Українська English

Юрій Фінклер
ORCID ID: /https://orcid.org/0000-0002-7151-7440
доктор філологічних наук, професор
Галицький фаховий коледж імені В’ячеслава Чорновола
(Тернопіль, Україна)
[email protected]

DOI: https://doi.org/10.37222/2786-7552-2023-2-14
ЗАСОБИ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ ТА ІЄРАРХІЯ СУСПІЛЬСТВА: ЧИННИКИ ВЗАЄМОДІЇ

Розглянуто механізми взаємодії засобів масової комунікації та ієрархії суспільства. З’ясовано, що в результаті дії механізмів масовокомунікаційних ефектів і контрефектів суспільство стикається з подвійним процесом. Можливість персоналізованого інформаційного потоку, яку пропонують цифрові медії, надає широкий простір для непривілейованих соціальних груп з метою вибору медіаконтенту, який відповідає їхній власній конструкції реальності. Середовища в цьому контексті суттєво сприяють зміцненню гетерархічних рис суспільства та семіотичної сили кожного представника аудиторії проти смислів, дозволених зверху. Однак досліджено й обставини, за яких ця явно демократична характеристика масовокомунікаційної практики призводить до того, що демократизовані соціальні групи стають дедалі більшими і стикаються лише з таким комунікаційним контентом, який відповідає філософії та очікуванням своєї групи чи свого середовища. Цей світогляд, опосередкований засобами масової комунікації, перетворений на реальну конструкцію свого середовища, містить небезпеку, оскільки він не обумовлює навички, за допомогою яких інші кластери соціуму, що  по-іншому позиціонуються в соціальній ієрархії, можуть отримати світоглядний досвід цієї соціальної групи і навпаки. Стверджується, що у цьому сенсі засоби масової комунікації можуть відігравати суттєву роль у створенні соціальної нерівності ієрархічної структури суспільства.

Ключові слова: ієрархія, кластер, комунікація, контент, медії, соціум, суспільство.

Повний текст

Література

  1. Потятиник Б. Ще ніколи не вдавалося затримати новий медіум. URL: https://zbruc.eu/node/115159.
  2. Трачук Т. Специфіка застосування у ЗМІ технологій маніпулювання суспільною свідомістю. Грааль науки. 2022. № 18–19. С. 277–284.
  3. Фесенко А., Чорна В., Бондарець Б. Прикладні медіатизовані комунікації: спроба концептуалізації. Габітус. Спеціальні та галузеві соціології. Чорноморський національний університет імені П. Могили. 2022. Вип. 36. С. 40–47.
  4. Bail Chris. Breaking the Social Media Prism: How to Make Our Platforms Less Polarizing. Princeton University Press, 2021. 240 p.
  5. Jensen Klaus Bruhn. Media convergence: The three degrees of network, mass, and interpersonal communication. New York Routledge, 2020. 210 p.
  6. Lievrouw Leah. Alternative and Activist New Media. Oxford. Polity, 2023. 200 p.
  7. McLuhan Marshall. The Gutenberg Galaxy: The Making of Typographic Man Toronto University of Toronto Press, Scholarly Publishing Division, 1962. 294 p.
  8. Nielsen Rasmus Kleis, Ganter Sarah Anne. The Power of Platforms: Shaping Media and Society. Oxford University Press, 2022. 272 p.
  9. Silverstone Roger. Media and Morality: On the Rise of the Mediapolis. Cambridge. Polity, 2006. 224 р.

До відома користувачів

29 листопада (п'ятниця) – санітарний день.
Бібліотека читачів не обслуговуватиме.

КАТАЛОГ

Бібліотека в соцмережах

Конкурси на заміщення вакантних посад

ЛННБУ ім. В. Стефаника подовжує надання інформаційних послуг

повнотекстовий електронний архів української історичної періодики LIBRARIA

Проект компанії Архівні інформаційні системи (АІС), що здійснюється у співпраці з бібліотеками, архівами та науковими інституціями в Україні та за її межами. Мета проекту – оцифрувати та надати доступ онлайн до чим більшого масиву української історичної періодики.

Ресурс постійно наповнюється. Наразі оцифровано більше 700 000 сторінок понад 400 видань українською, польською, німецькою, румунською, їдиш, кримсько-татарською та російською мовами, що видавалися у різних регіонах України та поза її межами від початку до 50-х років ХХ ст. Безкоштовний демо контент можна переглядати тут.

