Антоній Степанович Петрушевич (1821—1913) — учений і бібліофіл ( книжкова виставка online)

 

 

18 січня виповнюється 200 років від дня народження Антонія Степановича Петрушевича (1821—1913) — однієї з найпомітніших постатей українського національно-культурного руху Галичини другої половини XIX ст., громадського і релігійного діяча, ученого широкого гуманітарного спрямування, знаного бібліофіла. Дієвий учасник національного відродження 1848—49 рр., свідок «весни народів», співзасновник Головної Руської Ради 1848 р., учасник Собору Руських учених, А. С. Петрушевич активно співпрацював з національно-культурними товариствами, тричі був обраний послом до Галицького Сейму (1861 — 1877), послом до Австрійського парламенту (1873 — 1878).

Різноплановою є наукова спадщина ученого, яка складає більше двохсот праць, опертих на багатий джерельний матеріал. Підмурівком наукових досліджень ученого була його бібліотека, з надзвичайною скрупульозністю і любов’ю комплектована упродовж більше ніж пів століття. Цінні зібрання книг, рукописів, документів і карт (загальною кількістю близько 22 тис. одиниць збереження) учений заповів Народному Дому у Львові, де вони становили окремий відділ під назвою “Музей А. С. Петрушевича”, а з початку 1940-х рр. увійшли у фонди новоствореної академічної бібліотеки (нині ЛННБ України імені В. Стефаника).

 

Постила. Тюбінген, 1562
Постила. Тюбінген, 1562
Іоан Златоуст. Маргарит. Острог, 1595
Іоан Златоуст. Маргарит. Острог, 1595
Собраніє словес. Угерці, 1618
Собраніє словес. Угерці, 1618
Тріодь цвітна. Краків, 1491
Тріодь цвітна. Краків, 1491
Тріодь пісна. Краків, 1491
Тріодь пісна. Краків, 1491
Nova Mappa Maris Nigri et Freti Constantinopolitani / edita Tob[ias] Conr[ad] Lotter geogr.— Aug[usta] Vind[elicorum], [середина XVIII]
Nova Mappa Maris Nigri et Freti Constantinopolitani / edita Tob[ias] Conr[ad] Lotter geogr.— Aug[usta] Vind[elicorum], [середина XVIII]
Theatrum belli Rußorum Victoriis illustratum sive Nova et accurata Turcicarum et Tartaricum Provinciarum intra fluvios Tyras f. Niester et Tanaim f. Don, ad Oram Ponti Euxini et in Peloponeso Taurica sitarum Designatio / manu et impensis Tob[iae] Conradi Lotteri chalc. et geogr. — Aug[usta] Vind[elicorum], [після 1757]
Theatrum belli Rußorum Victoriis illustratum sive Nova et accurata Turcicarum et Tartaricum Provinciarum intra fluvios Tyras f. Niester et Tanaim f. Don, ad Oram Ponti Euxini et in Peloponeso Taurica sitarum Designatio / manu et impensis Tob[iae] Conradi Lotteri chalc. et geogr. — Aug[usta] Vind[elicorum], [після 1757]
Кимакович М. Русь-Україна і Біла Русь : карта етноґрафічна / рис. і автоґр. Мирон Кимакович ; уклад. Любомир Рожанский ; після А.Ф. Ріттіха (А. Петерманна з 1878 р.), Льє Монніє і інш. – Міра 1 : 3 700 000. – У Львові : накладом «Руского Товариства Педаґоґічного, 1892 (Із завед. літоґрафічного А. Пришляка).
Кимакович М. Русь-Україна і Біла Русь : карта етноґрафічна / рис. і автоґр. Мирон Кимакович ; уклад. Любомир Рожанский ; після А.Ф. Ріттіха (А. Петерманна з 1878 р.), Льє Монніє і інш. – Міра 1 : 3 700 000. – У Львові : накладом «Руского Товариства Педаґоґічного, 1892 (Із завед. літоґрафічного А. Пришляка)
<<<

>>>

 

Як творча лабораторія вченого, бібліотека віддзеркалює напрями досліджень і галузі зацікавлень А. Петрушевича, відповідаючи всеохоплюючій науковій програмі. Відповідно до його інтересів, у збірці відображена історія слов’янського світу, філологія, археологія, бібліографія. А. С. Петрушевич особливо цікавився походженням слов’ян, питаннями створення їх письма та алфавітів, як кириличного так глаголичного, вивчав діяльність слов’янських просвітителів Кирила і Мефодія. Предметом поглибленого дослідження академіка були книжкові пам’ятки. Він детально вивчав “Слово о полку Ігоревім”, зібравши у себе чи не найповнішу бібліографію твору. А. С. Петрушевич брав участь у полеміці щодо автентичності слов’янських пам’яток.

