У ювілейний рік Наукового товариства імені Шевченка та Бібліотеки НТШ у ЛННБ України імені В. Стефаника розгорнуто книжково-документальну виставку «Бібліотека Наукового Товариства імені Шевченка — перша національна наукова бібліотека України». Органічною складовою цієї тематичної експозиції стали іншомовні друки з БНТШ, які сьогодні опрацьовані та зберігаються у відділі європейської книги ХІХ–ХХ ст. ЛННБ України ім. В. Стефаника. Вони слугують своєрідним штрихом до розкриття цінного і багатого фонду найбільшої українознавчої книгозбірні довоєнної Європи, згідно з алфавітним каталогом якої майже 43% книжкового фонду становила іншомовна література.
На виставці експонується насамперед іншомовна україніка, серед якої особливу увагу варто звернути на оригінальні книжкові публікації іноземними мовами знаних українських учених і культурно-громадських діячів. Їхні праці різноманітної тематики друкувалися в Берліні, Відні, Варшаві, Кракові, Львові та інших містах Європи і, поза сумнівом, сприяли інтеграції України в європейський та світовий науковий і соціокультурний простір.
Серед видань українських авторів ХІХ ст., у яких, зокрема, порушувалося питання української мови та писемності (літератури), виокремимо «Studien aus dem Gebiete Ruthenischer Sprache» (Lemberg, 1880), українського філолога і педагога Омеляна Огоновського. Опублікована в друкарні НТШ, вона була однією з перших монографій діячів Товариства. З-поміж численної різномовної та багатогалузевої Галіціани, якою була добре укомплектована БНТШ, варто назвати праці “Odrodzenie ruskiej literatury w Galicyi i Markian Szaszkiewycz” (Brzeżany, 1911) педагога, вояка УГА Ізидора Єлюка та “Die ruthenische Frage in Galizien von Anton Dąbczański” (Lemberg, 1850), яку під псевдонімом Russin опублікував філолог, громадсько-політичний діяч, перший директор Тернопільської вищої класичної гімназії Євстахій Прокопчиць.
До уваги відвідувачів теж видання польською, німецькою, французькою, латиною Олександра Кониського, Михайла Драгоманова, Івана Верхратського, Антона Кобилянського, отців Івана Могильницького, Йосипа Левицького, Антона Добрянського та ін.
На виставці можна оглянути й дослідження, видане французькою “Quelques notions fondamentales de l’Analysis Situs au point de vue de l’Algèbre de la Logique” (Warszawa, [1927]) Мирона Зарицького – вченого-математика, батька відомої діячки ОУН-УПА Катерини Зарицької, а також німецькою “Beiträge zur chemischen Kinetik” (Lemberg, 1911) Юліяна Гірняка – українського вченого в галузі хімії та фізики, учня Івана Пулюя, який регулярно друкував свої наукові праці на сторінках «Збірника математико-природописно-лікарської секції НТШ».
Треба сказати й про іншу німецькомовну працю, уже з царини цивільного права (“Die Geschäftsführung ohne Auftrag nach österreichischem Rechte : civilistische Untersuchung”) (Lemberg, 1877), автором якої був Олександр Огоновський, брат Омеляна Огоновського, український правник, який зробив значний внесок у розбудову української юридичної термінології.
На виставці експонується «Підручник до науки німецької мови» (“Deutsches Lesebuch : zum Gebrauche an höheren Unterrichts-Anstalten sowie zum Selbst-Unterricht”), укладачем якого є Юрій Рудницький (псевдонім Юліян Опільський) – український письменник, перекладач, педагог, а також навчальний посібник з топографії та географії Галичини, що його польською мовою видав Ізидор Шараневич – український історик, відомий вагомим вкладом у розвиток історичної науки Галичини (“Krótki opis geograficzny i topograficzny austryacko-węgierskiej monarchii”) (Lwów, 1875).
Окрім книг українознавчого характеру, велику частку іноземної літератури з БНТШ становлять спеціальні видання в галузі різних наук, які отримувала книгозбірня, передусім з наукових інституцій Європи й Америки, в обмін на дублети та видання НТШ. Це свідчить про резонанс, який мало Товариство у науковому світі, та широкі міжнародні культурні зв’язки.
