Українська English

Оксана Середа
ORCID ID: https 0000-0001-8078-173X
кандидатка наук із соціальних комунікацій,
старша наукова співробітниця Науково-дослідного інституту пресознавства
Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника
(Львів, Україна)
[email protected]

DOI: https://doi.org/10.37222/2786-7552-2023-3-9

Соня Куликівна і Софія Куликівна: проблема ідентифікації

Анотація:

Детально вивчено біографічні факти та творчу діяльність перекладачки Софії Куликівни і кіноменеджерки та редакторки Соні Куликівни на основі архівних документів, біографічних словників, статей у пресі. Опрацьовано останні дослідження та публікації про Софію (Соню) Куликівну. Здійснено порівняльний аналіз цих відомостей і з’ясовано, що у Софії Куликівни та Соні Куликівни різні дати і місця народження, імена батьків та сімейний стан. Остаточно підтверджено версію, що це – різні особистості, які помилково об’єднані сучасними дослідниками в одну постать. Для проведення дослідження використано як загальнонаукові методи (дедукція, індукція, аналіз, синтез), так і спеціальні наукові методи (гіпотетично-дедуктивний, біографічний, вивчення архівних документів).
Проаналізовано віднайдені тексти (переклади і публікації) за підписом Куликівни і засвідчено чітку тенденцію: перекладачка підписувалася завжди як Софія Куликівна, а редакторка і іноменеджерка – як Соня Куликівна.
Подано життєпис Софії Куликівни (Кулик-Микитюк), охарактеризовано її перекладацьку діяльність та співпрацю із львівською пресою. Висвітлено біографічні факти про Соню Куликівну, віднайдено її світлину, розкрито публіцистичну і редакційно-видавничу діяльність, наведено її псевдоніми. Зазначено, що доля Соні Куликівни після 1935 р. невідома і потребує додаткових наукових пошуків.
Підсумовано, що ключову роль у верифікуванні версії про існування двох тезок-Куликівн у міжвоєнному просторі Галичини Середа О. Соня Куликівна і Софія Куликівна: проблема ідентифікації відіграли архівні документи та матеріали з родинних архівів. Обидві реалізовувалися в медіапросторі міжвоєнної Галичини, що й спричинило плутанину і переплетення їхніх життєвих і творчих фактів у спільну біографію. Підкреслено, що непересічний творчий шлях кожної із них спонукає до його більш ґрунтовного вивчення.

Ключові слова: Соня Куликівна, Софія Куликівна, біографія, часопис, переклад, кіно.

