У виставковій залі Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника розгорнуто книжково-документальну експозицію, присвячену
70-річчю від дня народження Богдана Якимовича.
Богдан Якимович — український вчений-історик, доктор історичних наук, професор кафедри бібліотекознавства і бібліографії факультету культури і мистецтва та кафедри історичного краєзнавства Львівського національного університету імені Івана Франка, старший науковий співробітник відділу бібліотекознавства Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника; заслужений працівник культури України. Серед нагород відомого вченого – настільна медаль першого Міністра оборони України генерал-полковника Костянтина Морозова (1992), нагрудний знак «Знак пошани» Міністра оборони України (2021), відзнака «Слава Україні» (до 30-річчя Спілки офіцерів України) (2021), ювілейна медаль – Знак народної пошани «30 років незалежності України» всеукраїнських громадських організацій (2021) та ін. За наукову працю в 2001 р. отримав Почесну грамоту Президії НАН України і ЦК профспілки НАН України.
На ювілейній виставці експоновано значну частину творчого доробку Богдана Якимовича, яка репрезентує сфери наукових інтересів вченого: франкознавство, військова і воєнна історія, вексилологія, лексикографія, історія видавничої справи в Україні.
Експозиція розкриває основні проблеми, які опрацьовує Ювіляр. Найперше – це франкознавство, зокрема перша публікація про книговидавничу діяльність І. Франка та її роль у революційно-демократичній пропаганді в Україні й Польщі наприкінці ХІХ ст. — «Иван Франко – основоположник революционно-демократического книгоиздания на Украине» (1985). Тема дебютної наукової статті концептуально втілена у монографічному дослідженні «Книга, просвіта, нація: Видавнича діяльність Івана Франка у 70–80-х роках ХІХ ст.» (Львів, 1996). Дослідження Богдана Якимовича «Іван Франко – видавець: книгознавчі та джерелознавчі аспекти» (Львів, 2006), яке вийшло до 150-річчя від дня народження Каменяра, дає цілісну уяву про І. Франка як видавця та стало гідним внеском в українську гуманітарну науку.
Винятковим є внесок Богдана Якимовича також у відродження української національної символіки. На виставці репрезентовано дослідження «До питання про українську національну символіку» (Памʼятки України, 1989). Богдан Якимович – учасник багатьох наукових конференцій, присвячених цій тематиці. Він – автор ідеї та співавтор проєкту прикінцевого документа й ухвали Всеукраїнської конференції «Історичні традиції української національної символіки» (Київ, червень 1991). Власне, на підставі цих документів, Верховна Рада незалежної України затвердила українські національні символи як державні.
Однією з центральних тем, які досліджує Богдан Якимович як науковець, є військова та воєнна історія України, яку вчений осмислює в широкому європейському контексті. На виставці репрезентовано монографії вченого «Збройні сили України: нарис історії» (Львів, 1996), «Українська військова та воєнна історія» (Львів, 2015). Учений є упорядником або співавтором ґрунтовних видань «Історія українського війська» (Львів, 1992, 1996), збірки військово-історичних праць Івана Карпинця «Галичина: військова історія. 1914–1921 рр.» (Львів, 2005) та ін. Богдан Якимович був керівником авторських колективів, які створили «Російсько-український словник для військовиків» (Київ, 1995), українську редакцію загальновійськових статутів Збройних сил України. Він автор і упорядник 4-х випусків малоформатних, але дуже важливих книжечок для сучасних Збройних Сил України із серії «Бібліотека українського воїна», що виходить у Києві та Львові. Промоторами цього серійного і вкрай актуального видання є Сергій Гальченко (Київ) та Богдан Якимович (Львів).
На виставці експоновано збірник праць професора Богдана Якимовича «Україна та українці: події далекі і близькі: вибрані праці» (Львів, 2014), у якому зібрано наукові статті і публіцистичні твори, які відображають роздуми вченого щодо знакових подій новітньої української історії, сучасником та активним учасником яких йому довелося бути, а також результати наукових пошуків із широкого спектра проблем.
Ще одна сторінка творчих зацікавлень вченого – біографістика. Йому належать цінні біографічні нариси про історика Миколу Андрусяка, генерала Мирона Тарнавського, видавця Івана Тиктора, художника Івана Марчука та ін. Також Богдан Якимович – співорганізатор видання біобібліографічних покажчиків відомих діячів культури та науки, зокрема: Володимира Моторного (Львів, 1999); Григорія Кочура (Львів, 1999); Олексія Чичеріна (Львів, 2000); Степана Злупка (Львів, 2000); Івана Вакарчука (Львів, 2001); Миколи Лукаша (Львів, 2003); Наталени Королевої (Львів, 2003); Володимира Шухевича (1849–1915) (Львів, 2004); Роксолани Зорівчак (Львів, 2004); Івана Волошина (Львів, 2005) та ін. У спіавторстві зі своєю ученицею Наталею Кобрин підготував до друку книгу «Визначні постаті України. Андрій Чайковський та Теофіл Окуневський» (Львів, 2010).
