Збірка мистецтвознавчої періодики ХІХ- початку ХХ ст. представлена як українськими («Артистичний вістник» (Львів, 1905), «Ілюстрована Україна» (Львів, 1913), «Життя і мистецтво» (Львів, 1920), «Нова хата» (Львів, 1926), «Дажбог: література, театр, кіно» (Львів, 1932), «Мистецтво» (АНУМ) (Львів, 1932),  так і іншомовними виданнями (журнали  «Tygodnik ilustrowany» (Варшава, 1859), «Kłosy: Czasopismo ilustrowane» (Варшава, 1871), «Czasopismo techniczne» (Львів, 1883), «The Studio: An illustrated magazine of fine applited art» (Лондон, 1897), «Architekt» (Краків, 1900), «Gazeta Muzyczna» (Львів, 1918), «Sztuki piękne» (Краків, 1924), «Lwowskie wiadomości muzyczne i literackie» (Львів, 1925), «Orkiestra» (Перемишль, 1930).

Серед творів образотворчого мистецтва найчисельніше представлені графічні твори українських та зарубіжних авторів, зокрема естампи, найдавнішим з яких є дереворит «Краків», виконаний В. Плейденвурфом для видання Г. Шеделя «Weltchronik» (Нюрнберг, 1493 р.). Широко репрезентавана творчість української та західноєвропейської художніх шкіл, зокрема — А. Гочемського, Й. Гочемського, І. Стрельбицького, І. Филиповича, Д. Сінкевича, А. Лянґе, Б.-З. Стенчинського, А. Пилиховського, О. Кульчицької, Я. Музики, Л. Левицького, М. Старовойта, С. Караффи-Корбут, І. Остафійчука, Б. Сороки, Є. Безніска, А. Ґроттґера, Я. Матейка, Ф. Тепи, Б. Тепи, Я. Мальчевського, К. Сіхульського, К. Діфштеттера, Л. Круга, М. Альтомонте, Б. Альтомонте, Й. Вінтерхальтера, Ф.-А. Маульберча, Дж.-Ф. Гверчіно, П. Картона, Дж. Ланді. Унікальними є твори японських і китайських художників ХVIII—ХІХ ст., серед яких: Кейсай, Утагава Кунісада, Утагава Кунійокі, Хокусай Кацусіка та ін.

Нотний фонд є одним із найбільших в Україні (найдавніші документи — датовані кін. XVIIІ ст.). Найціннішу частину формують західноукраїнські нотні видання ХІХ — початку ХХ ст.,зокрема: твори П. Бажанського, В. Барвінського, А. Вахнянина, М. Вербицького, С. Воробкевича, І. Лаврівського, З. Лиська, С. Людкевича, О. Нижанківського, Д. Січинського, Я. Ярославенка,  прижиттєві видання творів львівських польських композиторів ХІХ — початку ХХ ст. Ельснера, Ернесті, Мадуровича, Мадейського, львівських австрійських композиторів Ґаллюса, Кесслера, сина Моцарта – Франца Ксавера Моцарта, Рукгабера та ін.

До масиву фотодокументів входять фотографії та негативи зі збірок колишніх музею Наукового товариства імені Шевченка у Львові, бібліотеки інституту «Русскій народній домъ» у Львові, Оссолінеуму, Василіянського монастиря, Інституту класичної археології Університету Яна Казимира у Львові та інших бібліотек. Особливу цінність мають фотографії, які репрезентують історію розвитку фотомистецтва у Львові від 1850-х рр.: продукція фотоательє Ю. Едера, Т. Шайнока, Тшемеських та ін. Ряд фотографій виконано у майстернях Києва, Одеси, Перемишля, Тернополя, Чернівців, Варшави, Кракова, Вільнюса, Відня та інших міст. Представлені фотопортрети визначних суспільно-політичних діячів, письменників, художників, композиторів, артистів, зокрема: Ірини Вільде, Марка Вовчка, Дж. Гарібальді, І. Горбачевського, В. Гюго, Е. Золя, П. Куліша, І. Пулюя, О. Степанівни, М. Тарнавського, І. Франка, Т. Шевченка, А. Шептицького, Б. Шоу й ін.

Фонд аркушевих документів репрезентує плакати, репродукції та афіші з колишніх колекцій Центральної Василіанської бібліотеки у Львові, бібліотеки Наукового товариства імені Шевченка у Львові, Музею Любомирських, бібліотеки Баворовського, Промислового музею у Львові, приватної колекції львів’янина д-ра Кароля Травінського та ін.

