English

DOI: https://doi.org/10.37222/2524-0331-2021-11(29)-4

Мирослав РОМАНЮК, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника, (Львів, Україна)
e-mail: [email protected]

Мова статті — українська.

УКРАЇНСЬКА ПРЕСА ПІВНІЧНОЇ БУКОВИНИ МІЖВОЄННИХ РОКІВ У ПУБЛІКАЦІЯХ ЛЬВІВСЬКОЇ ГАЗЕТИ «ДІЛО»

Анотація:
За публікаціями журналістів львівської газети «Діло» визначено особливості висвітлення проблемно-тематичних аспектів функціонування української преси, що розвивалася у міжвоєнні роки в умовах румунського панування. Наголошено, що ця проблематика була особливо важливою для галицьких журналістів, оскільки перебування Галичини у цей час у межах Польської Республіки створило у багатьох випадках схожі умови для розвитку преси. Охарактеризовано корпус інформаційних матеріалів (замітки, анонси, звіти), в яких на широкому суспільно-політичному тлі розкривалися реалії буковинської преси. Приділено також увагу аналітичним і публіцистичним ма те ріалам, які висвітлювали цю проблематику. Відзначено, що публікації цього проблемно-тематичного напряму формують такі групи: матеріали (здебільшого проблемні статті) про становище української преси в Буковинському краї, що подавалися в контексті суспільно-політичної проблематики; статті, в яких висвітлено пресо видавничу проблематику загалом; статті, зміст яких розкривав специфіку функціонування конкретних часописів, характеризував проблемно-тематичні особливості журналістських текстів; публікації, присвячені знаковим особам пресовидавничого руху – журналістам, редакторам, видавцям. Аналітико-публіцистичні матеріали журналістів «Діла» підтверджували непрості умови ді яльності української преси на Буковині, особливості її творчих поривань і функціональних невдач.
Підкреслено, що в журналістських матеріалах «Діла» міститься значна кількість відомостей, які дозволяють не тільки з’ясувати особливості висвітлення цієї тематики, виокремити основні пресові проблеми, охарактеризувати специфіку подання цієї інформації, а й заповнити лакуни в історії української буковинської преси, доповнити її новою інформацією, що не була зафіксована до цього в інших історичних джерелах.
Ключові слова: українська преса, Північна Буковина, міжвоєнний період, історія преси, журналістські матеріали, читацька аудиторія.

Повний текст статті

Список пристатейної літератури:
1. Буковина – її минуле і сучасне / за ред. Д. Квітковського, Т. Бриндзана, А. Жуковського. Париж; Філадельфія; Детройт, 1956. 965 с.
2. Добржанський О. Національний рух українців Буковини другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Чернівці: Золоті литаври, 1999. 574 с.
3. Курилишин К. Часопис «Діло» (Львів, 1880–1939 рр.): матеріали до біобібліографістики. Дрогобич: Коло, 2015–2021. Т. 1–6.
4. Попович Ю. Ідея єдності України крізь призму художніх публікацій на сторінках часопису «Промінь» (1922–1923 рр.). Журналістика: зб. наук.праць. Київ, 2016. Вип. 15(40). С. 5–19.
5. Попович Ю. Роль газети «Самостійність» (1934–1937) у національному самовиявленні буковинців. Український інформаційний простір. Київ, 2013. Ч. 1. С. 252–259.
6. Романюк М. Українська преса Північної Буковини як джерело вивчення суспільно-політичного життя краю (1870–1940 рр.). Львів: Фенікс, 2000. 588 с.
7. Сніцарчук Л. Українська преса Галичини (1919–1939 рр.) і журналістикознавчий дискурс. Львів, 2009. 416 с.

До відома користувачів

29 листопада (п'ятниця) – санітарний день.
Бібліотека читачів не обслуговуватиме.

КАТАЛОГ

Бібліотека в соцмережах

Конкурси на заміщення вакантних посад

ЛННБУ ім. В. Стефаника подовжує надання інформаційних послуг

повнотекстовий електронний архів української історичної періодики LIBRARIA

Проект компанії Архівні інформаційні системи (АІС), що здійснюється у співпраці з бібліотеками, архівами та науковими інституціями в Україні та за її межами. Мета проекту – оцифрувати та надати доступ онлайн до чим більшого масиву української історичної періодики.

Ресурс постійно наповнюється. Наразі оцифровано більше 700 000 сторінок понад 400 видань українською, польською, німецькою, румунською, їдиш, кримсько-татарською та російською мовами, що видавалися у різних регіонах України та поза її межами від початку до 50-х років ХХ ст. Безкоштовний демо контент можна переглядати тут.

