Українська English

DOI: https://doi.org/10.37222/2786-7552-2022-1-10

Зоряна Наконечна

кандидат наук із соціальних комунікацій Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника (Львів, Україна) [email protected]

ОСОБЛИВОСТІ ЖАНРУ ФЕЙЛЕТОНУ У ЛЬВІВСЬКІЙ ГАЗЕТІ «НОВИЙ ЧАС» (1923–1939 рр.)

Анотація: Досліджено фейлетони газети «Новий Час» за весь період її існування (1923—1939), проаналізовано їхню тематику, зафіксовано авторів публікацій цього сатиричного жанру художньо-публіцистичної літератури, розкрито окремі псевдоніми, подано кількісні характеристики активності певних фейлетоністів, а також назви рубрик, використовувані для цих публікацій.

Ключові слова: газета «Новий Час», фейлетон, рубрика, сатирик, тематика, псевдонім, криптонім.

Повний текст

Література:

1. Брайлян Н. Приховані імена: словник псевдонімів та криптонімів українських авторів ХІХ—ХХІ ст.: рукопис.

2. Гарачковська О. Жанрово-стильова типологія української сатирично-гумористичної прози доби «Розстріляного Відродження». Літературний процес: методологія, імена, тенденції: зб. наук. пр. Київ, 2016. № 7. С. 163—167.

3. Герасимчук Н. Г. Різновиди фейлетону (досвід французької та української преси). Журналістика: наук. зб. Київ, 2011. Вип. 10(35). С. 109–116. 168Пресознавство. 2022. Випуск 1 Особливості жанру фейлетону у львівській газеті «Новий Час» (1923–1939 рр.)

4. Глушко О. К. Художня публіцистика: європейські традиції і сучасність: монографія. Київ: Арістей, 2010. 192 с.

5. Дей О. І. Словник українських псевдонімів та криптонімів (XVI— XX ст). Київ: Наукова думка, 1969. 560 с.

6. Дроздовська О. Преса як джерело вивчення історії українських ЗМІ (1900—1939 рр.). Збірник праць Науково-дослідного інституту пресознавства. Львів, 2021. Вип. 11(29). С. 142—169. DOI: https://doi. org/10.37222/2524-0331-2021-11(29)-8.

7. Заброварний С. Гірний Василь Петрович. Енциклопедія Сучасної України. Київ, 2006. Т. 5. С. 630.

8. Здоровега В. Теорія і методика журналістської творчості: підручник. 2-ге вид., переробл. і доповн. Львів: ПАІС, 2004. С. 249—252.

9. Калантаєвська Г. П. Проблеми українського суспільства початку ХХ ст. у фейлетонах і нарисах С. Черкасенка. Філологічні трактати. Суми, 2011. Т. 3. № 11. С. 22–28.

10. Качор А. Роман Голіян. Памʼяті визначного журналіста і громадянина. Свобода. 1967. Ч. 50.

11. Мельник І. Згадаймо Юрія Шкрумеляка. Збруч. 2015. 18 квіт. URL: https://zbruc.eu/node/35124 (дата звернення: 20.05.2022).

12. Михалюк М. Часопис «Діло» як платформа журналістських виступів Романа Купчинського (1924—1939 рр.). Збірник праць Науково-дослідного інституту пресознавства. Львів, 2017. Вип. 7(25). С. 412—427.

13. Роман Купчинський – творець історії Українських Січових Стрільців. Рідна країна: світоглядний портал. URL: https://ridna.ua/2018/09/ roman-kupchynskyj-tvorets-istoriji-ukrajinskyh-sichovyh-striltsiv/ (дата звернення: 20.05.2022).

14. Сніцарчук Л. В. Українська сатирично-гумористична преса Галичини 20—30 рр. ХХ ст.: історико-функціональний аспект та інтерпретаційні особливості. Львів, 2001. 240 с.

15. Ярмиш Ю. Ф. Жанри сатиричної публіцистики: навч. посіб. Київ, 2003. 156 с.

16. Snitsarchuk L. The Journalism and Journalists: discursive practice of ukrainian press in Galicia during interwar period. Ukrainian journalism: history and modernity. LAP Lambert Academic Publishing, 2020. P. 108—125.

До відома користувачів

29 листопада (п'ятниця) – санітарний день.
Бібліотека читачів не обслуговуватиме.

КАТАЛОГ

Бібліотека в соцмережах

Конкурси на заміщення вакантних посад

ЛННБУ ім. В. Стефаника подовжує надання інформаційних послуг

повнотекстовий електронний архів української історичної періодики LIBRARIA

Проект компанії Архівні інформаційні системи (АІС), що здійснюється у співпраці з бібліотеками, архівами та науковими інституціями в Україні та за її межами. Мета проекту – оцифрувати та надати доступ онлайн до чим більшого масиву української історичної періодики.

