Секція «Історія cтародрукованої книги»
Модератор кандидат історичних наук Ірина Качур (Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника)
На секції українські та закордонні учасники представили результати досліджень української видавничої спадщини XVI – поч. XIX ст.: видань Павла Щербича 1581 р. (к. іст. н. Наталія Бондар, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського), видань Стрятинської і Крилоської друкарень Балабанів (к. ф. н. Ольга Ткачук, Національний музей у Львові ім. А. Шептицького), друків латинськими і кириличними шрифтами М. Сльозки (д-р Дорота Сідорович-Муляк, Національний Заклад ім. Оссолінських у Вроцлаві), контрафактних політичних видань друкарні Луцького домініканського монастиря (к. іст. н. Ірина Ціборовська-Римарович, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського), галицьких греко-католицьких катехизисів (к. іст. н. Віра Фрис, Львівська національна галерея мистецтв ім. Бориса Возницького). Огляд друкованої продукції доповнювався провенієнційним аналізом збережених видань, нововиявленими біографічними відомостями про типографів та аспекти їх видавничої діяльності, зокрема про творчий доробок львівського гравера І. Филиповича у світлі найновіших знахідок (д-р іст. н. Володимир Александрович, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України). Евристичний характер носила також доповідь к. іст. н. Леоніда Тимошенка (Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка) про унікатний примірник панегірика 1614 р. на честь львівського каштеляна Миколая Даниловича. З рукописними та друкованими зразками транскордонного феномену, відомого у європейській літературі під назвою «петраркізм», ознайомив присутніх к. іст. н. Микола Ільків-Свидницький (Львівський національний університет ім. Івана Франка). Літературно-драматургічному та мистецькому висвітленню шлюбів короля Яна Казимира, складених у львівському архікатедральному соборі в 1657 р., була присвячена доповідь д-ра габ., проф. Вацлава Валецького (Ягелонський університет, Краків). Мгр Станіслав Сієс-Кшишковський (Дослідницький центр Польської бібліографії ім. Естрайхерів, Краків) ознайомив колег з історичними перипетіями підгорецької бібліотеки Яблоновських-Сапіг. Доповіді супроводжувалися обговорюваннями та дискусіями, а особливе зацікавлення та жваві коментарі викликали результати атрибуції видань з анонімними та фальшивими вихідними даними, отримані внаслідок застосування книгознавчо-типографічного та філігранологічного методів (Н. Бондар, І. Ціборовська-Римарович).
Секція «Видавничий рух і книжкова культура»
Модератор кандидат філологічних наук Ольга Антоник (Українська академія друкарства)
Книжкова культура – провідна категорія книгознавства, яке поєднує явища і процеси, матеріальні і духовні ресурси, пов`язані з творенням книги як унікального соціокультурного продукту, що є результатом видавничого руху і зорієнтований на забезпечення комунікативних зв’язків між суб’єктами книжкової справи на певному відтинку часу за певних суспільно-історичних обставин. Культура книги демонструє досягнення книжкової справи і базується на видавничій культурі, культурі розповсюдження та культурі читання.
Книгознавче трактування культури книги передбачає всебічне вивчення книги як засобу комунікації та адекватної за інформаційним наповненням, ергономічними та естетичними показниками товарної субстанції для різних категорій читачів.
Книжкове видання – самодостатній «товар» з букетом унікальним властивостей і функцій, що невпинно еволюціонують у процесі видавничого руху; відтак у межах секції «Видавничий рух і книжкова культура» було представлено широкий тематичний діапазон доповідей. Серед них аналітичні теми методологічного характеру; теми, присвячені відомим книгознавцям та видавцям, що повсякчасно дбали про належний якісний рівень видань; видавничій діяльності товариств, установ, організацій різної форми власності; окремим явищам в історії видавничого руху (як наприклад, Західноукраїнська Шевченкіана); бібліографічним аспектам культури видання тощо.
Окремої уваги заслуговує представлення проєкту «Електронний реєстр видавництв і видавничих організацій 1920-1930-х років», що здійснюється колективом дослідників Львівської національної наукової бібліотеки ім. В. Стефаника у межах наукового напряму з вивчення різних аспектів Українського видавничого руху ХХ ст. Якщо розуміти книжкову культуру широко – як створення, видання, розповсюдження і функціонування авторських текстів у будь-яких форматах і на будь-яких носіях – вона може трансформуватися в сучасну інформаційну культуру з відповідним коригуванням методологічних і методичних засад.
Секція «Мистецькі видавництва: продукція, постаті»
Модератори:кандидат мистецтвознавства Володимир Пасічник (Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника);кандидат мистецтвознавства Юрій Рибак (Львівська національна музична академія імені М. В. Лисенка)
Секція «Бібліотека, музей, архів: видавничий вектор»
Модератор Данута Білавич (Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької у Львові)
На секціях було озвучено широку палітру полімистецьких тем, зокрема, тих, що пов’язані з видавничими процесами в галузі музичного мистецтва, образотворчого мистецтва, кіномистецтва, музеєзнавства, етномузикознавства, роллю та значимістю окремих постатей та інституцій у цих процесах. Наголошено на актуальності даних питань, нагромадженні наболілих проблем та необхідності подальших досліджень у цій царині.
Секція “Історія видавничого руху XIX-XX століть”
Модератор кандидат історичних наук Іван Хома (Національний університет «Львівська політехніка»)
Упродовж роботи секції висвітлено видавничу активність, засади та доробок політичних партій, культурно-просвітницьких товариств, освітніх закладів, наукових інституцій та окремих ключових постатей. Зокрема, у полі досліджень і обговорень перебувала видавнича діяльність Галицько-руської матиці, церковних братств на Волині, військового формування Січових стрільців, Рівненської української гімназії. Узагальнено історичний досвід українського видавничого руху Львова в 1867-1914 роках. Розглянуто масштабний проєкт підготовки видання “Історія міст і сіл Українсьої РСР. Львівська область (1868)”. Доповіді супроводжувались дискусіями, уточненнями, пропозиціями щодо розгортання подальших досліджень.