У фонді кабінету картографії Бібліотеки  зберігаються картографічні документи (карти, атласи, плани населених пунктів і битв) та наукові видання з картографії, географії, геології, історії  загальною кількістю станом на 01.01. 2024 р. — 24 365 одиниць зберігання (хронологічні межі документів: 1513–2023 рр.). До складу колекції кабінету картографії увійшли картографічні документи із понад 70 львівських та галицьких  книгозбірень, які формувалися упродовж декількох століть та після 1940 року склали основу Бібліотеки. Зокрема картографічні колекції, які влились у фонд кабінету картографії, походили із публічних бібліотек Львова: «Оссолінеум», Баворовських, Дідушицьких, Павліковських, Військової та ін.; бібліотек наукових установ: Наукового товариства ім. Шевченка, Львівського університету та його відділів: інституту історії, інституту археології, інституту географії; Львівської політехніки; бібліотек громадських установ і організацій: «Народного Дому», «Просвіти» та ін.; бібліотек релігійних установ: Греко-католицької богословської академії у Львові, Галицької греко-католицької митрополії,  «Студіону», Чину святого Василія Великого, Львівської римо-католицької архідієцезії. Крім цього, фонд кабінету картографії поповнювався картографічними документами із приватних бібліотек.

Найціннішою частиною фонду є європейські стародруковані атласи та карти XVI-XVIIІ cт. картографів: М. Вальдземюллера, С. Мюнстера, А. Ортелія, Ґ. Меркатора, Й. Гондія, В. Блау, Й. Блау, Я. Янссонія,  Н. Сансона, Ю. Жайо, Й.-Б. Гоманна, М. Зойттера, Т.-К. Лоттера, Й.-М. Пробста, Ф.-Л. Ґюссефельда, Ф. де Віта, П. Шенка, Ґ. Валька, Ю. Данкертса,  Ж.-Н. Деліля та ін. Окрему групу фонду творять карти і атласи кінця XVIII – першої половини ХІХ ст. Це дослідження польських, французьких, австрійських, німецьких картографів: Й. Лелевеля, Й. Лізґаніґа, Т. Молло, Ф.-Й. фон Райлі, Ф. А. Шрембля, Р. Дзанноні та ін.

Картографічні праці другої половини ХІХ – початку ХХ ст. становлять у збірці значний масив. Вони репрезентують основні тенденції розвитку та досягнення тогочасної науки. Це картографічні праці Р. Андре, Г. Берґгауза, К. Дежардена, Г. Кіперта, К. Куммерсберґа, К. фон Шпрунера,  А. Штілера, О. Яблоновського та інших,  а також картографічні видання видавництв: «Артарія» (Відень), Бібліографічний інститут (Лейпциг), Географічний інституту Юстуса Пертеса (Ґота), Географічно-художній інститут  Ф. А. Брокгауза (Лейпциг) та інших.

Істотну частину фонду кабінету картографії становлять топографічні і оглядово-топографічні карти різного масштабу (австро-угорські, американські, німецькі, польські, радянські, українські та ініші), а також військово-історичні карти, які відтворюють події Першої (у більшості – видані закладами Дітріха, Кеттлера, Лехнера, Флеммінґа) та Другої  світових воєн.

У фонді кабінету картографії зберігаються найповніший комплекс творів української картографії, які відображають основні етапи її розвитку у XIX–XXІ ст. Картографічні видання ХІХ­–початку XX ст. репрезентовані працями українських дослідників: П. Чубинського, К. Михальчука, Я. Головацького, Г. Величка, С. Рудницького та інших. Видання міжвоєнного періоду представлені творами українських вчених: Л. Кльованого, Ю. Шокальського, М. Кордуби, В. Кубійовича, М. Кулицького.

У збірці кабінету картографії зберігаються плани населених пунктів, зокрема міст України (Києва, Львова, Одеси, Тернополя, Харкова, Чернівців та інших) та міст країн світу (Берліну, Будапешту, Відня, Варшави, Лондону, Мілану, Мюнхену, Нью-Йорка, Парижу, Праги, Рима, Стамбулу, Тулузи та багатьох інших).

2007 р.

• «Виставка пам’яті Володимира Вуйцика» – підготовлена до п’ятої річниці від смерті вченого-архівіста, історика мистецтва, знавця і дослідника Львова з залученням творів із фондів Львівського історичного музею та Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького.
• «Виставка творів Євгена і Лесі Безнісків» – персональна виставка українських митців.
• «Виставка творів Олега Лишеги» – персональна виставка творів українського поета, драматурга і перекладача.

2008 р.

• «Виставка портретів Богдана Хмельницького, присвячена визвольній війні українського народу 1648–1654 рр. (із фондів Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника)». Експоновано 60 творів.

2009 р.

• «Дещо про сакральне: виставка творів Андрія Тирпича» – виклад 32 графічних і скульптурних творів українського митця.
• «Ярослава Король: Живопис». На виставці представлено 71 олійну картину львівської художниці.
• «До 100-річчя Богдана Ігоря Антонича присвячується: живопис на склі та графіка Анастасії Кобельки». На виставці презентовано 67 творів студентки Львівської національної академії мистецтв, виконаних під керівництвом В. Семенюка.
• «Юліуш Коссак : 185 років від народження» – виставка до ювілейної дати митця, на якій були представлені 34 твори (рисунки, літографії, фотографії) з фондів структурного підрозділу. Доповнили її наукові видання про художника.

2010 р.

• «Мистецька скарбниця» – виставка до 70-ліття Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника. Експоновано 150 творів, зокрема дереворити, гравюри на металі, літографії, ліногравюри різних мистецьких шкіл і напрямів XV–XX ст.

