Українська English

DOI: https://doi.org/10.37222/2786-7552-2022-1-12

Оксана Середа

кандидат наук із соціальних комунікацій Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника (Львів, Україна) [email protected]

«ХАЙ НАС РОЗСУДИТЬ ЗАЛІЗО І КРОВ!»1 : НАЧАСНІСТЬ ПРОБЛЕМАТИКИ ГАЗЕТИ «СТРІЛЕЦЬ» (1919 р.)

Анотація:  Досліджено історію створення та особливості функціонування, акцентовано тематичні домінанти фронтового часопису «Стрілець», редакція якого часто змінювала місце свого перебування (відповідно до дислокування українського війська). Уточнено географію виходу видання: Тернопіль–Станиславів– Стрий–Заліщики–Кам’янець-Подільський–Борщів–Кам’янецьПодільський, а також з’ясовано, що деякий час газета виходила під зміненою назвою «Український Стрілець». Обґрунтовано актуальність теми статті – вона засвідчує суголосність тем і проблем, озвучених авторами часопису сто років тому, із драматичними реаліями сучасної російсько-української війни. Висвітлено стан наукового розроблення досліджуваної теми у сучасному журналістикознавстві. На основі аналізу публікацій розкрито мету пресодруку, яка полягала насамперед у поглибленні національної свідомості українства під час війни та зміцненні авторитету українського війська. Приділено увагу внутрішньоредакційним аспектам функціонування «Стрільця», розкрито обставини зміни відповідального редактора видання. З’ясовано найактивніших авторів газети, названо їхні псевдоніми і криптоніми. Виокремлено основні теми, які найчастіше хвилювали авторів часопису, серед них: актуальне і сьогодні мовне питання, зокрема потреба плекання рідної мови і подолання комплексу мовної меншовартості; побудова незалежної Української держави та об’єднання всіх українських земель від Сяну до Дону; бойові звитяги Української галицької армії; спогади учасників воєнних подій 1918–1919 рр., життєписи очільників УГА. Показано, що завдяки продуманій редакційній політиці і вдало підібраній автурі «Стрілець» підтримувало військове керівництво і він був популярним серед вояків. З’ясовано, що чимало проблем, які порушувалися у військовій пресі сто років тому, залишилися актуальними донині – українці знову захищають незалежність своєї держави військовим шляхом.

Ключові слова: газета «Стрілець», військо, Українська держава, редакція, публікація.

Повний текст

Література:

1. Боберський І. Щоденник. 1918–1919 рр. / упоряд. о. Юрій Мицик. Київ, 2003. 260 с.

2. Вовк Н. С. Оцифровані періодичні видання ЗУНР як історичне джерело. Historical and cultural studies. 2016. Vol.

3. Num. 1. P. 31–35. 3. Горевалов С. І. Військова преса Української галицької армії та соціальні процеси суспільства. Світ соціальних комунікацій. Київ, 2011. Т. 1. С. 119–122.

4. Губа П. Періодична преса як джерело дослідження українського державотворчого процесу 1817–1920 рр.: автореф. дис. … д-ра іст. наук: 07.00.06. Київ, 2007. 43 с.

5. Кобута Л. Пресові видання ЗУНР: специфіка функціонування та ідеологія змістового наповнення. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. 2009. № 18. С. 644–651. 197«Хай нас розсудить залізо і кров»… Пресознавство. 2022. Випуск 1

6. Комариця М. Міст понад Збручем: Велика Злука у пресі Української Народної Республіки. Збірник праць Науково-дослідного інституту пресознавства. Львів, 2020. Вип. 10(28). С. 126–146. DOI: https://doi. org/10.37222/2524-0331-2020-10(28)-9.

7. Кость С. Військова преса ЗУНР. Вісник Львівського університету. Сер. Журналістика. Львів, 2018. Вип. 44. С. 12–21. DOI: http://dx.doi. org/10.30970/vjo.2018.44.9327.

8. Крупський І., Малик Я. Галицьке стрілецтво та його преса в боротьбі за українську державність. Львів, 1994. 133 с.

