English

DOI: https://doi.org/10.37222/2524-0331-2021-11(29)-17

Оксана СЕРЕДА, кандидат наук із соціальних комунікацій Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника (Львів, Україна)
e-mail: [email protected]

Мова статті — українська.

РЕДАКЦІЙНО-ВИДАВНИЧА ТА ЖУРНАЛІСТСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ СТЕПАНА ДМОХОВСЬКОГО (МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД)

Анотація:
Розкрито важливість і актуальність біографічних досліджень діячів української преси, завдяки яким вдається повернути численні малознані чи призабуті непересічні імена української культури. Проаналізовано журналістський доробок лікаря, громадсько-культурного діяча, редактора, видавця і фотографа Степана Дмоховського у 1920–1930-х рр., з’ясовано його участь у започаткуванні та функціонуванні низки українських часописів у Галичині у цей період. Постать С. Дмоховського як редактора, видавця і журналіста досі не була предметом окремого дослідження і вивчалася лише фрагментарно. Доповнено біографічні відомості, висвітлено активну участь С. Дмоховського у громадсько-політичному житті міжвоєнної Галичини, підкреслено його вагомий внесок у розвиток українського спортового та фотоаматорського руху на західноукраїнських землях. Віднайдено і введено у науковий обіг 46 статей його авторства в українській пресі Галичини міжвоєнного періоду. Здійснено типологію статей С. Дмоховського за тематичною ознакою. Висвітлено основні теми, які найбільше хвилювали журналіста: громадсько-політичне життя Галичини 1920–1930-х рр., розвиток і патріотичне виховання української молоді, фотомистецтво, культурне життя краю, спортивні досягнення українства, а також ефективне господарювання і просвіта селянства. Зроблено висновок, що досліджені публікації засвідчують високу ерудицію і блискучий журналістський хист С. Дмоховського, адже автор умів доступно і дотепно писати на фахові господарські та мистецькі теми, тому ці матеріали заслуговують на увагу сучасних дослідників преси й істориків. Наголошено на потребі окремого ґрунтовного дослідження журналістського доробку С. Дмоховського еміграційного періоду та наукового опрацювання його особистого архіву, який зберігається в Українському музеї-архіві у Кливленді.

Ключові слова: С. Дмоховський, журналіст, преса, стаття, Галичина, українство.