Зоря Галицька
Зоря Галицька
Братьямъ Галичанамъ : [вірш] // Зоря Галицька. – 1848. – Ч. 1.
Братьямъ Галичанамъ : [вірш] // Зоря Галицька. – 1848. – Ч. 1.
О начале книгопечатания на Руси вообще, а в городе Львове в особенности // Временник Института Ставропигийского с месяцесловом. - Львів, 1884
О начале книгопечатания на Руси вообще, а в городе Львове в особенности // Временник Института Ставропигийского с месяцесловом. - Львів, 1884
Историко – филологическія письма: кирилица и глаголица. – Львів, 1901
Историко – филологическія письма: кирилица и глаголица. – Львів, 1901
Сводная Галицко – Русская Лѣтопись съ 1600 – 1700 г. – Львів, 1874.
Сводная Галицко – Русская Лѣтопись съ 1600 – 1700 г. – Львів, 1874.
Слово о полку Игоревѣ. Древне руское епическое стихотвореніе изъ конца XII ст. – Львів, 1886
Слово о полку Игоревѣ. Древне руское епическое стихотвореніе изъ конца XII ст. – Львів, 1886
Historica expositio de auctoritate, juribus et praerogativis Metropolitani in Hierarchia Ecclesiae graeco-ruthenicae ab ejusdem origine usque ad nostra tempora succincte concinnata // Шематизмъ клира Львовской архидіецезіи. – 1885.
Historica expositio de auctoritate, juribus et praerogativis Metropolitani in Hierarchia Ecclesiae graeco-ruthenicae ab ejusdem origine usque ad nostra tempora succincte concinnata // Шематизмъ клира Львовской архидіецезіи. – 1885.
О старочешскихъ подложныхъ памятниках, Судѣ Любуши , Евангельскомъ отривкѣ св. Іоанна, Краледворской рукописи и подложныхъ чешскихъ глоссахъ въ пражской рукописи Mater Verborum. – Львів, 1879
О старочешскихъ подложныхъ памятниках, Судѣ Любуши , Евангельскомъ отривкѣ св. Іоанна, Краледворской рукописи и подложныхъ чешскихъ глоссахъ въ пражской рукописи Mater Verborum. – Львів, 1879
О происхожденіи города Vindobona нинѣшней Вѣны, престольного города Австріи. – Львів, 1904
О происхожденіи города Vindobona нинѣшней Вѣны, престольного города Австріи. – Львів, 1904
О Микоринскихъ надгробныхъ камняхъ с руническо – словенскими надписями – Львів, 1866
О Микоринскихъ надгробныхъ камняхъ с руническо – словенскими надписями – Львів, 1866
О древнѣйшихъ иконахъ съ кирилическими написями, находящихся въ Римѣ, съ двумя табл. снимковъ
О древнѣйшихъ иконахъ съ кирилическими написями, находящихся въ Римѣ, съ двумя табл. снимковъ
Краткое историческое известіе о введеніи христіанства в Предкарпатских странах во времена св. Кирилла и Методія тихже учениками и проповѣдниками. – Львів, 1882.
