Книжкове зібрання Іларіона Семеновича Свєнціцького (1876-1956).

(До 145-ї річниці з дня народження )

 
 

Іларіон Семенович Свєнціцький (1876–1956) — визначний філолог-славіст, бібліофіл, мистецтвознавець, професор Львівського університету, довголітній директор Національного музею у Львові. Відомий популяризатор літературної творчості слов’янських письменників: білоруського літературного відродження, класиків болгарської, польської, російської, сербської, хорватської літератур.

Широка сфера наукових зацікавлень І. Свєнціцького огортала вивчення філології, етнографії, фольклористики, музеєзнавства, палеографії, він скрупульозно досліджував книгознавство та бібліотекознавство, здійснив розширений бібліографічний опис та наукове опрацювання бібліотечних і музейних колекцій рукописів і стародрукованих видань унікальних фондів львівських бібліотек.

Іларіон Свєнціцький, як авторитетний колекціонер рукописних і друкованих пам’яток, спричинився до формування книгозбірні Національного музею у Львові та підручної музейної бібліотеки для дослідження й опрацювання мистецьких і книжкових фондів. І. Свєнціцький дбав також про комплектування слов’янознавчої бібліотеки при кафедрі славістики Львівського університету, підручної філологічної бібліотеки очолюваного ним відділу мовознавства Інституту суспільних наук АН УРСР у Львові.

Наукова спадщина вченого надзвичайно велика за обсягом і на сьогодні зберегла свою цінність і для сучасних дослідників.

 

Руководство къ изучению русскаго литературнаго языка: [В 2-х ч.]. Ч. 1: Руководство къ изучению русскаго литературнаго языка Галичанами / Составилъ И. С. СвҌнцицкій. - Львовъ: Изъ типографіи Ставропигійскаго Ин-та, 1902.
Руководство къ изучению русскаго литературнаго языка: [В 2-х ч.]. Ч. 1: Руководство къ изучению русскаго литературнаго языка Галичанами / Составилъ И. С. СвҌнцицкій. - Львовъ: Изъ типографіи Ставропигійскаго Ин-та, 1902.
Церковно- и русско-славянскія рукописи Публичной Библіотеки Народнаго Дома во Львовҍ. - Санкт-Петербургъ: Типографія Императорской Академіи Наукъ, 1904.
Церковно- и русско-славянскія рукописи Публичной Библіотеки Народнаго Дома во Львовҍ. - Санкт-Петербургъ: Типографія Императорской Академіи Наукъ, 1904.
Опис рукописів Народного Дому з колєкції Ант. Петрушевича: [У 3 ч.]. Ч. 1 / Зладив Д-р І. Свєнцїцкий; Переднє слово М. Грушевського; Передмова І. Свєнцїцкого. – Львів : Накладом Наук. Т-ва імени Шевченка, 1906. - (Українсько-Руський Архив; Т. 1).
Опис рукописів Народного Дому з колєкції Ант. Петрушевича: [У 3 ч.]. Ч. 1 / Зладив Д-р І. Свєнцїцкий; Переднє слово М. Грушевського; Передмова І. Свєнцїцкого. – Львів : Накладом Наук. Т-ва імени Шевченка, 1906. - (Українсько-Руський Архив; Т. 1).
Wystawa Lwoskich Drukόw Ukraińskich XVI–XVIII ww. w Ukraińskiem Nacjonalnem Museum we Lwowie dla Uczestników urоczystości 100-lecia Ossolineum Zjazdu Bibliotekarzy i Bibljofilόw polskich urządzona. – Lwόw : Nakładem Komitetu wystawy drukow lwowskich. Z drukarni Wyd. Sp. “Diło”, 1928.
Wystawa Lwoskich Drukόw Ukraińskich XVI–XVIII ww. w Ukraińskiem Nacjonalnem Museum we Lwowie dla Uczestników urоczystości 100-lecia Ossolineum Zjazdu Bibliotekarzy i Bibljofilόw polskich urządzona. – Lwόw : Nakładem Komitetu wystawy drukow lwowskich. Z drukarni Wyd. Sp. “Diło”, 1928.
Початки книгопечатаня на землях України: В память 350-літя першої друкованої книжки на Украіні у Львові 1573–4 р.: Із 560 зразками друку і прикрас давноі книги Украіни / Замислом, трудом і заходами Іларіона Свєнціцкого; Накладом Наукової Фундаціі Галицкого Митрополита Андрея Шептицкого ЧСВВ. – [Жовква] : В печатні монастиря Чина Св. Василія у Жовкві, 1924.
Початки книгопечатаня на землях України: В память 350-літя першої друкованої книжки на Украіні у Львові 1573–4 р.: Із 560 зразками друку і прикрас давноі книги Украіни / Замислом, трудом і заходами Іларіона Свєнціцкого; Накладом Наукової Фундаціі Галицкого Митрополита Андрея Шептицкого ЧСВВ. – [Жовква] : В печатні монастиря Чина Св. Василія у Жовкві, 1924.
Двайцятьпять-ліття Національного Музею у Львові: Збірник / Наукова фундація Галицького митрополита А. Шептицького; Під ред. директора музею І. Свєнціцкого. – Львів : З друкарні видавничо спілки “Діло”, 1930.
Двайцятьпять-ліття Національного Музею у Львові: Збірник / Наукова фундація Галицького митрополита А. Шептицького; Під ред. директора музею І. Свєнціцкого. – Львів : З друкарні видавничо спілки “Діло”, 1930.
Відродженє білоруського письменства. – Львів: З друкарні “Народової” (Манєцьких), 1908.
Відродженє білоруського письменства. – Львів: З друкарні “Народової” (Манєцьких), 1908.
Основи науки про мову Українську. – Київ : Видання Т-ва “Час”, 1917.
Основи науки про мову Українську. – Київ : Видання Т-ва “Час”, 1917.
У справі музейних збірок Ставропіґії і Народнього Дому. – Львів, 1929.
У справі музейних збірок Ставропіґії і Народнього Дому. – Львів, 1929.
Шевченко в світлі критики і дійсности. – Львів : З друкарні видавничої спілки “Діло”, 1922.
Шевченко в світлі критики і дійсности. – Львів : З друкарні видавничої спілки “Діло”, 1922.
Винниченко: Спроба літературної характеристики. – Львів, 1920.
Винниченко: Спроба літературної характеристики. – Львів, 1920.
Ікони Галицької України XV–XVI віків. – Львів, 1929.
Ікони Галицької України XV–XVI віків. – Львів, 1929.
Різдво Христове в поході віків: (Історія літературної теми й форми). – Львів: Друкарня “Діло”, 1933.
Різдво Христове в поході віків: (Історія літературної теми й форми). – Львів: Друкарня “Діло”, 1933.
Про музеї та музейництво: (Нариси і замітки). – Львів, 1920.
Про музеї та музейництво: (Нариси і замітки). – Львів, 1920.