Повний текст статті

Список пристатейної літератури:
1. Бачинський Л. Д-р Степан Дмоховський. Свобода. 1960. 13 січ. С. 3.
2. Воробкало Дзвінка [Cереда О.]. Українська фотографія Львова у персо наліях. Портрет другий: Степан Дмоховський. Фотографії старого Львова. 7.05.2016. URL: https://photo-lviv.in.ua/ukrajinska-foto hrafiya-lvova-u-personaliyah-portret-druhyj-stepan-dmohovskyj.
3. Гаврилюк Ю. Українська інтелігенція довоєнного Перемишля. Наше Слово. Перемишль, 2019. № 31. URL: https://nasze-slowo.pl/ ukrah%D1%97nska-inteligencziya-dovo%D1%94nnogo.
4. Ґабор В . «Серце України»: публіцистичний та історичний аспекти публікацій Миколи Євшана у часописі «Народ» (Станіслав, 1919). Микола Євшан у контексті доби: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Івано-Франківськ, 1 листопада 2019 р.) / упоряд.: Олег Баган, Євген Баран. Івано-Франківськ: Місто НВ, 2019. С. 35–49.
5. Дмоховський С. Спомини перемиського школяра. Перемишль – західний бастіон України: збірник матеріялів до історії Перемишля і Перемиської землі / зладжений ред. кол. під. проводом проф. Б. Загайкевича. Нью-Йорк; Філадельфія, 1961. С. 369–375.
6. Дмоховський Степан. Пундій П. Українські лікарі: біобібліогр. довід. Львів; Чикаґо, 1994. Кн. 1: Естафета поколінь національного відроджен ня. С. 74–75.
7. Доктор Степан Дмоховський. Лікарський Вістник. 1960. Ч. 17. С. 40– 42.
8. Дроздовська О. Артим Хомик (1878–1921): етапи життя і журналістської діяльності. Збірник праць Науково-дослідного інституту пресознавства. 2020. Вип. 10(28). С. 329–349.
9. Дроздовська О. Р. Українська преса Перемишля (20–30-ті рр. ХХ ст.). Записки Львівської національної наукової бібліотеки ім. В. Стефаника. Львів, 2000. Вип. 7/8. С. 381–392.
10. Комариця М. Культурологічні обрії публіцистики Миколи Гнатишака. Збірник праць Науково-дослідного інституту пресознавства. Львів, 2019. Вип. 9(27). С. 376–402.
11. Куропась С. Шикаґовська хроніка. Свобода. 1960. 21 січ. С. 3, 4.
12. Наконечна З. Публіцистичний доробок Євгена Яворівського (1893– 1954) на сторінках українських періодичних видань. Збірник праць Науково-дослідного інституту пресознавства. Львів, 2019. Вип. 9(27). С. 402–410.
13. Процик-Кульчицька М. Ієромонах Макарій Каровець: служіння у журналістиці. Збірник праць Науково-дослідного інституту пресознавства. 2017. Вип. 7. С. 366–389.
14. Сілевич Л. Публікації Лідії Шишманової-Драгоманової в українській пресі першої третини ХХ ст. Образ. 2021. Вип. 2(36). С. 14–21.
15. Сніцарчук Л. Журналістська діяльність Олександра Ковалевського у 1910–1939 рр. Збірник праць Науково-дослідного інституту пресознавства. 2020. Вип. 10(28). С. 375–391.
16. Стех Я. До 50-річчя від дня смерти д-ра Степана Дмоховського. Свобода. 2009. 24 квіт. С. 22.
17. Центральний державний історичний архів України, м. Львів. Ф. 348 (Товариство «Просвіта»). Оп. 1. Спр. 6561 (Листування з українським видавництвом «Музична накладня “Торбан”» у Льво ві про обмін виданнями, їх розпродаж, участь у зборах, прийом в чле ни з додаванням окремих номерів бюлетеня «Музичні Вісти» (1934–1939 рр.). Арк. 19.
18. Яблонський М. Р. Редакційно-видавнича діяльність Петра Волиняка. Українська біографістика: зб. наук. пр. Київ, 2020. Вип. 19. C. 243– 258.
19. Drozdovska O. The Ukrainian journalism in versatility of personal stories. Ukrainian journalism: history and modernity. LAP LAMBERT Acade mic Publishing, 2020. P. 1–18.
20. Kulesza N. Artur Seelieb (1878–1958) jako publicysta i popularyzator ukraińskiej kultury. Prace Historyczno-Archiwalne. Rzeszów, 2020. T. 32. S. 179–191.
21. Pudłocki T. Stepan Dmochowski: lekarz-stomatolog, społecznik i radny. Nasz Przemyśl. 2018. № 9(167). S. 41.
22. Snitsarchuk L. The Journalism and Journalists: discursive practices of Ukrainian press in Galicia during interwar period. Ukrainian journalism: history and modernity. LAP LAMBERT Academic Publishing, 2020. P. 108–125.

До відома користувачів

  • З 19 грудня 2024 р.
    у зв’язку із проведенням ремонтних робіт
    Відділ рідкісної книги призупиняє обслуговування користувачів (вул. Лисенка, 14).
    Обслуговування користувачів здійснюватиметься дистанційно шляхом надання послуги «електронне доставляння документів».
    Детальніше
    [email protected]
  • З 9 грудня 2024 р.
    у зв’язку із проведенням внутрішніх ремонтних робіт
    Інститут досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів призупиняє обслуговування користувачів (вул. Бібліотечна, 2).
    Обслуговування користувачів здійснюватиметься дистанційно шляхом надання послуги «електронне доставляння документів».
    Детальніше
    [email protected] 
    [email protected]

31 грудня (вівторок) – санітарний день.
Бібліотека читачів не обслуговуватиме.

КАТАЛОГ

Бібліотека в соцмережах

Конкурси на заміщення вакантних посад

ЛННБУ ім. В. Стефаника подовжує надання інформаційних послуг

повнотекстовий електронний архів української історичної періодики LIBRARIA

Проект компанії Архівні інформаційні системи (АІС), що здійснюється у співпраці з бібліотеками, архівами та науковими інституціями в Україні та за її межами. Мета проекту – оцифрувати та надати доступ онлайн до чим більшого масиву української історичної періодики.

Ресурс постійно наповнюється. Наразі оцифровано більше 700 000 сторінок понад 400 видань українською, польською, німецькою, румунською, їдиш, кримсько-татарською та російською мовами, що видавалися у різних регіонах України та поза її межами від початку до 50-х років ХХ ст. Безкоштовний демо контент можна переглядати тут.