Краткое историческое известіе о введеніи христіанства в Предкарпатских странах во времена св. Кирилла и Методія тихже учениками и проповѣдниками. – Львів, 1882.
Краткое историческое известіе о введеніи христіанства в Предкарпатских странах во времена св. Кирилла и Методія тихже учениками и проповѣдниками. – Львів, 1882
Краткое историческое известіе о введеніи христіанства в Предкарпатских странах во времена св. Кирилла и Методія тихже учениками и проповѣдниками. – Львів, 1882
Хронологическая роспись церковныхъ и мірскихъ русско- словенскихъ книгъ напечатанныхъ кирилловскими буквами въ городѣ Львовѣ, начиная съ 1574 до 1800 г. – Львів, 1885
Хронологическая роспись церковныхъ и мірскихъ русско- словенскихъ книгъ напечатанныхъ кирилловскими буквами въ городѣ Львовѣ, начиная съ 1574 до 1800 г. – Львів, 1885
Каталог церковно-словенских рукописей и старопечатанных книг кирилловского письма, находящихся на археологическо-библиографической выставке в Ставропигийском заведении. – Львів, 1888
Каталог церковно-словенских рукописей и старопечатанных книг кирилловского письма, находящихся на археологическо-библиографической выставке в Ставропигийском заведении. – Львів, 1888
Филипъ Орликъ, послѣдній польскій гетьманъ Западной Украины въ 1709 – 1742. – Львів, 1872
Филипъ Орликъ, послѣдній польскій гетьманъ Западной Украины въ 1709 – 1742. – Львів, 1872
Было – ли два Галичи, княжескыи города, одинъ в Угорско – Словацкой области а другій по сю сторону Карпат над Днѣстромъ или нѣтъ // Науковий сборник. – Львів, 1865
Было – ли два Галичи, княжескыи города, одинъ в Угорско – Словацкой области а другій по сю сторону Карпат над Днѣстромъ или нѣтъ // Науковий сборник. – Львів, 1865
Słów kilka napisanych w obronie ruskiej narodowości. Dodatek nadzwyczajny do teraźniejszych pism czasowych. – Lwów, 1848
Słów kilka napisanych w obronie ruskiej narodowości. Dodatek nadzwyczajny do teraźniejszych pism czasowych. – Lwów, 1848
Dissertatio de paleoslovenica et microrussicis versionibus Sacrae Scripturae. – Львів, 1888
Dissertatio de paleoslovenica et microrussicis versionibus Sacrae Scripturae. – Львів, 1888
Арестование польскими войсками митрополита Галицкого Антония Ангелловича в городе Стрне 22 н. ст. июня 1809 г. [Текст] - Б.м.,[1903].- Прил. к лит. части "Временника" на 1903 г.
Арестование польскими войсками митрополита Галицкого Антония Ангелловича в городе Стрне 22 н. ст. июня 1809 г. [Текст] - Б.м.,[1903].- Прил. к лит. части "Временника" на 1903 г.
<<<

