, у т.ч. Батовських, Оссолінський, Ценських, Любомирських та ін. Водночас база даних містить документи зі львівського архіву Оссолінеуму та окремі рукописи, зібрані у Вроцлаві.
Web of Science, Scopus, ScienceDirect
Львівська національна наукова Бібліотека України імені В. Стефаника подовжує надання доступу до передплачених баз даних Web of Science, Scopus, ScienceDirect (включно з безстроковим доступом до колекції 2088 електронних монографій 2019-2020 рр.).
Провайдер послуги підключення до наукометричних баз даних Державна науково-технічна бібліотека України.
Нагадуємо, що скористатися доступом до наукометричних баз даних можна з будь-якого комп’ютера Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до наукометричних баз Web of Science, Scopus, ScienceDirect, зареєструвавшись у мережі Бібліотеки та створивши кабінет користувача.