У рамках 100-ї Оссолінської зустрічі у виставковій залі ЛННБ України ім. В. Стефаника розгорнуто тематичну книжкову виставку на основі фонду відділу європейської книги ХІХ–ХХ ст. (вул. Личаківська, 131), який сьогодні налічує понад 105 тис. примірників іншомовних видань, що зберігалися донедавна в колишньому костелі єзуїтів (нині – Гарнізонний храм свв. апп. Петра і Павла). Фонд постійно поповнюють надходження із книгосховища відділу обмінно-резервних фондів та ретроспективного комплектування (вул. Авіаційна, 1).

Експозиція складається з чотирьох розділів: “Habent sua fata libelli”, «Відомі за життя», «У світі книжкової культури», «Дороги Європи ведуть до Львова».

Перший розділ виставки демонструє багату і цінну мозаїку книжкових колекцій, які акумулювали духовні надбання, досягнення науки і культури європейських країн. Зокрема, польська національна культура представлена іншомовними виданнями з колишнього львівського Оссолінеуму – найбільшої польської бібліотеки довоєнної Галичини; родових книгозбірень відомих польських родин: Дідушицьких, Баворовських, Павліковських, Вибрановських, Треттерів та ін. З нагоди відзначення 200-ліття Музею князів Любомирських у Львові, на окремому стенді експонуються видання з власницькими знаками представників цього знаного роду – з автографами, гербовою печаткою та екслібрисом.

Привертають увагу своїм тематичним змістом, мовним розмаїттям та широкою географією виходу у світ книжки з приватних збірок власників різних професій та сфер діяльності: проф. О. Бальцера – польського історика, ректора Львівського університету (1895–1896); Л. Бернацького – довголітнього директора львівського Оссолінеуму (1918–1939); К. Бруніцького – відомого колекціонера творів мистецтва; М. Вольської – поетки періоду «Молодої Польщі»; В.-Т. Віслоцького – славіста, бібліографа, бібліофіла; О. Ортвіна – польського літературознавця, театрознавця, громадського діяча; Й. Теодоровича – вірменського архиєпископа; Ф. Ржегоржа – чеського етнографа та ін.

Особливий акцент зроблено на представленні книжкової Європеани в українських приватних та інституційних колекціях. Це, передусім, іншомовні видання з бібліотечного зібрання Наукового товариства ім. Шевченка – першої національної академії наук, 150 років з часу створення якої відзначаємо цьогоріч. Згідно з довідковим апаратом цієї найбільшої українознавчої книгозбірні довоєнної Європи, майже 43 % її цінного, багатого чверть мільйонного фонду складала іншомовна література.

На виставці експонуються також видання з освітньо-просвітницьких бібліотек на чолі з львівською «Просвітою» та її активних просвітян (О. Огоновського, К. Паньківського (батька і сина), В. Левицького-Лукича, Є. Грушкевича, Р. Заклинського та ін.), які вважали своїм обов’язком дарувати «Просвіті» приватні книгозбірні для загального користування.
Велику роль у розвитку національної культури та науки відіграло духовенство та релігійні інституції. Найперше назвемо митрополита Андрея Шептицького – мецената та фундатора науково-освітніх закладів, серед яких Богословська академія, Богословське наукове товариство, «Студіон»). На виставці можна оглянути книжкові знаки, які для фундацій владики Андрея спроектував відомий галицький маляр Модест Сосенко. А також художні екслібриси роботи українського художника-графіка Святослава Гординського для архиєпископів Йосифа Сліпого та Івана Бучка.

У ретроспективній частині фонду Відділу зберігається доволі велика кількість іншомовної, і не лише релігійної, літератури, яка походить з монастирських бібліотек – потужних центрів духовної культури, що теж увійшли до цього розділу виставки.

Об’єктами опрацювання та дослідження стали видання з автографами М. Грушевського, І. Крип’якевича, М. Рудницького, В. Щурата, К. Студинського, Д. Донцова, Н. Кобринської, С. Парфанович, В. Старосольського, О. Барвінського, І. Кревецького та ін. представників національної еліти. Чимало іншомовних друків зберігають дарчі написи як важливе джерело для вивчення широких міжнародних науково-культурних зв’язків. Серед інших, на виставці експонується примірник праці “Státní zřízení a státoprávní postavení slovanských národův” (V Praze,1911) К. Кадлєца – чеського історика слов’янського права, проф. Карлового університету в Празі, д. чл. НТШ – з шанобливою дедикацією, адресованою Михайлові Грушевському.