>>>

 

Визнаний у слов’янській співдружності авторитет науковця та розлогі особисті контакти галицького ученого із численними дослідниками, уможливлювали і сприяли комплектуванню фундаментального зібрання документів часу слов’янського відродження, пожвавлення національних рухів та поширення ідей, творення громадських та наукових товариств і організації з’їздів, де А. С. Петрушевич — не сторонній спостерігач, а активний учасник. Книги з бібліотеки А. С. Петрушевича зберегли автографи більше сотні осіб — відомих українських та зарубіжних славістів, чиї наукові зацікавлення співзвучні із досліджуваними А. С. Петрушевичем проблемами. Серед тих, що дарували свої праці галицькому ученому — відомі українські та зарубіжні славісти, професори університетів та академій, видавці, перекладачі.

 

Свєнціцький Іларіон Семенович (1876 - 1956) – мовознавець, літературознавець, славіст, бібліограф та книгознавець, організатор Національного музею у Львові, довголітній його директор. Свенцицкій И. Матеріалы по исторіи возрожденія Карпатской Руси. 1: Сношенія Карпатской Руси с Россіей в 1-ой половине XIX-го века. Львів, 1905.
Свєнціцький Іларіон Семенович (1876 - 1956) – мовознавець, літературознавець, славіст, бібліограф та книгознавець, організатор Національного музею у Львові, довголітній його директор.
Свенцицкій И. Матеріалы по исторіи возрожденія Карпатской Руси. 1: Сношенія Карпатской Руси с Россіей в 1-ой половине XIX-го века. Львів, 1905.
Дзєдушицкі Войцєх (Hr. Dzieduszycki Wojciech) (1845 - 1913) – польський письменник і політик, професор естетики Львівського університету. Dzieduszycki W. Wiadomośći starożytnych o geografii ziem polskich. Kraków, 1887.
Дзєдушицкі Войцєх (Hr. Dzieduszycki Wojciech) (1845 - 1913) – польський письменник і політик, професор естетики Львівського університету.
Dzieduszycki W. Wiadomośći starożytnych o geografii ziem polskich. Kraków, 1887.
Житецький Павло (1836 - 1911) – педагог, дослідник української мови та літератури, дійсний член Наукового товариства ім.Шевченка. Житецкій П. Описаніе Пересопницкой рукописи XVI в. С приложеніем текста Евангелія от Луки. Київ, 1876.
Житецький Павло (1836 - 1911) – педагог, дослідник української мови та літератури, дійсний член Наукового товариства ім.Шевченка.
Житецкій П. Описаніе Пересопницкой рукописи XVI в. С приложеніем текста Евангелія от Луки. Київ, 1876.
Вольтер Едуард ( 1856 – 1941 ) – приват-доцент Петербурзького університету, навчався у Лейпцігському та Харківському університетах, де отримав ступінь магістра руської словесності. Вольтер Э. Розысканія о грамматическом роде. Спб., 1882
Вольтер Едуард ( 1856 – 1941 ) – приват-доцент Петербурзького університету, навчався у Лейпцігському та Харківському університетах, де отримав ступінь магістра руської словесності.
Вольтер Э. Розысканія о грамматическом роде. Спб., 1882
Шембера Алоїз Войтех (Sembera Alois Vojtech) (1804 - 1882) – чеський філолог, історик мови та літератури, діалектолог, дослідник Моравії. Sembera A. Zakladove dialektologie ceskoslovenske. Ve Vidni, 1864.
Шембера Алоїз Войтех (Sembera Alois Vojtech) (1804 - 1882) – чеський філолог, історик мови та літератури, діалектолог, дослідник Моравії.
Sembera A. Zakladove dialektologie ceskoslovenske. Ve Vidni, 1864.
Огоновський Еміль ( - 1894) – освітній діяч, професор історії та української мови у Львівському університеті. Переклав українською мовою “Слово о полку Ігоревім”. Ogonowski E. O przyimkach w językach starosłowieńskim, ruskim i polskim. Osobne odbicie z Rozpraw Akedemii Umiejęt.
Огоновський Еміль ( - 1894) – освітній діяч, професор історії та української мови у Львівському університеті. Переклав українською мовою “Слово о полку Ігоревім”.
Ogonowski E. O przyimkach w językach starosłowieńskim, ruskim i polskim. Osobne odbicie z Rozpraw Akedemii Umiejęt.
Озаркевич Іоан Іванович (1826-1903) - громадський діяч, Снятинський декан, парох села Белелуї, ординаріатський комісар народних шкіл, батько письменниці Н.Кобринської.. Озаркевич І. Слова духовной правды. Львів, 1871.
Озаркевич Іоан Іванович (1826-1903) - громадський діяч, Снятинський декан, парох села Белелуї, ординаріатський комісар народних шкіл, батько письменниці Н.Кобринської..
Озаркевич І. Слова духовной правды. Львів, 1871.
Головацький Яків (1814 - 1888) - професор української мови та літератури Львівського університету, історик, етнограф, поет, член “Руської Трійці”, співвидавець “Русалки Дністрової”.
