English

DOI: https://doi.org/10.37222/2524-0331-2021-11(29)-2

Мальвіна МИХАЛЮК, Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника (Львів, Україна) e-mail: [email protected]

Мова статті — українська.

ЧАСОПИС «РІДНИЙ КРАЙ» (ЛЬВІВ, 1920–1923 рр.): АВТОРИ, ТЕМИ, ПРОБЛЕМИ

Анотація:
Часопис «Рідний Край» (Львів, 1920–1923) цікавить дослідників як наукова та пресова спадщина, а також як об’єкт дослідження структури журналу, тематичного змісту, авторського складу. Стаття базується на матеріалах часопису «Рідний Край», спеціальний комплект якого зберігається у фондах Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника.
Автором проведено дослідження з пошуку, групування й аналізу тем, проблем та авторського складу журналу. Для досягнення поставленої мети було ретельно опрацьовано всі випуски досліджуваного часопису, проаналізовано наявний матеріал, згруповано рубрики. Проведено аналіз тем, які найчастіше висвітлюються в часописі, знайдено та подано інформацію про найактивніших авторів газети, опрацьовано їхні журналістські матеріали.
Часопис ознайомлював своїх читачів із життям українців не лише на етнічних територіях, а й за кордоном. У виданні функціонують рубрики, які висвітлюють події у Білорусі, Грузії, Франції, Австрії, Румунії, Кримській Республіці. Серед дописувачів трапляються імена як дуже відомих журналістів, таких як М. Яцків, Н. Гнатюк, С. Твердохліб, С. Курулішвілі, так і менш відомих кореспондентів та дописувачів, які часто приховували справжнє прізвище під псевдонімами та криптонімами. Завдяки матеріалам т. зв. «народних кореспондентів» газета набула значної популярності серед населення Галичини.
Найбільш інформативними для нашого дослідження стали рубрики. Газета достатньо структурована, рубрики були постійними або змінними, їх переглянуто на наявність актуального для конкретного історичного періоду матеріалу. Рубрики також згруповано за територіальним критерієм. Насамперед це рубрики, матеріали яких ознайомлювали читачів із життям українців на етнічних територіях та в еміграції: «Вісті з Волині», «Вісті з Великої України», «З білоруського життя», «З окупованої Грузії» та ін. Кожен номер видання починався з актуальних новин в Україні чи світі. Особливу увагу нами було приділено авторам-журналістам та дописувачам журналу. Багато статей, дописів, заміток підписані маловідомими авторами; авторами, які приховували свою особистість під псевдонімами та криптонімами; відомими публіцистами. Визначено основні тематичні лінії текстів найбільш активних дописувачів, що вирізняються високим рівнем професіоналізму та інформативною насиченістю.
Віднайдений матеріал має велику цінність для дослідників, які хотіли б розглядати часопис не з політичної точки зору, а з погляду цінності змісту журналу, який охоплює величезну кількість тем і проблем конкретного періоду. Перспективою досліджень є подальше розкриття змісту часопису, групування рубрик за тематикою, висвітлення проблематики, пошук нових публіцистів, прихованих під псевдонімами та криптонімами.
Ключові слова:«Рідний Край», професійна діяльність, журналістика, часопис, теми, рубрики, автори, проблеми.

