Українська English

Лідія Сніцарчук

ORCID ID: 0000-0002-7272-9357
докторка наук із соціальних комунікацій, професорка,
директорка Науково-дослідного інституту пресознавства,
заступниця генерального директора з наукової роботи
Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника (Львів, Україна)
e-mail: [email protected]

 

DOI: https://doi.org/10.37222/2786-7552-2023-3-10

«Писати мушу – це є умова мого життя»: листи Софії Яблонської до Олени Кисілевської (1934–1939 рр.)

Анотація:

Проаналізовано низку листів письменниці і журналістки Софії Яблонської, надісланих з Китаю, Франції, Галицького краю впродовж 1934–1939 рр. до громадсько-політичної та культурної діячки – письменниці, редакторки часописів «Жіноча Доля» та «Жіноча Воля», журналістки Олени Кисілевської. До аналізу залучено корпус маловідомих джерел, що дозволили з’ясувати особливості епістолярної комунікації двох непересічних творчих особистостей, тональність якої змінювалася залежно від обговорюваної проблематики – від ділового обговорення справ, пов’язаних здебільшого з публікацією матеріалів С. Яблонської у пресі, зокрема в коломийській «Жіночій Долі», до щирих розповідей про приватне життя авторки та її роздумів про життєві цінності та їх значимість. Цей корпус листів зберігається нині внаслідок відомих історичних обставин у Національній бібліотеці у Варшаві (Республіка Польща).

Відзначено, що в листах збережено чимало інформації, за якою маємо змогу з’ясувати специфіку мандрівної вдачі С. Яблонської та її журналістської праці, особливості її сприйняття та творчого відтворення дійсності, реакцію на різноаспектні події – ті, що відбувалися з нею чи в країні, де вона проживала на той час або ж до якої мріяла потрапити, інші важливі обставини її насиченого життя. Визначено основні теми й проблеми, які насвітлювала С. Яблонська, охарактеризовано інформацію, що розкриває особливі риси характеру адресантки, своєрідні підходи до творення текстів, специфіку авторського письма, сприйняття критики її опублікованих текстів. Охарактеризовано жанрові форми журналістських матеріалів С. Яблонської (лист, авторська колонка, подорожній нарис тощо). Підтверджено активне прагнення С. Яблонської брати участь в культурному житті українського соціуму краю.

Ключові слова: Софія Яблонська, Олена Кисілевська, епістолярій, міжвоєнне двадцятиліття, галицька преса, творча біографія, журналістська діяльність.

Повний текст

Література

  1. Беницький А. Листи Михайла Рудницького до Софії Яблонської: комунікаційні особливості. Збірник праць Науково-дослідного інституту пресознавства. Львів, 2017. Вип. 7(25). С. 427–436.
  2. Гаврилів Т. Ідентичнісні імплікації: «З країни рижу та опію» Софії Яблонської-Уден. Україна: культурна спадщина, національна свідомість,  державність. Львів, 2018. Вип. 31. С. 251–266.
  3.  Гоменюк В. З епістолярію кореспондентки: співпраця Софії Яблонської із журналом «Нова Хата». Збірник праць Науково-дослідного інституту пресознавства. Львів, 2017. Вип. 7(25). С. 436–448.
  4. Ґабор В. «…чи існують іще десь на світі райські острови…» (Народження зорі Софії Яблонської на сторінках галицької преси 20–40-х рр. ХХ ст.). Яблонська С. Листи з Парижа. Листи з Китаю: подорожні нариси, новели, оповідання, есеї, інтерв’ю. Львів, 2018. С. 9–15.
  5. Катола О. Тематичне новаторство публікацій Софії Яблонської у галицькій пресі міжвоєнної доби. Пресознавство. Львів, 2022. Вип. 1. С. 217–226.
  6. Чіпка Галактіон [Купчинський Р.]. Лист до землячки. Діло. 1933. Ч. 172.
  7. Яблонська С. Лист зі Сходу на листи з краю. Діло. 1933. Ч. 167.

До відома користувачів

27 грудня (п'ятниця) – санітарний день.
Бібліотека читачів не обслуговуватиме.

КАТАЛОГ

Бібліотека в соцмережах

Конкурси на заміщення вакантних посад

ЛННБУ ім. В. Стефаника подовжує надання інформаційних послуг

повнотекстовий електронний архів української історичної періодики LIBRARIA

Проект компанії Архівні інформаційні системи (АІС), що здійснюється у співпраці з бібліотеками, архівами та науковими інституціями в Україні та за її межами. Мета проекту – оцифрувати та надати доступ онлайн до чим більшого масиву української історичної періодики.

Ресурс постійно наповнюється. Наразі оцифровано більше 700 000 сторінок понад 400 видань українською, польською, німецькою, румунською, їдиш, кримсько-татарською та російською мовами, що видавалися у різних регіонах України та поза її межами від початку до 50-х років ХХ ст. Безкоштовний демо контент можна переглядати тут.

