Українська English

Оксана Середа
ORCID ID: 0000-0001-8078-173X
кандидатка наук із соціальних комунікацій
Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника
(Львів, Україна)
[email protected]

DOI: https://doi.org/10.37222/2786-7552-2023-2-10
ЛЬВІВСЬКИЙ ТИЖНЕВИК «ДНІ» (1935 р.): «ЦІКАВИЙ» МИСТЕЦЬКИЙ ПРОЄКТ ЧИ НЕТРИВАЛИЙ ПРЕСОВИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ?

Завдяки опрацюванню архівних документів розкрито обставини започаткування та функціонування львівського тижневика «Дні», джерела фінансування, склад його редакційної колегії. Досліджено задекларовану редакцією ідею «цікавого слова» на практиці, проаналізовано видавничу стратегію щодо залучення читацької аудиторії. Обґрунтовано актуальність теми статті – тижневик «Дні» досі не потрапляв у поле зору істориків преси як окремий об’єкт дослідження, хоча до його появи причетні відомі журналісти, літератори, митці та діячі культури Галичини. Висвітлено стан наукового розроблення досліджуваної теми у сучасному журналістикознавстві.

Відзначено, що редакція часопису «Дні» не декларувала чітко мету часопису й адресувала його тим, хто бунтувався проти сірих буднів і прагнув ознайомитися із барвистим життям інших. З’ясовано найактивніших авторів видання, названо їхні псевдоніми і криптоніми, встановлено авторство непідписаних публікацій та ідентифіковано два досі не відомих псевдоніми.

Особливий акцент зроблено на оригінальній художній творчості, яка презентована на шпальтах часопису «Дні», – це оповідання і поезії відомих у Галичині молодих письменників. Високо оцінено художнє оформлення тижневика.

Виокремлено основні теми, які найчастіше хвилювали авторів часопису, серед яких: оцінка літературної творчості, розвиток театру, фотографічного мистецтва та кінематографу. Проаналізовано структуру видання і систему рубрик, подано короткий огляд змістового наповнення тижневика.

Запропоновано власне бачення ефективності редакційної лінії та можливих причин закриття часопису, серед яких названо фінансові труднощі редакції та недостатню підтримку з боку читачів. Підкреслено, що, попри нетривалий вихід, часопис «Дні» є справді цікавим пресовим проєктом, який за сприятливих обставин міг би мати більший успіх і презентувати ширшу мистецьку проблематику на своїх шпальтах.

Ключові слова: тижневик, «Дні», редакція, публікація, псевдонім, читачі.