2012 р.

• Персональна виставка творів львівського художника Веніаміна Сіпера (1907–1979) з нагоди 105-ї річниці від народження митця і передання Т. Білінською його творів до фонду ЛННБ України ім. В. Стефаника.

2013 р.

• «Україна в європейсько-турецьких війнах 1683–1699: Історія в гравюрах» – виставка до 330-ліття Віденської битви. Представлено 71 графічний твір із фондів Інституту.
• «Квіти для тебе» – виставка творів художниці-аматорки, в минулому працівниці ЛННБ України ім. В. Стефаника В. Голубець.
• «Львівська Ваґнеріана (До 200-ліття від дня народження Ріхарда Ваґнера)» – виставка до 200-ліття від народження та 130-ліття від часу смерті німецького композитора і диригента на матеріалах із фондів Інституту та Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові.

2014 р.

• «Меценати в українській культурі» – виставка до 100-річчя від народження Омеляна Антоновича і з нагоди оголошення у ЛННБ України ім. В. Стефаника 2014 року Роком меценатів Омеляна й Тетяни Антоновичів. Експоновано 90 творів із фондів Інституту.
• «Великий син великого народу (до 200-ліття від дня народження Тараса Шевченка)». На виставці представлено мистецьку шевченкіану з фонду Інституту: скульптуру, графіку, фотографії, аркушеві документи (листівки). Головні експонати – останній із відомих у спадщині Т. Шевченка «Портрет Петра Карловича Клодта» (з колекції М. Коця) і посмертна маска Т. Шевченка, яку зняв П. К. Клодт. Виставку доповнили музичні твори на слова Т. Шевченка.

У 2014 р. мистецькі твори з фонду Інституту перебували на експозиції у Львівській національній галереї мистецтв ім. Б. Г. Возницького «Aleksandr Aksinin. Мета графіка. Досвід пізнання».

2015 р.

• «Мистецтво, що сяє золотом» – персональна виставка Галини Різничук – 18 творів із соломки.
• «Вистава скульптури Олега Лишеги» – виставка пам’яті українського поета, драматурга і перекладача з показом фільму «Бібліотека».

У 2015 р. мистецькі твори з фонду Інституту перебували на Виставці до 100-ліття від народження Якова Гніздовського (Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького), на виставках «200 років Михайла Вербицького» (Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької у Львові) і «Творець українського гімну: До 200-ліття від народження М. Вербицького» (Львівський музей історії релігії).

2016 р.

• «Акварелі Наполеона Орди: На спомин про С. П. Костюка» – виставка до річниці смерті Степана Костюка, багатолітнього завідувача відділу мистецтва ЛННБ України ім. В. Стефаника, який цікавився творчістю митця. В експозиції – альбом акварелей митця і літографії з нього.
• «Без назви: Сакральні простори» – виставка 59 фотографій медіа-митця і дослідника українського авангарду Андрія Боярова.
• «Фалеристичні пам’ятки із фондів ЛННБ України ім. В. Стефаника» – розкриття фонду фалеристики Інституту у виставковому просторі. Експоновано 266 пам’яток.

У 2016 р. мистецькі твори з фонду Інституту перебували в Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького на Меморіальній виставці, присвяченій 120-річчю від народження Павла Ковжуна.

2017 р.

• «Майстри австрійського бароко (З ретроспективної колекції австрійського майора Карла Кюнля)» – виставка до 90-ліття Степана Костюка. Експоновано 44 оригінальних твори образотворчого мистецтва (рисунки, олійні ескізи) з колекції майора австрійської армії Карла Кюнля.
• «Україніка у графічній колекції колишнього музею Любомирських» – виставка, присвячена 200-річчю Національного закладу ім. Оссолінських у Львові. Експоновано 97 графічних творів.
• «Тиждень майстерності акварелі у Львові». Виставка в рамах святкування 30-річчя Спілки дизайнерів України, на якій презентовано 50 творів сучасних митців-акварелістів.
• «У світі графіки і живопису» – персональна виставка митця-аматора Остапа Гончара, на якій презентовано 100 творів.

У 2017 р. мистецькі твори з фонду Інституту експоновані на виставках: «Музей князів Любомирських. Не/забута історія», Виставці, присвяченій життєтворчості Франца-Ксавера Моцарта (обидві – Львівська національна галерея мистецтв ім. Б. Г. Возницького), «Раритети єврейської спадщини» (Львівський історичний музей), «Народний дереворит у художніх збірках Львова» (Музей етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України у Львові), «Портрет міста : Львів кінця XVIII – першої половини XIX ст.» (Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького).

2018 р.

• «Степан Давимука: Дарунок українському народові» – виставка 204 графічних творів, подарованих книгозбірні колекціонером і меценатом С. Давимукою.
• «Європейський рисунок XVI–XVII ст. із колекції Карла Кюнля (До 150-річчя її передачі до Львова» – виставка 44 творів із фондів Інституту.
• «Українська портретна гравюра» – меморіальна виставка, присвячена Степану Костюку. Експоновано 65 гравюр на металі XVI–XVII ст.

