Науково-дослідний інститут пресознавства

Координати НДІ пресознавства

м. Львів, 79008, вул. Лисенка, 14
телефон (032) 276-05-43
в. о. керівника – канд. філол. наук, ст. наук. співробітник Кулеша Надія Михайлівна
e-mail в. о. керівника: [email protected], [email protected]

e-mail Інституту: [email protected]

Структура Інституту

  • відділ наукових досліджень української періодики
    завідувач відділу – д-р філол. наук, ст. наук. співробітник Комариця Мар’яна Миколаївна
    e-mail: [email protected];
  • науковий відділ національної бібліографії української преси
    завідувач відділу – канд. філол. наук, ст. наук. співробітник Кулеша Надія Михайлівна
    e-mail: [email protected]

Науково-дослідна та науково-бібліографічна діяльність

Формування бібліографії української преси, що реалізовується багатотомним історико-бібліографічним дослідженням «Українська преса в Україні та світі XIX–XX ст.», яке містить деталізований контент-аналіз медіаоб’єктів із визначенням комунікативно-функціональних особливостей; укладання історико-бібліографічного банку даних полілінгвальної преси, яка функціонувала в українському інформаційному просторі упродовж XIX–XX ст. Cкладовими банку даних є бази даних «Історія української преси. Пресодруки», «Історія української преси. Імена», «Історія української преси. Прибрані імена». Результати досліджень публікувалися у щорічнику «Збірник праць Науково-дослідного інституту пресознавства» (1994–2021 рр.), від 2022 р. публікуються у науковому піврічнику «Пресознавство / Press Studies».

Науково-методична діяльність

Організація та проведення наукових конференцій і семінарів, керівництво кандидатськими та докторськими дослідженнями, рецензування результатів наукових досліджень співробітників інших наукових інституцій, опонування кандидатським і докторським дисертаціям, консультування та керівництво стажуванням викладацького складу вищих закладів освіти.

Проведення наукових конференцій 

Проведено дванадцять Всеукраїнських науково-теоретичних конференцій «Українська періодика: історія і сучасність» та Всеукраїнську з міжнародною участю наукову конференцію «Пресознавство: теоретичні, методологічні та практичні виміри».

Видавнича діяльність Інституту

Основні видання Науково-дослідного інституту пресознавства:

  • «Збірник праць Науково-дослідного інституту пресознавства» (упродовж 1994–2021 рр. вийшло 29 випусків).
  • «Періодика Західної України 20–30-х рр. ХХ ст.: матеріали до бібліографії: у 5 т.» (1998–2003).
  • «Українська журналістика в іменах: матеріали до енциклопедичного словника» (з 1994 р. до 2013 р. вийшло 20 випусків).
  • «Українська преса в Україні та світі XIX–XX ст.: історико-бібліографічне дослідження» (2006. Т.1: 1816–1890 рр.; 2009. Т. 2: 1891–1905 рр.; 2011. Т. 3: 1906–1910 рр.; 2014. Т. 4: 1911–1916 рр.; 2019. Т. 5: 1917 р.; 2020. Т. 6: 1918 р.; 2022. Т. 7: 2019 р.).
  • «Українські часописи Львова: історико-бібліографічне дослідження: у 3 т., 4 кн.» (2001–2003).
  • Понад 150 фахових наукових праць, серед яких – хрестоматійні видання, наукові дослідження, посібники, анотовані та систематичні покажчики, каталоги і списки української періодики, матеріали конференцій, бібліографічні покажчики, монографії, підготовлені та видані в НДІ пресознавства.
  • «Пресознавсто / Press Studies» (науковий піврічник; з 2022 р. вийшло 3 випуски).

Історія Інституту

НДІ пресознавства (раніше – Науково-дослідний центр періодики (1993–2006 рр.), Відділення «Науково-дослідний центр періодики» (2007 – листопад 2010 рр.) створений згідно із розпорядженням Президії АН України № 420 від 04.03.1993 р. і розпочав свою діяльність 3 травня 1993 р. Упродовж 1993–2003 рр. Науково-дослідним центром періодики керував М. М. Романюк, надалі Центр очолює Л. В. Сніцарчук. У грудні 2010 р. на базі Відділення був створений Науково-дослідний інститут пресознавства, керівник – Л. В. Сніцарчук. В Інституті функціонують два відділи – відділ наукового дослідження української періодики та науковий відділ національної бібліографії української преси. За період існування інституції її працівники захистили чотири докторські (Н. В. Антонюк, М. М. Романюк, Л. В. Сніцарчук, М. М. Комариця) і шістнадцять кандидатських дисертацій (І. Я. Вдовичин, В. В. Габор, В. А. Передирій, М. М. Комариця, І. З. Павлюк, О. Р. Дроздовська, Л. В. Сніцарчук, О. І. Денека, М. Р. Процик, Н. М. Кулеша, В. О. Ковпак, О. З. Середа, Р. М. Романюк, З. І. Наконечна, М. І. Пелипець, Р. І. Бліхарський). Працівники НДІ пресознавства двічі на рік готують до друку науковий журнал «Пресознавсто / Press Studies» та періодично «Українська преса в Україні та світі XIX–XX ст.: історико-бібліографічне дослідження».

