DOI: https://doi.org/10.37222/2524-0331-2020-10(28)-5
Блавацький Сергій, канд. наук із соц. комунікацій, старший науковий спів робітник відділу наукових досліджень української періодики Науково-дослідного інституту пресознавства Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника
Мова статті — українська.
Картографічна пропаганда в українській іншомовній пресі в Європі (1900―1920-ті рр.)
Анотація:
Ця стаття робить спробу розробити нові напрями дослідження української іншомовної преси в Європі упродовж Української революції (1917―1921 рр.). Вона ставить за мету дослідити так звану картографічну пропаганду в редакційній політиці та контенті цієї періодики, яка видавалася іншими мовами (зокрема західно європейськими) під час Паризької мирної кон ференції (1919―1920 рр.). Завданням цієї картографічної комунікації було обґрунтування територіальної цілісності України, в рамках українських етнічних теренів у Східній Європі, шляхом її репрезентації на європейських картах. Вона зародилася на початку 20-го століття, зокрема в Австрії, на сторінках українських німецькомовних ревю. Українська післявоєнна (після Першої світової війни) картографічна пропаганда була інспірована графом М. С. Тишкевичем і С. Шелухіним, зокрема їхньою етапною, фундаментальною документальною збіркою «Documents historiques sur l’Ukraineetses relations avec la Pologne, la Russie et la Suede (1569―1764) publies avec notices explicatives et cartes par le C-te Michel Tyszkiewicz…» (Лозанна, 1919). Ми аргументуємо наявність специфічної кореляції між картографічною репрезентацією відповідного бездержавного народу (наприклад українців) і обґрунтуванням його національно-державницьких прагнень у європейській публічній сфері. Аргументовано, що картографічна пропаганда була органічним елементом «територіалізації національної ідентичності» українців у від повідних (міжнародно визнаних) державних кордонах УНР.Результати цього дослідження доводять існування континууму картографічної пропаганди в транснаціональному медіадискурсі. Перспективи наступних розвідок з цього предмету дослідження полягають у дослідженні наявності сталих медіапатернів картографічної репрезентації українських етнічних теренів у пресознавчому дискурсі, зокрема в контексті російсько-української «гібридної війни» (від 2014 р.). Перспективним і релевантним вектором є студіювання «картографічної пропаганди» щодо питання приналежності Криму та її картографічної репрезентації в українській, російській чи західній публічній сферах.
Ключові слова: книжкова журналістика, фахова преса, газета, книжкове медіа, інформаційна політика ЗМІ, канали та засоби просування, «Книжкова Тека».
Список пристатейної літератури:
1. Блавацький С. Українська франкомовна періодика Європи доби національно-визвольних змагань: ідентифікація, систематизація, класифікація // Збірник праць Науково-дослідного інституту пресознавства. Львів, 2013. Вип. 3(21). С. 88―119.
2. Блавацький С. Українська англомовна періодика Європи (1919—1923 рр.): транснаціональний компаративний аналіз // Збірник праць Науково-дослідного інституту пресознавства. Львів, 2014. Вип. 4(22). С. 33―50.
3. Блавацький С. Контрпропаганда в українській періодиці романо-германськими мовами Європи періоду Паризької мирної конференції (1919—1920 рр.) // Вісник Львівського університету. Сер. «Журналістика». Львів, 2014. Вип. 39(2). С. 5―15.
4. Блавацький С. Osteuropäische Zukunft // Українська преса в Україні та світі: іст.-бібліогр. дослідж. Львів, 2014. Т. IV. C. 475—479.
5. Галушко К. Украинские пределы: Украина и украинцы в европейской географии от Античности до XX века: науч.-популяр. изд. Киев, 2014. 143 с.
6. Народження країни. Від краю до держави. Назва, символіка, територія і кордони України / упоряд. К. Галушко. Харків, 2016. 352 с.
7. Падюка Н. Етностатистика і етнокартографія на сторінках часописів «Ruthenische Revue» (1903―1905 рр.) і «Ukrainische Rundschau» (1906―1916 рр.) // Українська періодика: історія та сучасність: доп. і повідомл. дев’ятої Всеукр. наук.-теорет. конф., Львів, 28―29 жовт. 2005 р. Львів, 2005. С. 264―269.
8. Сидоренко Н. Витоки інформаційних зв’язків між Україною і Великою Британією на початку XX століття // Збірник праць Науково-дослідного центру періодики. Львів, 2001. Вип. 9. С. 75—89.
9. Сидоренко Н. Друковане слово як духовний сполучник (українські інформаційні бюлетені та листки на терені Великої Британії у XX столітті) // Образ. Київ, 2007. Вип. 5. С. 85—90.
10. Boria E. Geopolitical Maps: A Sketch History of a Neglected Trend in Cartography // Geopolitics. 2008. Vol. 13, no. 2. P. 278―308. DOI: 10.1080/14650040801991522.
11. Burnett A. Propaganda cartography // The geography of peace and war. London, 1985. P. 60―89.
12. Carta dell’Ucraina // La Voce dell’Ucraina. Roma. 1919. No. 2. P. 4.
13. Carta dell’Ucraina // La Voce dell’Ucraina. Roma. 1919. No. 4. P. 4.
14. Carte des Nationalités de Russie // Bulletin des Nationalites de Russie. Berne, 1916. No. 1. P. 2; No. 4. P. 2; No. 5. P. 2; No. 6. P. 2; No. 21. P. 2; No. 22. P. 22.
15. Cos’e l’Ucraina // La Voce dell’Ucraina. Roma, 1919. No. 14. P. 2.
16. Documents historiques sur l’Ukraine et ses relations avec la Pologne, la Russie et la Suede (1569―1764), publies avec notices explicatives et cartes par le Cte Michel Tyszkiewicz, de la Societe Ukrainienne des Sciences de Kiew; avec une etude sur La Russie, la Petite Russie et l’Ukraine par M. Serge Cheloukhine, ancien ministre et senateur. Lausanne, 1919.
17. Ethnographic map of the Ukraine // Ukraine. London, 1919. No. 2. P. 4; No. 10. P. 4; No. 12. P. 4; No. 17. P. 4; No. 19. P. 4; No. 20. P. 4.
18. Kaiser R. Homeland making and territorialization of national identity // Ethnonationalism in Contemporary World. London: Routledge, 2000. P. 229―247.
19. Medzini A. The role of geographical maps in territorial disputes between Japan and Korea // European Journal of Geography. 2017. Vol. 8(1). P. 44―60.
20. Muelenhaus I. Genealogy That Counts: Using Content Analysis to Explore the Evolution of Persuasive Cartography // Cartographica. Vol. 46. Issue 1. 1 January 2011. P. 28―40.
21. Russie des Carpathes // Les Russes des Carpathes. Paris, 1919. No. 2. P. 1; No. 3. P. 1; No. 4. P. 1; No. 5. P. 1; No. 6. P. 1; No. 7. P. 1.
22. Sacks B. Whose islands? The cartographic politics of the Falklands, 1763—1982 // History of Military Cartography. Lecture Notes in Geoinformation and Cartography / Liebenberg E., Demhardt I., Vervust S. (eds). Springer, Cham., 2016. P. 363―375. DOI:10.1007/978-3-319-25244-5_18