Українська English

Олена Шершньова
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1582-4515
кандидатка наук з державного управління
Національний університет «Острозька академія»
(Острог, Україна)
[email protected]

DOI: https://doi.org/10.37222/2786-7552-2023-2-15
МЕДІАТЕРОРИЗМ В УМОВАХ ПОСТПРАВДИ: ДО ПОСТАНОВКИ ПИТАННЯ

У статті охарактеризовано поняття медіатероризму у закордонному науковому дискурсі, пов’язаному з такими науками, як медіааналітика, теорія комунікації, аналіз медіадискурсу, психологія, філософія, соціологія, політологія, міжнародні відносини та дослідження тероризму.

Особливу увагу зосереджено на аналізі теоретичних напрацювань вчених, зокрема А. Н. Авана, М. Б. Алтієр, Д. Л. Альтгейд, К. Арчетті, С. Атрана, Е. Л. Брайант, Дж. М. Бергера, М. Блум, Г. Вейманна, Б. Гоффмана, А. Далгаард-Нільсен, Б. М. Дженкінсаа, Дж. дер Деріан, Д. Келлнера, М. Конвей, С. Коттла, Д. Кумар, А. Ленкфорда, Дж. М. Метцл, Б. Накос, Ф. Сейба, Б. Дж. Філліпса, що досліджують зв’язки тероризму та медіа. У працях аналізуються окремі аспекти залучення медіа до висвітлення та/чи поширення ідей тероризму, зокрема висвітлення ролей жінок та особливостей соціальних мереж у поширенні паніки та терору, у тому числі в умовах постправди.

Умови російсько-української війни змушують дослідників звернути увагу на використання медіа як інструменту поширення страху, паніки і дезінформації серед громадськості з метою політичного та ідеологічного маніпулювання. Останні роки свідчать про постійний розвиток і появу нових ідей і підходів до аналізу взаємодії медіа та тероризму, а також розширення потенціалу нових комунікаційних платформ. Враховуючи це, дослідницька проблематика медіатероризму в епоху постправди набуває особливої актуальності. Метою цього дослідження є охарактеризувати поняття медіатероризму в умовах постправди, базуючись на аналізі закордонних наукових джерел та літератури останніх років. Об’єктом дослідження є медіатероризм в умовах постправди. За допомогою загальнонаукових методів, зокрема аналізу, синтезу, узагальнення та систематизації, а також дескриптивного методу аналізу закордонного наукового дискурсу, було виконано аналіз останніх досліджень та публікацій на цю тему. Наукова новизна полягає у визначенні та розгляді поняття «медіатероризм» у контексті постправди, що має важливе значення для розуміння взаємозв’язку між медіа та тероризмом у сучасному соціальному комунікаційному просторі.

Зроблено висновок про доцільність подальших наукових розвідок взаємозв’язків та взаємозалежностей медіа і тероризму.

Ключові слова: медіа, ЗМІ, тероризм, постправда, терористична діяльність.

