Українська English

DOI: https://doi.org/10.37222/2786-7552-2022-1-11

Емілія Огар

доктор наук із соціальних комунікацій, професор Українська академія друкарства (Lviv, Ukraina) [email protected]

UKRAIŃSKA PRASA DLA DZIECI POCZĄTKU XXI WIEKU: CECHY OKRESU PRZEJŚCIOWEGO

Анотація: Розглянуто основні тенденції розвитку української періодики для дітей та підлітків у 2000–2011 рр. Дослідження особливостей репертуару українських дитячих журналів 2000–2010 рр. з перспективи історії сучасної української преси дає змогу відтворити «портрет» дитячого журналу перехідного періоду, а також охарактеризувати комунікативну ефективність і функціональність журналу для дітей та юнацтва перехідного періоду загалом. Проаналізовано кількісні та якісні характеристики окресленої групи журналів, що виходили упродовж так званого перехідного періоду, якому були властиві виразна комерціалізації медіаринку й трансформація видавничої сфери – від паперової до цифрової. Функціональний потенціал журналів для тогочасних дітей оцінено з огляду на відповідність їх запитам і потребам сучасного читача – дитини, яка живе й дорослішає в епоху цифрових технологій. Охарактеризовано основні наслідки комерціалізації української видавничої сфери загалом та видавання журналів для дітей зокрема. Серед них виокремлено: орієнтація на широке коло читачів з метою збільшення тиражів і – як наслідок – домінування багатофункціональних політематичних журналів, адресованих кільком віковим групам; перевага розважальних текстів над літературно-інформативними; оцифрування та «інтернетизація» традиційних журналів, поява конвергентних видань, в яких контент розміщувався на різних платформах; підміна оригінальних проєктів ерзац-продуктом, підміна творчості шаблонними комерціалізованими підходами; тяжіння у видавничих підходах до масової культури; домінування в оформленні та дизайні видань естетики анімації з екранною іконографією або її імітацією; видавання двомовної – російської та української – версій одного часопису, стрімке поширення ліцензованих російськомовних глянцевих журналів тощо. Особливу увагу приділено проблемі масовизації періодичних видань для дітей – журналів, які взяли на себе каноноформуючу функцію та виховували у нових поколінь читачів невибагливий некритичний естетичний смак.

Ключові слова: преса для дітей, репертуар дитячого журналу, комунікативна ефективність, перехідний період, комерціалізація видавничої сфери.

Повний текст

References:

1. Вернигора Н. Роль періодичних видань для дітей у формуванні мовних навичок. Стиль і текст. Київ: Ін-т журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка, 2005. Bип. 6. С. 164–167.

2. Давидченко Т. Дитячі періодичні видання в Україні: контентаналітичне дослідження змісту. Наукові записки Інституту журналістики. Київ: Інт журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. 2010. Т. 38. С. 176–181.

3. Давидченко Т. Сучасна преса для дітей в Україні: переваги та недоліки. Збірник праць Науково-дослідного центру періодики. Львів. 2008. Вип. 1(16). С. 123–134.

4. Круль Л. Сучасна українська періодика для дітей: стан, тенденції, перспективи. Література. Діти. Час. 2011. № 1. С. 71–79.

5. Круть І. Журнал для дітей: дискурсивні характеристики. Вісник Львівського університету. Серія «Журналістика». 2011. Вип. 34. С. 136– 141.

6. Огар Е. Дитяча книга в українському соціумі (досвід перехідної доби). Львів: Світ, 2012. 320 с.

7. Огар Е. Особливості популяризації знань у сучасній дитячій періодиці. Збірник праць Науково-дослідного центру періодики. 2004. Вип. 12. С. 390–405.

8. Огар Е. Функціонально-комунікативний потенціал сучасних дитячих часописів. Збірник праць Науково-дослідного інституту пресознавства. 2021. Вип. 1(20). С. 253–265.

9. Орлик О. Розвиток сучасної дитячої періодики (2008–2011). Вісник Книжкової палати України. 2011. № 12. С. 26–30.

10. Побідаш І. Стан дослідження дитячої періодики в українській науці. Обрії друкарства. 2015. № 1(4). С. 132–137.

11. Сайт Книжкової палати України: статистика друку. URL: http:// www.ukrbook.net.

12. Сокірян А. Сучасний дитячий журнал: загальна характеристика. Друкарство. 2006. № 1. С. 25–28.

13. Сошинська Я., Бояринова О. Сучасний дитячий часопис: можливості створення та виведення на ринок. URL: http://www.nbuv.gov.ua/ portal/soc_gum/vkp/2009_8/V_8/st_1.pdf.

До відома користувачів

  • З 19 грудня 2024 р.
    у зв’язку із проведенням ремонтних робіт
    Відділ рідкісної книги призупиняє обслуговування користувачів (вул. Лисенка, 14).
    Обслуговування користувачів здійснюватиметься дистанційно шляхом надання послуги «електронне доставляння документів».
    Детальніше
    [email protected]
  • З 9 грудня 2024 р.
    у зв’язку із проведенням внутрішніх ремонтних робіт
    Інститут досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів призупиняє обслуговування користувачів (вул. Бібліотечна, 2).
    Обслуговування користувачів здійснюватиметься дистанційно шляхом надання послуги «електронне доставляння документів».
    Детальніше
    [email protected] 
    [email protected]

31 грудня (вівторок) – санітарний день.
Бібліотека читачів не обслуговуватиме.