У 2018 р. мистецькі твори з фонду Інституту перебували на виставках поза ЛННБ України ім. В. Стефаника: «Реквієм як початок: від нерозгаданих таємниць до музичного життя у Львові в першій половині ХІХ ст.» (Львівська національна галерея мистецтв ім. Б. Г. Возницького, у межах проведення щорічного фестивалю класичної музики LvivMozArt); «Metropolis : Минулі утопії майбутнього (львівська репрезентація)» (Львівська обласна організація Національної спілки архітекторів України); «Євреї – народ книги» (Львівський історичний музей); «Відомий і невідомий Труш» (Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького).

2019 р.

• Виставка стародавніх карт» – в межах Всеукраїнської науково-практичної конференції «Картографічне моделювання та географічні інформаційні системи» (спільно з Національним університетом «Львівська політехніка»). Експозиція 16 картографічних документів.
• «Наш Лукаш» – виставка з нагоди 100-ліття від народження українського перекладача і мовознавця Миколи Лукаша (спільно з громадською організацією «Культура без кордонів»). Експоновано 50 живописних і графічних творів.
• «Левко Янушевич (до 130-річчя від дня народження фотомитця)» – виставка підготовлена на базі фонду фотографій Інституту. Експоновано 64 світлини 1920 –1930-х рр.
• «Станіслав Людкевич: Від ювілею до ювілею» – виставка організована з нагоди 140-ліття від народження композитора, музикознавця і педагога (спільно з Музично-меморіальним музеєм Соломії Крушельницької у Львові та Меморіальним музеєм Станіслава Людкевича). Експоновано 30 пам’яток, які доповнили нотні і книжкові видання.
• «Хейрософія української вишивки» – виставка підготовлена до Міжнародного дня української вишивки (спільно з Інститутом народознавства НАН України, Львівським фаховим коледжем декоративного і ужиткового мистецтва ім. І. Труша і вишивальницями Львова). Експоновано 174 пам’ятки.

У 2019 р. мистецькі твори з фонду Інституту перебували на виставках поза ЛННБ України ім. В. Стефаника: «Ангели» і «Зв’язок літератури та музики» (обидві – Львівська національна галерея мистецтв ім. Б. Г. Возницького; друга – у межах щорічного фестивалю класичної музики LvivMozArt); «Керамічний код Івана Левинського (погляд крізь 100-ліття)» (Музей етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України).

2020 р.

• «Магія української вишивки» – виставка з нагоди Всеукраїнського дня української вишивки. Із фондів Інституту експоновано 18 світлин, зроблених на Етнографічній виставці 1887 р. у Тернополі. Їх доповнювали 40 зразків української народної вишивки з колекції І. Чмоли, а також 161 видання кінця XIX–XXI ст., праці С. Чехович, Л. Бурачинської, І. Гургули, К. Матейко, Г. Стельмащук, О. Никорак та ін.
• «Світло Великодніх свят» – експоновано 91 поштівку, а також листівки з колекції Л. Семотюка і Б. Якимовича.

У 2020 р. митецькі твори з фонду Інституту перебували в Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького на виставці «Корнило Устиянович: художник українського відродження в Галичині».

2021 р.

• «Дивокоди української писанки: З колекції Віри Манько» – виставка до Великодніх свят. Основою експозиції були 184 писанки В. Манько різних регіонів України: Волині, Житомирщини, Івано-Франківщини, Лемківщини, Полтавщини, Пряшівщини, Хмельниччини, Холмщини, Чернігівщини тощо. Окрема група експонатів – книжки В. Манько.
• «Стефаникіана в екслібрисі» – виставка в межах святкування 150-літнього ювілею В. Стефаника. На ній експоновано 87 екслібрисів. Частина з них виконана головно у 1970-х і 1980-х рр. відомими митцями (Б. Гурман, Б. Дроботюк, О. Криворучко, І. Крислач, О. Мікловда, М. Опанащук, І. Пантелюк, П. Прокопів, В. Семенюк та ін.). До другої групи ввійшли твори сучасних митців, зокрема студентів Львівського коледжу декоративного і ужиткового мистецтва ім. І. Труша, Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника і Харківської державної академії дизайну та мистецтв.
• «Стефаникіана Василя Семенюка: Сердець мистецькі унісони» – виставка з нагоди 150-ліття В. Стефаника. На ній експоновано 87 маловідомих графічних листів, які виконав живописець і графік В. Семенюк у 1976–2018 рр.
• «І Слово стало тілом» – виставка до Різдвяно-Новорічних свят спільно з Українським католицьким університетом та іконописною школою «Радруж». На ній презентовано 24 ікони, написаних студентами, випускниками і викладачами школи «Радруж»: Олегом Гусаком, Катериною Дмитерко, Сильвестром Козаруком, Іриною Копровською, Софією Страховою.
• «Відомі постаті України» – персональна виставка українського скульптора Данила Книшука. На ній експоновано 26 скульптурних портретів відомих особистостей минулого і сьогодення.

