DOI: https://doi.org/10.37222/2524-0315-2023-15(31)-12

Микола Тимошик, доктор філологічних наук, професор (Київський національний університет культури і мистецтв)

Мова статті — українська

АЛЬМАНАХОВА ЛІТЕРАТУРА БУКОВИНИ ТОТАЛІТАРНОЇ ДОБИ (40–60-ті роки ХХ ст.): ОРГАНІЗАЦІЯ, РЕДАКЦІЙНА ПОЛІТИКА, ПРОБЛЕМАТИКА

Анотація: 

Стаття написана на основі досі не залучених до наукового обігу архівних документів Чернівецької області, матеріалів колекцій місцевих газет, що виходили в світ у Чернівцях у 40–60-х роках ХХ ст. Вони дають змогу з’ясувати ціль, мету, завдання правлячої більшовицької партії щодо заснування альманахових видань як першого етапу ствердження нової за формою і змістом літератури соціалістичного реалізму у специфічному історичному анклаві українців – Північній Буковині, приєднаній до радянської України 1940 року.

Йдеться про чотири альманахи – «Вільна Буковина», «Буковинський Кобзар», «Сонце над Карпатами», «Радянська Буковина». Різні за періодичністю, тематикою, оформленням, але з однаковим призначенням: сприяти формуванню комуністичної свідомості читачів, виявляти й підтримувати місцеві літературні таланти, спрямовувати їхню творчість у потрібному правлячій партії руслі.

У центрі обсервації автора – комплекс питань, пов’язаних із заснуванням, редакційною політикою, художньо-технічними характеристиками та головними проблемно-тематичними напрямами публікацій.

Наклади альманахів становили від 2 («Буковинський Кобзар») до 8 тис. примірників («Радянська Буковина»). Обсяги також нестабільні – від 72 до 276 сторінок. Різною була періодичність виходу в світ та час існування альманахів. Якщо випуски «Буковинського Кобзаря» та «Сонця над Карпатами» були одиничними, а «Вільної Буковини» вийшло лише три числа, то «Радянської Буковини» – сім. За винятком 1955 року, останній стабільно виходив щороку від 1954 до 1960 року включно.

Відмітна особливість змісту: значна кількість передруків із обласної газети, до того ж застарілих у часі. Це має два пояснення: або в засновників змінювалися орієнтири з літературно-художнього на суспільно-політичне видання, або якість запропонованих до друку літературних творів учасників літературної студії явно не задовольняла тих, хто замовляв у тих талантів потрібні владі теми.

Поява кожного альманаху, також кожного його нового випуску приурочувалася, за незначним винятком, певній даті червоного календаря радянської історії Буковини. Винятком є «Буковинський Кобзар», який побачив світ 1940 року з нагоди 110-ї річниці Ю. Федьковича, та третє число «Радянської Буковини» (1956) – до 100-річчя Івана Франка. Відповідно інші політичні дати формували тематику публікацій.

Низка публікацій має непересічну цінність для історії національної культури: першодруки творів знакових письменників і митців краю або архівних документів про їх життя й діяльність (Ольга Кобилянська, Ю. Федькович, С. Воробкевич) та щорічна літературно-мистецька хроніка, за якою можна відстежити повноту й особливості розвою в краї літератури, культури, мистецтва.

З усіх буковинських альманахів цього періоду історія побутування «Буковинського Кобзаря» є найбільш загадковою і драматичною. Незабаром після виходу в світ увесь наклад конфіскувала влада. Відтоді інформація про наявність збереженого на Буковині єдиного примірника не з’являлася ніде у відкритих каталогах за останні тридцять літ української незалежності. Рідкісне явище в пострадянському бібліографуванні. У статті детально проаналізовано причини та наслідки заборони владою цього альманаху.

Ключові слова: альманахова література, альманахи «Вільна Буковина», «Буковинський Кобзар», «Сонце над Карпатами», «Радянська Буковина», тоталітарна доба, редакційна політика, радянізація літературного життя, чип інтелігенції.

Повний текст статті

---

Список пристатейної літератури:

1. Вітальне слово Ольги Кобилянської з нагоди виходу в світ 1 числа альманаху Вільна Буковина. Вільна Буковина. 1940. Чис. 1. С. 6.

2. Жалоба І. В. Вільна Буковина. Енциклопедія Сучасної України / голова редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. Київ : Ін-т енцикл. досліджень НАН України, 2005. URL: https://esu.com.ua/article-34552.

3. Зеленюк І. Наш Федькович. Буковинський Кобзар. Чернівці, 1944. С. 5.

4. Знаменне п’ятиріччя. Сонце над Карпатами : збірник. Чернівці, 1945. С. 7.

5. Ковалець Л. Юрій Федькович. Українська радянська енциклопедія : в 3 т. Т. 3. С. 618.

6. Ковалець Л. Юрій Федькович: історія розвитку творчої індивідуальності письменника : монографія. Київ : ВЦ «Академія», 2011. 440 с.

7. Краткая справка о работе областной газеты «Радянська Буковина» за период с 3.04.1944 по 20.03. 1945 г. // Архів редакції газети «Радянська Буковина». Папка «Листування з обкомом партії: Видавнича діяльність». Арк. 1–11.

8. Культурно-мистецька хроніка. Вільна Україна : альманах. 1941. Чис. 2. С. 142.

9. Культурно-мистецька хроніка. Сонце над Карпатами : збірник. Чернівці, 1945. С. 113–114.

10. Купченко В. Осип Юрій Федькович. Календар «Українського Голосу» на рік 1942. Вінніпег, 1942. С. 43–48.

11. Над Буковиною сонце сходить. Передова. Вільна Буковина. 1940. Чис. 1.

12. Про вилучення політично шкідливої літератури. Постанова бюро Чернівецького обкому КП(б)У від 13 березня 1941 р. // Державний архів Чернівецької області (ДАЧО). Ф. 1. Оп. 11. Од. зб. 69. Арк. 18.

13. Про клопотання перед урядом про присвоєння імені Федьковича Чернівецькому Державному Університетові. Постанова загальних зборів професорсько-викладацького, адміністративно-технічного персоналу ЧДУ та студентів, разом з представниками партійних, радянських, комсомольських організацій міста Чернівець. Буковинський Кобзар. 1944. С. 102.

14. Федюк С. Співець зеленої Буковини. Батьківщина. Ріміні.

15. Філінюк А. Життя, віддане справі. Кам’янець-Подільський : Аксіома, 2008. 218 с.

16. Франко І. Українська альманахова література. Франко І. Твори : у 20 т. Київ : Держвидав України, 1955. Т. XVI : Літературно-критичні статті. С. 118.

17. Юрій Федькович у спогадах сучасників / упорядкув., передм. і прим. Л. Ковалець. 2-ге вид., випр. і допов. Чернівці, 2019. 320 с.