56 книжкових знаків Якова Гніздовського (з колекції Романа Ференцевича)

27 січня 2025 р. виповнюється 110 років від народження відомого українського живописця, графіка, скульптора і мистецтвознавця Якова Гніздовського. Народився майбутній митець 27 січня 1915 р. у селі Пилипче на Тернопільщині, освіту здобув у Чортківській гімназії, закінчив Малу Семінарію у Львові. Від 1938 р. навчався у Варшавській академії мистецтв завдяки стипендії Митрополита Андрея Шептицького, у 1939–1942 рр. – в Академії мистецтв у Загребі. 1944 року перебував у таборі для переміщених осіб під Мюнхеном. У червні 1949 р. емігрував до Сполучених Штатів Америки, де проживав у Сент-Полі та Нью-Йорку. Упродовж 1956–1958 рр. жив і працював у Парижі. Дебютував на виставці графіки в Міннеапольському інституті мистецтв у 1950 р., де отримав другу премію за дереворит «Кущ». Згодом виставляв твори на виставках у США, Канаді, Франції, Великій Британії, Італії, Японії, Китаї тощо. Перша персональна виставка відбулася у 1954 р. в Нью-Йорку.
В історії мистецтва Я. Гніздовський відомий як живописець і графік, який проявив себе якнайкраще у найрізноманітніших жанрах. Звертаючись до графіки, велике значення надавав також ілюструванню друкованих видань. Відомими у його творчій спадщині є книжкові знаки, скульптура малих форм. Яків Гніздовський помер 8 листопада 1985 р. у Нью-Йорку. 5 листопада 2005 р. завдяки відомому громадському діячеві у США Роману Ференцевичу урну з прахом митця перепоховано на Личаківському цвинтарі у Львові.
До ювілейної дати у виставковій залі Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника відкривається експозиція 56 книжкових знаків Якова Гніздовського, які надійшли до фонду Бібліотеки у грудні 2019 р. завдяки старанням Романа Ференцевича. Сьогодні – це найбільша колекція екслібрисів митця, які розкривають основи творчих пошуків, авторський підхід до образно-композиційного вирішення творів, еволюцію розвитку його творчості в межах жанру в 1942–1985 рр.
Експонати виставки засвідчують високу обізнаність Я. Гніздовського з особливостями оформлення книжкового знака. Початкові знання він здобув у Львові як член молодіжного крила Асоціації незалежних українських митців (АНУМ), завдяки якій вийшов збірник «Екслібрис» (Львів, 1932) – перше узагальнене дослідження цього жанру на українських землях. Згодом митець удосконалював майстерність як активний член американського і британського товариств любителів книжкового знака.
Розуміння предмета розкрито у роботах Я. Гніздовського: «Оповістка в справі українського книжкового знака, званого Ex Libris» (листівка із закликом до української громади у Німеччині розвивати мистецтво екслібриса), «ХІХ Міжнародний Конґрес Екслібрисів в Оксфорді» (Наше життя. Нью-Йорк, 1983), «Про екслібрис» (Сучасність. Мюнхен, 1983).
На виставці експоновані перший у творчості Якова Гніздовського книжковий знак («Ex libris Наді й Антона Івахнюків»), виконаний у двох кольорах під час навчання у Загребі у 1942 р., а також досягнення графіка 1985 р.: «Ex libris Roman Ferencevych», «Ex libris James L. Weil Pablisher», «Ex libris William Elliot Butler». З-поміж інших на увагу заслуговують маловідомі широкому загалу екслібриси: «Ex libris Микола Степан Гордій Кравців» (1940-ві) і кириличний варіант екслібрису для Романа Ференцевича (1978).

Гніздовський Я. Ex Libris Наді й Антона Івахнюків. Папір, дереворіз, 1942.

Гніздовський Я. Ex Libris HN [автоекслібрис]. Папір, дереворіз, 1972.

Гніздовський Я. Ex Libris Fanny Hnizdovsky. Флізелін, дереворіз 1983.

Гніздовський Я. Ex Libris Roman Ferencevych. Папір, дереворіз, 1985.

Усі твори митця можна розділити на дві групи. Перша – ті, у композиції яких є зображення людини, предметів, пов’язаних з її діяльністю, захопленнями тощо, а також тварин, рослин і т. д. Усі вони вирізняються стилізацією зображення, притаманною лише Я. Гніздовському, яка виражена у збереженні симетрії стосовно центру відтвореного предмета через призму власного бачення. Її підсилюють лише окремі, проте важливі штрихи (поворот голови вівці, розташування плодів і листя на симетрично розгалуженій яблуні). До кращих у цьому ряді належать «Ex libris HN [Я. Гніздовського]» (1972), «Ex libris Julia Siebel» (1977), «Ex libris Ken Mitchell» (1980), «Ex libris Jacgues Hnizdovsky», «Ex libris Fanny Hnizdowsky», «Ex libris Benoit Junod» (усі 1982) та інші.

Гніздовський Я. Ex Libris Danylo Struk. Флізелін, дереворіз, 1959.

Гніздовський Я. Ex Libris AR [Aleksis Rannit]. Флізелін, дереворіз, 1978.

Гніздовський Я. Ex Libris HN [автоекслібрис]. Флізелін, дереворіз, 1978.

Гніздовський Я. Ex Libris НТШ [Наукове товариство імені Шевченка]. Флізелін, дереворіз, 1978.

Окрему групу становлять шрифтові екслібриси Я. Гніздовського. У них митець відобразив обізнаність з історією і теорією шрифтів; творче переосмислення графічного малюнка літер кириличних і латинських абеток різних епох; майстерність у збереженні стилістичної єдності не тільки із зображенням окремих предметів, але й композиційною системою; вміння підібрати або створити той чи інший шрифт для найповнішого відображення характеру людини-власника екслібрису або стилю її життя. У творі «Ex libris Familiae Kravciv» (1948) митець використав шрифт на зразок літописного півуставного письма. Працюючи над екслібрисом для Богдана Мирослава Бігуса (1948), запозичив елементи стилю бароко. У зрілому віці митець усе частіше використовував свої авторські шрифти, в окремих творах надавав їм самодостатнього значення і розв’язував складні змістові та художньо-декоративні завдання. Працюючи над шрифтовими екслібрисами, Яків Гніздовський неодноразово трактував літери як предмети, що дозволило йому активізувати середовище, в якому вони розташовані. Їхня взаємна конфігурація народжувала геометричні форми, які вирізняються вже згадуваною симетрією. Тут найпоказовішим є книжковий знак Наукового товариства імені Шевченка.

Запрошуємо всіх зацікавлених на урочисте відкриття виставки, яке відбудеться 27 січня 2025 р. о 15.00 у Львівській національній науковій бібліотеці імені В. Стефаника.

Лариса Купчинська