У 2021 р. співробітники Інституту організували тематичну електронну виставку, оприлюднену на сайті ЛННБ України ім. В. Стефаника: «“Imago Ucrainae” крізь призму віків» (2021, серпень).

У 2021 р. мистецькі твори з фонду Інституту перебували в Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького на виставках «Василь Стефаник: портрети, історії, ілюстрації» і «Барви ХХ століття».

2022 р.

• «З Христом розквітне Україна» – виставка до свята Христового Воскресіння. Презентовано 490 писанок роботи Віри Манько, Надії Грек і Олександра Опарія. Виставку прикрашали великодні рушники і серветки Марії Калиняк, Марії Мартиняк і Анастасії Прокопів, графічні твори, зокрема, Мирона Яціва.
• «Мар’ян Коць (1922–2011): Українець, меценат, видавець» – виставка з нагоди 100-ліття від народження митця. На ній експоновано 52 скульптурні і живописні твори з колекції М. Коця, а також книжкові та журнальні видання з його книгозбірні.

У 2022 р. підготовлено дві тематичні електронні виставки, оприлюднені на сайті ЛННБ України ім. В. Стефаника:

• «150-ліття від народження Соломії Крушельницької» (2022, вересень)
• «Постать Володимира Гошовського: до 100-річчя від дня народження» (2022, вересень).

2023 р.

• «Вишивані і ткані рушники Центральної і Східної України» – виставка з нагоди Всеукраїнського дня вишиванки. В експозиції – 33 вишиваних і тканих рушники Центральної і Східної України.
• «Виставка народної ноші з приватної збірки Олександра Опарія» до Міжнародного дня вишиванки. Експоновано 92 сорочки Середньої Наддніпрянщини, Західного Поділля, Гуцульщини, Бойківщини, Покуття, Західного Полісся і рушники Середньої Наддніпрянщини з колекції О. Опарія.
• «Виставка живописних творів Наталії Кручкевич і Михайла Сидоренка» підготовлена на базі фонду Інституту. Експоновано 34 олійні твори (пейзажі і натюрморти) раннього періоду творчості митців.
• «Нотні видання бібліотеки Наукового товариства імені Шевченка – масштабна збірка творів українських композиторів» – експозиція, організована в межах книжково-документальної виставки «Бібліотека НТШ – перша національна наукова бібліотека України», присвяченої 150-річчю НТШ і 130-річчю заснування Бібліотеки НТШ. Експоновано 66 нотних творів відомих і малознаних композиторів різних регіонів України.
• «Фотопортрети українських діячів з Музею Наукового товариства імені Шевченка», як і попередня експозиція, організована в межах книжково-документальної виставки «Бібліотека НТШ – перша національна наукова бібліотека України». Експоновано 56 світлин у п’яти тематичних групах.
• «Листівки з Музею Наукового товариства імені Шевченка» – експозиція організована в межах книжково-документальної виставки «Бібліотека НТШ – перша національна наукова бібліотека України». Експоновано 43 листівки у трьох тематичних групах.

У 2023 р. підготовлено одну тематичну електронну виставку, оприлюднену на сайті ЛННБ України ім. В. Стефаника:

• «200-ліття від народження Івана Лаврівського» (2023, вересень).

Щороку до ювілейних дат в Інституті організовують шість тематичних книжково-ілюстративних виставок, на яких презентовані відібрані і систематизовані документи для максимально повного розкриття інформації про життєвий і творчий шлях відомих особистостей української культури.

Співробітники Інституту часто долучаються до підготовки інших виставок ЛННБ України ім. В. Стефаника.

Мистецькі твори із фондів Інституту були експоновані за кордоном: 2007 р. – 2009 р. – виставка «Початки Музею ім. князів Любомирських – дар Юзефа Максиміліана Оссолінського та Генріка Любомирського» в Національному закладі ім. Оссолінських (Вроцлав, Польща); «Скарби історії Польщі: Національний заклад ім. Оссолінських – гість Відня» в Австрійській національній бібліотеці (Відень, Австрія); 2014 р. – виставки «Народні дереворити з колекції Юзефа Ґвальберта Павліковського у Львові» в Етнографічному музеї ім. С. Удзєлі (Краків, Польща) і «Міф Галичини» в Міжнародному центрі культури (Краків, Польща); 2014 р., 2016 р., 2017 р. – виставка «Історія рукопису «Пана Тадеуша» – тексти, контексти, факти ІІ відкриття» в Національному закладі ім. Оссолінських (Вроцлав, Польща); 2017 р.: виставка – «200-ліття Національного закладу ім. Оссолінських» у Національному закладі ім. Оссолінських (Вроцлав, Польща).

