«Війна не для літератури». Як зазначає Сергій Жадан, «спроба використати війну як літературний матеріал – це найгірше, що може зробити письменник. І все ж не писати про війну неможливо».
У секторі нової німецькомовної книги відділу європейської книги ХІХ–ХХ ст. ЛННБ України ім. В. Стефаника підготовлено тематичну виставку з нових надходжень, яка представляє 43 видання німецькою мовою про військову агресії росії проти України. Ця різножанрова література (здебільшого, коротких форм) побачила світ у відомих видавництвах Берліна, Мюнхена, Лейпціга, Гамбурга, Відня та інших міст Європи.
На виставці демонструються, насамперед, оригінальні та перекладні твори сучасних українських літераторів, істориків, митців, написані в різні періоди цієї загарбницької війни, а також спроби іноземних авторів осмислити жахливі українські реалії.
Вирізняються з експонованої літератури щоденники – особливий жанр документальної прози, які доносять світові правдиві свідчення про жорстокість та варварство трагічних подій, що відбуваються в Україні вже більше десяти років і кардинально змінили життя мільйонів людей.
Від початку російсько-української війни вела свій щоденник Євгенія Білорусець – письменниця та художниця, лауреатка літературної премії Горста Бінгеля 2022. Побачене та пережите у бойовій столиці описує вона у своїх спогадах «Початок війни : щоденник з Києва» (“Anfang des Krieges : Tagebücher aus Kyjiw”).
Свідченням людини, яка потрапляє в нову страшну реальність і намагається їй протистояти, є воєнний щоденник Сергія Жадана – автора хроніки подій, що відбуваються у розбомбленому Харкові 2022 р. (“Himmel über Charkiw : Nachrichten vom Überleben im Krieg / Небо над Харковом: Новини виживання на війні”).
Як і мільйони українців, рятуючись від війни, опинилася за кордоном Юлія Сольська – авторка книжки «Коли я прокинулася на війні: Щоденник втечі з України» (“Als ich im Krieg erwachte: Tagebuch einer Flucht aus der Ukraine”). Публікація її щоденника – це бажання її серця і політична заява, якою вона ділиться з 44 мільйонами співвітчизників: «Я хочу жити не в Росії, а в Україні!».
У «Щоденнику з Херсона» (“Tagebuch aus Cherson – Vom Leben und Überleben im Krieg in der Ukraine: 40 Briefe eines Vaters an seine Tochter”) батько Юрій розповідає донці Анні, яка в Ізраїлі, про своє життя та виживання в окупованому Херсоні до листопада 2022 р., коли українська армія почала визволення міста. Це історія про важкі будні в зоні бойових дій, коли довелося рятуватись на невеликому човні, залишивши за бортом 73 роки свого життя.
У «Щоденнику вторгнення» (“Tagebuch einer Invasion”) Андрія Куркова містяться нотатки з війни, дуже особисті, але адресовані світу, усім нам. Він показує історичну тяглість, яка робить зрозумілою боротьбу незламного українського народу за самовизначення.
Щоденникові записи про війну та відчайдушний спротив українців упродовж січня-травня 2022 р. подає читачам у своїй книжці (“Im Schatten des Krieges. Tagebuch auf zeichnungen aus der Ukraine» / «У тіні війни: щоденникові записи з України») німецький письменник Крістоф Брумме, який багато років живе в Україні. Він розповідає про повсякденне життя своєї родини, своїх знайомих і друзів, про страхи, страждання, тугу та політичні оцінки. На думку автора, тимчасова поразка Росії лише призведе до нескінченного зростання бажання реваншу. Кінець війни може настати лише разом із кінцем російської держави в її нинішньому вигляді.
Окремою категорією документальної літератури, експонованої на виставці, є добірка репортажів з охопленої війною України. Зокрема, відома німецька репортерка Катрін Айгендорф доносить до читача вражаючі історії про людей, які в одну мить залишилися без даху над головою, про сім’ї, які вимушено роз’єдналися, про дітей, які втратили дитинство після 24 лютого 2022 р. У своїх текстах авторка стверджує: злочинна система, яка бомбардує цивільне населення і морить його голодом, яка нищить культурну спадщину та ідентичність, неминуче зазнає краху. Для Катрін Айгендорф найважливіше показати усьому світові, що таке Україна насправді: боротьбу народу за незалежність і територіальну цілісність, за вільну та демократичну країну («Putins Krieg – Wie die Menschen in der Ukraine für unsere Freiheit kämpfen» / «Війна путіна – Як народ України бореться за нашу свободу»).