Вартісним джерелознавчим матеріалом із фонду довоєнної європейської книги є також прижиттєві та рідкісні видання (оригінальні і перекладні) творів відомих європейських діячів науки та культури. Вони представлені у другому розділі виставки. Серед авторів назвемо: Й.-Ґ. Гердера – філософа, богослова, мислителя, який ще у 18 ст. пророкував Україні велике майбутнє; Л. фон Ранке – провідного німецького історика 19 ст., який вважається основоположником сучасної історичної науки; К. Ріттера – географа, мандрівника-дослідника та А. Таєйєра – відомого агронома-практика, чиї багатотомні дослідження стали своєрідними енциклопедіями відповідно географічних знань і практичного землеробства. На виставці експонуються також твори М. Вишневського – польського філософа, психолога та історика літератури. Його праця «Характери людського розуму» (“Charaktery rozumów ludzkich”, 1837) – перша польська праця в галузі психології. Увагу привертають іншомовні друки, видані за життя відомих математиків і фізиків: Ф. Герстнера – чеського математика, астронома та інженера; К. Маттеуччі – італійського фізика і нейрофізіолога, який був піонером у вивченні біоенергетики. У сфері природничих наук вирізняється дослідження скам’янілостей відомого британського хірурга, аптекаря і палеонтолога другої половини 18 ст. Дж. Паркінсона. Кожен том цієї тритомної праці п. н. “Organic remains of a former world” (1804–1811) проілюстрований мідними гравюрами роботи англійського гравера Семюеля Спрінсґута.

Європейське письменство ХІХ – середини ХХ ст. представлене на виставці прижиттєвими виданнями творів класиків світової літератури: А. Міцкевича, Ю. Словацького, Ю. Крашевського, Й.-В. фон Ґете, Ф. Шиллера, Г. Гейне, Е. М. Ремарка, Ф. Хальма, Е. Золі, Жорж Санд, Б. Немцової, К. Чапека, Ч. Діккенса, Г. Ібсена та ін. До цінних також належать прижиттєві примірники творів нобелівських лауреатів з літератури: Г. Сенкевича, В. Реймонта, Т. Манна, Л. Піранделло, Р. Кіплінґа, А. Франса, М. Метерлінка, Б. Б’єрнсона та ін.

Експозицію наступного третього розділу виставки складають іншомовні друки ХІХ–першої половини ХХ ст., ілюстровані знаними європейськими художниками і граверами. Зокрема, Г. Доре – найвидатнішим французьким ілюстратором книжок епохи романтизму; Л. Ріхтером – найпопулярнішим німецьким ілюстратором середини 19 ст., який, зокрема, виконав ряд гравюр на дереві для казок братів Грімм; С. Вудом – плідним валлійським художником, відомим своїми зображеннями коней у русі. На думку критиків початку ХХ ст. «в ілюстраціях Вуда було більше дійства, ніж у самих історіях, описаних у творі».

Експонована на виставці друкована продукція відомих видавничих фірм та видавців Європи (Ф.А. Брокгауз, Й. Мейєр, А. Ф. Реклам, Б. Г. Тойбнер, К. Б. Таухніц, С. Фішер, А. Піхлер. Й. Ф. Котта, Л. Ашетт. Ж. Шарпантьє, Кальман Леві, В. Нойберт, С. Оргельбранд та ін.) демонструє мистецький підхід до створення книги як цілісного організму: видання прикрашають сюжетні кольорові форзаци, ілюстровані фронтиспіси, вбудовані у книжку друковані екслібриси, які були популярними у видавничій справі Європи минулих століть.

В ансамблі книги важливе місце займає також видавничий логотип, який, окрім охоронної функції, формує уявлення про мистецьку книжкову культуру тієї доби, свідчить про культуру народу (країни), який її репрезентує. Зокрема, кульбаба як символ поширення знань лежить в основі видавничого знаку “Librairie Larousse” – одного з найбільших видавничих осередків Європи. Цей знак для видавництва П’єра Лярусса – французького лексикографа, укладача відомого у світі словника, створив художник-графік Ежен Ґрассе. На зображенні – постать привабливої жінки, т. зв. «Semeuse”, яка енергійно роздмухує пух кульбаби – розсіває знання і слідкує, щоб добрий посів впав на добрий ґрунт.

Четвертий, останній, розділ виставки пропонує книжкову мандрівку країнами, столицям та містами довоєнної Європи. Зібрані за тематичною ознакою путівники, більшість із яких гарно ілюстровані, споряджені топографічними картами, таблицями, схемами та детальною інформацією про цікаві місця, репрезентують відомі туристичні серії, зокрема Бедекера, Верля, Грібена. Експоновані також розмовники, словники і граматики – найбільш популярна література всіх часів і народів.

На виставці представлена лише невелика частина (645 примірників) полімовного та універсального за змістом фонду відділу європейської книги ХІХ–ХХ ст., який постійно збільшується, зберігається і опрацьовується з врахуванням вимог сьогодення. Сподіваємося, що цікаві книжкові знахідки будуть і в майбутньому. Адже, як вважає відома українська поетка Ліна Костенко: «Є скарби, допоки їх шукають…».

Принагідно висловлюю щиру подяку працівникам відділу європейської книги ХІХ–ХХ ст. за вагомий внесок кожного у підготовку цієї виставки.

Експозицію можна оглянути до 15 вересня 2023 р., щовівторка та щочетверга з 11.00 до 13.00 (вул. Стефаника, 2), попередньо зареєструвавшись за адресою: [email protected].

Маргарита Кривенко, завідувач відділу європейської книги ХІХ–ХХ ст. ЛНБ України ім. В. Стефаника