Повний текст статті

Список пристатейної літератури:
1. Вачнадзе М., Гурули В., Бахтадзе М. История Грузии. URL: https:// www.gumer.info/bibliotek_Buks/History/Vachn/32.php/.
2. Горинь Б. Не тільки про себе: роман-колаж: у 3 кн. Київ, 2006. Кн.1: 1955–1965. 352 с.
3. Дроздовська О. Рідний Край. Українські часописи Львова 1848– 1939 рр.: іст.-бібліогр. дослідж.: у 3 т. Львів, 2003. Т. 3. Кн. 1: 1920– 1928 рр. С. 134–142.
4. Комариця М. Твердохліб Сидір. Українська журналістика в іменах: матеріали до енциклопед. слов. Львів, 2000. Вип.7. С. 341–342.
5. Мартинюк М. Українські періодичні видання Західної України, країн Центральної та Західної Європи (1914–1939 рр.): матеріали до бібліогр. Львів, 1998. С. 178.
6. Матусяк А. Химерний Яцків: модерністський дискурс у прозі Михайла Яцкова. Львів: Піраміда, 2010. 224 с.
7. Мельник (Єлейко) О. Модерніст Михайло Яцків і персонажі, що не/ танцюють: візія автора та реципієнта. Наукові праці: наук.-метод. журн. Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. П. Могили. 2008. Вип. 67. Т. 80: Філологія. Літературознавство. С.108—113.
8. Просалова В. А. Літературно-музичні кореляції в малій прозі М. Яцкова. Філологічний дискурс: зб. наук. пр. Хмельницький: ХГПА, 2016. Вип. 3. С. 126–138.
9. П’ядик Ю. Українська поезія кінця XIX — середини ХХ ст.: Бібліографія. Антологія / упоряд.: І. Г. П’ядик-Халявка, Н. Г. Дашкіна., С. П. Халявка. Київ: К.І.С., 2021. Т. 8. С. 532–536.
10. Сніцарчук Л. Назар Гнатюк: «Бути журналістами в тяжкий для пресової праці час» (1917–1921). Образ. 2017. Вип. 3(25). С. 78–87.
11. Сніцарчук Л. «Тарнів. Еміграція. 1921 рік»: щоденникові записи журна ліс та Назара Гнатюка. Збірник праць Науково-дослідного інституту пресознавства. Львів, 2014. Вип.4(22). С.561.
12. Сніцарчук Л. Українська преса Галичини (1919–1939 рр.) і журналістикознавчий дискурс: монографія. Львів, 2009. С. 135.
13. Твердохліб Сидір Антонович. Шевченківська енциклопедія: у 6 т. Київ, 2015. Т. 6. С. 50.
14. Ткачук О. Наративні принципи прози Михайла Яцківа: монографія. Тернопіль, 2013. 275 с.
15. Kuruliszwili Sergo (młodszy). Z rodzinnych wspomnień o Sergo Kuruliszwili. Pro Georgia: Journal of Kartvelological Studies. University of Warsaw. 1991. Part 1. S. 45–51.
16. Kowalski W. Sergo Kuruliszwili. Pro Georgia: Journal of Kartvelological Studies. University of Warsaw. 1991. Part 1. S. 43–44.
17. Wozniak A. Sergo Kuruliszwili (4. IX. 1894 – 25. III. 1925). Metafora.
2001. Nr. 44/46 (2000/2001). S. 226–229.

До відома користувачів

29 листопада (п'ятниця) – санітарний день.
Бібліотека читачів не обслуговуватиме.

КАТАЛОГ

Бібліотека в соцмережах

Конкурси на заміщення вакантних посад

ЛННБУ ім. В. Стефаника подовжує надання інформаційних послуг

повнотекстовий електронний архів української історичної періодики LIBRARIA

Проект компанії Архівні інформаційні системи (АІС), що здійснюється у співпраці з бібліотеками, архівами та науковими інституціями в Україні та за її межами. Мета проекту – оцифрувати та надати доступ онлайн до чим більшого масиву української історичної періодики.

Ресурс постійно наповнюється. Наразі оцифровано більше 700 000 сторінок понад 400 видань українською, польською, німецькою, румунською, їдиш, кримсько-татарською та російською мовами, що видавалися у різних регіонах України та поза її межами від початку до 50-х років ХХ ст. Безкоштовний демо контент можна переглядати тут.

Research4Life

Прагнучи надати підтримку науковій спільноті України в умовах повномасштабної війни, яку розв’язала РФ, видавництва наукової літератури відкрили українським вченим до кінця 2022 року безкоштовний доступ до повнотекстових електронних ресурсів в межах проєкту Research4Life.
Research4Life – проєкт, організований у форматі державно-приватного партнерства Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО), Програмою ООН із навколишнього середовища (ЮНЕП), Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ), Міжнародною організацією праці (МОП), Корнельським і Єльським університетами, а також Міжнародною асоціацією науково-технічних і медичних видавців.