Research4Life

Прагнучи надати підтримку науковій спільноті України в умовах повномасштабної війни, яку розв’язала РФ, видавництва наукової літератури відкрили українським вченим до кінця 2022 року безкоштовний доступ до повнотекстових електронних ресурсів в межах проєкту Research4Life.
Research4Life – проєкт, організований у форматі державно-приватного партнерства Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО), Програмою ООН із навколишнього середовища (ЮНЕП), Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ), Міжнародною організацією праці (МОП), Корнельським і Єльським університетами, а також Міжнародною асоціацією науково-технічних і медичних видавців.

Через портал Research4Life надається доступ до електронних колекції книг і журналів міжнародних видавництв Elsevier, Springer Nature, John Wiley & Sons, Taylor & Francis, Emerald, Sage Publications, Oxford University Press, Cambridge University Press, IOP Publishing, повний перелік можна подивитись тут (обравши у відповідних полях назву країни Ukraine та тип установи National Library).

У межах платформи Research4Life забезпечується доступ до більше ніж 154 тис. наукових журналів і книг від понад 200 видавців з усього світу.

Платформа складається з 5 колекцій літератури:

  • Research4Life – єдиний портал;
  • Hinari – дослідження в галузі біології та медицини;
  • AGORA – дослідження в галузі сільського господарства;
  • OARE – дослідження навколишнього середовища;
  • ARDI – доступ до науково-технічної інформації;
  • GOALI – дослідження в галузі права та соціальних наук.

Відеоінструкції з використання платформи Research4Life можна подивитись тут. 
Отримати тестовий доступ:
Доступ надається працівникам та користувачам бібліотеки віддалено за умови обов’язкового логування. Логін і пароль можна отримати склавши запит до контактної особи установи на електронну пошту: [email protected] (сервісна послуга ЕДД).

Доступ до інформаційних електронних ресурсів і баз даних у віддаленому режимі ЛННБУ ім. В.Стефаника: http://www.lsl.lviv.ua/index.php/uk/resursi-i-fondi/elektronni-resursy/

цифрова бібліотека Onleihe

Цифрова бібліотека Onleihe  дає можливість випозичати широкий спектр цифрових носіїв, таких як електронні книги, електронні документи, електронна музика, електронні аудіо та електронні відео, електронні періодичні видання.

Користувачам послуги Onleihe потрібно зареєструватись у Mein Goethe.de, або створити обліковий запис на Mein Goethe.de (реєстрація та користування Mein Goethe.de та Onleihe безкоштовні).

Onleihe – це новий електронний сервіс світової мережі бібліотек Goethe-Institut. Цей сервіс дозволяє взяти на обмежений проміжок часу електронні книжки, електронні аудіо-книжки й електронні періодичні видання у користування. Для цього потрібно просто завантажити обрані матеріали у нашій системі Onleihe.

Необхідність повертати матеріали зникає автоматично: після завершення терміну користування ви втрачаєте доступ до матеріалів.

Через систему Onleihe ви можете одним кліком мишки взяти необхідні вам матеріали на абонемент у будь-який час – 24 години на добу, 7 днів на тиждень.

каталог онлайнових цифрових колекцій Національної бібліотеки імені Оссолінських у Вроцлаві

Нагадуємо, що скористатися доступом до оцифрованих колекцій можна з будь-якого комп’ютера Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до Katalog zbiorów cyfrowych (Zakład Narodowy im. Ossolińskich), зареєструвавшись у мережі Бібліотеки за допомогою читацького квитка.

Інформаційна база даних Zasoby cyfrowe Zakładu Narodowego im.Ossolińskich містить різноманітні типи колекцій, збережених на цифровому носії, тобто: електронні видання та публікації, оцифровані колекції (рукописи, журнали, стародруки), аудіодокументи тощо.

База даних постійно оновлюється та поповнюється новими документами. Представлена значна частина оцифрованих львівських архівів провідних польських аристократичних родів, у т.ч. Батовських, Оссолінський, Ценських, Любомирських та ін. Водночас база даних містить документи зі львівського архіву Оссолінеуму та окремі рукописи, зібрані у Вроцлаві.

Web of Science, Scopus, ScienceDirect


Львівська національна наукова Бібліотека України імені В. Стефаника подовжує надання доступу до передплачених баз даних Web of Science, Scopus, ScienceDirect  (включно з безстроковим доступом до колекції 2088 електронних монографій 2019-2020 рр.).

Провайдер послуги підключення до наукометричних баз даних Державна науково-технічна бібліотека України.

Нагадуємо, що скористатися доступом до наукометричних баз даних можна з будь-якого комп’ютера  Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до наукометричних баз Web of Science, Scopus, ScienceDirect, зареєструвавшись у мережі Бібліотеки та створивши кабінет користувача.

Архів подій