Повний текст

Література

1. Біографічний словник Прикарпаття / зібрав і опрацював Володимир Полєк. Івано-Франківськ, 1999. С. 314.
2. Василик А. Український художній переклад у міжвоєнному Львові. Іноземна філологія. Львів, 2009. Вип. 121. С. 233–241.
3. Васильчук М. Відслонити запону забуття. Вільний голос. Коломия, 1999. 22 верес.
4. Васильчук М. Письменство на Коломийщині. Друга половина 16 століття – 1939 рік. Коломия: Народний дім, 1993. С. 52–53.
5. Васильчук М. Силуети: Коломиєзнавчі тексти. Коломия, 2006. С. 66–67.
6. Васильчук М. М. Коломийський азбуковник. Друкарство, журналістика, література 1939–1999 рр.: біобібліогр. слов. Коломия, 2000. С. 98.
7. Гринівський Т. С. Редакторсько-видавнича та публіцистична діяльність Василя Сімовича на Буковині початку ХХ ст. Поліграфія і видавнича справа. Львів, 2021. № 1(81). С. 158–167. DOI: 10.32403/0554-4866-2021-1-81-158-167.
8. Державний архів Львівської області. Ф. 110 (Львівське городське староство). Оп. 3. Спр. 551 (Справа про реєстрацію кіно-радіо-спортивного щотижневика «Дні» у Львові, 3.01.1935 р. – 5.03.1935 р.). 14 арк.
9. Державний архів Львівської області. Ф. 110 (Львівське городське староство). Оп. 3. Спр. 663 (Справа про реєстрацію українського рекламного журналу «Кіно», 2 вересня 1930 р. – 16 січня 1931 р.). 10 арк.
10. Дроздовська О. Артим Хомик (1878–1921): етапи життя і журналістської діяльності. Збірник праць Науково-дослідного інституту пресознавства. Львів, 2020. Вип. 10(28). С. 329–349. DOI: https://doi.org/10.37222/2524-0331-2020-10(28)-24.
11. Історія українського кіно: у 5 т. Київ, 2016. Т. 2: 1930–1945. 448 с.
12. Коломієць Л. Український художній переклад та перекладачі 1920–1930-х років: матеріали до курсу «Історія перекладу»: навч. посіб. Вінниця, 2015. 360 с.
13. Наконечна З. Публіцистичний доробок Євгена Яворівського (1893–1954) на сторінках українських періодичних видань. Збірник праць Науково-дослідного інституту пресознавства. Львів, 2019. Вип. 9(27). С. 402–410. DOI: https://doi.org/10.37222/2524-0331-2019-9(27)-24.
14. Патрон І. З історії розвитку та становлення кіномистецтва в Галичині у 20–30 роки ХХ століття. Вісник Львівського університету. Сер. Мистецтвознавство. Львів, 2019. Вип. 20. С. 192–202. DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vas.20.2019.10624.
15. Полєк В. Т., Яців Р. М. Куликівна Софія. Енциклопедія Сучасної України. Київ, 2016. Т. 16: Куз–Лев. С. 60.
16. Сахно О. В. Місце кінорежисури в процесах національно-культурного розвитку радянської України 1920–30-х рр.: дис. … д-ра філософії: спец. 032 «Історія та археологія» / Запорізький національний університет. Запоріжжя, 2021. 312 с. URL: http://phd.znu.edu.ua/page/PhD/disertats__ya_sakhno.pdf
17. Сварник Г. Листи Леоніда Мосендза до Дмитра Донцова за 1931–1934 роки. Записки Наукового товариства імені Шевченка. Львів, 2000. Т. 239: Праці Філологічної секції. С. 479–541.
18. Середа О. У полоні арту: українська мистецька преса Галичини міжвоєнного двадцятиліття: монографія. Львів, 2023. 364 с.
19. Сніцарчук Л. Журналістська діяльність Олександра Ковалевського у 1910–1939 рр. Збірник праць Науково-дослідного інституту пресознавства. Пресознавство / Львів, 2020. Вип. 10(28). С. 375–391. DOI: https://doi.org/10.37222/2524-0331-2020-10(28)-27.
20. Українське перекладознавство ХХ сторіччя: бібліографія / уклав Тарас Шмігер. Львів, 2013. 626 с.
21. Центральний державний історичний архів України, м. Львів. Ф. 327 (Редакція журналу «Нова Хата»). Оп. 1. Спр. 17 (Листи Кравченко У., Крвавич У., Куликівни С., Кульчицького С., Кучабської М.). Арк. 13.
22. Яблонський М. Р. Редакційно-видавнича діяльність Петра Волиняка. Українська біографістика: зб. наук. пр. Київ, 2020. Вип. 19. C. 243–258. DOI:https://doi.org/10.15407/ub.19.243
23. Яців Р. Кулик Софія (Куликівна Соня). Енциклопедія Львова. Львів, 2010. Т. 3. С. 671.
24. Gierszewska B. Kino i film we Lwowie do 1939 roku. Kielce: Wydawnictwo Akademii Świętokrzyskiej, 2006. 430 s.
25. Kulesza N. Artur Seelieb (1878–1958) jako publicysta i popularyzator ukraińskiej kultury. Prace Historyczno-Archiwalne. Rzeszów, 2020. T. 32. S. 179–191. DOI: 10.30657/pha.32.2020.10.

До відома користувачів

  • З 19 грудня 2024 р.
    у зв’язку із проведенням ремонтних робіт
    Відділ рідкісної книги призупиняє обслуговування користувачів (вул. Лисенка, 14).
    Обслуговування користувачів здійснюватиметься дистанційно шляхом надання послуги «електронне доставляння документів».
    Детальніше
    [email protected]
  • З 9 грудня 2024 р.
    у зв’язку із проведенням внутрішніх ремонтних робіт
    Інститут досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів призупиняє обслуговування користувачів (вул. Бібліотечна, 2).
    Обслуговування користувачів здійснюватиметься дистанційно шляхом надання послуги «електронне доставляння документів».
    Детальніше
    [email protected] 
    [email protected]

31 грудня (вівторок) – санітарний день.
Бібліотека читачів не обслуговуватиме.

КАТАЛОГ

Бібліотека в соцмережах

Конкурси на заміщення вакантних посад

ЛННБУ ім. В. Стефаника подовжує надання інформаційних послуг

повнотекстовий електронний архів української історичної періодики LIBRARIA

Проект компанії Архівні інформаційні системи (АІС), що здійснюється у співпраці з бібліотеками, архівами та науковими інституціями в Україні та за її межами. Мета проекту – оцифрувати та надати доступ онлайн до чим більшого масиву української історичної періодики.

Ресурс постійно наповнюється. Наразі оцифровано більше 700 000 сторінок понад 400 видань українською, польською, німецькою, румунською, їдиш, кримсько-татарською та російською мовами, що видавалися у різних регіонах України та поза її межами від початку до 50-х років ХХ ст. Безкоштовний демо контент можна переглядати тут.

