12 серпня 2021 року минає 440 років від дня виходу у світ Острозької Біблії — першого повного видання всіх книг Святого Письма церковнослов’янською мовою, цінного надбання для всіх християн Східної Європи.
Острозька Біблія — одне з найважливіших кириличних стародрукованих видань, яке було підготовлене гуртком учених при Острозькій Академії і надруковане в Острозі друкарем Іваном Федоровим, заходами князя Костянтина Острозького. Книга є досконалим зразком друкарського мистецтва України кінця XVI століття. Острозька Біблія надрукована у форматі in folio, містить 628 аркушів (1256 сторінок), оздоблених ініціалами, заставками та кінцівками. За складом книга починається титульним аркушем з дереворитною рамкою, колонами по боках з напівкруглим завершенням, заголовок надруковано двома фарбами. Окрасою видання, на звороті титульного аркуша, є герб князя Острозького та вірш на герб. На наступних аркушах вміщено: першу передмову князя Костянтина Острозького, де він тлумачить підготовку тексту видання, другу віршовану передмову ректора Герасима Смотрицького з похвалою видавцеві. Продовжують видання книги Старого завіту, Євангеліє, Апостол і Апокаліпсис, завершує книгу післямова І. Федорова та сигнет друкаря.
Біблія. Острог, друк І. Федорова, 1581.
Біблія. Острог, друк І. Федорова, 1581.
Біблія. Острог, друк І. Федорова, 1581.
У фонді відділу рідкісної книги ЛННБУ ім. В. Стефаника зберігається дванадцять примірників Острозької Біблії. Цінне джерело для вивчення шляхів побутування книги становлять маргінальні записи, провенієнції та екслібриси, залишені на сторінках попередніми власниками.
В одному з примірників видання міститься запис скорописом, датований 1655 р., про те, що цю Біблію купив Павло Моравський і після його смерті вона буде передана церкві м. Добротвір. На форзаці цієї книги є запис польською мовою, у якому викладено зміст передмови і післямови, а також перелік учених, які писали про Острозьку Біблію.
У примірнику Острозької Біблії з книгозбірні «Студіону» на форзаці зберігся цікавий запис митрополита Андрея Шептицького про придбання ним книги у 1931 р. в антикварній крамниці З. Іґля у Львові, що є цінним джерелом для вивчення шляху поступлення книги до Бібліотеки.
Ще один примірник, що зберігається у фонді відділу рідкісної книги з бібліотеки Наукового товариства ім. Т. Шевченка у Львові, містить автограф Василя Щурата та численні маргінальні записи, з яких можна довідатися навіть про певні події в конкретних регіонах. У одному з таких записів XVIII ст. йдеться про стрімке поширення на Закарпатті епідемії холери, від якої вимирали цілі села.
Цікавими є провенієнції на примірниках Острозької Біблії з бібліотеки Народного Дому у Львові, за якими можна прослідкувати джерела надходження їх до книгозбірні. Таким є запис 1861 р. про те, що парох с. Озеряни подарував її Народному Домові. Острозька Біблія була окрасою бібліотеки Народного Дому і хронологічно найстарішою книгою історичної колекції. Загалом у книгозбірні зберігалося чотири примірники Острозької Біблії, які згодом надійшли до фонду ЛННБУ ім В. Стефаника.
Провенієнції, власницькі помітки, маргінальні записи є достовірним джерелом вивчення культури українського народу.
Острозька Біблія завжди була предметом дослідження великого кола вчених, свого часу її докладно та всесторонньо вивчали І. Франко, І. Огієнко, М. Возняк, І. Свєнціцький, С. Маслов, А. Зернова, Е. Немировський, Я. Ісаєвич, Я. Запаско, І.Мицько та ін. Праці цих вчених доповнюють довідковий апарат фонду відділу рідкісної книги Бібліотеки і стали цінним внеском у книжкове пам’яткознавство.
Огієнко І. Свято української культури. Нарис з історії початків українського друкарства. Варшава, 1924.
Огієнко І. Новий Завіт в перекладі на українську мову Валентина Негалевського. Нарис з історії культурного життя старої Волині. Б. м., 1922.
Франко І. Причинок до студій над Острожською Біблією. Записки НТШ. Львів, 1907, Т. 80.
Свєнціцький І. Початки книгопечатаня на землях України. Жовква, 1924.
Возняк М. Історія української літератури. Т. ІІ. Львів, 1921.
Перлштейн А. Описание города Острога. Москва, 1847.
У книзі подано план Острога XVI ст., на якому вказане місце розташування друкарні.
Каратаевъ И. Описаніе славяно-русскихъ книъг напечатанныхъ кирилловскими буквами. СПб, 1883.
Kardaszewicz S. Dzieje dawniejsze miasta Ostroga. Warszawa, Kraków, 1913.