Аналогічні висновки щодо російської агресії робить репортер Даніель Шульц на сторінках книги «Я більше не чую сирен. Війна і побут в Україні» (“Ich höre keine Sirenen mehr. Krieg und Alltag in der Ukraine”).
Заслуговує на особливу увагу й есеїстика, яка на виставці представлена, зокрема, творами українського історика та експерта зі Східної Європи Сергія Плохія («Лінія Фронту» (“Die Frontlinie”); знаних письменниць Тані Малярчук («Історія продовжується за мить, ми просто видихаємо» (“Gleich geht die Geschichte weiter, wir atmen nur aus”) та Оксани Забужко («Найдовший книжковий тур» (“Die längste Buchtour“), а також збіркою есеїв «Україна моя любов: голоси вільної нації» (“Ukraine mon amour: Stimmen einer freien Nation“) інших українських інтелектуалів, які аналізують політичний та суспільний розвиток країни від Євромайдану до повномасштабного російського вторгнення – найважливіші і найтрагічніші події та контексти новітньої української історії, які зараз знаходяться в центрі міжнародної уваги.
Про передумови російської агресії, стосунки між Україною та росією, які формувалися упродовж багатьох століть; про етнічні, релігійні та соціальні проблеми, а також політичні, географічні, культурні та історичні обставини; про наслідки, які матиме напад росії на Україну для західних держав і міжнародного порядку тощо розмірковують журналісти та науковці на сторінках зарубіжних книжкових видань із промовистими заголовками: «Нерівні брати: росіяни та українці від Середньовіччя до сучасності» («Ungleiche Bruder. Russen und Ukrainer vom Mittelalter bis zur Gegenwart») східноєвропейського історика, іноземного члена НАНУ (1996) Андреаса Каппелера; «Україна. Боротьба за незалежність. Історія і сьогодення» (“Die Ukraine. Kampf um Unabhängigkeit. Geschichte und Gegenwart”) німецького історика Вольфганга Бенца; «Історія Криму: Іфігенія і путін у Тавриді» («Geschichte der Krim: Iphigenie und Putin auf Tauris») німецької історикині, фахівчині з історії Східної Європи Керстін Сюзанни Йобст; «Війна проти України. Передісторія, Події, Наслідки» («Der Krieg gegen die Ukraine. Hintergründe, Ereignisse, Folgen») політологині, проф. Оксфордського ун-ту Гвендолін Сасс (Зассе); «Розуміння України: історія, політика та боротьба за свободу» («Ukraine verstehen: Geschichte, Politik und Freiheitskampf») німецького журналіста Штеффена Добберта та ін.
Заключним акордом цієї тематичної експозиції є видання київської спільноти Pictoric п. н. «Картинки проти війни» (“Bilder gegen den Krieg“), яке візуально документує вторгнення російських окупаційних військ на українські землі та героїчну відсіч агресору. Подані ілюстрації реальних подій, створені десятьма українськими митцями, дають глибоке розуміння жахіть війни і того психологічного стану, в якому опинилося українське суспільство. Водночас вони залишають надію і віру, зміцнюють бажання бачити батьківщину мирною і переможною, а також усвідомлення того, що (перефразовуючи відомий вислів), «коли говорять гармати, музи не мовчать…».
Запрошуємо ознайомитися з виставкою до 30 квітня 2024 р. за адресою: м. Львів, вул. Лисенка, 14, сектор нової німецькомовної книги відділу європейської книги ХІХ–ХХ ст. ЛННБ України ім. В. Стефаника.
Маргарита Кривенко, завідувач відділу європейської книги ХІХ–ХХ ст.
Наталія Ясінська, завідувач сектору нової німецькомовної книги відділу європейської книги ХІХ–ХХ ст.
Олександра Біда, провідний бібліотекар сектору нової німецькомовної книги відділу європейської книги ХІХ–ХХ ст.