Повний текст

Література

  1. Закон України «Про боротьбу з тероризмом» від 20 березня 2003 року № 638-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/638-15#Text. (дата звернення: 19.03.2023).
  2. Закон України «Про медіа» від 13 грудня 2022 року № 2849-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2849-20#Text. (дата звернення: 20.03.2023).
  3. Altheide D. L. (2017). Terrorism and the Politics of Fear. 2d edition. Rowman & Littlefi eld Publishers. 304 p. Harsin J.
  4. Altier M. B., Thoroughgood C. N., Horgan J. G. (2014). Turning away from terrorism: Lessons from psychology, sociology, and criminology. Journal of Peace Research, 51(5), 647–661. Retrieved from http://www.jstor.org/stable/24557447.
  5. Archetti C. (2013). Understanding terrorism in the age of global media: A Communication Approach. Palgrave Macmillan London. DOI: https://doi. org/10.1057/9781137291387. (Accessed March 22, 2023).
  6. Archetti C. (2013). Terrorism, Communication and the Media. Understanding Terrorism in the Age of Global Media. Palgrave Macmillan, London. DOI: https://doi.org/10.1057/9781137291387_3. (Accessed March 21, 2023).
  7. Archetti C. (2015). Terrorism, Communication and New Media: Explaining Radicalization in the Digital Age. Perspectives on Terrorism. No. 9(1). P. 49– 59. Retrieved from http://www.jstor.org/stable/26297326. (Accessed March 19, 2023).
  8. Asal V., Phillips B. J., Rethemeyer R. K. (2022). Insurgent Terrorism: Intergroup Relationships and the Killing of Civilians. Oxford Academic. DOI: https://doi.org/10.1093/oso/9780197607015.001.0001. (Accessed March 19, 2023).
  9. Atran S. (2011). Talking to the Enemy: Violent Extremism, Sacred Values, and W108.
  10. Awan A. N. (2017). The Impact of Evolving Jihadist Narratives on Radicalisation in the West. Oxford University Press EBooks. DOI: https://doi. org/10.1093/acprof:oso/9780190650292.003.0011. (Accessed March 18, 2023).
  11. Berger J. M. (2011). Jihad Joe: Americans Who Go to War in the Name of Islam. POTOMAC BOOKS. 280 p.
  12. Berger J. M. (2018). Extremism The MIT Press. 216 p.
  13. Berger J. M., Stern J. (2016). ISIS: The State of Terror. Ecco. 432 p.
  14. Bloom M., Lokmanoglu A. (2023). From Pawn to Knights: The Changing Role of Women’s Agency in Terrorism? Studies in Confl ict & Terrorism, 46:4, 399-414, DOI: https://doi.org/10.1080/1057610X.2020.1759263. (Accessed March 19, 2023).
  15. Bloom M. M. (2010). Death Becomes Her: The Changing Nature of Women’s Role in Terror. Georgetown Journal of International Aff airs. No. 11(1). P. 91–98. Retrieved from http://www.jstor.org/stable/43133804. (Accessed March 19, 2023).
  16. Briant E. L. (2015). Propaganda and counter-terrorism: Strategies for global change. Manchester University Press. 304 p. Retrieved from http://www. jstor.org/stable/j.ctt18mvn1n. (Accessed March 20, 2023).
  17. Conway M. (2017). Determining the Role of the Internet in Violent Extremism and Terrorism: Six Suggestions for Progressing Research. Studies in Confl ict & Terrorism. No. 40(1). P. 77–98. DOI: https://doi.org/10.1080/105761 0X.2016.1157408. (Accessed March 20, 2023).
  18. Cottle S. (2006). Mediatized Confl ict: Developments in Media and Confl ict Studies. Maidenhead: Open University Press.
  19. Dalgaard-Nielsen A., Hamilton D. (2006). Transatlantic Homeland Security. Protecting Society in the Age of Catastrophic Terrorism. 1st Edition. Routledge. 176 p.
  20. Der Derian J. (2009). Virtuous War: Mapping the Military-IndustrialMedia-Entertainment Network. NY: Routledge, 330 p.
  21. Gill P, Corner E., Conway M., Thornton A., Bloom, M., Horgan, J. (2017) Terrorist Use of the Internet by the Numbers: Quantifying Behaviors, Patterns and Processes. Criminology & Public Policy. No. 16 (1). P. 99-117. DOI: https://doi. org/10.1111/1745-9133.12249. (Accessed March 19, 2023).
  22. Harsin J. (2018). Post-Truth and Critical Communication Studies. Oxford Research Encyclopedia of Communication. Retrieved from https://oxfordre. com/communication/view/10.1093/acrefore/9780190228613.001.0001/acrefore9780190228613-e-757. (Accessed March 19, 2023).
  23. Hoff man B. (2006). Inside Terrorism (Revised and expanded edition). New York: Colombia University Press.
  24. Jenkins B. M., Ronfeldt D. (2021). The Origin and Evolution of the RAND Corporation’s Terrorism Databases: Defi ning and Building a New Field of Knowledge. Santa Monica, CA: RAND Corporation. Retrieved from https:// www.rand.org/pubs/perspectives/PEA1203-1.html. (Accessed March 18, 2023).
  25. Kaplan A., Weimann G. (2014). Freedom and Terror: Reason and Unreason in Politics. Contemporary Terrorism Studies Series. Routledge. 208 p.
  26. Kellner D. (2020). Media Culture. Cultural Studies, Identity, and Politics in the Contemporary Moment. 2nd Edition. Routledge. 334 p.
  27. Kumar D. (2017). Islamophobia and the Politics of Empire. Haymarket Books, 220 p.
  28. Lankford A. (2013). The Myth of Martyrdom: What Really Drives Suicide Bombers, Rampage Shooters, and Other Self-Destructive Killers. Palgrave Macmillan. 257 p.
  29. McIntyre Lee C. (2018). Post-Truth. The MITPress, Cambridge, Massachusetts. 240 p.
  30. Metzl J. M. (2019). Dying of Whiteness: How the Politics of Racial Resentment is Killing America’s Heartland. Basic Books. 352 p.
  31. Nacos B. L. (1994). Terrorism and the Media. From the Iran Hostage Crisis to the Oklahoma City Bombing. NY: Columbia University Press. 213 p.
  32. Nacos B. L. (2005). The Portrayal of Female Terrorists in the Media: Similar Framing Patterns in the News Coverage of Women in Politics and in Terrorism. Studies in Confl ict & Terrorism. № 28:5. Pp. 435-451. DOI: https:// doi.org/10.1080/10576100500180352. (Accessed March 18, 2023).
  33. Nacos B. L. (2007). Mass-Mediated Terrorism: The Central Role of the Media in Terrorism and Counterterrorism. Rowman & Littlefi eld Publishers. 264 p.
  34. Phillips B. J. (2015). Enemies with benefi ts? Violent rivalry and terrorist group longevity. Journal of Peace Research, No. 52(1). Pp. 62–75. DOI: https:// doi.org/10.1177/0022343314550538. (Accessed March 20, 2023).
  35. Seib P. (2009). New Media and the New Middle East. Palgrave Macmillan. 263 p. DOI: https://doi.org/10.1057/9780230605602. (Accessed March 18, 2023).
  36. Seib P. (2021). Information at War: Journalism, Disinformation, and Modern Warfare. Polity. 240 p.
  37. Seib P., Janbek D.M. (2010). Global Terrorism and New Media. The PostAl Qaeda Generation. (Media, War and Security). Routledge. 154 p.
  38. Weimann G. (2004). The United States Institute of Peace Special Report #116 «How Modern Terrorism Uses the Internet». Retrieved from https://www. usip.org/sites/default/fi les/sr116.pdf. (Accessed March 18, 2023).
  39. Weimann G. (2004). The United States Institute of Peace Special Report #119 «Cyberterrorism: How Real Is the Threat?» Retrieved from https://www. usip.org/sites/default/fi les/sr119.pdf. (Accessed March 19, 2023).
  40. Weimann G. (2006). Terror in the Internet: The New Arena, The New Challenges. United States Institute of Peace Press. 325 p.
  41. Weimann G. (2015). Terrorism in Cyberspace: The Next Generation. Woodrow Wilson Center Press with Columbia University Press. 344 p.
  42. Weimann, G. (2015). Terrorist Migration to Social Media. Georgetown Journal of International Aff airs. No. 16(1). P. 180–187. Retrieved from http:// www.jstor.org/stable/43773679. (Accessed March 19, 2023)(in Eng.).

