Українська English

DOI: https://doi.org/10.37222/2524-0315-2021-13(29)-17

Віра Фрис, канд. іст. наук, доцент, науковий співробітник Львівської національної галереї мистецтв імені Б. Г. Возницького

Мова статті — українська

ВИДАННЯ МИХАЙЛА СЛЬОЗКИ 1661 року, НЕЗАРЕЄСТРОВАНЕ У БІБЛІОГРАФІЇ

Анотація:
Описано незафіксоване у бібліографії видання польськомовного збір¬ника “Psalterz albo Rozaniec”, що вийшов 1661 року, представлене в до¬робку Якуба Ґавата та у контексті різнопланової діяльності відомого львівського видавця XVII ст., члена Львівського Свято-Успенського Став¬ропігійського братства, керівника спочатку братської друкарні, а відтак приватної друкарні Михайла Сльозки (?–1667). У ній виготовляли розкішно оформлені книги кириличним шрифтом, а також більш стримано орнаментовані друки латинським шрифтом. Саме до «латинської» групи можна зарахувати описаний малоформатний збірник молитов — щедро прикрашений набірним виливним орнаментом та ілюстративними дереворитами.

Ключові слова: “Psalterz albo Rozaniec”, друкар Михайло Сльозка, 1661, Lwów, Якуб Ґават, книговидання.

Повний текст статті

Список пристатейної літератури:
1. Архивъ Юго-Западной Россіи. Киев, 1904. Ч. І, т. 12. 871 с.
2. Голубевъ С. Грамота, данная Петромъ Могилою Львовскому типографу Михаилу Слезкȃ — на друкованье книгъ. Кіевскія епархіальныя вҍдомости. 1873, № 22. С. 645–649.
3. Голубев С. Кіевскій митрополитъ Петръ Могила и его сподвижники (Опытъ церковно-историческаго изслъдованія). Кіевъ, 1898. Т. 2. [1043 c.].
4. Запаско Я., Ісаєвич Я. Пам’ятки книжкового мистецтва : каталог стародруків, виданих на Україні. Львів : Вища школа, 1981. Кн. 1 (1574–1700). 136 с.
5. Исаевич Я. Преемники первопечатника. Москва : Книга, 1981. 192 с.
6. Исаевич Я. Типография Михаила Слёзки и ее роль в межславянских культурных связях. Федоровские чтения, 1973 : сборник. Москва, 1976. С. 42–59.
7. Ісаєвич Я. Д. Українське книговидання: витоки, розвиток, проблеми. Львів : Ін-т українозн. ім. І. Крип’якевича НАН України, 2002. 520 с.
8. Каталог кириличних стародруків Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України / уклад.: О. Колосовська, С. Гацкова. Львів, 2000. Вип. ІІІ. 168 с.
9. М. Т–въ [Драгоманов М.]. Двȃ южно-русскія интермедіи начала XVII в. Кіевская старина. 1883. Дек. С. 652–664.
10. Матеріали до історії Острозької академії (1576–1636) : бібліогр. до¬відник / упоряд. І. З. Мицько ; Ін-т історії, Ін-т сусп. наук, Археографічна комісія АН УРСР. Київ, 1990. 216 с.
11. П. Кузьмичевскій [Драгоманов М.]. Старȃйшія русскія драматическія сцены. Кіевская старина. 1885. Нояб. С. 371–407.
12. Павлик М. Якуб Ґаватович (Ґават), автор перших руських інтермедий з 1619 р. Записки Наукового товариства ім. Шевченка. 1900. Т. 35–36. С. 1–44.
13. Першодрукар Іван Федоров та його послідовники на Україні (XVI – перша половина XVII ст.) : зб. документів. Київ, 1975. Док. № 99, 100, 102–104, 112, 114, 117–120, 124, 127–131, 135–137.
14. Украинские книги кирилловской печати XVI–XVIII вв. : каталог / Гос. б-ка СССР им. В. И. Ленина, Отд. редких книг ; сост.: Т. Н. Каменева, А. А. Гусева. Москва, 1978. Вып. І. 1574 г. – I половина XVII в. ; хранящихся во Всесоюзной государственной библиотеке им. В. И. Ленина. 447 с.
15. Barącz S. Gawath Jakób. Szkic bibliograficzny. Poznań, 1890. S. 8–10.
16. Estreicher K. Bibliografia Polska / przez Karola Estreichera. Część III. T. VI. Ogulnego zbioru t. 17. Kraków, 1899. 493 s.

До відома користувачів

27 грудня (п'ятниця) – санітарний день.
Бібліотека читачів не обслуговуватиме.

КАТАЛОГ

Бібліотека в соцмережах

Конкурси на заміщення вакантних посад

ЛННБУ ім. В. Стефаника подовжує надання інформаційних послуг

повнотекстовий електронний архів української історичної періодики LIBRARIA

Проект компанії Архівні інформаційні системи (АІС), що здійснюється у співпраці з бібліотеками, архівами та науковими інституціями в Україні та за її межами. Мета проекту – оцифрувати та надати доступ онлайн до чим більшого масиву української історичної періодики.