9. Кулеша Н. «Ukrainische Korrespondenz» (Відень, 1917–1918) про Українську революцію: джерела інформації і специфіка контенту. Збірник праць Науково-дослідного інституту пресознавства. Львів, 2020. Вип. 10(28). С. 146–164. DOI: https://doi.org/10.37222/2524-0331-2020- 10(28)-10.

10. Левицький О. Пропаґанда й преса. Українська Галицька Армія: У 49-річчя її участи у Визвольних Змаганнях (Матеріяли до історії). Вінніпеґ, 1958. С. 325–333.

11. Назарук О. Рік на Великій Україні. Конспект споминів з Української Революції. Відень, 1920. 346 с.

12. Наконечна З. Особливості функціонування «першої часописі в Золочеві» «Золочівське Слово» (1918—1919). Збірник праць Науководослідного інституту пресознавства. Львів, 2020. Вип. 10(28). С. 14–22. DOI: https://doi.org/10.37222/2524-0331-2020-10(28)-2.

13. Пачовський В. З історії Пресової Кватири УГА. Український Скиталець. 1923. Ч. 15(37). С. 6–8.

14. Роздольська І. Літературна тема часопису «Стрілець»: штрихи до сильвети покоління. Studia Methodologica. Тернопіль; Кєльце, 2019. Вип. 49. С. 4–18.

15. Сегеда С. П. Створення та розвиток української військової преси (ХХ – початок ХХІ століття). Рівне, 2012. 504 с.

16. Сегеда С. П. Формування типу військового видання в процесі українського державотворення 1917–1920 рр. (за матеріалами часопису «Стрілець»): автореф. дис. … канд. філол. наук: 10.01.08. Київ, 1999. 19 с.

17. Футулуйчук В. Українська Галицька армія: військово-патріотичне виховання та вишкіл (1918–1920) [Ukrainian Galician Army: militarypatriotic education and training (1918–1920)]. Донецьк, 2000. URL: http:// www.ukrlit.net/lib/futuluychuk/2.html (дата звернення: 10.05.2018).

18. Хімяк О. Українська преса другої половини ХІХ – початку ХХ ст. як чинник формування національної свідомості українців Галичини: автореф. дис. … канд. іст. наук: 07.00.01. Львів, 2006. 18 с.

До відома користувачів

29 листопада (п'ятниця) – санітарний день.
Бібліотека читачів не обслуговуватиме.

КАТАЛОГ

Бібліотека в соцмережах

Конкурси на заміщення вакантних посад

ЛННБУ ім. В. Стефаника подовжує надання інформаційних послуг

повнотекстовий електронний архів української історичної періодики LIBRARIA

Проект компанії Архівні інформаційні системи (АІС), що здійснюється у співпраці з бібліотеками, архівами та науковими інституціями в Україні та за її межами. Мета проекту – оцифрувати та надати доступ онлайн до чим більшого масиву української історичної періодики.

Ресурс постійно наповнюється. Наразі оцифровано більше 700 000 сторінок понад 400 видань українською, польською, німецькою, румунською, їдиш, кримсько-татарською та російською мовами, що видавалися у різних регіонах України та поза її межами від початку до 50-х років ХХ ст. Безкоштовний демо контент можна переглядати тут.

Research4Life

Прагнучи надати підтримку науковій спільноті України в умовах повномасштабної війни, яку розв’язала РФ, видавництва наукової літератури відкрили українським вченим до кінця 2022 року безкоштовний доступ до повнотекстових електронних ресурсів в межах проєкту Research4Life.
Research4Life – проєкт, організований у форматі державно-приватного партнерства Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО), Програмою ООН із навколишнього середовища (ЮНЕП), Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ), Міжнародною організацією праці (МОП), Корнельським і Єльським університетами, а також Міжнародною асоціацією науково-технічних і медичних видавців.