Через портал Research4Life надається доступ до електронних колекції книг і журналів міжнародних видавництв Elsevier, Springer Nature, John Wiley & Sons, Taylor & Francis, Emerald, Sage Publications, Oxford University Press, Cambridge University Press, IOP Publishing, повний перелік можна подивитись тут (обравши у відповідних полях назву країни Ukraine та тип установи National Library).

У межах платформи Research4Life забезпечується доступ до більше ніж 154 тис. наукових журналів і книг від понад 200 видавців з усього світу.

Платформа складається з 5 колекцій літератури:

  • Research4Life – єдиний портал;
  • Hinari – дослідження в галузі біології та медицини;
  • AGORA – дослідження в галузі сільського господарства;
  • OARE – дослідження навколишнього середовища;
  • ARDI – доступ до науково-технічної інформації;
  • GOALI – дослідження в галузі права та соціальних наук.

Відеоінструкції з використання платформи Research4Life можна подивитись тут. 
Отримати тестовий доступ:
Доступ надається працівникам та користувачам бібліотеки віддалено за умови обов’язкового логування. Логін і пароль можна отримати склавши запит до контактної особи установи на електронну пошту: [email protected] (сервісна послуга ЕДД).

Доступ до інформаційних електронних ресурсів і баз даних у віддаленому режимі ЛННБУ ім. В.Стефаника: http://www.lsl.lviv.ua/index.php/uk/resursi-i-fondi/elektronni-resursy/

цифрова бібліотека Onleihe

Цифрова бібліотека Onleihe  дає можливість випозичати широкий спектр цифрових носіїв, таких як електронні книги, електронні документи, електронна музика, електронні аудіо та електронні відео, електронні періодичні видання.

Користувачам послуги Onleihe потрібно зареєструватись у Mein Goethe.de, або створити обліковий запис на Mein Goethe.de (реєстрація та користування Mein Goethe.de та Onleihe безкоштовні).

Onleihe – це новий електронний сервіс світової мережі бібліотек Goethe-Institut. Цей сервіс дозволяє взяти на обмежений проміжок часу електронні книжки, електронні аудіо-книжки й електронні періодичні видання у користування. Для цього потрібно просто завантажити обрані матеріали у нашій системі Onleihe.

Необхідність повертати матеріали зникає автоматично: після завершення терміну користування ви втрачаєте доступ до матеріалів.

Через систему Onleihe ви можете одним кліком мишки взяти необхідні вам матеріали на абонемент у будь-який час – 24 години на добу, 7 днів на тиждень.

каталог онлайнових цифрових колекцій Національної бібліотеки імені Оссолінських у Вроцлаві

Нагадуємо, що скористатися доступом до оцифрованих колекцій можна з будь-якого комп’ютера Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до Katalog zbiorów cyfrowych (Zakład Narodowy im. Ossolińskich), зареєструвавшись у мережі Бібліотеки за допомогою читацького квитка.

Інформаційна база даних Zasoby cyfrowe Zakładu Narodowego im.Ossolińskich містить різноманітні типи колекцій, збережених на цифровому носії, тобто: електронні видання та публікації, оцифровані колекції (рукописи, журнали, стародруки), аудіодокументи тощо.

База даних постійно оновлюється та поповнюється новими документами. Представлена значна частина оцифрованих львівських архівів провідних польських аристократичних родів, у т.ч. Батовських, Оссолінський, Ценських, Любомирських та ін. Водночас база даних містить документи зі львівського архіву Оссолінеуму та окремі рукописи, зібрані у Вроцлаві.

Web of Science, Scopus, ScienceDirect


Львівська національна наукова Бібліотека України імені В. Стефаника подовжує надання доступу до передплачених баз даних Web of Science, Scopus, ScienceDirect  (включно з безстроковим доступом до колекції 2088 електронних монографій 2019-2020 рр.).

Провайдер послуги підключення до наукометричних баз даних Державна науково-технічна бібліотека України.

Нагадуємо, що скористатися доступом до наукометричних баз даних можна з будь-якого комп’ютера  Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до наукометричних баз Web of Science, Scopus, ScienceDirect, зареєструвавшись у мережі Бібліотеки та створивши кабінет користувача.

Архів подій