Research4Life

Прагнучи надати підтримку науковій спільноті України в умовах повномасштабної війни, яку розв’язала РФ, видавництва наукової літератури відкрили українським вченим до кінця 2022 року безкоштовний доступ до повнотекстових електронних ресурсів в межах проєкту Research4Life.
Research4Life – проєкт, організований у форматі державно-приватного партнерства Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО), Програмою ООН із навколишнього середовища (ЮНЕП), Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ), Міжнародною організацією праці (МОП), Корнельським і Єльським університетами, а також Міжнародною асоціацією науково-технічних і медичних видавців.

Через портал Research4Life надається доступ до електронних колекції книг і журналів міжнародних видавництв Elsevier, Springer Nature, John Wiley & Sons, Taylor & Francis, Emerald, Sage Publications, Oxford University Press, Cambridge University Press, IOP Publishing, повний перелік можна подивитись тут (обравши у відповідних полях назву країни Ukraine та тип установи National Library).

У межах платформи Research4Life забезпечується доступ до більше ніж 154 тис. наукових журналів і книг від понад 200 видавців з усього світу.

Платформа складається з 5 колекцій літератури:

  • Research4Life – єдиний портал;
  • Hinari – дослідження в галузі біології та медицини;
  • AGORA – дослідження в галузі сільського господарства;
  • OARE – дослідження навколишнього середовища;
  • ARDI – доступ до науково-технічної інформації;
  • GOALI – дослідження в галузі права та соціальних наук.

Відеоінструкції з використання платформи Research4Life можна подивитись тут. 
Отримати тестовий доступ:
Доступ надається працівникам та користувачам бібліотеки віддалено за умови обов’язкового логування. Логін і пароль можна отримати склавши запит до контактної особи установи на електронну пошту: [email protected] (сервісна послуга ЕДД).

Доступ до інформаційних електронних ресурсів і баз даних у віддаленому режимі ЛННБУ ім. В.Стефаника: http://www.lsl.lviv.ua/index.php/uk/resursi-i-fondi/elektronni-resursy/

цифрова бібліотека Onleihe

Цифрова бібліотека Onleihe  дає можливість випозичати широкий спектр цифрових носіїв, таких як електронні книги, електронні документи, електронна музика, електронні аудіо та електронні відео, електронні періодичні видання.

Користувачам послуги Onleihe потрібно зареєструватись у Mein Goethe.de, або створити обліковий запис на Mein Goethe.de (реєстрація та користування Mein Goethe.de та Onleihe безкоштовні).

Onleihe – це новий електронний сервіс світової мережі бібліотек Goethe-Institut. Цей сервіс дозволяє взяти на обмежений проміжок часу електронні книжки, електронні аудіо-книжки й електронні періодичні видання у користування. Для цього потрібно просто завантажити обрані матеріали у нашій системі Onleihe.

Необхідність повертати матеріали зникає автоматично: після завершення терміну користування ви втрачаєте доступ до матеріалів.

Через систему Onleihe ви можете одним кліком мишки взяти необхідні вам матеріали на абонемент у будь-який час – 24 години на добу, 7 днів на тиждень.

каталог онлайнових цифрових колекцій Національної бібліотеки імені Оссолінських у Вроцлаві

Нагадуємо, що скористатися доступом до оцифрованих колекцій можна з будь-якого комп’ютера Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до Katalog zbiorów cyfrowych (Zakład Narodowy im. Ossolińskich), зареєструвавшись у мережі Бібліотеки за допомогою читацького квитка.

Інформаційна база даних Zasoby cyfrowe Zakładu Narodowego im.Ossolińskich містить різноманітні типи колекцій, збережених на цифровому носії, тобто: електронні видання та публікації, оцифровані колекції (рукописи, журнали, стародруки), аудіодокументи тощо.

База даних постійно оновлюється та поповнюється новими документами. Представлена значна частина оцифрованих львівських архівів провідних польських аристократичних родів, у т.ч. Батовських, Оссолінський, Ценських, Любомирських та ін. Водночас база даних містить документи зі львівського архіву Оссолінеуму та окремі рукописи, зібрані у Вроцлаві.

Web of Science, Scopus, ScienceDirect


Львівська національна наукова Бібліотека України імені В. Стефаника подовжує надання доступу до передплачених баз даних Web of Science, Scopus, ScienceDirect  (включно з безстроковим доступом до колекції 2088 електронних монографій 2019-2020 рр.).

Провайдер послуги підключення до наукометричних баз даних Державна науково-технічна бібліотека України.

Нагадуємо, що скористатися доступом до наукометричних баз даних можна з будь-якого комп’ютера  Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до наукометричних баз Web of Science, Scopus, ScienceDirect, зареєструвавшись у мережі Бібліотеки та створивши кабінет користувача.

Архів подій