Українська English

Олеся Дроздовська
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-6687-4518
кандидатка філологічних наук, старша наукова співробітниця
Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника
(Львів, Україна)
[email protected]

DOI: https://doi.org/10.37222/2786-7552-2023-2-6

РУБРИКА «УКРАЇНІКА В ПОЛЬСЬКІЙ ПРЕСІ» У ГАЗЕТІ «НАШЕ СЛОВО» (Варшава, 1990–1993 рр.) ЯК ПЛАТФОРМА УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКОГО МЕДІАДІАЛОГУ

Аналізується зміст рубрики «Україніка в польській пресі», яка функціонувала у варшавській газеті «Наше Слово» (виходить від 1956 р. донині). Увагу акцентовано на матеріалах, які публікувалися упродовж 1990–1993 рр. Зацікавленість зазначеним періодом обумовлюється тим, що у той час відбувався перехід України і Польщі на демократичну модель суспільних відносин та звільнення медіапростору обох країн від жорсткого контролю з боку тоталітарної радянської системи. У той період Україна та Польща виходили на новий етап комунікації, порушували важкі для обох народів теми і проблеми та шукали шляхів виходу із складних ситуацій. Вивчення цього досвіду є цінним, адже дозволяє нинішньому поколінню не повторювати помилок минулого, протистояти провокаціям та маніпуляціям. На основі проведеного аналізу встановлено, що головна увага матеріалів рубрики зосереджена на різних аспектах українсько-польських відносин. Визначено основі проблемні напрями цих публікацій: 1) об’єктивне висвітлення подій другої половини 1940-х рр. в історії обох народів; 2) права українців як представників національної меншини у Польщі; 3) співпраця між українцями і поляками у політичній, науковій, культурній площинах та роль медіа у цьому професі; 4) польські ЗМІ про відновлення державної незалежності України й українсько-російські відносини. Наголошено, що головним завданням рубрики було не лише інформування реципієнтів про зацікавленість польських медіаресурсів українцями й Україною, а й донесення до читачів різнополярних позицій польських журналістів, публіцистів, громадсько-політичних, культурних діячів. З’ясовано ступінь вивченості проблеми й відзначено, що у пропонованому нами контексті зміст газети «Наше Слово» не розглядався. Оформлено висновки та визначено перспективи. Зокрема, відзначено, що дотепер не здійснено комплексного наукового опрацювання газети «Наше Слово». Це відкриває широке поле для дослідницької діяльності щодо вивчення історії цього видання, його функцій, структури та контенту, місця та ролі у збереженні національної ідентичності українців у Польщі як джерела інформації про різні соціокультурні, політичні тощо процеси.

Ключові слова: газета «Наше Слово», рубрика «Україніка в польській пресі», преса, медіадіалог, українсько-польські відносини, роль друкованих засобів масової інформації.