Ресурс постійно наповнюється. Наразі оцифровано більше 700 000 сторінок понад 400 видань українською, польською, німецькою, румунською, їдиш, кримсько-татарською та російською мовами, що видавалися у різних регіонах України та поза її межами від початку до 50-х років ХХ ст. Безкоштовний демо контент можна переглядати тут.

Research4Life

Прагнучи надати підтримку науковій спільноті України в умовах повномасштабної війни, яку розв’язала РФ, видавництва наукової літератури відкрили українським вченим до кінця 2022 року безкоштовний доступ до повнотекстових електронних ресурсів в межах проєкту Research4Life.
Research4Life – проєкт, організований у форматі державно-приватного партнерства Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО), Програмою ООН із навколишнього середовища (ЮНЕП), Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ), Міжнародною організацією праці (МОП), Корнельським і Єльським університетами, а також Міжнародною асоціацією науково-технічних і медичних видавців.

Через портал Research4Life надається доступ до електронних колекції книг і журналів міжнародних видавництв Elsevier, Springer Nature, John Wiley & Sons, Taylor & Francis, Emerald, Sage Publications, Oxford University Press, Cambridge University Press, IOP Publishing, повний перелік можна подивитись тут (обравши у відповідних полях назву країни Ukraine та тип установи National Library).

У межах платформи Research4Life забезпечується доступ до більше ніж 154 тис. наукових журналів і книг від понад 200 видавців з усього світу.

Платформа складається з 5 колекцій літератури:

  • Research4Life – єдиний портал;
  • Hinari – дослідження в галузі біології та медицини;
  • AGORA – дослідження в галузі сільського господарства;
  • OARE – дослідження навколишнього середовища;
  • ARDI – доступ до науково-технічної інформації;
  • GOALI – дослідження в галузі права та соціальних наук.

Відеоінструкції з використання платформи Research4Life можна подивитись тут. 
Отримати тестовий доступ:
Доступ надається працівникам та користувачам бібліотеки віддалено за умови обов’язкового логування. Логін і пароль можна отримати склавши запит до контактної особи установи на електронну пошту: [email protected] (сервісна послуга ЕДД).

Доступ до інформаційних електронних ресурсів і баз даних у віддаленому режимі ЛННБУ ім. В.Стефаника: http://www.lsl.lviv.ua/index.php/uk/resursi-i-fondi/elektronni-resursy/

цифрова бібліотека Onleihe

Цифрова бібліотека Onleihe  дає можливість випозичати широкий спектр цифрових носіїв, таких як електронні книги, електронні документи, електронна музика, електронні аудіо та електронні відео, електронні періодичні видання.

Користувачам послуги Onleihe потрібно зареєструватись у Mein Goethe.de, або створити обліковий запис на Mein Goethe.de (реєстрація та користування Mein Goethe.de та Onleihe безкоштовні).

Onleihe – це новий електронний сервіс світової мережі бібліотек Goethe-Institut. Цей сервіс дозволяє взяти на обмежений проміжок часу електронні книжки, електронні аудіо-книжки й електронні періодичні видання у користування. Для цього потрібно просто завантажити обрані матеріали у нашій системі Onleihe.

Необхідність повертати матеріали зникає автоматично: після завершення терміну користування ви втрачаєте доступ до матеріалів.

Через систему Onleihe ви можете одним кліком мишки взяти необхідні вам матеріали на абонемент у будь-який час – 24 години на добу, 7 днів на тиждень.

каталог онлайнових цифрових колекцій Національної бібліотеки імені Оссолінських у Вроцлаві

Нагадуємо, що скористатися доступом до оцифрованих колекцій можна з будь-якого комп’ютера Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до Katalog zbiorów cyfrowych (Zakład Narodowy im. Ossolińskich), зареєструвавшись у мережі Бібліотеки за допомогою читацького квитка.

Інформаційна база даних Zasoby cyfrowe Zakładu Narodowego im.Ossolińskich містить різноманітні типи колекцій, збережених на цифровому носії, тобто: електронні видання та публікації, оцифровані колекції (рукописи, журнали, стародруки), аудіодокументи тощо.

База даних постійно оновлюється та поповнюється новими документами. Представлена значна частина оцифрованих львівських архівів провідних польських аристократичних родів, у т.ч. Батовських, Оссолінський, Ценських, Любомирських та ін. Водночас база даних містить документи зі львівського архіву Оссолінеуму та окремі рукописи, зібрані у Вроцлаві.

Web of Science, Scopus, ScienceDirect


Львівська національна наукова Бібліотека України імені В. Стефаника подовжує надання доступу до передплачених баз даних Web of Science, Scopus, ScienceDirect  (включно з безстроковим доступом до колекції 2088 електронних монографій 2019-2020 рр.).

Провайдер послуги підключення до наукометричних баз даних Державна науково-технічна бібліотека України.

Нагадуємо, що скористатися доступом до наукометричних баз даних можна з будь-якого комп’ютера  Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до наукометричних баз Web of Science, Scopus, ScienceDirect, зареєструвавшись у мережі Бібліотеки та створивши кабінет користувача.

Архів подій