Повний текст

Література

  1. Бібліографія української преси в Польщі (1918–39) і ЗахідньоУкраїнській Народній Республіці (1918–19) / уклав Євген Місило. Едмонтон; Альберта, 1991. С. 33.
  2. Державний архів Львівської області. Ф. 110 (Львівське городське староство). Оп. 3. Спр. 20 (Місячні звіти пресового бюро Львівського воєводського управління про видавані газети і журнали, листопад 1935 р. – 6 березня 1936 р.). 23 арк.
  3. Зуляк М. Антін Крушельницький – головний редактор «Нових Шляхів» і «Критики». Наукові записки Тернопільського педагогічного університету. Сер.: Історія. Тернопіль, 2015. Вип. 1(2). С. 157–164. URL: http://dspace.tnpu. edu.ua/handle/123456789/6546.
  4. Капраль І. Комунікативна взаємодія редакції та аудиторії: комерція і жертовність (на прикладі часопису «Наш Прапор» та «Української Бібліотеки» Івана Тиктора, 1933–1939 рр. ХХ ст.). Поліграфія і видавнича справа. 2021. № 2(82). С. 187–195. DOI: 10.32403/0554-4866-2021-2-82-187195.
  5. Когут С. Михайло Рудницький як літературний критик та редактор часопису «Назустріч». Записки Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника: зб. наук. пр. Львів, 2016. Вип. 8. C. 58–71. URL: https://www.lsl.lviv.ua/index.php/uk/fahovi-vydannya/zap ysky-lnnbu-imv-stefanyka/zapysky-2016-vyp-8-24.
  6. Кость С. Преса українських літературних напрямів і угруповань у Східній Галичині (20–30-і роки ХХ ст.). Вісник Львівського університету. Сер.: Журналістика. Львів, 2019. Вип. 45. С. 124–135; Вип. 46. С. 19–28. DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vjo.2019.45.9993; http://dx.doi.org/10.30970/ vjo.2019.46.10026.
  7. Мартинюк М. Українські періодичні видання Західної України, країн Центральної та Західної Європи (1914–1939 рр.): матеріали до бібліогр. Львів, 1998. С. 73.
  8. Наконечна З. Особливості жанру фейлетону у львівській газеті «Новий Час» (1923–1939 рр.). Пресознавство / Press Studies. 2022. Вип. 1. С. 161–170. DOI: https://doi.org/10.37222/2786-7552-2022-1-10.
  9. Приймак І. В. Жіноча творчість на сторінках львівського часопису «Назустріч» (1934–1938 рр.). Актуальні проблеми філології та перекладознавства. 2015. Вип. 9. С. 144–148. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ apftp_2015_9_33.
  10. Сніцарчук Л. Конфлікт поколінь як проблема: особливості дискусії у львівській газеті «Новий Час» (1932 р.). Поліграфія і видавнича справа. 2022. № 1(83). С. 97–109. DOI: 10.32403/0554-4866-2022-1-83-97-109.
  11. Українські часописи Львова 1848–1939 рр.: іст.-бібліогр. дослідж.: у 3 т. / уклад.: М. М. Романюк (кер. проекту), М. В. Галушко. Львів: Світ, 2003. Т. 3. Кн. 2: 1929–1939 рр. С. 532–534.
  12. Шематизм духовенства Української Католицької Церкви в Німеччині. Мюнхен, 1947. С. ХІХ.

До відома користувачів

29 листопада (п'ятниця) – санітарний день.
Бібліотека читачів не обслуговуватиме.

КАТАЛОГ

Бібліотека в соцмережах

Конкурси на заміщення вакантних посад

ЛННБУ ім. В. Стефаника подовжує надання інформаційних послуг

повнотекстовий електронний архів української історичної періодики LIBRARIA

Проект компанії Архівні інформаційні системи (АІС), що здійснюється у співпраці з бібліотеками, архівами та науковими інституціями в Україні та за її межами. Мета проекту – оцифрувати та надати доступ онлайн до чим більшого масиву української історичної періодики.

Ресурс постійно наповнюється. Наразі оцифровано більше 700 000 сторінок понад 400 видань українською, польською, німецькою, румунською, їдиш, кримсько-татарською та російською мовами, що видавалися у різних регіонах України та поза її межами від початку до 50-х років ХХ ст. Безкоштовний демо контент можна переглядати тут.

Research4Life

Прагнучи надати підтримку науковій спільноті України в умовах повномасштабної війни, яку розв’язала РФ, видавництва наукової літератури відкрили українським вченим до кінця 2022 року безкоштовний доступ до повнотекстових електронних ресурсів в межах проєкту Research4Life.
Research4Life – проєкт, організований у форматі державно-приватного партнерства Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО), Програмою ООН із навколишнього середовища (ЮНЕП), Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ), Міжнародною організацією праці (МОП), Корнельським і Єльським університетами, а також Міжнародною асоціацією науково-технічних і медичних видавців.

Через портал Research4Life надається доступ до електронних колекції книг і журналів міжнародних видавництв Elsevier, Springer Nature, John Wiley & Sons, Taylor & Francis, Emerald, Sage Publications, Oxford University Press, Cambridge University Press, IOP Publishing, повний перелік можна подивитись тут (обравши у відповідних полях назву країни Ukraine та тип установи National Library).