Повний текст

Література

  1. Бліхарський Р. Єпархіальні та архиєпархіальний часописи Галичини в організаційній комунікації Української греко-католицької церкви (1886– 1939 рр.). Пресознавство / Press Studies. Львів, 2022. Вип. 1. С. 43–62. DOI: https://doi.org/10.37222/2786-7552-2022-1-4.
  2. Гасенко Г. Україна в освітленню європейської преси. Книгарь. Київ, 1918. Ч. 10. Черв. С. 555–562.
  3. Комариця М. Жіноча сторінка української католицької періодики. Пресознавство / Press Studies. Львів, 2022. Вип. 1. С. 120–142. DOI: https://doi. org/10.37222/2786-7552-2022-1-8.
  4. Матвієнків С. Роль періодичних видань у розвитку українськопольських відносин на Прикарпатті (Оглядова стаття). Humanitarian vision=Гуманітарні візії: наук. журн. Львів, 2020. Т.6. № 2. С. 34–39. DOI: https://doi.org/10.23939/shv2020.02.034.
  5. Нінічук А. В. Медійний аспект українсько-польських суперечок навколо місць національної пам’яті. Гілея: наук. вісн.: зб. наук. пр. Київ, 2019. Вип. 143 (№ 4). Ч. 1: Історичні науки. С. 148–153.
  6. Осадча Н. Україна в електронно-публіцистичних українських періодичних виданнях Польщі (2017–2019 рр.): когнітивний аспект. Українознавство (Ukrainian Studies). Київ, 2019. Вип. 4(73). С. 165–184. DOI: 10.30840/2413-7065.4(73).2019.189389.
  7. Парначова Н. В. Тижневик «Наше Слово» як джерело вивчення суспільно-політичного життя українців у Польщі в 50-тих рр. ХХ ст. Чорноморський літопис: наук. журн. Миколаїв, 2014. Вип. 9. С. 120–125.
  8. Пронь Т. М. Український тижневик «Наше Слово» (Варшава) як оригінальне джерело вивчення передумов і перебігу примусового переселення українців Польщі в 1944–1947 рр. Історичний архів. Наукові студії: зб. наук. пр. Миколаїв, 2010. Вип. 5. С. 147–152.
  9. Семенченко М. «Наше Слово». Як новий редактор Христина Заник змінює найстаріше і найбільше українське видання у Польщі. День: електронне видання. 2017. № 97–98. 9 черв. URL: https://day.kyiv.ua/article/media/ nashe-slovo (дата звернення: 03.04.2023).
  10. Сніцарчук Л. В. Журнал «Natio» як консолідаційна медіаплатформа національних меншин у Польській державі (1927 р.). Наукові записки Інституту журналістики. Київ, 2014. Т. 56. С. 330–334. URL: http://nbuv. gov.ua/UJRN/Nzizh_2014_56_65.
  11. Трухан М. Українці в Польщі після Другої світової війни (1944–1984). Ню Йорк; Париж; Сидней; Торонто, 1990. С. 98–116.
  12. Balda T. Weekly newspaper “Nashe Slowo” (Warsaw) in the context of the formation of Ukrainian statehood. Social Communication. Online Journal. Rzeszow, 2016. Vol. 1. P. 66–69.
  13. Borkowska A. Językowy obraz Ukraińców w polskich dziennikach prasowych (analiza materiałów Narodowega Korpusu Języka Polskiego z lat 2005–2010). Acta Polono-Ruthenica. Olsztyn, 2020. T. XXV/3. S. 91–108. DOI: https://doi.org/10.31648/apr.5892.
  14. Demel G. A więc wojna! Pierwsze reakcje polskich tygodników opinii na rosyjską inwazję na Ukrainę. Ruch Prawniczy, Ekonomiczny i Socjologiczny. Poznań, 2022. № 2. S. 209–225. DOI: https://doi.org/10.14746/rpeis.2022.84.2.14.
  15. Golińska-Konecko M. Problematyka ukraińska w programie «Ukraińskie Wieści» w TVP Olsztyn w latach 2005–2015. Civitas et Lex. Olsztyn, 2020. № 1. S. 27–39. DOI: 10.31648/cetl.4596.
  16. Rosół K. Wizerunek narodowy, dyskurs medialny – Polska a Ukraina. Apollo, M. Krupska-Klimczak (Eds.). Poland and Ukraine: Problems and prospects. Kraków, 2019. S. 67–80.
  17. Szeptycki A. Polskie media wobec Ukrainy (Hrzyczynek do dyskusji). Kultura i Społeczeństwo. Warszawa, 2015. № 2. S. 229–238. DOI: https://doi. org/10.35757/KiS.2015.59.2.13.

До відома користувачів

  • З 19 грудня 2024 р.
    у зв’язку із проведенням ремонтних робіт
    Відділ рідкісної книги призупиняє обслуговування користувачів (вул. Лисенка, 14).
    Обслуговування користувачів здійснюватиметься дистанційно шляхом надання послуги «електронне доставляння документів».
    Детальніше
    [email protected]
  • З 9 грудня 2024 р.
    у зв’язку із проведенням внутрішніх ремонтних робіт
    Інститут досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів призупиняє обслуговування користувачів (вул. Бібліотечна, 2).
    Обслуговування користувачів здійснюватиметься дистанційно шляхом надання послуги «електронне доставляння документів».
    Детальніше
    [email protected] 
    [email protected]

31 грудня (вівторок) – санітарний день.
Бібліотека читачів не обслуговуватиме.

КАТАЛОГ

Бібліотека в соцмережах

Конкурси на заміщення вакантних посад

ЛННБУ ім. В. Стефаника подовжує надання інформаційних послуг

повнотекстовий електронний архів української історичної періодики LIBRARIA

Проект компанії Архівні інформаційні системи (АІС), що здійснюється у співпраці з бібліотеками, архівами та науковими інституціями в Україні та за її межами. Мета проекту – оцифрувати та надати доступ онлайн до чим більшого масиву української історичної періодики.

Ресурс постійно наповнюється. Наразі оцифровано більше 700 000 сторінок понад 400 видань українською, польською, німецькою, румунською, їдиш, кримсько-татарською та російською мовами, що видавалися у різних регіонах України та поза її межами від початку до 50-х років ХХ ст. Безкоштовний демо контент можна переглядати тут.