Ресурс постійно наповнюється. Наразі оцифровано більше 700 000 сторінок понад 400 видань українською, польською, німецькою, румунською, їдиш, кримсько-татарською та російською мовами, що видавалися у різних регіонах України та поза її межами від початку до 50-х років ХХ ст. Безкоштовний демо контент можна переглядати тут.

Research4Life

Прагнучи надати підтримку науковій спільноті України в умовах повномасштабної війни, яку розв’язала РФ, видавництва наукової літератури відкрили українським вченим до кінця 2022 року безкоштовний доступ до повнотекстових електронних ресурсів в межах проєкту Research4Life.
Research4Life – проєкт, організований у форматі державно-приватного партнерства Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО), Програмою ООН із навколишнього середовища (ЮНЕП), Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ), Міжнародною організацією праці (МОП), Корнельським і Єльським університетами, а також Міжнародною асоціацією науково-технічних і медичних видавців.

Через портал Research4Life надається доступ до електронних колекції книг і журналів міжнародних видавництв Elsevier, Springer Nature, John Wiley & Sons, Taylor & Francis, Emerald, Sage Publications, Oxford University Press, Cambridge University Press, IOP Publishing, повний перелік можна подивитись тут (обравши у відповідних полях назву країни Ukraine та тип установи National Library).

У межах платформи Research4Life забезпечується доступ до більше ніж 154 тис. наукових журналів і книг від понад 200 видавців з усього світу.

Платформа складається з 5 колекцій літератури:

  • Research4Life – єдиний портал;
  • Hinari – дослідження в галузі біології та медицини;
  • AGORA – дослідження в галузі сільського господарства;
  • OARE – дослідження навколишнього середовища;
  • ARDI – доступ до науково-технічної інформації;
  • GOALI – дослідження в галузі права та соціальних наук.

Відеоінструкції з використання платформи Research4Life можна подивитись тут. 
Отримати тестовий доступ:
Доступ надається працівникам та користувачам бібліотеки віддалено за умови обов’язкового логування. Логін і пароль можна отримати склавши запит до контактної особи установи на електронну пошту: [email protected] (сервісна послуга ЕДД).

Доступ до інформаційних електронних ресурсів і баз даних у віддаленому режимі ЛННБУ ім. В.Стефаника: http://www.lsl.lviv.ua/index.php/uk/resursi-i-fondi/elektronni-resursy/

цифрова бібліотека Onleihe

Цифрова бібліотека Onleihe  дає можливість випозичати широкий спектр цифрових носіїв, таких як електронні книги, електронні документи, електронна музика, електронні аудіо та електронні відео, електронні періодичні видання.

Користувачам послуги Onleihe потрібно зареєструватись у Mein Goethe.de, або створити обліковий запис на Mein Goethe.de (реєстрація та користування Mein Goethe.de та Onleihe безкоштовні).

Onleihe – це новий електронний сервіс світової мережі бібліотек Goethe-Institut. Цей сервіс дозволяє взяти на обмежений проміжок часу електронні книжки, електронні аудіо-книжки й електронні періодичні видання у користування. Для цього потрібно просто завантажити обрані матеріали у нашій системі Onleihe.

Необхідність повертати матеріали зникає автоматично: після завершення терміну користування ви втрачаєте доступ до матеріалів.

Через систему Onleihe ви можете одним кліком мишки взяти необхідні вам матеріали на абонемент у будь-який час – 24 години на добу, 7 днів на тиждень.

каталог онлайнових цифрових колекцій Національної бібліотеки імені Оссолінських у Вроцлаві

Нагадуємо, що скористатися доступом до оцифрованих колекцій можна з будь-якого комп’ютера Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до Katalog zbiorów cyfrowych (Zakład Narodowy im. Ossolińskich), зареєструвавшись у мережі Бібліотеки за допомогою читацького квитка.

Інформаційна база даних Zasoby cyfrowe Zakładu Narodowego im.Ossolińskich містить різноманітні типи колекцій, збережених на цифровому носії, тобто: електронні видання та публікації, оцифровані колекції (рукописи, журнали, стародруки), аудіодокументи тощо.

База даних постійно оновлюється та поповнюється новими документами. Представлена значна частина оцифрованих львівських архівів провідних польських аристократичних родів, у т.ч. Батовських, Оссолінський, Ценських, Любомирських та ін. Водночас база даних містить документи зі львівського архіву Оссолінеуму та окремі рукописи, зібрані у Вроцлаві.

Web of Science, Scopus, ScienceDirect


Львівська національна наукова Бібліотека України імені В. Стефаника подовжує надання доступу до передплачених баз даних Web of Science, Scopus, ScienceDirect  (включно з безстроковим доступом до колекції 2088 електронних монографій 2019-2020 рр.).

Провайдер послуги підключення до наукометричних баз даних Державна науково-технічна бібліотека України.

Нагадуємо, що скористатися доступом до наукометричних баз даних можна з будь-якого комп’ютера  Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до наукометричних баз Web of Science, Scopus, ScienceDirect, зареєструвавшись у мережі Бібліотеки та створивши кабінет користувача.

Архів подій