3 жовтня 2019 року у Львівській національній науковій бібліотеці України ім. В.Стефаника, за участю широкої громадськості та відомих учених відбулася урочиста передача оцифрованих копій документів, архівних та рукописних збірок Наукового Товариства імені Шевченка, які нині зберігаються у Національній бібліотеці Польщі у Варшаві та у Національному Закладі імені Оссолінських у Вроцлаві. Ці матеріали виготовлені коштом названих польських інституцій і, фактично є результатом тривалої культурної та наукової українсько-польської співпраці.
Передача відбулася за участю директора Національної бібліотеки Польщі у Варшаві д-ра Томаша Маковського, директора Національного Закладу імені Оссолінських у Вроцлаві д-ра Адольфа Юзвенка та генерального директора Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника д-ра Василя Ферштея, який відкрив урочистості та подякував польським колегам за продуктивну співпрацю.
В. Ферштей, зокрема розповів про те, що співпраця ЛННБ України ім. В.Стефаника з бібліотеками Польщі триває в умовах незалежності наших держав вже протягом кількох десятиліть. Це сприяє збереженню фондів бібліотек й робить їх доступними міжнародній читацькій аудиторії. Було закцентовано на тому, що польська сторона активно підтримала ініціативу генерального директора ЛННБ України ім. В. Стефаника — оцифрувати архіви НТШ, відтак — зробити їх доступнішими для науковців, як України, так і Польщі. Відбувається також стажування фахівців бібліотеки у Польщі, грантова підтримка наукових проектів.
Томаш Маковський підкреслив важливість співпраці між трьома бібліотеками. Результативність цієї співпраці засвідчує й факт передачі оцифрованих архівів НТШ Львівській національній науковій бібліотеці України ім. В.Стефаника. Польський гість висловив вдячність за співпрацю й певність, що вона триватиме й надалі та наголосив на тому, що історія має не роз’єднувати, а об’єднувати наші народи.
Про співпрацю бібліотек, яка розпочалася шістнадцять років тому, згадав Адольф Юзвенко. За цей час зроблено багато, зокрема в плані оцифрування матеріалів (понад 5 мільйонів сканів), відтак — створено рівноцінні бази в Україні та в Польщі; також випущено друком кілька інформаційних каталогів. Важливо, що вчені-гуманітарії тепер мають змогу працювати із цілісним архівом НТШ.
Про долю архівів НТШ, а історично склалося так, що частина цього архіву опинилася у Варшаві, а частина — у Вроцлаві, докладно розповіла науковий співробітник відділу рукописів бібліотеки Галина Сварник. Ідея вивчення, впорядкування й повернення українських архівів, зокрема НТШ, уперше була висловлена 1988 року. Ці матеріали (14 скринь) було вивезено зі Львова до Польщі 1944 року, що, можливо, й врятувало їх від знищення радянським комуністичним режимом.
Загальна кількість переданих сканованих зображень перевищує 240 тисяч одиниць, обсягом понад 5 терабайт. Серед оцифрованих документів з Національної бібліотеки у Варшаві є копії архівів Легіону Українських Січових Стрільців (1914-1918), Українського Національно-Демократичного Об’єднання (1922-1938), Української Парламентарної Репрезентації (1924-1938), Українського Народного Об’єднання у Львові (1920-1922), Народної Організації Українців м. Львова (1926-1935), Товариства “Просвіта” у Львові (1892-1939), редакції журналу “Життя і знання” у Львові (1923-1939), Українського громадського комітету рятунку України (1933-1934), Української освіти і шкільництва в ІІ Речі Посполитій (1922-1938), Національних справ (перепис населення 1931), “Національного об’єднання”, Видавничої спілки у Львові (1927-1932), уряду Української Народної Республіки (1918-1919), Української Галицької Армії (1918-1920), уряду Західно-Української Народної Республіки (1918-1919), таборів інтернованих вояків УНР і УГА на території Польщі (Берестя над Бугом, Домб’є, Ланьцут, Стшалків, Тухоля) та Австрії (Нідеральм) (1919-1922), Партизансько-повстанчого штабу Армії УНР (1919-1922) та ін.
Окрім щоденників та спогадів (1914-1922), отримано копії особових архівів Івана та Юрія Липів, Дмитра Донцова, Олени Кисілевської, Володимира Кисілевського, Андрія Жука, Євгена Архипенка, спогади генерала Мирона Тарнавського. Від Національного Закладу імені Оссолінських надійшли копії Архіву Партизансько-повстанчого штабу Армії УНР, редакції видавництва «Червона Калина», архіву родини Луцьких, газет «Добра новина», «Свобода», протиалкогольного товариства «Відродження», а також спогадів колишніх вояків Армії УНР, УГА, писаних у таборах інтернованих.
Роздумами про важливість співпраці між науковими бібліотеками України та Польщі, зокрема про проблему збереження українознавчих архівів у Європі та у світі із присутніми поділилися відомі науковці: Зіновій Назарчук — голова Західного наукового центру Національної академії наук України, доктор фізико-математичних наук, академік Національної академії наук України, директор Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка Національної Академії наук України; Ігор Мриглод — доктор фізико-математичних наук, академік НАН України, директор Інституту фізики конденсованих систем; Роман Кушнір — доктор фізико-математичних наук, академік НАН України, директор Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я. С. Підстригача, голова Наукового товариства імені Т.Шевченка; Ігор Соляр — доктор історичних наук, директор Інституту українознавства ім. І.Крип’якевича; Степан Павлюк — доктор історичних наук, академік НАН України, директор Інституту народознавства НАН України; Олег Павлишин — кандидат історичних наук, доцент кафедри новітньої історії України імені М. Грушевського ЛНУ імені Івана Франка; Степан Давимука — доктор економічних наук, голова наглядової ради ЛННБ України ім. В.Стефаника. Вони подякували польським колегам за безцінний дарунок й висловили певність щодо продуктивної співпраці у майбутньому.