До найбільш цікавих, які сьогодні демонструються на виставці, слід віднести прижиттєві праці: чеського філолога, перекладача чеською української літератури Франтішека Ладіслава Челаковського; німецького філолога-германіста Едуарда Зіверса; французького мовознавця, який брав участь у розробці Міжнародного фонетичного алфавіту, Поля Едуара Пассі; французького психолога Еміля Тардьє; німецького фізика і мінералога Германа Карстена; видатного чеського астронома Густава Грюсса та багатьох ін.
На окрему увагу заслуговує репрезентоване на виставці видання чеською мовою «Економічне управління освітньою діяльністю наукових бібліотек» (“Hospodárné řízení osvĕtové činnosti vĕdeckých knihoven : o základech knihovní ekonomie a techniky, zároveň příspĕvek nápravĕ veřejné správy, imenovitĕ k nápravĕ vševĕdného knihovnictví hlavního mĕsta ČSR” (V Praze, 1924) Івана Жмавца – словенського філософа, соціолога, бібліотекаря, одного із засновників Академії праць імені Масарика – попередниці Чехословацької академії наук. І. Жмавц відомий також як провісник сучасної бібліотечної справи в Чехії. Свої погляди стосовно внутрішньої реорганізації наукових бібліотек, їхньої технічної модернізації і, зокрема, управління за економічними принципами він висловив у книзі, яка залишається актуальною й нині.
Особливе місце в експозиції займають видання європейськими мовами з приватних бібліотек українських діячів науки і культури, активних членів Товариства, які своїми дарами і пожертвами суттєво долучилися до поповнення і збагачення бібліотечного зібрання НТШ.
Зокрема, на виставці можна оглянути іншомовну наукову і художню літературу ХІХ – першої половини ХХ ст. з власницькими знаками вченого-геолога та мінералога, професора Львівської Політехніки Юліана Медвецького, який подарував Бібліотеці НТШ понад 2000 томів книг у царині геології та фізіографії Галичини і Карпат; правника і громадсько-політичного діяча Івана Мандичевського, приватна збірка якого була найбагатшою в Галичині з питань західно-європейської філософії. Ці книжкові колекції увійшли до 14 меморіальних бібліотек, які успадкувало НТШ.
Свій вклад у розбудову БНТШ зробили члени-засновники Товариства Тит Ревакович і Кость Паньківський, які, згідно з «Хроніками НТШ» та «Золотою книгою» Івана Кревецького передали книгозбірні відповідно 440 і 552 примірників. Цінним здобутком Бібліотеки стали дари і від Софії Парфанович – лікарки-гінеколога, викладачки і письменниці (719 прим.); Володимира Домета-Садовського – українського греко-католицького священника, автора статей і рецензій на музичні теми (215 томів); Романа Заклинського – літературознавця, етнографа, педагога (365 друків) та багатьох інших представників української еліти. Вони володіли романо-германськими та слов’янськими мовами, знали греку і латину, читали твори зарубіжних авторів, формували власні фахові книгозбірні, багаті спеціальною іноземною літературою, і передавали їх до українських бібліотек для загального користування.
На виставці варто звернути увагу і на власницькі знаки самої Бібліотеки НТШ – овальні штемпельні печатки з різними варіантами написання назви установи та виконані друкарським способом наліпки на білому та різноколірному папері (блакитному, зеленому, рожевому, синьому). Саме з книжкових знаків Бібліотеки першої української академії наук наприкінці ХІХ ст. почалася історія Шевченківського екслібриса.
Ця експозиція включає лише 68 примірників видань з фонду відділу європейської книги ХІХ–ХХ ст., який постійно поповнюється надходженнями із книгосховищ відділу обмінно-резервних фондів та ретроспективного комплектування (ОРФу). Тому пріоритетним напрямом нашої роботи нині залишається повернення довоєнної книжкової Європеани до наукового і суспільного дискурсу в контексті збереження та розкриття національного історико-культурного надбання.
Висловлюю щиру подяку працівникам відділу європейської книги ХІХ–ХХ ст. за проведену велику роботу з організації цієї виставки.
Маргарита Кривенко, завідувач відділу європейської книги ХІХ–ХХ ст. ЛННБ України ім. В. Стефаника.