Окремий розділ книжкової експозиції ознайомлює з діяльністю Богдана Якимовича як видавця, зокрема робота з повернення у сучасний суспільно-культурний процес історичних нарисів Антона Лотоцького, зібраних у книжку «Княжа слава» (Львів, 1991), книг Івана Крипʼякевича: «Історія України» (Львів, 1990, 1992), «Історичні проходи по Львову» (Львів, 1991, 2009), наукової, публіцистичної та мемуарної спадщини Андрія Чайковського (у 4 т., Львів, 2002, 2007); науково-публіцистичної праці: Єнсен А. «Мазепа» (Київ, 1992). Богдан Якимович започаткував факсимільне перевидання низки визначних раритетів українського друку, зокрема знаменитої Франкової поетичної збірки «З вершин і низин» (Львів, 2004); Тараса Шевченка «Кобзар» (Львів, 2014–2016), Василя Стефаника «Твори» та ін. Вагомий його внесок в організацію видання літературно-краєзнавчого альманаху «Ямгорів» (1991–1995, вип. 1–8). Він – фундатор і перший головний редактор «Вісника Львівського університету. Серія «Книгознавство, бібліотекознавство та інформаційні технології» та багатолітній головний редактор провідного історичного часопису «Наукові зошити історичного факультету Львівського університету».
Загальне визнання здобула низка його досліджень з проблем шашкевичезнавства, зокрема розвідки про послідовників «Руської Трійці» на Городенківщині, про Шашкевичів край як терен діяльності УПА, про шашкевичіану в творчій спадщині Андрія Чайковського тощо. Богдан Якимович – співорганізатор першого львівського перевидання альманаху «Руської Трійці» – «Русалки Дністрової» (Львів, 2007), ініціатор і співорганізатор факсимільного перевидання фольклористичної збірки сподвижника «Руської Трійці» Григорія Ількевича «Галицькі приповідки і загадки» (Львів, 2002).
Ще один розділ ювілейної експозиції присвячений дослідженням, які висвітлюють багатогранну творчість вченого, – це, зокрема, книга «Україна: Культурна спадщина, національна свідомість, державність. Ч. 21: SCRIPTA MANENT: ювілейний збірник на пошану Богдана Якимовича» (Львів, 2012); «Наукові Зошити історичного факультету Львівського університету: зб. наук. пр.: Ювілейний збірник на пошану Богдана Якимовича» (Львів, 2012–2013. Вип. 13/14); довідкові видання: «Львівський національний університет імені Івана Франка» (Львів, 2014), «Encyclopedia of Ukraine». Vol. 5 (Toronto, 1993); «Хто є хто на Львівщині» (Львів, 2003) та ін.; експонується також бібліографічний покажчик «Богдан Якимович» (Львів, 2002).
Цінними також його праці з галузі шевченкознавства. Він – ініціатор та безпосередній виконавець разом з Ф. Стеблієм та В. Горинем спеціального ювілейного випуску збірника «Україна: Культурна спадщина, національна свідомість, державність. Ч. 25: Тарас Шевченко і соборна Україна» (Львів, 2015), низки студій про українського Пророка.
Богдан Якимович — керівник успішно захищених кандидатських дисертацій 10-ти здобувачів та аспірантів, зокрема, на виставці представлені автореферати Олександра Седляра (2005), Віри Мельник (2012), Любові Шиян (2015), Романа Тютенка (2018), Андрія Ткачука (2020), Тетяни Голяк (2020) та ін. Член низки спеціалізованих вчених рад із захисту кандидатських і докторських дисертацій у Львові та Тернополі, офіційний опонент дисертаційних робіт.
На тлі плідної наукової та педагогічної праці вражає розмаїтість громадсько-політичної діяльності ювіляра. Богдан Якимович — активний діяч Всеукраїнського товариства «Просвіта», співорганізатор Народного руху, голова Львівського обласного відділення Товариства зв’язків з українцями за межами України (Товариство «Україна-Світ»); заступник голови експертної комісії Львівської міської ради з упорядкування назв вулиць і площ м. Львова, член Національної Ради Конґресу української інтелігенції.
З роси і води, дорогий ювіляре!