Через портал Research4Life надається доступ до електронних колекції книг і журналів міжнародних видавництв Elsevier, Springer Nature, John Wiley & Sons, Taylor & Francis, Emerald, Sage Publications, Oxford University Press, Cambridge University Press, IOP Publishing, повний перелік можна подивитись тут (обравши у відповідних полях назву країни Ukraine та тип установи National Library).

У межах платформи Research4Life забезпечується доступ до більше ніж 154 тис. наукових журналів і книг від понад 200 видавців з усього світу.

Платформа складається з 5 колекцій літератури:

  • Research4Life – єдиний портал;
  • Hinari – дослідження в галузі біології та медицини;
  • AGORA – дослідження в галузі сільського господарства;
  • OARE – дослідження навколишнього середовища;
  • ARDI – доступ до науково-технічної інформації;
  • GOALI – дослідження в галузі права та соціальних наук.

Відеоінструкції з використання платформи Research4Life можна подивитись тут. 
Отримати тестовий доступ:
Доступ надається працівникам та користувачам бібліотеки віддалено за умови обов’язкового логування. Логін і пароль можна отримати склавши запит до контактної особи установи на електронну пошту: [email protected] (сервісна послуга ЕДД).

Доступ до інформаційних електронних ресурсів і баз даних у віддаленому режимі ЛННБУ ім. В.Стефаника: http://www.lsl.lviv.ua/index.php/uk/resursi-i-fondi/elektronni-resursy/

цифрова бібліотека Onleihe

Цифрова бібліотека Onleihe  дає можливість випозичати широкий спектр цифрових носіїв, таких як електронні книги, електронні документи, електронна музика, електронні аудіо та електронні відео, електронні періодичні видання.

Користувачам послуги Onleihe потрібно зареєструватись у Mein Goethe.de, або створити обліковий запис на Mein Goethe.de (реєстрація та користування Mein Goethe.de та Onleihe безкоштовні).

Onleihe – це новий електронний сервіс світової мережі бібліотек Goethe-Institut. Цей сервіс дозволяє взяти на обмежений проміжок часу електронні книжки, електронні аудіо-книжки й електронні періодичні видання у користування. Для цього потрібно просто завантажити обрані матеріали у нашій системі Onleihe.

Необхідність повертати матеріали зникає автоматично: після завершення терміну користування ви втрачаєте доступ до матеріалів.

Через систему Onleihe ви можете одним кліком мишки взяти необхідні вам матеріали на абонемент у будь-який час – 24 години на добу, 7 днів на тиждень.

каталог онлайнових цифрових колекцій Національної бібліотеки імені Оссолінських у Вроцлаві

Нагадуємо, що скористатися доступом до оцифрованих колекцій можна з будь-якого комп’ютера Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до Katalog zbiorów cyfrowych (Zakład Narodowy im. Ossolińskich), зареєструвавшись у мережі Бібліотеки за допомогою читацького квитка.

Інформаційна база даних Zasoby cyfrowe Zakładu Narodowego im.Ossolińskich містить різноманітні типи колекцій, збережених на цифровому носії, тобто: електронні видання та публікації, оцифровані колекції (рукописи, журнали, стародруки), аудіодокументи тощо.

База даних постійно оновлюється та поповнюється новими документами. Представлена значна частина оцифрованих львівських архівів провідних польських аристократичних родів, у т.ч. Батовських, Оссолінський, Ценських, Любомирських та ін. Водночас база даних містить документи зі львівського архіву Оссолінеуму та окремі рукописи, зібрані у Вроцлаві.

Web of Science, Scopus, ScienceDirect


Львівська національна наукова Бібліотека України імені В. Стефаника подовжує надання доступу до передплачених баз даних Web of Science, Scopus, ScienceDirect  (включно з безстроковим доступом до колекції 2088 електронних монографій 2019-2020 рр.).

Провайдер послуги підключення до наукометричних баз даних Державна науково-технічна бібліотека України.

Нагадуємо, що скористатися доступом до наукометричних баз даних можна з будь-якого комп’ютера  Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до наукометричних баз Web of Science, Scopus, ScienceDirect, зареєструвавшись у мережі Бібліотеки та створивши кабінет користувача.

Архів подій