До відома користувачів

29 листопада (п'ятниця) – санітарний день.
Бібліотека читачів не обслуговуватиме.

КАТАЛОГ

Бібліотека в соцмережах

Конкурси на заміщення вакантних посад

ЛННБУ ім. В. Стефаника подовжує надання інформаційних послуг

повнотекстовий електронний архів української історичної періодики LIBRARIA

Проект компанії Архівні інформаційні системи (АІС), що здійснюється у співпраці з бібліотеками, архівами та науковими інституціями в Україні та за її межами. Мета проекту – оцифрувати та надати доступ онлайн до чим більшого масиву української історичної періодики.

Ресурс постійно наповнюється. Наразі оцифровано більше 700 000 сторінок понад 400 видань українською, польською, німецькою, румунською, їдиш, кримсько-татарською та російською мовами, що видавалися у різних регіонах України та поза її межами від початку до 50-х років ХХ ст. Безкоштовний демо контент можна переглядати тут.

Research4Life

Прагнучи надати підтримку науковій спільноті України в умовах повномасштабної війни, яку розв’язала РФ, видавництва наукової літератури відкрили українським вченим до кінця 2022 року безкоштовний доступ до повнотекстових електронних ресурсів в межах проєкту Research4Life.
Research4Life – проєкт, організований у форматі державно-приватного партнерства Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО), Програмою ООН із навколишнього середовища (ЮНЕП), Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ), Міжнародною організацією праці (МОП), Корнельським і Єльським університетами, а також Міжнародною асоціацією науково-технічних і медичних видавців.

