Фонди і колекції

 

 За обсягом фондів ЛНБ ім. В.Стефаника НАН України займає одне з перших місць серед найбільших книгозбірень нашої держави (більше 7 млн. одиниць зберiгання). Бібліотеку знають і цінують науковці України і світу. Вчені США, Канади, Австрії, Бельгії, Ізраїлю та інших країн знаходять тут унікальні видання, яких немає в їхніх книгозбірнях. Мікрофільми періодики замовляє Бібліотека Торонтського університету в Канаді, польська, чеська національні бібліотеки. Щорічно бібліотека обслуговує понад 110 тисяч читачів з України та світу.

        Унікальними є такі колекції та зібрання бібліотеки:

• Найбагатше у світі зібрання україніки (понад 3 млн. одиниць зберiгання), що містить майже усі друки XVIII – першої половини ХX ст., що вийшли в Україні та за її межами, і були знищені в інших бібліотеках. Унікальну інформаційну цінність має єдиний у світі фонд української періодики, зокрема так званий галицький фонд (1446 назв, 2442 річних комплекти), який включає українські періодичні видання XIX – початку XX ст.

  У бібліотеці зберігається найповніше в нашій державі українознавче зібрання (близько 5 тис. назв) іноземних продовжуваних видань XIX – початку XX ст. Це наукові, громадсько-політичні, технічні, літературні журнали багатьма мовами світу. У газетному фонді є видання XVIII-XIX століття польською, німецькою, англійською та іншими мовами (821 назва, 4498 річників).

• Більше 250 тис. унікальних і рідкісних видань XVI-XIX і початку XX ст. зібрано у відділі рідкісної книги. Тут, зокрема, нараховується понад 120 тис. стародрукованих видань XVI-XVIII ст. латинським шрифтом, 2550 од.зб. слов’янських і 2050 од. зб. гражданських друків. Серед них – інкунабули (49 од. зб.), зокрема рідкісні східно-слов’янські – “Триодь цветная” та “Триодь постная”, видані Швайпольтом Фіолем (Краків, 1491), найстаріша латинська інкунабула трактат Марка Туллія Ціцерона “Про старість” (Кельн, 1467), найдавніший друкований лікувальний посібник “Гербарій” (Майнц, 1484), видання нюрнберзького друкаря Антона Кобергера – “Всесвітня хроніка” Гартмана Шеделя (1493), ілюстрована 1809 гравюрами на дереві Міхаеля Вольгемута і Вільгельма Пляйденвурфа, а також книга Йоганна Мюллера “Витяг з “Альмагесту” Птолемея, видана Йоганном Гаманом (Венеція, 1496), та рідкісне кельнське видання 1481 p. трактат “Властивість речей” Бартолемея Англійського.

  Цікавим є зібрання східнослов’янських (кириличних, гражданських та численних глаголичних) стародруків XVI-XVII ст. Так, з кириличних і гражданських видань XVIII ст. цікавою є збірка палеотипів, яка налічує понад 800 од.зб. Географія та мовний аспект цих видань надзвичайно широкi: 40 міст Європи латинською, грецькою, церковнослов’янською, а також німецькою, італійською, французькою, польською, чеською та іншими мовами. Серед шедеврів мистецтва друку видання Йоганна Кноблоуха (Страсбург), Гімніхів і Петра Квентеля (Кельн), Йоганна Шеффера (Майнц), Антона Кобергера (Нюрнберг), а також краківські видання Галлерів, Унглерів, Ієроніма Вієтора та ін. Чимало книг зібрання ілюстровані видатними майстрами графіки XVI ст.

  Зібрання стародруків латинським шрифтом другої половини XVI та XVII-XVIII ст. представлена виданнями різноманітного напряму, серед яких чимало історичної і географічної тематики, а також творів учених і класиків античної та світової літератури – Ксенофонта, Платона, Арістотеля, Вергілія, Горація, Овідія, Тіта Лівія, Сенеки, М.Коперника, М.Сервантеса, В.Шекспіра, філософів-просвітителів Ж.-Ж.Руссо, Вольтера та багатьох інших.

• Унікальною є колекція картографічних матеріалів (понад 14 тис. одиниць зберігання). Тут зібрано одну з найбільших у Європі колекцію картографічних стародруків; видання XVI ст., атласи і карти XVII-XVIII ст. Найповніше представлені європейські картографічні видання XIX – початку XX ст.

  Найдавніше видання в колекції – “Географія” К.Птолемея, надрукована у Страсбурзі 1513 p. З кінця XVI – початку XVII ст. походять видання світової картографії: праці визначного фламандського картографа А.Ортелія, зокрема – амстердамське та антверпенське видання його “Атласу світу” 1584 p., антверпенське видання атласу стародавнього світу 1601 p., примірник першого видання “Атласу” основоположника новітньої картографії Г.Меркатора, здійсненого 1595 p. в Дуйсбурзі. Середина XVII ст. представлена багатотомними картографічними виданнями таких знаменитих західноєвропейських видавців, як В.Блау, Я.Янсон, М.Сансон та їх спадкоємців. Серед картографічних видань XVII ст. – карти Г.Боплана, зокрема, примірник гданського видання 1650 p., Спеціальної карти України та пізніші перевидання окремих її частин, на яких відображено території Київщини, Брацлавщини, Покуття.

