Українська English

Мар’яна Комариця
докторка філологічних наук, старша наукова співробітниця
завідувачка відділу
Науково-дослідного інституту пресознавства
Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника
(Львів, Україна)
[email protected]

DOI: https://doi.org/10.37222/2786-7552-2023-3-2

Науковий контент тижневика «Недїля» (1911–1912 рр.)

Анотація:

Українська інтелектуальна еліта Галичини розуміла важливість розбудови національних культурних цінностей через їх наукове переосмислення. Вектори цього переосмислення проєктуються на окремі галузеві групи публікацій ілюстрованого часопису «Недїля» (тижневого додатка до газети «Дїло») і стосуються різних наукових сфер – історії, літературознавства, мовознавства, образотворчого мистецтва, музики, театру, природничих наук тощо. Автори публікацій – Михайло Возняк, Володимир Дорошенко, Наталя Кобринська, Іван Крип’якевич, Іван Раковський, Гнат Хоткевич, Іван Франко, Василь Щурат та ін. – розглядали проблеми національної культури у загальноєвропейському контексті, проводили компаративні паралелі щодо суспільного статусу, фінансового становища та публічного резонансу результатів діяльності українських і зарубіжних науковців та митців. Часописні матеріали започатковували такі наукові дисципліни, як шевченкознавство й шашкевичезнавство, містили багатий історичний та археологічний матеріал до історії України загалом і Львова зокрема, відображали високу оцінку результатів діяльності Наукового товариства імені Шевченка. Історичні дослідження актуалізують теми праісторії України, доби Хмельниччини, ідентифікації українських національних символів. Публікації газети дають змогу простежити зв’язок між розвитком наукових процесів на теренах Галичини та пресою: окрім суто фахових видань, суспільство потребувало науково-популярних, що сприяли б пропагуванню досліджень, перш за все у сфері гуманітаристики, серед ширших суспільних кіл. Соборність духовного простору українців, розділених кордоном двох імперій, засвідчує як авторське коло газети, так і тематичні домінанти наукових розвідок.

Ключові слова: преса Галичини початку ХХ ст., тижневик «Недїля», науковий контент, компаративні студії, соборність нації.

Повний текст

Література

  1. Гарбузюк М. Початок професійної акторської діяльности Леся Курбаса: до проблеми датування. Просценіум. 2012. № 1/3. С. 3–10.
  2. Гирич І. Ще до проблеми «Аркас і Грушевський». Історія, історіософія, джерелознавство. Історичний збірник. Київ, 1996. С. 221–231.
  3. Гнатишак М. За нові засоби культурно-мистецького вислову. На марґінесі перерібки й інсценізації «Владиміра» Теофана Прокоповича. Мета. 1939. Ч. 24. С. 5–6.
  4. Гречило А. Перша світова війна та українські національні символи. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Львів,
    2015. Вип. 25. С. 99–106.
  5. Калинчук А. Ранні шевченкознавчі розвідки Михайла Возняка: пролегомени. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. 2022. № 5. С. 148–151.
  6. Комариця М. Недїля. Українські часописи Львова 1848–1939. Т. 2: 1901–1919. Львів, 2002. С. 423–430.
  7. Культуртригер. URL: https://www.youtube.com/@kulturtrigger
  8. Мельник Я. Апокрифічний код українського письменства. Львів, 2017. 376 с.
  9. Молинь Валентина. Виставка домашнього промислу в Коломиї. Народознавчі зошити. 2014. № 1(115). С. 130–136.
  10. Середа О. У полоні арту: українська мистецька преса Галичини міжвоєнногодвадцятиліття: монографія. Львів, 2023, 364.
  11. Стеблій Ф. Василь Щурат – дослідник минулого Галичини. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Зб. наук. пр. Вип. 15. Львів, 2006/2007. С. 727–737.

До відома користувачів

29 листопада (п'ятниця) – санітарний день.
Бібліотека читачів не обслуговуватиме.

КАТАЛОГ

Бібліотека в соцмережах

Конкурси на заміщення вакантних посад

ЛННБУ ім. В. Стефаника подовжує надання інформаційних послуг

повнотекстовий електронний архів української історичної періодики LIBRARIA

Проект компанії Архівні інформаційні системи (АІС), що здійснюється у співпраці з бібліотеками, архівами та науковими інституціями в Україні та за її межами. Мета проекту – оцифрувати та надати доступ онлайн до чим більшого масиву української історичної періодики.

Ресурс постійно наповнюється. Наразі оцифровано більше 700 000 сторінок понад 400 видань українською, польською, німецькою, румунською, їдиш, кримсько-татарською та російською мовами, що видавалися у різних регіонах України та поза її межами від початку до 50-х років ХХ ст. Безкоштовний демо контент можна переглядати тут.