Через портал Research4Life надається доступ до електронних колекції книг і журналів міжнародних видавництв Elsevier, Springer Nature, John Wiley & Sons, Taylor & Francis, Emerald, Sage Publications, Oxford University Press, Cambridge University Press, IOP Publishing, повний перелік можна подивитись тут (обравши у відповідних полях назву країни Ukraine та тип установи National Library).

У межах платформи Research4Life забезпечується доступ до більше ніж 154 тис. наукових журналів і книг від понад 200 видавців з усього світу.

Платформа складається з 5 колекцій літератури:

  • Research4Life – єдиний портал;
  • Hinari – дослідження в галузі біології та медицини;
  • AGORA – дослідження в галузі сільського господарства;
  • OARE – дослідження навколишнього середовища;
  • ARDI – доступ до науково-технічної інформації;
  • GOALI – дослідження в галузі права та соціальних наук.

Відеоінструкції з використання платформи Research4Life можна подивитись тут. 
Отримати тестовий доступ:
Доступ надається працівникам та користувачам бібліотеки віддалено за умови обов’язкового логування. Логін і пароль можна отримати склавши запит до контактної особи установи на електронну пошту: [email protected] (сервісна послуга ЕДД).

Доступ до інформаційних електронних ресурсів і баз даних у віддаленому режимі ЛННБУ ім. В.Стефаника: http://www.lsl.lviv.ua/index.php/uk/resursi-i-fondi/elektronni-resursy/

цифрова бібліотека Onleihe

Цифрова бібліотека Onleihe  дає можливість випозичати широкий спектр цифрових носіїв, таких як електронні книги, електронні документи, електронна музика, електронні аудіо та електронні відео, електронні періодичні видання.

Користувачам послуги Onleihe потрібно зареєструватись у Mein Goethe.de, або створити обліковий запис на Mein Goethe.de (реєстрація та користування Mein Goethe.de та Onleihe безкоштовні).

Onleihe – це новий електронний сервіс світової мережі бібліотек Goethe-Institut. Цей сервіс дозволяє взяти на обмежений проміжок часу електронні книжки, електронні аудіо-книжки й електронні періодичні видання у користування. Для цього потрібно просто завантажити обрані матеріали у нашій системі Onleihe.

Необхідність повертати матеріали зникає автоматично: після завершення терміну користування ви втрачаєте доступ до матеріалів.

Через систему Onleihe ви можете одним кліком мишки взяти необхідні вам матеріали на абонемент у будь-який час – 24 години на добу, 7 днів на тиждень.

каталог онлайнових цифрових колекцій Національної бібліотеки імені Оссолінських у Вроцлаві

Нагадуємо, що скористатися доступом до оцифрованих колекцій можна з будь-якого комп’ютера Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до Katalog zbiorów cyfrowych (Zakład Narodowy im. Ossolińskich), зареєструвавшись у мережі Бібліотеки за допомогою читацького квитка.

Інформаційна база даних Zasoby cyfrowe Zakładu Narodowego im.Ossolińskich містить різноманітні типи колекцій, збережених на цифровому носії, тобто: електронні видання та публікації, оцифровані колекції (рукописи, журнали, стародруки), аудіодокументи тощо.

База даних постійно оновлюється та поповнюється новими документами. Представлена значна частина оцифрованих львівських архівів провідних польських аристократичних родів, у т.ч. Батовських, Оссолінський, Ценських, Любомирських та ін. Водночас база даних містить документи зі львівського архіву Оссолінеуму та окремі рукописи, зібрані у Вроцлаві.

Web of Science, Scopus, ScienceDirect


Львівська національна наукова Бібліотека України імені В. Стефаника подовжує надання доступу до передплачених баз даних Web of Science, Scopus, ScienceDirect  (включно з безстроковим доступом до колекції 2088 електронних монографій 2019-2020 рр.).

Провайдер послуги підключення до наукометричних баз даних Державна науково-технічна бібліотека України.

Нагадуємо, що скористатися доступом до наукометричних баз даних можна з будь-якого комп’ютера  Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до наукометричних баз Web of Science, Scopus, ScienceDirect, зареєструвавшись у мережі Бібліотеки та створивши кабінет користувача.

Архів подій