 

Учений провадив активне громадське і наукове життя, спілкувався з літераторами, музеєзнавцями та музейниками, книгознавцями і бібліотекарями, громадськими і культурними діячами слов’янського світу. Власні наукові і громадські контакти активно використовував для отримання друкованих видань, поповнюючи фонди книгозбірень Львова.

Багата приватна книгозбірня І. Свєнціцького на сьогодні не зберегла своєї цілісності. Два її фрагменти поповнили фонд відділу рідкісної книги ЛННБ України ім. В. Стефаника. У 1969 р. родина вченого передала у Бібліотеку 420 видань, які зберігаються окремою колекцією “Білорусіка”. У цій колекції зібрано цінні білоруські видання з історії, фольклористики, етнографії, лексикографії, оригінальні видання та переклади білоруської літератури, раритетні періодичні видання. На окремих примірниках збереглися автографи білоруських письменників і вчених.

 

Biadula Zmitrok. Abrazki / Zmitrok Biadula. – Piecierburh : Drukarnia K. Piantkoŭskaha, 1913.
Змітрок Бядуля (справжнє ім’я Плавник Самуїл, 1886 – 1941) – білоруський письменник і поет, лексикограф.
Пичета В. И. История сельского хозяйства и землевладения в Белоруссии : (Ч.1. : До конца XVI в.) / В. И. Пичета. – Минск : Издание Наркомзема, 1927
Пічета Володимир Іванович (1878 - 1947) - історик, перший ректор Білоруського державного університету, академік.
Гаурыла. Хрест на свободу / Гаурыла [Алойза Пашкевич]. – [Жовква], 1906.
Великодная писанка / Круг Беларуски. – [ Санктъ-Петербургъ], 1904. - Літографічний друк.
Купала Янка. Спадчына / Янка Купала . – Менск, 1922.
Янка Купала (справжнє ім'я Іван Луцевич, 1882 – 1942) - класик білоруської літератури, поет, драматург, публіцист, видатний діяч білоруського Відродження початку XX століття.
Piosnki wieśniacze z nad Niemna i Dźwiny... / [Czeczot J.]. – Wilno : Drukiem Józefa Zawadzkiego, 1846.
Piosnki wieśniacze z nad Niemna i Dźwiny... / [Czeczot J.]. – Wilno : Drukiem Józefa Zawadzkiego, 1846.