Research4Life

Прагнучи надати підтримку науковій спільноті України в умовах повномасштабної війни, яку розв’язала РФ, видавництва наукової літератури відкрили українським вченим до кінця 2022 року безкоштовний доступ до повнотекстових електронних ресурсів в межах проєкту Research4Life.
Research4Life – проєкт, організований у форматі державно-приватного партнерства Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО), Програмою ООН із навколишнього середовища (ЮНЕП), Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ), Міжнародною організацією праці (МОП), Корнельським і Єльським університетами, а також Міжнародною асоціацією науково-технічних і медичних видавців.

Через портал Research4Life надається доступ до електронних колекції книг і журналів міжнародних видавництв Elsevier, Springer Nature, John Wiley & Sons, Taylor & Francis, Emerald, Sage Publications, Oxford University Press, Cambridge University Press, IOP Publishing, повний перелік можна подивитись тут (обравши у відповідних полях назву країни Ukraine та тип установи National Library).

У межах платформи Research4Life забезпечується доступ до більше ніж 154 тис. наукових журналів і книг від понад 200 видавців з усього світу.

Платформа складається з 5 колекцій літератури:

  • Research4Life – єдиний портал;
  • Hinari – дослідження в галузі біології та медицини;
  • AGORA – дослідження в галузі сільського господарства;
  • OARE – дослідження навколишнього середовища;
  • ARDI – доступ до науково-технічної інформації;
  • GOALI – дослідження в галузі права та соціальних наук.

Відеоінструкції з використання платформи Research4Life можна подивитись тут. 
Отримати тестовий доступ:
Доступ надається працівникам та користувачам бібліотеки віддалено за умови обов’язкового логування. Логін і пароль можна отримати склавши запит до контактної особи установи на електронну пошту: [email protected] (сервісна послуга ЕДД).

Доступ до інформаційних електронних ресурсів і баз даних у віддаленому режимі ЛННБУ ім. В.Стефаника: http://www.lsl.lviv.ua/index.php/uk/resursi-i-fondi/elektronni-resursy/

цифрова бібліотека Onleihe

Цифрова бібліотека Onleihe  дає можливість випозичати широкий спектр цифрових носіїв, таких як електронні книги, електронні документи, електронна музика, електронні аудіо та електронні відео, електронні періодичні видання.

Користувачам послуги Onleihe потрібно зареєструватись у Mein Goethe.de, або створити обліковий запис на Mein Goethe.de (реєстрація та користування Mein Goethe.de та Onleihe безкоштовні).

Onleihe – це новий електронний сервіс світової мережі бібліотек Goethe-Institut. Цей сервіс дозволяє взяти на обмежений проміжок часу електронні книжки, електронні аудіо-книжки й електронні періодичні видання у користування. Для цього потрібно просто завантажити обрані матеріали у нашій системі Onleihe.

Необхідність повертати матеріали зникає автоматично: після завершення терміну користування ви втрачаєте доступ до матеріалів.

Через систему Onleihe ви можете одним кліком мишки взяти необхідні вам матеріали на абонемент у будь-який час – 24 години на добу, 7 днів на тиждень.

каталог онлайнових цифрових колекцій Національної бібліотеки імені Оссолінських у Вроцлаві

Нагадуємо, що скористатися доступом до оцифрованих колекцій можна з будь-якого комп’ютера Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до Katalog zbiorów cyfrowych (Zakład Narodowy im. Ossolińskich), зареєструвавшись у мережі Бібліотеки за допомогою читацького квитка.

Інформаційна база даних Zasoby cyfrowe Zakładu Narodowego im.Ossolińskich містить різноманітні типи колекцій, збережених на цифровому носії, тобто: електронні видання та публікації, оцифровані колекції (рукописи, журнали, стародруки), аудіодокументи тощо.

База даних постійно оновлюється та поповнюється новими документами. Представлена значна частина оцифрованих львівських архівів провідних польських аристократичних родів, у т.ч. Батовських, Оссолінський, Ценських, Любомирських та ін. Водночас база даних містить документи зі львівського архіву Оссолінеуму та окремі рукописи, зібрані у Вроцлаві.

Web of Science, Scopus, ScienceDirect


Львівська національна наукова Бібліотека України імені В. Стефаника подовжує надання доступу до передплачених баз даних Web of Science, Scopus, ScienceDirect  (включно з безстроковим доступом до колекції 2088 електронних монографій 2019-2020 рр.).

Провайдер послуги підключення до наукометричних баз даних Державна науково-технічна бібліотека України.

Нагадуємо, що скористатися доступом до наукометричних баз даних можна з будь-якого комп’ютера  Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до наукометричних баз Web of Science, Scopus, ScienceDirect, зареєструвавшись у мережі Бібліотеки та створивши кабінет користувача.

Архів подій