Українська English

Зоряна Наконечна
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-0425-2064
кандидатка наук із соціальних комунікацій
Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника
(Львів, Україна)
[email protected]

DOI: https://doi.org/10.37222/2786-7552-2023-2-9
ГАЗЕТА «НОВИЙ ЧАС» (1923–1939 рр.) ПРО ТЕАТРАЛЬНЕ ЖИТТЯ ГАЛИЧИНИ

Досліджено особливості висвітлення театрального життя Галичини на сторінках часопису «Новий Час» (Львів, 1923–1939), проаналізовано тематику та визначено жанри пропонованих читачам матеріалів, серед яких переважали статті та рецензії.

Розглянуто публікації газети, присвячені діяльності теа трів та організацій, що займалися у 20–30-х рр. ХХ ст. розвитком театрального мистецтва Галичини, як-от: кооператив «Український Театр» (Львів), товариство «Просвітянський Театр» (Сокаль), зазначено статті, у яких, зокрема, порушувалися актуальні питання тогочасної театральної сфери, що потребували нагального вирішення. Серед найважливіших проблем названо відсутність репертуару, який би сприяв національному розвитку суспільства, та обмеженість фінансування.

Окреслено коло авторів «Нового Часу» – публіцистів, театральних критиків та діячів культури, які здійснили вагомий внесок у розвиток українського театру і активно популяризували його серед громадськості, зокрема: А. Будзиновський, П. Лисяк, С. Чарнецький.

Ключові слова: театральна тематика, вистава, глядач, театр, газета «Новий Час», товариство «Руська Бесіда», стаття, рецензія.

Повний текст

Література

  1. Бухало О. Іван Тиктор: «сільський хлоп», який став медіамагнатом. 2018. 6 лип. URL: https://www.bbc.com/ukrainian/blog-history-44729608.
  2. Дей О. І. Словник українських псевдонімів та криптонімів (XVI – XX ст). Київ: Наукова думка, 1969. С. 213.
  3. Дроздовська О. Преса як джерело вивчення історії українських ЗМІ (1900–1939 рр.).
  4. Іван Тиктор: талан і талант / Н. Зелінська, Л. Сніцарчук, Е. Огар та ін.; кер. авт. кол. О. Думанська. Львів: Українська академія друкарства, 2007. 240 с.
  5. Левицька О. Іван Тиктор у Львові. 11.21. URL: https://zbruc.eu/ node/108597.
  6. Мартинюк В. Концерн «Українська преса». Найбільший україн ський видавничий осередок міжвоєнної Галичини, що діяв у Львові. URL: https:// lia.lvivcenter.org/uk/projects/litlviv/database/topos/koncern -tyktora/1939.
  7. Меленчук О. В. Лакуста Святослав Михайлович. Енциклопедія Сучасної України. Київ, 2016. Т. 16. URL: https://esu.com.ua/article-53106.
  8. Середа О. У полоні арту: українська мистецька преса Галичини міжвоєнного двадцятиліття: монографія. Львів, 2022. С. 73–82.
  9. Терещук О. Специфіка відображення українського театрального життя Північної Буковини на сторінках щоденника «Час» (Чернівці, 1928–1940 рр.).
  10. Чарнецький Степан. Історія українського театру в Галичині: нариси, статті, матеріали, світлини / упорядкув.: Б. Козак, Р. Лаврентій, Р. Пилипчук. Львів: Літопис, 2014. 584 с+106 с. ілюстр.

До відома користувачів

  • З 19 грудня 2024 р.
    у зв’язку із проведенням ремонтних робіт
    Відділ рідкісної книги призупиняє обслуговування користувачів (вул. Лисенка, 14).
    Обслуговування користувачів здійснюватиметься дистанційно шляхом надання послуги «електронне доставляння документів».
    Детальніше
    [email protected]
  • З 9 грудня 2024 р.
    у зв’язку із проведенням внутрішніх ремонтних робіт
    Інститут досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів призупиняє обслуговування користувачів (вул. Бібліотечна, 2).
    Обслуговування користувачів здійснюватиметься дистанційно шляхом надання послуги «електронне доставляння документів».
    Детальніше
    [email protected] 
    [email protected]

31 грудня (вівторок) – санітарний день.
Бібліотека читачів не обслуговуватиме.

КАТАЛОГ

Бібліотека в соцмережах

Конкурси на заміщення вакантних посад

ЛННБУ ім. В. Стефаника подовжує надання інформаційних послуг

повнотекстовий електронний архів української історичної періодики LIBRARIA

Проект компанії Архівні інформаційні системи (АІС), що здійснюється у співпраці з бібліотеками, архівами та науковими інституціями в Україні та за її межами. Мета проекту – оцифрувати та надати доступ онлайн до чим більшого масиву української історичної періодики.