 

Другий фрагмент приватного зібрання І. Свєнціцького зберігається у відділі рідкісної книги Бібліотеки окремою колекцією “СВЦ” і налічує понад 1 600 видань, здебільшого гуманітарної тематики, що віддзеркалюють коло наукових і книгознавчих контактів ученого. Більшість авторів, чиї наукові зацікавлення співзвучні із проблемами, які досліджував І. Свєнціцький, особисто присилали свої видання, залишали на них відповідні записи. Автографи на примірниках видань із приватної книгозбірні І. Свєнціцького ілюструють надзвичайну наукову активність ученого, його дослідницький запал, зумовлений блискавичним реагуванням на щойно опубліковані праці з тих галузей знань, що входили до його зацікавлень.
 

Кревецький І. З виборчого руху у східнїй Галичинї в 1848 р. (Вибір Івана Капущака) / Іван Кревецький. - [Львів], [1905].
Кревецький Іван (1883 – 1940) - український історик, бібліограф, громадський діяч і журналіст, дійсний член і керівник бібліотеки НТШ.
Курінний П. Лаврські інтролігатори XVII–XVIII століття / Петро Курінний. – Київ : Укр. наук. Ін.- т книгознавства, 1926.
Курінний Петро Петрович (1894 - 1972) - історик, археолог, етнограф, музеєзнавець, організатор пам’яткоохоронної справи.
Onatsky E. Il Circolo Magico nelle credenze e negli usi del popolo ucraino / Evhen Onatsky. - Roma : Casa Editrice d’Arte Bestetti e Tumminelli, 1930. — (Dalla Nuova antologia ; 16 Ottobre 1930).
Онацький Євген Доме́тійович (1894 – 1979) - український націоналіст, енциклопедист, журналіст і науковець, громадський діяч, член Української Центральної Ради.
Тершаковець М. Причинки до життєпису Маркіяна Шашкевича та дещо із його письменської спадщини / Михайло Тершаковець. - [Львів], [1912]. - Окр. відб.
Тершаковець Михайло (1883–1978) - історик літератури, доктор, педагог, почесний член НТШ.
Єфремов С. В тісних рямцях. Українська книга в 1798–1916 рр. / Сергій Єфремов. - Київ : Укр. наук. Ін.-т книгознавства, 1926.
Єфремов Сергій (1876-1939) - громадсько-політичний діяч, літературний критик, історик української літератури, академік ВУАН, дійсний член НТШ.
Сімович В. Українські іменники чоловічого роду на –о в історичному розвитку й освітленні / Василь Сімович. - Прага : Друкарня «Legiografie», 1929. - Окр. відб.
Сімович Василь (1880–1944) – визначний український мовознавець, культурний діяч, професор Українського Високого Педагогічного Інституту ім. Драгоманова у Празі, дійсний член НТШ, співробітник СВУ.
Ганцов В. Діялектологічна класифікація українських говорів / Всеволод Ганцов. – Київ : Друк. УАН, 1923. - Окр. відб.
Ганцов Всеволод (1892 – 1979) – видатний український мовознавець, лексикограф, науковий співробітник ВУАН у Києві.
Попов П. М. Панегірик Крщоновича Лазарю Барановичу: невідоме Чернігівське видання 80-х років XVII в. / П. М. Попов. - Київ : Друк. УАН, 1927. - Окр. відб.
Попов Павло (1890 - 1971) - літературознавець, мистецтвознавець, фольклорист, книгознавець.
Колесса Ф. Баляда про дочку-пташку в слов’янській народній поезії / Філарет Колесса. - Kraków : Gebethner & Wolf, 1937. - Окр. відб.
Колесса Філарет Михайлович (1871–1947) - етнограф, фольклорист, композитор, музикознавець і літературознавець. Основоположник українського етнографічного музикознавства.