КАТАЛОГ

Бібліотека в соцмережах

Конкурси на заміщення вакантних посад

ЛННБУ ім. В. Стефаника подовжує надання інформаційних послуг

повнотекстовий електронний архів української історичної періодики LIBRARIA

Проект компанії Архівні інформаційні системи (АІС), що здійснюється у співпраці з бібліотеками, архівами та науковими інституціями в Україні та за її межами. Мета проекту – оцифрувати та надати доступ онлайн до чим більшого масиву української історичної періодики.

Ресурс постійно наповнюється. Наразі оцифровано більше 700 000 сторінок понад 400 видань українською, польською, німецькою, румунською, їдиш, кримсько-татарською та російською мовами, що видавалися у різних регіонах України та поза її межами від початку до 50-х років ХХ ст. Безкоштовний демо контент можна переглядати тут.

Research4Life

Прагнучи надати підтримку науковій спільноті України в умовах повномасштабної війни, яку розв’язала РФ, видавництва наукової літератури відкрили українським вченим до кінця 2022 року безкоштовний доступ до повнотекстових електронних ресурсів в межах проєкту Research4Life.
Research4Life – проєкт, організований у форматі державно-приватного партнерства Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО), Програмою ООН із навколишнього середовища (ЮНЕП), Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ), Міжнародною організацією праці (МОП), Корнельським і Єльським університетами, а також Міжнародною асоціацією науково-технічних і медичних видавців.

Через портал Research4Life надається доступ до електронних колекції книг і журналів міжнародних видавництв Elsevier, Springer Nature, John Wiley & Sons, Taylor & Francis, Emerald, Sage Publications, Oxford University Press, Cambridge University Press, IOP Publishing, повний перелік можна подивитись тут (обравши у відповідних полях назву країни Ukraine та тип установи National Library).

У межах платформи Research4Life забезпечується доступ до більше ніж 154 тис. наукових журналів і книг від понад 200 видавців з усього світу.

Платформа складається з 5 колекцій літератури:

  • Research4Life – єдиний портал;
  • Hinari – дослідження в галузі біології та медицини;
  • AGORA – дослідження в галузі сільського господарства;
  • OARE – дослідження навколишнього середовища;
  • ARDI – доступ до науково-технічної інформації;
  • GOALI – дослідження в галузі права та соціальних наук.

Відеоінструкції з використання платформи Research4Life можна подивитись тут. 
Отримати тестовий доступ:
Доступ надається працівникам та користувачам бібліотеки віддалено за умови обов’язкового логування. Логін і пароль можна отримати склавши запит до контактної особи установи на електронну пошту: [email protected] (сервісна послуга ЕДД).

Доступ до інформаційних електронних ресурсів і баз даних у віддаленому режимі ЛННБУ ім. В.Стефаника: http://www.lsl.lviv.ua/index.php/uk/resursi-i-fondi/elektronni-resursy/

цифрова бібліотека Onleihe

Цифрова бібліотека Onleihe  дає можливість випозичати широкий спектр цифрових носіїв, таких як електронні книги, електронні документи, електронна музика, електронні аудіо та електронні відео, електронні періодичні видання.

Користувачам послуги Onleihe потрібно зареєструватись у Mein Goethe.de, або створити обліковий запис на Mein Goethe.de (реєстрація та користування Mein Goethe.de та Onleihe безкоштовні).

Onleihe – це новий електронний сервіс світової мережі бібліотек Goethe-Institut. Цей сервіс дозволяє взяти на обмежений проміжок часу електронні книжки, електронні аудіо-книжки й електронні періодичні видання у користування. Для цього потрібно просто завантажити обрані матеріали у нашій системі Onleihe.

Необхідність повертати матеріали зникає автоматично: після завершення терміну користування ви втрачаєте доступ до матеріалів.

Через систему Onleihe ви можете одним кліком мишки взяти необхідні вам матеріали на абонемент у будь-який час – 24 години на добу, 7 днів на тиждень.

каталог онлайнових цифрових колекцій Національної бібліотеки імені Оссолінських у Вроцлаві

Нагадуємо, що скористатися доступом до оцифрованих колекцій можна з будь-якого комп’ютера Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до Katalog zbiorów cyfrowych (Zakład Narodowy im. Ossolińskich), зареєструвавшись у мережі Бібліотеки за допомогою читацького квитка.

Інформаційна база даних Zasoby cyfrowe Zakładu Narodowego im.Ossolińskich містить різноманітні типи колекцій, збережених на цифровому носії, тобто: електронні видання та публікації, оцифровані колекції (рукописи, журнали, стародруки), аудіодокументи тощо.

База даних постійно оновлюється та поповнюється новими документами. Представлена значна частина оцифрованих львівських архівів провідних польських аристократичних родів, у т.ч. Батовських, Оссолінський, Ценських, Любомирських та ін. Водночас база даних містить документи зі львівського архіву Оссолінеуму та окремі рукописи, зібрані у Вроцлаві.

Web of Science, Scopus, ScienceDirect


Львівська національна наукова Бібліотека України імені В. Стефаника подовжує надання доступу до передплачених баз даних Web of Science, Scopus, ScienceDirect  (включно з безстроковим доступом до колекції 2088 електронних монографій 2019-2020 рр.).

Провайдер послуги підключення до наукометричних баз даних Державна науково-технічна бібліотека України.

Нагадуємо, що скористатися доступом до наукометричних баз даних можна з будь-якого комп’ютера  Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до наукометричних баз Web of Science, Scopus, ScienceDirect, зареєструвавшись у мережі Бібліотеки та створивши кабінет користувача.

Архів подій