Головацький Яків (1814 - 1888) - професор української мови та літератури Львівського університету, історик, етнограф, поет, член “Руської Трійці”, співвидавець “Русалки Дністрової”.
Головацкий Я. Начало и действованіе Львовского Ставропигійского братства по историческо-литературному отношенію описано. Львів, 1860.
Кобринська Наталя (1851 - 1920) – письменниця, публіцистка, видавець, організатор і активний діяч жіночого руху у Галичині. Кобринська Н. Про “Нору” Ібзена. Львів, 1900.
Кобринська Наталя (1851 - 1920) – письменниця, публіцистка, видавець, організатор і активний діяч жіночого руху у Галичині.
Кобринська Н. Про “Нору” Ібзена. Львів, 1900.
Антонович Володимир Боніфатович (1834 - 1908) – історик, археолог, археограф, професор історії Київського університету, активний громадсько-політичний діяч. Антонович В. Последнія времена козачества на правой стороне Днепра. По актам с 1679 по 1716 год. Київ, 1868.
Антонович Володимир Боніфатович (1834 - 1908) – історик, археолог, археограф, професор історії Київського університету, активний громадсько-політичний діяч.
Антонович В. Последнія времена козачества на правой стороне Днепра. По актам с 1679 по 1716 год. Київ, 1868.
Брюкнер Олександр (Bruckner Alexander) (1856 – 1939) – польський філолог, професор Львівського, потім Берлінського університетів, дійсний член Наукового товариства ім. Т.Шевченка. Sprawa przyjęcia jednolitej pisowni / J.Baudoina de Courtenay, A. Bruckner i inni... Kraków, 1896.
Брюкнер Олександр (Bruckner Alexander) (1856 – 1939) – польський філолог, професор Львівського, потім Берлінського університетів, дійсний член Наукового товариства ім. Т.Шевченка.
Sprawa przyjęcia jednolitej pisowni / J.Baudoina de Courtenay, A. Bruckner i inni... Kraków, 1896.
Будилович Антон (1846 – 1908) –мовознавець, професор Варшавського університету. Будилович А. XIII слов Григорія Богослова в древнеславянском переводе по рукописи Императорской публичной библиотеки XI века. Критико-палеографический труд. Спб., 1875.
Будилович Антон (1846 – 1908) –мовознавець, професор Варшавського університету.
Будилович А. XIII слов Григорія Богослова в древнеславянском переводе по рукописи Императорской публичной библиотеки XI века. Критико-палеографический труд. Спб., 1875.
Дячан Пилип Микитович (1831- д.с.н.) - греко-католицький священик, педагог, класичний філолог, професор Варшавського університету, автор однієї з перших українських шкільних граматик. Дьячан Ф. Геродот и его Музы: Историко-литературное изследованіе. Ч. 1. Варшава, 1887.
Дячан Пилип Микитович (1831- д.с.н.) - греко-католицький священик, педагог, класичний філолог, професор Варшавського університету, автор однієї з перших українських шкільних граматик.
Дьячан Ф. Геродот и его Музы: Историко-литературное изследованіе. Ч. 1. Варшава, 1887.
Дашкевич Микола (1852 – 1908) – літературознавець, історик, професор Київського університету. Дашкевич Н. Первая унія Юго-Западной Руси с католичеством (1246-1254). Київ, 1884.
Дашкевич Микола (1852 – 1908) – літературознавець, історик, професор Київського університету.
Дашкевич Н. Первая унія Юго-Западной Руси с католичеством (1246-1254). Київ, 1884.
Гіршберг Олександр (Hirschberg Aleksander) – історик, доцент Львівського університету, кустош бібліотеки Оссолінських у Львові, редактор і видавець, освітній діяч. Hirschberg A. Grecya. Wrażenia z podróży. Lwów, 1895.
Гіршберг Олександр (Hirschberg Aleksander) – історик, доцент Львівського університету, кустош бібліотеки Оссолінських у Львові, редактор і видавець, освітній діяч.
Hirschberg A. Grecya. Wrażenia z podróży. Lwów, 1895.
Флоринський Тимофій Дмитрович (1854 – 1919) – славіст, професор Київського університету, голова Київського цензурного комітету. Член-кореспондент Російської, Сербської та Югославської академій наук. Флоринский Т. Южные славяне и Византія во второй четверти XIV века. Вип.2. Спб., 1882.
Флоринський Тимофій Дмитрович (1854 – 1919) – славіст, професор Київського університету, голова Київського цензурного комітету. Член-кореспондент Російської, Сербської та Югославської академій наук.
Флоринский Т. Южные славяне и Византія во второй четверти XIV века. Вип.2. Спб., 1882.
<<<

>>>

Бібліотека А. С. Петрушевича, матеріальне і духовне свідчення культури регіону, мірило наукових та культурних контактів Львова другої половини XIX — початку XX ст., потужне підложжя мультидисциплінарних досліджень поважного грона науковців.