18 січня виповнюється 200 років від дня народженняАнтонія Степановича Петрушевича (1821—1913) — однієї з найпомітніших постатей українського національно-культурного руху Галичини другої половини XIX ст., громадського і релігійного діяча, ученого широкого гуманітарного спрямування, знаного бібліофіла. Дієвий учасник національного відродження 1848—49 рр., свідок «весни народів», співзасновник Головної Руської Ради 1848 р., учасник Собору Руських учених, А. С. Петрушевич активно співпрацював з національно-культурними товариствами, тричі був обраний послом до Галицького Сейму (1861 — 1877), послом до Австрійського парламенту (1873 — 1878).
Різноплановою є наукова спадщина ученого, яка складає більше двохсот праць, опертих на багатий джерельний матеріал. Підмурівком наукових досліджень ученого була його бібліотека, з надзвичайною скрупульозністю і любов’ю комплектована упродовж більше ніж пів століття. Цінні зібрання книг, рукописів, документів і карт (загальною кількістю близько 22 тис. одиниць збереження) учений заповів Народному Дому у Львові, де вони становили окремий відділ під назвою “Музей А. С. Петрушевича”, а з початку 1940-х рр. увійшли у фонди новоствореної академічної бібліотеки (нині ЛННБ України імені В. Стефаника).
<<<
>>>
Як творча лабораторія вченого, бібліотека віддзеркалює напрями досліджень і галузі зацікавлень А. Петрушевича, відповідаючи всеохоплюючій науковій програмі. Відповідно до його інтересів, у збірці відображена історія слов’янського світу, філологія, археологія, бібліографія. А. С. Петрушевич особливо цікавився походженням слов’ян, питаннями створення їх письма та алфавітів, як кириличного так глаголичного, вивчав діяльність слов’янських просвітителів Кирила і Мефодія. Предметом поглибленого дослідження академіка були книжкові пам’ятки. Він детально вивчав “Слово о полку Ігоревім”, зібравши у себе чи не найповнішу бібліографію твору. А. С. Петрушевич брав участь у полеміці щодо автентичності слов’янських пам’яток.
<<<
>>>
Визнаний у слов’янській співдружності авторитет науковця та розлогі особисті контакти галицького ученого із численними дослідниками, уможливлювали і сприяли комплектуванню фундаментального зібрання документів часу слов’янського відродження, пожвавлення національних рухів та поширення ідей, творення громадських та наукових товариств і організації з’їздів, де А. С. Петрушевич — не сторонній спостерігач, а активний учасник. Книги з бібліотеки А. С. Петрушевича зберегли автографи більше сотні осіб — відомих українських та зарубіжних славістів, чиї наукові зацікавлення співзвучні із досліджуваними А. С. Петрушевичем проблемами. Серед тих, що дарували свої праці галицькому ученому — відомі українські та зарубіжні славісти, професори університетів та академій, видавці, перекладачі.
<<<
>>>
Бібліотека А. С. Петрушевича, матеріальне і духовне свідчення культури регіону, мірило наукових та культурних контактів Львова другої половини XIX — початку XX ст., потужне підложжя мультидисциплінарних досліджень поважного грона науковців.
ЛННБУ ім. В. Стефаника подовжує надання інформаційних послуг
повнотекстовий електронний архів української історичної періодики LIBRARIA
Проект компанії Архівні інформаційні системи (АІС), що здійснюється у співпраці з бібліотеками, архівами та науковими інституціями в Україні та за її межами. Мета проекту – оцифрувати та надати доступ онлайн до чим більшого масиву української історичної періодики.
Ресурс постійно наповнюється. Наразі оцифровано більше 700 000 сторінок понад 400 видань українською, польською, німецькою, румунською, їдиш, кримсько-татарською та російською мовами, що видавалися у різних регіонах України та поза її межами від початку до 50-х років ХХ ст. Безкоштовний демо контент можна переглядати тут.