Ресурс постійно наповнюється. Наразі оцифровано більше 700 000 сторінок понад 400 видань українською, польською, німецькою, румунською, їдиш, кримсько-татарською та російською мовами, що видавалися у різних регіонах України та поза її межами від початку до 50-х років ХХ ст. Безкоштовний демо контент можна переглядати тут.

Research4Life

Прагнучи надати підтримку науковій спільноті України в умовах повномасштабної війни, яку розв’язала РФ, видавництва наукової літератури відкрили українським вченим до кінця 2022 року безкоштовний доступ до повнотекстових електронних ресурсів в межах проєкту Research4Life.
Research4Life – проєкт, організований у форматі державно-приватного партнерства Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО), Програмою ООН із навколишнього середовища (ЮНЕП), Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ), Міжнародною організацією праці (МОП), Корнельським і Єльським університетами, а також Міжнародною асоціацією науково-технічних і медичних видавців.

Через портал Research4Life надається доступ до електронних колекції книг і журналів міжнародних видавництв Elsevier, Springer Nature, John Wiley & Sons, Taylor & Francis, Emerald, Sage Publications, Oxford University Press, Cambridge University Press, IOP Publishing, повний перелік можна подивитись тут (обравши у відповідних полях назву країни Ukraine та тип установи National Library).

У межах платформи Research4Life забезпечується доступ до більше ніж 154 тис. наукових журналів і книг від понад 200 видавців з усього світу.

Платформа складається з 5 колекцій літератури:

  • Research4Life – єдиний портал;
  • Hinari – дослідження в галузі біології та медицини;
  • AGORA – дослідження в галузі сільського господарства;
  • OARE – дослідження навколишнього середовища;
  • ARDI – доступ до науково-технічної інформації;
  • GOALI – дослідження в галузі права та соціальних наук.

Відеоінструкції з використання платформи Research4Life можна подивитись тут. 
Отримати тестовий доступ:
Доступ надається працівникам та користувачам бібліотеки віддалено за умови обов’язкового логування. Логін і пароль можна отримати склавши запит до контактної особи установи на електронну пошту: [email protected] (сервісна послуга ЕДД).

Доступ до інформаційних електронних ресурсів і баз даних у віддаленому режимі ЛННБУ ім. В.Стефаника: http://www.lsl.lviv.ua/index.php/uk/resursi-i-fondi/elektronni-resursy/

цифрова бібліотека Onleihe

Цифрова бібліотека Onleihe  дає можливість випозичати широкий спектр цифрових носіїв, таких як електронні книги, електронні документи, електронна музика, електронні аудіо та електронні відео, електронні періодичні видання.

Користувачам послуги Onleihe потрібно зареєструватись у Mein Goethe.de, або створити обліковий запис на Mein Goethe.de (реєстрація та користування Mein Goethe.de та Onleihe безкоштовні).

Onleihe – це новий електронний сервіс світової мережі бібліотек Goethe-Institut. Цей сервіс дозволяє взяти на обмежений проміжок часу електронні книжки, електронні аудіо-книжки й електронні періодичні видання у користування. Для цього потрібно просто завантажити обрані матеріали у нашій системі Onleihe.

Необхідність повертати матеріали зникає автоматично: після завершення терміну користування ви втрачаєте доступ до матеріалів.

Через систему Onleihe ви можете одним кліком мишки взяти необхідні вам матеріали на абонемент у будь-який час – 24 години на добу, 7 днів на тиждень.

каталог онлайнових цифрових колекцій Національної бібліотеки імені Оссолінських у Вроцлаві

Нагадуємо, що скористатися доступом до оцифрованих колекцій можна з будь-якого комп’ютера Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до Katalog zbiorów cyfrowych (Zakład Narodowy im. Ossolińskich), зареєструвавшись у мережі Бібліотеки за допомогою читацького квитка.

Інформаційна база даних Zasoby cyfrowe Zakładu Narodowego im.Ossolińskich містить різноманітні типи колекцій, збережених на цифровому носії, тобто: електронні видання та публікації, оцифровані колекції (рукописи, журнали, стародруки), аудіодокументи тощо.

База даних постійно оновлюється та поповнюється новими документами. Представлена значна частина оцифрованих львівських архівів провідних польських аристократичних родів, у т.ч. Батовських, Оссолінський, Ценських, Любомирських та ін. Водночас база даних містить документи зі львівського архіву Оссолінеуму та окремі рукописи, зібрані у Вроцлаві.

Web of Science, Scopus, ScienceDirect


Львівська національна наукова Бібліотека України імені В. Стефаника подовжує надання доступу до передплачених баз даних Web of Science, Scopus, ScienceDirect  (включно з безстроковим доступом до колекції 2088 електронних монографій 2019-2020 рр.).

Провайдер послуги підключення до наукометричних баз даних Державна науково-технічна бібліотека України.

Нагадуємо, що скористатися доступом до наукометричних баз даних можна з будь-якого комп’ютера  Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до наукометричних баз Web of Science, Scopus, ScienceDirect, зареєструвавшись у мережі Бібліотеки та створивши кабінет користувача.

Архів подій