І. Загальні засади
1.1. Документний фонд Інституту досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів Львівської національної наукової бібліотеки України імені В.Стефаника (далі — Інститут) містить твори образотворчого мистецтва, рукописи та друки музичних творів, фотодокументи, документи з особових архівів та колекцій, мистецтвознавчі документи XV—XXI ст., які згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1709 від 19. 12. 2001 р. належать до наукових об’єктів Державного реєстру національно-культурного надбання України. Правила користування фондами Інституту розроблені згідно із Законом України «Про бібліотеки та бібліотечну справу» вiд 27.01.1995 р., Законом України «Про інформацію» від 02. 10. 1992 р., Статутом ЛННБ України імені В. Стефаника та положенням про Інститут досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів.
1.2. Право користування фондами Інституту надається користувачам, які оформили читацький квиток згідно із встановленими в ЛННБ України імені В. Стефаника «Правилами користування Львівською національною науковою бібліотекою України імені В. Стефаника».
1.2.1. При відсутності читацького квитка користувач згідно з письмовою заявою на ім’я завідувача спеціалізованого відділу Інституту має право одноразово скористатися системою каталогів та картотек.
1.3. Користування творами образотворчого мистецтва, рукописами і друками музичних творів, фотодокументами, документами з особових архівів та колекцій, мистецтвознавчими документами, виданими до 1945 року здійснюється на підставі листа–клопотання з місця роботи чи навчання, або письмової заяви на ім’я генерального директора ЛННБ України імені В. Стефаника.
1.3.1. Лист–клопотання на фірмовому бланку, у якому вказано прізвище користувача, тему і мету дослідження, завірений підписом і печаткою керівника установи, подається на ім’я генерального директора ЛННБ України імені В. Стефаника. Дозвіл на користування творами образотворчого мистецтва, фотодокументами та рукописами музичних творів надає генеральний директор ЛННБ України імені В. Стефаника, або його заступники. Дозвіл на користування книгами, періодичними виданнями з особистих архівів і колекцій, друками музичних творів і мистецтвознавчими документами виданими до 1945 року, надають директор Інституту, або завідувачі спеціалізованих відділів.
1.4. Користування фондами Інституту дозволяється лише у читальних залах цього структурного підрозділу. За межі Інституту, а також на міський та міжміський абонемент документи не видаються.
1.5. Експонування фондів на виставках, організованих поза межами Інституту, здійснюється лише з дозволу генерального директора Бібліотеки при наявності контракту, гарантійного листа на збереження документів, списку документів, які будуть експонуватися, підписаних керівниками установ (з однієї сторони — генеральним директором ЛННБ України імені В. Стефаника та директором Інституту; з іншої сторони — керівником установи, де експонуватимуться документи та куратором виставки).
1.6. Читальні зали Інституту обслуговують користувачів щодня з 1000 до 1800 год., окрім суботи, неділі, святкових та санітарних днів.
1.7. У виставкових залах Інституту обслуговування відвідувачів проводиться у вівторок і п’ятницю з 11.00 — до 16.00 год.

II. Права та обов’язки користувачів
2.1. Користувач має право:
2.1.1. Отримувати інформацію про наявність документів у фондах Інституту через систему каталогів та картотек Інституту та Бібліотеки.
2.1.2. Користуватися фондом вільного доступу.
2.1.3. Замовляти документи з фондів Інституту, заповнивши на кожну одиницю зберігання бланк вимоги встановленого зразка.
2.1.4. Отримати інформацію про термін виконання замовлення:
— подане до 17.00 год., виконується в той самий день;
— подане після 17.00 год., виконується наступного робочого дня.
2.1.4.1. Не виконуються замовлення на документи, які перебувають у незадовільному стані збереження, — потребують оправи чи реставрації.
2.1.5. Отримувати одночасно для користування у читальному залі п’ять видань або двадцять чотири номери журналів, чи один твір образотворчого мистецтва*;
2.1.6. При потребі відкладати замовлені документи на бронеполиці. Відкладені користувачем видання (не більше 5-ти од. зб.) зберігаються на бронеполицях упродовж 15 днів. При вчасному проханні користувача термін зберігання може бути продовжений. Особливо цінні документи зберіганню на бронеполицях не підлягають.
2.1.7. Отримати пояснення причини відмови щодо невиконаного замовлення.
2.1.8. Отримувати бібліографічні довідки та консультації.
2.1.9. Згідно з Законом України «Про авторське право і суміжні права» від 11.07.2001 р. та «Переліком платних послуг» у ЛННБ України імені В. Стефаника замовляти копії документів з фондів Інституту, однак із врахуванням фізичного стану документа.
2.2. Користувач зобов’язаний:
2.2.1. Користувач, який вперше звернувся у Інститут, повинен ознайомитися з “Правилами користування фондами Інституту досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів.
2.2.2. Пред’явити читацький квиток при вході до Інституту та взяти контрольний талон.
2.2.3. Залишити в гардеробі верхній одяг, портфель, сумку та будь-які друковані матеріали. Вносити особисті речі до читальних залів у прозорій папці.
2.2.4. Залишити черговому бібліотекарю читацький квиток із заповненим контрольним талоном.
2.2.5. Дбайливо поводитися з виданими у користування документами.
2.2.6. Відкладати у визначене черговим бібліотекарем місце використані документи з фонду вільного доступу.
2.2.7. Після завершення роботи здати черговому бібліотекарю документи, отримавши читацький квиток і погашений контрольний талон.
2.2.8. Дотримуватися правил користування комп’ютерами.
2.2.9. Дотримуватися громадського порядку і чистоти в читальних залах Інституту, коректно ставитися до користувачів та співробітників.
2.2.10. Виконувати вимоги співробітників Інституту при виникненні надзвичайних ситуацій (пожежа, аварія, загроза терористичного акту тощо).
2.2.11. Надавати пояснення керівництву Інституту та ЛННБ України ім. В. Стефаника при порушенні цих Правил.