У межах платформи Research4Life забезпечується доступ до більше ніж 154 тис. наукових журналів і книг від понад 200 видавців з усього світу.

Платформа складається з 5 колекцій літератури:

  • Research4Life – єдиний портал;
  • Hinari – дослідження в галузі біології та медицини;
  • AGORA – дослідження в галузі сільського господарства;
  • OARE – дослідження навколишнього середовища;
  • ARDI – доступ до науково-технічної інформації;
  • GOALI – дослідження в галузі права та соціальних наук.

Відеоінструкції з використання платформи Research4Life можна подивитись тут. 
Отримати тестовий доступ:
Доступ надається працівникам та користувачам бібліотеки віддалено за умови обов’язкового логування. Логін і пароль можна отримати склавши запит до контактної особи установи на електронну пошту: [email protected] (сервісна послуга ЕДД).

Доступ до інформаційних електронних ресурсів і баз даних у віддаленому режимі ЛННБУ ім. В.Стефаника: http://www.lsl.lviv.ua/index.php/uk/resursi-i-fondi/elektronni-resursy/

цифрова бібліотека Onleihe

Цифрова бібліотека Onleihe  дає можливість випозичати широкий спектр цифрових носіїв, таких як електронні книги, електронні документи, електронна музика, електронні аудіо та електронні відео, електронні періодичні видання.

Користувачам послуги Onleihe потрібно зареєструватись у Mein Goethe.de, або створити обліковий запис на Mein Goethe.de (реєстрація та користування Mein Goethe.de та Onleihe безкоштовні).

Onleihe – це новий електронний сервіс світової мережі бібліотек Goethe-Institut. Цей сервіс дозволяє взяти на обмежений проміжок часу електронні книжки, електронні аудіо-книжки й електронні періодичні видання у користування. Для цього потрібно просто завантажити обрані матеріали у нашій системі Onleihe.

Необхідність повертати матеріали зникає автоматично: після завершення терміну користування ви втрачаєте доступ до матеріалів.

Через систему Onleihe ви можете одним кліком мишки взяти необхідні вам матеріали на абонемент у будь-який час – 24 години на добу, 7 днів на тиждень.

каталог онлайнових цифрових колекцій Національної бібліотеки імені Оссолінських у Вроцлаві

Нагадуємо, що скористатися доступом до оцифрованих колекцій можна з будь-якого комп’ютера Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до Katalog zbiorów cyfrowych (Zakład Narodowy im. Ossolińskich), зареєструвавшись у мережі Бібліотеки за допомогою читацького квитка.

Інформаційна база даних Zasoby cyfrowe Zakładu Narodowego im.Ossolińskich містить різноманітні типи колекцій, збережених на цифровому носії, тобто: електронні видання та публікації, оцифровані колекції (рукописи, журнали, стародруки), аудіодокументи тощо.

База даних постійно оновлюється та поповнюється новими документами. Представлена значна частина оцифрованих львівських архівів провідних польських аристократичних родів, у т.ч. Батовських, Оссолінський, Ценських, Любомирських та ін. Водночас база даних містить документи зі львівського архіву Оссолінеуму та окремі рукописи, зібрані у Вроцлаві.

Web of Science, Scopus, ScienceDirect


Львівська національна наукова Бібліотека України імені В. Стефаника подовжує надання доступу до передплачених баз даних Web of Science, Scopus, ScienceDirect  (включно з безстроковим доступом до колекції 2088 електронних монографій 2019-2020 рр.).

Провайдер послуги підключення до наукометричних баз даних Державна науково-технічна бібліотека України.

Нагадуємо, що скористатися доступом до наукометричних баз даних можна з будь-якого комп’ютера  Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до наукометричних баз Web of Science, Scopus, ScienceDirect, зареєструвавшись у мережі Бібліотеки та створивши кабінет користувача.

Архів подій