Research4Life

Прагнучи надати підтримку науковій спільноті України в умовах повномасштабної війни, яку розв’язала РФ, видавництва наукової літератури відкрили українським вченим до кінця 2022 року безкоштовний доступ до повнотекстових електронних ресурсів в межах проєкту Research4Life.
Research4Life – проєкт, організований у форматі державно-приватного партнерства Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО), Програмою ООН із навколишнього середовища (ЮНЕП), Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ), Міжнародною організацією праці (МОП), Корнельським і Єльським університетами, а також Міжнародною асоціацією науково-технічних і медичних видавців.

Через портал Research4Life надається доступ до електронних колекції книг і журналів міжнародних видавництв Elsevier, Springer Nature, John Wiley & Sons, Taylor & Francis, Emerald, Sage Publications, Oxford University Press, Cambridge University Press, IOP Publishing, повний перелік можна подивитись тут (обравши у відповідних полях назву країни Ukraine та тип установи National Library).

У межах платформи Research4Life забезпечується доступ до більше ніж 154 тис. наукових журналів і книг від понад 200 видавців з усього світу.

Платформа складається з 5 колекцій літератури:

  • Research4Life – єдиний портал;
  • Hinari – дослідження в галузі біології та медицини;
  • AGORA – дослідження в галузі сільського господарства;
  • OARE – дослідження навколишнього середовища;
  • ARDI – доступ до науково-технічної інформації;
  • GOALI – дослідження в галузі права та соціальних наук.

Відеоінструкції з використання платформи Research4Life можна подивитись тут. 
Отримати тестовий доступ:
Доступ надається працівникам та користувачам бібліотеки віддалено за умови обов’язкового логування. Логін і пароль можна отримати склавши запит до контактної особи установи на електронну пошту: [email protected] (сервісна послуга ЕДД).

Доступ до інформаційних електронних ресурсів і баз даних у віддаленому режимі ЛННБУ ім. В.Стефаника: http://www.lsl.lviv.ua/index.php/uk/resursi-i-fondi/elektronni-resursy/

цифрова бібліотека Onleihe

Цифрова бібліотека Onleihe  дає можливість випозичати широкий спектр цифрових носіїв, таких як електронні книги, електронні документи, електронна музика, електронні аудіо та електронні відео, електронні періодичні видання.

Користувачам послуги Onleihe потрібно зареєструватись у Mein Goethe.de, або створити обліковий запис на Mein Goethe.de (реєстрація та користування Mein Goethe.de та Onleihe безкоштовні).

Onleihe – це новий електронний сервіс світової мережі бібліотек Goethe-Institut. Цей сервіс дозволяє взяти на обмежений проміжок часу електронні книжки, електронні аудіо-книжки й електронні періодичні видання у користування. Для цього потрібно просто завантажити обрані матеріали у нашій системі Onleihe.

Необхідність повертати матеріали зникає автоматично: після завершення терміну користування ви втрачаєте доступ до матеріалів.

Через систему Onleihe ви можете одним кліком мишки взяти необхідні вам матеріали на абонемент у будь-який час – 24 години на добу, 7 днів на тиждень.

каталог онлайнових цифрових колекцій Національної бібліотеки імені Оссолінських у Вроцлаві

Нагадуємо, що скористатися доступом до оцифрованих колекцій можна з будь-якого комп’ютера Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до Katalog zbiorów cyfrowych (Zakład Narodowy im. Ossolińskich), зареєструвавшись у мережі Бібліотеки за допомогою читацького квитка.

Інформаційна база даних Zasoby cyfrowe Zakładu Narodowego im.Ossolińskich містить різноманітні типи колекцій, збережених на цифровому носії, тобто: електронні видання та публікації, оцифровані колекції (рукописи, журнали, стародруки), аудіодокументи тощо.

База даних постійно оновлюється та поповнюється новими документами. Представлена значна частина оцифрованих львівських архівів провідних польських аристократичних родів, у т.ч. Батовських, Оссолінський, Ценських, Любомирських та ін. Водночас база даних містить документи зі львівського архіву Оссолінеуму та окремі рукописи, зібрані у Вроцлаві.

Web of Science, Scopus, ScienceDirect


Львівська національна наукова Бібліотека України імені В. Стефаника подовжує надання доступу до передплачених баз даних Web of Science, Scopus, ScienceDirect  (включно з безстроковим доступом до колекції 2088 електронних монографій 2019-2020 рр.).

Провайдер послуги підключення до наукометричних баз даних Державна науково-технічна бібліотека України.

Нагадуємо, що скористатися доступом до наукометричних баз даних можна з будь-якого комп’ютера  Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до наукометричних баз Web of Science, Scopus, ScienceDirect, зареєструвавшись у мережі Бібліотеки та створивши кабінет користувача.

Архів подій