III. Користувачу заборонено
3.1. Передавати свій читацький квиток іншим особам і користуватися чужим читацьким квитком.
3.2. Вносити до читального залу власні книги, журнали, газети та іншу друковану продукцію без дозволу чергового бібліотекаря.
3.3. Виносити документи, отримані для користування, за межі Інституту.
3.4. Залишати на тривалий час отримані твори образотворчого мистецтва, рукописи музичних творів, фотодокументи, документи з особових архівів і колекцій та документи, видані до 1945 року, на читацьких столах без нагляду.
3.5. Передавати іншим особам документи, одержані для користування у читальному залі.
3.6. Псувати отримані для користування документи: робити будь-які помітки на сторінках та загинати їх, спиратися на документи, притискати їх до канта столу, копіювати будь-які елементи зображення через копірку, відривати чи вирізати сторінки та їх фрагменти, закладати в них будь–які предмети, розшивати газетні чи журнальні зошити тощо.
3.7. Фотографувати чи репродукувати іншим способом документи власними технічними засобами без відповідного дозволу завідувача Відділення або завідувача спеціалізованого відділу.
3.8. Порушувати тишу; створювати неробочу атмосферу; користуватися мобільним і пейджинговим зв`язком у читальних залах Інституту.
3.9. Вносити у читальні зали їжу та напої.
3.10. Палити у приміщенні
3.11. Порушувати громадський порядок у приміщеннях Інституту, нетактовно поводитися з персоналом та іншими користувачами.

IV. Відповідальність користувачів при порушенні правил користування фондами Інституту
4.1. Користувачі, з вини яких завдано шкоду фондам Інституту, несуть матеріальну і кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством України.
4.2. Читачі позбавляються права користування фондами Інституту згідно з «Правилами користування Львівською національною науковою бібліотекою України імені В. Стефаника» за:
– спробу крадіжки документів з фондів Інституту;
– нанесення непоправної шкоди документам з фондів Інституту;
– пошкодження комп’ютерного обладнання та майна Інституту;
– передачу читацького квитка іншій особі;
– порушення громадського порядку у приміщеннях Інституту, нетактовну поведінку щодо персоналу, посадових осіб чи інших користувачів.

Опубліковано тези конференцій, що відбулися у 2013–2023 рр.:

1. Мистецька культура : історія, теорія, методологія : тези доповідей Міжнар. наук. конф. (Львів, 29 листоп. 2013 р.) / НАН України, ЛННБ України ім. В. Стефаника, Ін-т досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів, Музично-меморіальний музей С. Крушельницької у Львові ; ред.-упоряд.: О. Осадця, В. Пасічник ; відп. ред. Л. В. Сніцарчук. Львів, 2013. 128 с.
2. Мистецька культура : історія, теорія, методологія : тези доповідей Міжнар. наук. конф. (Львів, 28 листоп. 2014 р.) / НАН України, ЛННБ України ім. В. Стефаника, Ін-т досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів, Музично-меморіальний музей С. Крушельницької у Львові ; ред.-упоряд.: О. Осадця, В. Пасічник ; відп. ред. Л. В. Сніцарчук. Львів, 2014. 156 с.
3. Мистецька культура : історія, теорія, методологія : тези доповідей Міжнар. наук. конф. (Львів, 27 листоп. 2015 р.) / НАН України, ЛННБ України ім. В. Стефаника, Ін-т досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів, Музично-меморіальний музей С. Крушельницької у Львові ; ред.-упоряд.: О. Осадця, В. Пасічник ; відп. ред. Л. В. Сніцарчук. Львів, 2015. 140 с.
4. Мистецька культура : історія, теорія, методологія : тези доповідей Міжнар. наук. конф. (Львів, 25 листоп. 2016 р.) / НАН України, ЛННБ України ім. В. Стефаника, Ін-т досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів, Музично-меморіальний музей С. Крушельницької у Львові ; відп. за випуск: О. Осадця, В. Пасічник. Львів : Растр-7, 2016. 160 с.
5. Мистецька культура : історія, теорія, методологія : тези доповідей Міжнар. наук. конф. (Львів, 24 листоп. 2017 р.) / НАН України, ЛННБ України ім. В. Стефаника, Ін-т досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів, Музично-меморіальний музей С. Крушельницької у Львові ; ред.-упоряд. В. Пасічник, відпов. за випуск О. Осадця. Львів : Растр-7, 2017. 206 с.
6. Мистецька культура : історія, теорія, методологія : тези доповідей Всеукраїнської наук. конф. (Львів, 30 листоп. 2018 р.) / ЛННБ України ім. В. Стефаника, Ін-т досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів, Музично-меморіальний музей С. Крушельницької у Львові ; ред.-упоряд. В. Пасічник, відпов. за випуск О. Осадця. Львів, 2018. 200 с.
7. Мистецька культура : історія, теорія, методологія : тези доповідей VII Міжнар. наук. конф. (Львів, 30 листоп. 2019 р.) / НАН України, ЛННБ України ім. В. Стефаника, Ін-т досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів ; ред.-упоряд.: О. Осадця, Л. Купчинська ; відп. ред. Л. Сніцарчук. Львів, 2019. 196 с.
8. Мистецька культура : історія, теорія, методологія : тези доповідей VІII Міжнар. наук. конф. (Львів, 20 листопада 2020 р.) / НАН України, ЛННБ України ім. В. Стефаника, Ін-т досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів ; ред.-упоряд.: Л. Купчинська, О. Осадця ; відп. ред. Л. Сніцарчук. Львів, 2020. 206 с.
9. Мистецька культура : історія, теорія, методологія : доп. та повідомл. ІХ Міжнар. наук. конф. (Львів, 19 листоп. 2021 р.) / НАН України, ЛННБ України ім. В. Стефаника, Ін-т досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів ; ред.-упоряд.: Л. Купчинська, О. Осадця ; відп. ред. Л. Сніцарчук. Львів, 2021. 392 с.
10. Мистецька культура : історія, теорія, методологія : доп. та повідомл. Х Міжнар. наук. конф. (Львів, 18 листоп. 2022 р.) / ЛННБ України ім. В. Стефаника, Ін-т досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів ; ред.-упоряд.: Л. Купчинська, О. Осадця ; відп. ред. Л. Сніцарчук. Львів, 2022. 272 с.
11. Мистецька культура : історія, теорія, методологія : доп. та повідомл. ХІ Міжнар. наук. конф. (Львів, 17 листоп. 2022 р.) / ЛННБ України ім. В. Стефаника, Ін-т досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів ; ред.-упоряд.: Л. Купчинська ; відп. ред. В. Ферштей. Львів, 2023. 240 с.