Research4Life

Прагнучи надати підтримку науковій спільноті України в умовах повномасштабної війни, яку розв’язала РФ, видавництва наукової літератури відкрили українським вченим до кінця 2022 року безкоштовний доступ до повнотекстових електронних ресурсів в межах проєкту Research4Life.
Research4Life – проєкт, організований у форматі державно-приватного партнерства Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО), Програмою ООН із навколишнього середовища (ЮНЕП), Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ), Міжнародною організацією праці (МОП), Корнельським і Єльським університетами, а також Міжнародною асоціацією науково-технічних і медичних видавців.

Через портал Research4Life надається доступ до електронних колекції книг і журналів міжнародних видавництв Elsevier, Springer Nature, John Wiley & Sons, Taylor & Francis, Emerald, Sage Publications, Oxford University Press, Cambridge University Press, IOP Publishing, повний перелік можна подивитись тут (обравши у відповідних полях назву країни Ukraine та тип установи National Library).

У межах платформи Research4Life забезпечується доступ до більше ніж 154 тис. наукових журналів і книг від понад 200 видавців з усього світу.

Платформа складається з 5 колекцій літератури:

  • Research4Life – єдиний портал;
  • Hinari – дослідження в галузі біології та медицини;
  • AGORA – дослідження в галузі сільського господарства;
  • OARE – дослідження навколишнього середовища;
  • ARDI – доступ до науково-технічної інформації;
  • GOALI – дослідження в галузі права та соціальних наук.

Відеоінструкції з використання платформи Research4Life можна подивитись тут. 
Отримати тестовий доступ:
Доступ надається працівникам та користувачам бібліотеки віддалено за умови обов’язкового логування. Логін і пароль можна отримати склавши запит до контактної особи установи на електронну пошту: [email protected] (сервісна послуга ЕДД).

Доступ до інформаційних електронних ресурсів і баз даних у віддаленому режимі ЛННБУ ім. В.Стефаника: http://www.lsl.lviv.ua/index.php/uk/resursi-i-fondi/elektronni-resursy/

цифрова бібліотека Onleihe

Цифрова бібліотека Onleihe  дає можливість випозичати широкий спектр цифрових носіїв, таких як електронні книги, електронні документи, електронна музика, електронні аудіо та електронні відео, електронні періодичні видання.

Користувачам послуги Onleihe потрібно зареєструватись у Mein Goethe.de, або створити обліковий запис на Mein Goethe.de (реєстрація та користування Mein Goethe.de та Onleihe безкоштовні).

Onleihe – це новий електронний сервіс світової мережі бібліотек Goethe-Institut. Цей сервіс дозволяє взяти на обмежений проміжок часу електронні книжки, електронні аудіо-книжки й електронні періодичні видання у користування. Для цього потрібно просто завантажити обрані матеріали у нашій системі Onleihe.

Необхідність повертати матеріали зникає автоматично: після завершення терміну користування ви втрачаєте доступ до матеріалів.

Через систему Onleihe ви можете одним кліком мишки взяти необхідні вам матеріали на абонемент у будь-який час – 24 години на добу, 7 днів на тиждень.

каталог онлайнових цифрових колекцій Національної бібліотеки імені Оссолінських у Вроцлаві

Нагадуємо, що скористатися доступом до оцифрованих колекцій можна з будь-якого комп’ютера Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до Katalog zbiorów cyfrowych (Zakład Narodowy im. Ossolińskich), зареєструвавшись у мережі Бібліотеки за допомогою читацького квитка.

Інформаційна база даних Zasoby cyfrowe Zakładu Narodowego im.Ossolińskich містить різноманітні типи колекцій, збережених на цифровому носії, тобто: електронні видання та публікації, оцифровані колекції (рукописи, журнали, стародруки), аудіодокументи тощо.

База даних постійно оновлюється та поповнюється новими документами. Представлена значна частина оцифрованих львівських архівів провідних польських аристократичних родів, у т.ч. Батовських, Оссолінський, Ценських, Любомирських та ін. Водночас база даних містить документи зі львівського архіву Оссолінеуму та окремі рукописи, зібрані у Вроцлаві.

Web of Science, Scopus, ScienceDirect


Львівська національна наукова Бібліотека України імені В. Стефаника подовжує надання доступу до передплачених баз даних Web of Science, Scopus, ScienceDirect  (включно з безстроковим доступом до колекції 2088 електронних монографій 2019-2020 рр.).

Провайдер послуги підключення до наукометричних баз даних Державна науково-технічна бібліотека України.

Нагадуємо, що скористатися доступом до наукометричних баз даних можна з будь-якого комп’ютера  Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до наукометричних баз Web of Science, Scopus, ScienceDirect, зареєструвавшись у мережі Бібліотеки та створивши кабінет користувача.

Архів подій