  XVIII ст. у картографічній колекції представлене численними виданнями німецьких картографів Й.Гоманна, М.Зойтера, атласами різних частин світу французького картографа-реформатора Ж.-Б.Д’Анвілля, а також картою із зображенням українських земель австрійського картографа Т.Лотера. Картографічна продукція XIX – початку XX ст. – це загальногеографічні та спеціальні атласи, фізико-географічні й топографічні карти та карти-схеми суспільних явищ. Серед них – видання А.Штілера, Г.Фрейтага, О.Шпамера, А.Гартлебена. З історичних видань – атласи Г.Кіперта, Г.Драйзена, Й.Лелевеля, І.Павлищева.

• Відділ рукописів, фонд якого становить понад 111 тис. одиниць зберігання, об’єднує фонди колишніх бібліотек НТШ, “Народного Дому”, “Оссолінеуму”, Центрального Василіанського архіву і бібліотеки Богословської академії у Львові. У їх складі пергаментні грамоти – оригінальні пам’ятки української актової мови XV-XVI ст.; пам’ятки української писемності XIII-XVIII ст., латинські, польські, арабські, перські, турецькі, єврейські (іврит) рукописні книги XIII-XVIII ст.

  Цінним джерелом до історії землеволодіння в Україні XV – першої половини XX ст. є маєткові архіви Дідушицьких, Сапєгів, Яблоновських. Особові архівні фонди відділу містять інформацію до історії політичної боротьби, громадського і культурного життя Галичини XIX – XX ст. (архіви Барвінських, В.Гнатюка, М.Возняка, М.Шашкевича, І.Вагилевича, Я.Головацького, А.Петрушевича та ін.). Музична культура XIX – XX ст. відображена в архівах композиторів і музикознавців (М.Лисенка, К.Стеценка, О.Нижанківського, 3.Лиська). Тут велика кількість автографів, переважно листів та окремих праць українських та закордонних письменників і вчених, зокрема, Лесі Українки, І.Франка, Б.Лепкого, М.Грушевського, І.Огієнка, Я.Коллара, В.Ягича, А.Міцкевича, В.Гюго.

• Фонд відділу мистецтва містить близько 350 тис. одиниць зберігання – оригінальних творів українського і світового мистецтва – гравюр, рисунків, акварелей, гуашей, фотографії, нот. Серед них – праці відомих європейських художників української, польської, німецької, французької, російської та інших шкіл, а також найбільша в Україні колекція австрійського монументального живопису пізнього бароко. У колекції графіки – оригінальні твори українських і зарубіжних художників (А.Дюрера, X.Рембрандта, Г.Гольціюса, А.Остаде, В.Гондіуса та інших). Крім західноєвропейської гравюри у відділі зберігаються також твори китайських і японських художників XVIII – XIX ст., зокрема Утамаро Катагави, Хокусай Капусіки, Упрошіте. У фонді цього відділу зберігається найбільша в Україні колекція книжкових знаків (екслібрисів) від найдавніших, так званих суперекслібрисів, до сучасних.

  Дуже цінним є документальний матеріал з архітектури, станкового та прикладного мистецтва, який відображає багато творів, що вже не існують, а також рідкісні фотографії визначних мистецьких пам’яток, неопублікованих у науковій літературі.

  Єдиною і найбільшою у нашій державі є колекція нот українських композиторів. Її основу склали зібрання бібліотеки Наукового товариства ім. Т.Шевченка, архів українського композитора і музикознавця П.Бажанського, оперного співака М.Менцінського, з приватного зібрання українського композитора Й.Кишакевича, бібліотеки Народного Дому, “Студіону”, нотного видавництва “Торбан”, зібрання нот, виданих у XVIII ст., та інші. Серед них – рідкісні видання українських композиторів: Березовського М.С., Веделя А.Л., Бортнянського Д.С., Лисенка та інших.

  Доповнює колекцію нотних видань збірка творів зарубіжних композиторів. Серед них прижиттєві видання творів Й.Брамса, Ф.Шопена, С.Монюшки; сина А.Моцарта – композитора, відомого під іменем Вольфганг Амадей Молодший. Серед нот зарубіжних композиторів є також прижиттєві видання творів Чайковського П.І., Мусоргського М.П., твори інших російських композиторів, виданих за межами Росії.

• ЯРОСЛАВ ДАШКЕВИЧ у світлі документальних матеріалів і книжкових видань з фондів ЛННБ України ім. В. Стефаника

Документи про працю Ярослава Дашкевича у Львівській філії Бібілотеки АН УРСР

Рукописи й машинописи з домашньої книгозбірні Ярослава Дашкевича й Олени Степанів у фондах Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника

Книжки з домашньої книгозбірні Олени Степанів і Ярослава Дашкевича у фондах ЛННБ України ім. В. Стефаника

Видання Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника, підготовані у співпраці з Я. Р. Дашкевичем

Режим доступу до текстів оцифрованих видань Ярослава Дашкевича організовано зі сторінки Електронного каталогу ЛННБ України ім. В. Стефаника:

Інші каталоги – Цифрові колекції  Тестова версія (в розробці) – Книжкові електронні видання.