Research4Life

Прагнучи надати підтримку науковій спільноті України в умовах повномасштабної війни, яку розв’язала РФ, видавництва наукової літератури відкрили українським вченим до кінця 2022 року безкоштовний доступ до повнотекстових електронних ресурсів в межах проєкту Research4Life.
Research4Life – проєкт, організований у форматі державно-приватного партнерства Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО), Програмою ООН із навколишнього середовища (ЮНЕП), Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ), Міжнародною організацією праці (МОП), Корнельським і Єльським університетами, а також Міжнародною асоціацією науково-технічних і медичних видавців.

Через портал Research4Life надається доступ до електронних колекції книг і журналів міжнародних видавництв Elsevier, Springer Nature, John Wiley & Sons, Taylor & Francis, Emerald, Sage Publications, Oxford University Press, Cambridge University Press, IOP Publishing, повний перелік можна подивитись тут (обравши у відповідних полях назву країни Ukraine та тип установи National Library).

У межах платформи Research4Life забезпечується доступ до більше ніж 154 тис. наукових журналів і книг від понад 200 видавців з усього світу.

Платформа складається з 5 колекцій літератури:

  • Research4Life – єдиний портал;
  • Hinari – дослідження в галузі біології та медицини;
  • AGORA – дослідження в галузі сільського господарства;
  • OARE – дослідження навколишнього середовища;
  • ARDI – доступ до науково-технічної інформації;
  • GOALI – дослідження в галузі права та соціальних наук.

Відеоінструкції з використання платформи Research4Life можна подивитись тут. 
Отримати тестовий доступ:
Доступ надається працівникам та користувачам бібліотеки віддалено за умови обов’язкового логування. Логін і пароль можна отримати склавши запит до контактної особи установи на електронну пошту: [email protected] (сервісна послуга ЕДД).

Доступ до інформаційних електронних ресурсів і баз даних у віддаленому режимі ЛННБУ ім. В.Стефаника: http://www.lsl.lviv.ua/index.php/uk/resursi-i-fondi/elektronni-resursy/

цифрова бібліотека Onleihe

Цифрова бібліотека Onleihe  дає можливість випозичати широкий спектр цифрових носіїв, таких як електронні книги, електронні документи, електронна музика, електронні аудіо та електронні відео, електронні періодичні видання.

Користувачам послуги Onleihe потрібно зареєструватись у Mein Goethe.de, або створити обліковий запис на Mein Goethe.de (реєстрація та користування Mein Goethe.de та Onleihe безкоштовні).

Onleihe – це новий електронний сервіс світової мережі бібліотек Goethe-Institut. Цей сервіс дозволяє взяти на обмежений проміжок часу електронні книжки, електронні аудіо-книжки й електронні періодичні видання у користування. Для цього потрібно просто завантажити обрані матеріали у нашій системі Onleihe.

Необхідність повертати матеріали зникає автоматично: після завершення терміну користування ви втрачаєте доступ до матеріалів.

Через систему Onleihe ви можете одним кліком мишки взяти необхідні вам матеріали на абонемент у будь-який час – 24 години на добу, 7 днів на тиждень.

каталог онлайнових цифрових колекцій Національної бібліотеки імені Оссолінських у Вроцлаві

Нагадуємо, що скористатися доступом до оцифрованих колекцій можна з будь-якого комп’ютера Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до Katalog zbiorów cyfrowych (Zakład Narodowy im. Ossolińskich), зареєструвавшись у мережі Бібліотеки за допомогою читацького квитка.

Інформаційна база даних Zasoby cyfrowe Zakładu Narodowego im.Ossolińskich містить різноманітні типи колекцій, збережених на цифровому носії, тобто: електронні видання та публікації, оцифровані колекції (рукописи, журнали, стародруки), аудіодокументи тощо.

База даних постійно оновлюється та поповнюється новими документами. Представлена значна частина оцифрованих львівських архівів провідних польських аристократичних родів, у т.ч. Батовських, Оссолінський, Ценських, Любомирських та ін. Водночас база даних містить документи зі львівського архіву Оссолінеуму та окремі рукописи, зібрані у Вроцлаві.

Web of Science, Scopus, ScienceDirect


Львівська національна наукова Бібліотека України імені В. Стефаника подовжує надання доступу до передплачених баз даних Web of Science, Scopus, ScienceDirect  (включно з безстроковим доступом до колекції 2088 електронних монографій 2019-2020 рр.).

Провайдер послуги підключення до наукометричних баз даних Державна науково-технічна бібліотека України.

Нагадуємо, що скористатися доступом до наукометричних баз даних можна з будь-якого комп’ютера  Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до наукометричних баз Web of Science, Scopus, ScienceDirect, зареєструвавшись у мережі Бібліотеки та створивши кабінет користувача.

Архів подій