До 150-річчя від заснування Наукового товариства імені Шевченка Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника підготувала книжкову виставку, яка висвітлює багатогранні книжкові здобутки Товариства.
Експозиція сформована на базі цифрової колекції «Книжкова спадщина Наукового товариства імені Шевченка (1874–1913)», яку створили працівники ЛННБ України ім. В. Стефаника за підтримки Українського культурного фонду.
Відкривають виставку видання організаційного характеру, які лежали в основі діяльності Товариства, зокрема представлені: «Проєкт статута Наукового товариства імени Шевченка у Львові» (1903); «Мотиви до проєктної зміни статута» Івана Франка (1903); «Статут Наукового Товариства імени Шевченка у Львові» (1904); «В справі зміни статуту Наукового Товариства імені Шевченка у Львові» (1913) та інші.
До уваги відвідувачів репрезентовані видання, що відображають видавничу, книготорговельну, бібліотечну діяльність НТШ: «Реґулямін для видавництв Наукового товариства імени Шевченка» (1906, 1911, 1912), «Каталоги Книгарні Наукового товариства імені Шевченка» (1910, 1909, 1908), «Desiderata Бібліотеки Наукового товариства імені Шевченка у Львові» (1910, 1909), розвідка Івана Кревецького «Бібліотека “Наукового товариства ім. Шевченка” у Львові» (1905) тощо.
Окремої уваги заслуговують серійні наукові видання НТШ. «Руську історичну бібліотеку» репрезентують історичні монографії Миколи Костомарова, зокрема про Івана Мазепу (1896), Демʼяна Многогрішного (1893), Івана Самойловича (1894), дослідження Якова Шульгина «Начерк Коліївщини на підставі виданих і невиданих документів 1768 і ближніх років» (1900). Серія «Пам’ятки українсько-руської мови і літератури» представлена багатотомником Івана Франка «Апокріфи і лєґєнди з українських рукописів» (1896–1910), Володимира Перетца «Вірші єром. Климентія, Зиновієва сина» (1912), Кирила Студинського «Памятки полємічного письменства кінця XVI i поч. XVII в.» (1906). Читачі можуть оглянути кілька томів «Матеріалів до історії української козаччини» (1908, 1911) із серії «Жерела до історії України». Серія «Українсько-руський архів» цікава тритомним «Описом рукописів Народного дому з колєкції Антіна Петрушевича» (укладач – Іляріон Свєнцїцкий; 1906–1911), «Матеріялами до історії галицько-руського шкільництва XVIII і XIX вв. (1909). На виставці експонуються окремі випуски «Збірника математично-природописно-лікарської секції», а також «Збірника Філологічної секції», зокрема історико-біографічна праця Олександра Кониського «Тарас Шевченко-Грушівський: хронїка його життя» (1901), «Розвідки Михайла Драгоманова про українську народню словесність і письменство» в упорядкуванні Михайла Павлика (1900).
Вагому роль Наукового товариства імені Шевченка в розбудові української державності відображають студії з історії, філології, етнографії, права, статистики, медицини, природознавства та інших дисциплін. На виставці широко представлені різнотематичні позасерійні наукові праці Михайла Грушевського: «Історія України-Руси» (1904–1907), «Наша полїтика» (1911); Івана Франка: «До історії українського вертепа XVIII в.» (1906), «Громадські шпіхлїрі в Галичинї, 1784–1840 р.» (1907), «Студії над українськими народними піснями» (1913); Михайла Возняка «Галицькі граматики української мови першої половини XIX ст.» (1911); Володимира Гнатюка: «Бойківське весїле в Мшанци (Старосамбірського повіта)» (1908), «Зносини Українців із сербами» (1906); Василя Щурата «Коліївщина в польській літературі до 1841 р.» (1910); Михайла Драгоманова «Розвідки Михайла Драгоманова про українську народню словесність і письменство» (1899–1907); Ярослава Гординського «Писаня Осипа Юрія Федьковича» (1902); Олександра Барвінського «Огляд істориї україньско-рускої лїтератури до кінця XVIII столїтя» (1901); Василя Панейко «Раціоналїзм і реалїзм в розуміню суспільних явищ» (1910); Івана Горбачевського «Причинки до пізнаня виживи сїльської людности Галицького Поділя» (1899) та інших дослідників.
Окремий розділ виставки присвячений виданням художніх творів письменників, які стали класиками вітчизняної літератури, а їхні твори окрасою української літератури: Іван Франко: «Мойсей» (1905), «Украдене щастє» (1894), Іван Нечуй-Левицький «Поміж ворогами» (1893), Леся Українка «На крилах пісень» (1892), Андрій Чайковський «Віддячив ся: оповіданє з козацької давнини для української молодї» (1913), Іван Котляревський «Перше виданнє Енеїди І. Котляревського передруковане в столїтню річницю його» (1898) та інші. Серед літературно-художніх друків можна виокремити багатотомні зібрання творів Степана Руданського «Твори Степана Руданського» (1908–1912); Тараса Шевченка «Кобзарь (1908); Юрія Федьковича «Поезиї Осипа Юрія Федьковича» (1907) та інші. Цікаві для дослідників літературно-художні антології та альманахи, наприклад, «Перший вінок» (1887), «Левада» (1901–1902).
На виставці експонуються навчальні видання, серед яких можна зазначити підручники Івана Верхратського «Соматольоґія: коротко зібрана» (1897), «Зоольоґія: на низші кляси шкіл середних» (Львів, 1899); поодинокі бібліографічні та довідкові друки.
Запрошуємо оглянути виставку.
Для ознайомлення з повнотекстовими копіями видань переходьте у розділ «Цифрові колекції» зі сторінки електронного каталогу ЛННБ України ім. В. Стефаника за покликанням: http://aleph.lsl.lviv.ua:8991/F/?func=file&file_name=find-b-new&local_base=%20E2.