Research4Life

Прагнучи надати підтримку науковій спільноті України в умовах повномасштабної війни, яку розв’язала РФ, видавництва наукової літератури відкрили українським вченим до кінця 2022 року безкоштовний доступ до повнотекстових електронних ресурсів в межах проєкту Research4Life.
Research4Life – проєкт, організований у форматі державно-приватного партнерства Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО), Програмою ООН із навколишнього середовища (ЮНЕП), Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ), Міжнародною організацією праці (МОП), Корнельським і Єльським університетами, а також Міжнародною асоціацією науково-технічних і медичних видавців.

Через портал Research4Life надається доступ до електронних колекції книг і журналів міжнародних видавництв Elsevier, Springer Nature, John Wiley & Sons, Taylor & Francis, Emerald, Sage Publications, Oxford University Press, Cambridge University Press, IOP Publishing, повний перелік можна подивитись тут (обравши у відповідних полях назву країни Ukraine та тип установи National Library).

У межах платформи Research4Life забезпечується доступ до більше ніж 154 тис. наукових журналів і книг від понад 200 видавців з усього світу.

Платформа складається з 5 колекцій літератури:

  • Research4Life – єдиний портал;
  • Hinari – дослідження в галузі біології та медицини;
  • AGORA – дослідження в галузі сільського господарства;
  • OARE – дослідження навколишнього середовища;
  • ARDI – доступ до науково-технічної інформації;
  • GOALI – дослідження в галузі права та соціальних наук.

Відеоінструкції з використання платформи Research4Life можна подивитись тут. 
Отримати тестовий доступ:
Доступ надається працівникам та користувачам бібліотеки віддалено за умови обов’язкового логування. Логін і пароль можна отримати склавши запит до контактної особи установи на електронну пошту: [email protected] (сервісна послуга ЕДД).

Доступ до інформаційних електронних ресурсів і баз даних у віддаленому режимі ЛННБУ ім. В.Стефаника: http://www.lsl.lviv.ua/index.php/uk/resursi-i-fondi/elektronni-resursy/

цифрова бібліотека Onleihe

Цифрова бібліотека Onleihe  дає можливість випозичати широкий спектр цифрових носіїв, таких як електронні книги, електронні документи, електронна музика, електронні аудіо та електронні відео, електронні періодичні видання.

Користувачам послуги Onleihe потрібно зареєструватись у Mein Goethe.de, або створити обліковий запис на Mein Goethe.de (реєстрація та користування Mein Goethe.de та Onleihe безкоштовні).

Onleihe – це новий електронний сервіс світової мережі бібліотек Goethe-Institut. Цей сервіс дозволяє взяти на обмежений проміжок часу електронні книжки, електронні аудіо-книжки й електронні періодичні видання у користування. Для цього потрібно просто завантажити обрані матеріали у нашій системі Onleihe.

Необхідність повертати матеріали зникає автоматично: після завершення терміну користування ви втрачаєте доступ до матеріалів.

Через систему Onleihe ви можете одним кліком мишки взяти необхідні вам матеріали на абонемент у будь-який час – 24 години на добу, 7 днів на тиждень.

каталог онлайнових цифрових колекцій Національної бібліотеки імені Оссолінських у Вроцлаві

Нагадуємо, що скористатися доступом до оцифрованих колекцій можна з будь-якого комп’ютера Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до Katalog zbiorów cyfrowych (Zakład Narodowy im. Ossolińskich), зареєструвавшись у мережі Бібліотеки за допомогою читацького квитка.

Інформаційна база даних Zasoby cyfrowe Zakładu Narodowego im.Ossolińskich містить різноманітні типи колекцій, збережених на цифровому носії, тобто: електронні видання та публікації, оцифровані колекції (рукописи, журнали, стародруки), аудіодокументи тощо.

База даних постійно оновлюється та поповнюється новими документами. Представлена значна частина оцифрованих львівських архівів провідних польських аристократичних родів, у т.ч. Батовських, Оссолінський, Ценських, Любомирських та ін. Водночас база даних містить документи зі львівського архіву Оссолінеуму та окремі рукописи, зібрані у Вроцлаві.

Web of Science, Scopus, ScienceDirect


Львівська національна наукова Бібліотека України імені В. Стефаника подовжує надання доступу до передплачених баз даних Web of Science, Scopus, ScienceDirect  (включно з безстроковим доступом до колекції 2088 електронних монографій 2019-2020 рр.).

Провайдер послуги підключення до наукометричних баз даних Державна науково-технічна бібліотека України.

Нагадуємо, що скористатися доступом до наукометричних баз даних можна з будь-якого комп’ютера  Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до наукометричних баз Web of Science, Scopus, ScienceDirect, зареєструвавшись у мережі Бібліотеки та створивши кабінет користувача.

Архів подій