Research4Life
Прагнучи надати підтримку науковій спільноті України в умовах повномасштабної війни, яку розв’язала РФ, видавництва наукової літератури відкрили українським вченим до кінця 2022 року безкоштовний доступ до повнотекстових електронних ресурсів в межах проєкту Research4Life. Research4Life– проєкт, організований у форматі державно-приватного партнерства Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО), Програмою ООН із навколишнього середовища (ЮНЕП), Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ), Міжнародною організацією праці (МОП), Корнельським і Єльським університетами, а також Міжнародною асоціацією науково-технічних і медичних видавців.
Через порталResearch4Life надається доступ до електронних колекції книг і журналів міжнародних видавництв Elsevier, Springer Nature, John Wiley & Sons, Taylor & Francis, Emerald, Sage Publications, Oxford University Press, Cambridge University Press, IOP Publishing, повний перелік можна подивитись тут(обравши у відповідних полях назву країни Ukraine та тип установи NationalLibrary).
У межах платформи Research4Life забезпечується доступ до більше ніж 154 тис. наукових журналів і книг від понад 200 видавців з усього світу.
GOALI – дослідження в галузі права та соціальних наук.
Відеоінструкції з використання платформи Research4Lifeможна подивитись тут. Отримати тестовий доступ:
Доступ надається працівникам та користувачам бібліотеки віддалено за умови обов’язкового логування. Логін і пароль можна отримати склавши запит до контактної особи установи на електронну пошту: [email protected] (сервісна послуга ЕДД).
Цифрова бібліотека Onleihe дає можливість випозичати широкий спектр цифрових носіїв, таких як електронні книги, електронні документи, електронна музика, електронні аудіо та електронні відео, електронні періодичні видання.
Користувачам послуги Onleihe потрібно зареєструватись у Mein Goethe.de, або створити обліковий запис на Mein Goethe.de (реєстрація та користування Mein Goethe.de та Onleihe безкоштовні).
Onleihe – це новий електронний сервіс світової мережі бібліотек Goethe-Institut. Цей сервіс дозволяє взяти на обмежений проміжок часу електронні книжки, електронні аудіо-книжки й електронні періодичні видання у користування. Для цього потрібно просто завантажити обрані матеріали у нашій системі Onleihe.
Необхідність повертати матеріали зникає автоматично: після завершення терміну користування ви втрачаєте доступ до матеріалів.
Через систему Onleihe ви можете одним кліком мишки взяти необхідні вам матеріали на абонемент у будь-який час – 24 години на добу, 7 днів на тиждень.
каталог онлайнових цифрових колекцій Національної бібліотеки імені Оссолінських у Вроцлаві
Нагадуємо, що скористатися доступом до оцифрованих колекцій можна з будь-якого комп’ютера Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до Katalog zbiorów cyfrowych (Zakład Narodowy im. Ossolińskich), зареєструвавшись у мережі Бібліотеки за допомогою читацького квитка.
Інформаційна база даних Zasoby cyfrowe Zakładu Narodowego im.Ossolińskich містить різноманітні типи колекцій, збережених на цифровому носії, тобто: електронні видання та публікації, оцифровані колекції (рукописи, журнали, стародруки), аудіодокументи тощо.
База даних постійно оновлюється та поповнюється новими документами. Представлена значна частина оцифрованих львівських архівів провідних польських аристократичних родів, у т.ч. Батовських, Оссолінський, Ценських, Любомирських та ін. Водночас база даних містить документи зі львівського архіву Оссолінеуму та окремі рукописи, зібрані у Вроцлаві.
Web of Science, Scopus, ScienceDirect
Львівська національна наукова Бібліотека України імені В. Стефаника подовжує надання доступу до передплачених баз даних Web of Science, Scopus, ScienceDirect (включно з безстроковим доступом до колекції 2088 електронних монографій 2019-2020 рр.).
Провайдер послуги підключення до наукометричних баз даних Державна науково-технічна бібліотека України.
Нагадуємо, що скористатися доступом до наукометричних баз даних можна з будь-якого комп’ютера Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до наукометричних баз Web of Science, Scopus, ScienceDirect, зареєструвавшись у мережі Бібліотеки та створивши кабінет користувача.