2021 р.

«Дивокоди української писанки» – відеорепортаж про однойменну мистецьку виставку.

«Василю Стефанику – 150 (вшанування письменника у ЛННБ України ім. В. Стефаника), фільм І» – відеорепортаж про урочистості в ЛННБ України ім. В. Стефаника з нагоди 150-ліття В. Стефаника, які відбулися 14 травня: чин панахиди, відкриття виставки.

«Василю Стефанику – 150 (наукова конференція), фільм ІІ» – відеорепортаж про Міжнародну наукову конференцію до 150-річчю з дня народження письменника «Василь Стефаник в українському та світовому соціокультурному просторі» в ЛННБ України ім. В. Стефаника.

«ІХ Міжнародна наукова конференції “Мистецька культура : історія, теорія, методологія”» – відеорепортаж про ІХ Міжнародну наукову конференцію, яка відбулася на базі Інституту.

2022 р.

«І Слово стало тілом» – відеорепортаж про мистецьку виставку.

«Відомі постаті України» – відеорепортаж про мистецьку виставку.

«З Христом розквітне Україна» – відеорепортаж про мистецьку виставку.

«Богдан Якимович (1952–2022): Серце, віддане Україні» – відеофільм до річниці смерті професора, Заслуженого працівника культури України.

«Мар’ян Коць (1922–2011): Українець, меценат, видавець» – відеорепортаж про мистецьку виставку.

2023 р.

«Духовний провідник народу» – відеорепортаж про відкриття документальної виставки «Блаженний Любомир Гузар: Життя для Бога та України».

«Незнищенне диво України» – відеорепортаж про відкриття двох виставок «Вишивані і ткані рушники Центральної і Східної України» та «Виставки народної ноші з приватної збірки Олександра Опарія».

«Взаємозбагачення культур – взаємозміцнення народів» – відеорепортаж про 100-у ювілейну Оссолінську зустріч «Мистецтво (ви)жити. Музеї в часи війни і миру».

 «Пошанування пам’яті видатних українців» – відеорепортаж про відкриття Меморіального читального залу ім. Тетяни та Омеляна Антоновичів і Меморіального читального залу ім. Івана Крип’якевича відділу рукописів ЛННБ України ім. В. Стефаника.

«Всеукраїнський день бібліотек у колективі ЛННБ України ім. В. Стефаника» – відеорепортаж про святкування у Бібліотеці професійного свята у 2023 р.

«З повагою. Ваша Лариса Крушельницька» – відеофільм до 95-ліття від народження Лариси Крушельницької– археолога, історика, професора.

«Мистецька палітра конференції» – відеорепортаж про ХІ Міжнародну наукову конференцію на базі Інституту.

«Відродження втраченої пам’яті [150-ліття Наукового товариства імені Шевченка і 130-ліття Бібліотеки Наукового товариства імені Шевченка]» – відеорепортаж про відзначення у ЛННБ України ім. В. Стефаника ювілейної дати з часу заснування найдавнішої в Україні громадської організації.