Історію Інституту висвітлено:

  • Науково-дослідний центр періодики (1993–2003 рр.): у 2 т. Т. 1: Наукова діяльність: покажчик видань; Т. 2: Постаті: бібліографічний покажчик. Львів, 2003.
  • Романюк Мирослав. Сімнадцять років творчого поступу і наукових здобутків. Записки Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника: зб. наук. пр. / НАН України, Львів. нац. наук. б-ка України імені В. Стефаника; редкол.: М. М. Романюк (гол. ред.) та ін. Львів, 2010. Вип. 2 (18). С. 107–120.

До відома користувачів

28 червня (п'ятниця) – санітарний день.
Бібліотека читачів не обслуговуватиме.

КАТАЛОГ

Бібліотека в соцмережах

Конкурси на заміщення вакантних посад

ЛННБУ ім. В. Стефаника подовжує надання інформаційних послуг

повнотекстовий електронний архів української історичної періодики LIBRARIA

Проект компанії Архівні інформаційні системи (АІС), що здійснюється у співпраці з бібліотеками, архівами та науковими інституціями в Україні та за її межами. Мета проекту – оцифрувати та надати доступ онлайн до чим більшого масиву української історичної періодики.

Ресурс постійно наповнюється. Наразі оцифровано більше 700 000 сторінок понад 400 видань українською, польською, німецькою, румунською, їдиш, кримсько-татарською та російською мовами, що видавалися у різних регіонах України та поза її межами від початку до 50-х років ХХ ст. Безкоштовний демо контент можна переглядати тут.

Нагадуємо, що скористатися доступом до повнотекстового електронного архіву української історичної періодики LIBRARIA можна з комп’ютерів читальних залів Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ, зареєструвавшись у мережі Бібліотеки та створивши кабінет користувача.

Research4Life

Прагнучи надати підтримку науковій спільноті України в умовах повномасштабної війни, яку розв’язала РФ, видавництва наукової літератури відкрили українським вченим до кінця 2022 року безкоштовний доступ до повнотекстових електронних ресурсів в межах проєкту Research4Life.
Research4Life – проєкт, організований у форматі державно-приватного партнерства Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО), Програмою ООН із навколишнього середовища (ЮНЕП), Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ), Міжнародною організацією праці (МОП), Корнельським і Єльським університетами, а також Міжнародною асоціацією науково-технічних і медичних видавців.

Через портал Research4Life надається доступ до електронних колекції книг і журналів міжнародних видавництв Elsevier, Springer Nature, John Wiley & Sons, Taylor & Francis, Emerald, Sage Publications, Oxford University Press, Cambridge University Press, IOP Publishing, повний перелік можна подивитись тут (обравши у відповідних полях назву країни Ukraine та тип установи National Library).

У межах платформи Research4Life забезпечується доступ до більше ніж 154 тис. наукових журналів і книг від понад 200 видавців з усього світу.

Платформа складається з 5 колекцій літератури:

  • Research4Life – єдиний портал;
  • Hinari – дослідження в галузі біології та медицини;
  • AGORA – дослідження в галузі сільського господарства;
  • OARE – дослідження навколишнього середовища;
  • ARDI – доступ до науково-технічної інформації;
  • GOALI – дослідження в галузі права та соціальних наук.

Відеоінструкції з використання платформи Research4Life можна подивитись тут. 
Отримати тестовий доступ:
Доступ надається працівникам та користувачам бібліотеки віддалено за умови обов’язкового логування. Логін і пароль можна отримати склавши запит до контактної особи установи на електронну пошту: [email protected] (сервісна послуга ЕДД).

Доступ до інформаційних електронних ресурсів і баз даних у віддаленому режимі ЛННБУ ім. В.Стефаника: http://www.lsl.lviv.ua/index.php/uk/resursi-i-fondi/elektronni-resursy/

цифрова бібліотека Onleihe

Цифрова бібліотека Onleihe  дає можливість випозичати широкий спектр цифрових носіїв, таких як електронні книги, електронні документи, електронна музика, електронні аудіо та електронні відео, електронні періодичні видання.

Користувачам послуги Onleihe потрібно зареєструватись у Mein Goethe.de, або створити обліковий запис на Mein Goethe.de (реєстрація та користування Mein Goethe.de та Onleihe безкоштовні).

Onleihe – це новий електронний сервіс світової мережі бібліотек Goethe-Institut. Цей сервіс дозволяє взяти на обмежений проміжок часу електронні книжки, електронні аудіо-книжки й електронні періодичні видання у користування. Для цього потрібно просто завантажити обрані матеріали у нашій системі Onleihe.

Необхідність повертати матеріали зникає автоматично: після завершення терміну користування ви втрачаєте доступ до матеріалів.

Через систему Onleihe ви можете одним кліком мишки взяти необхідні вам матеріали на абонемент у будь-який час – 24 години на добу, 7 днів на тиждень.

каталог онлайнових цифрових колекцій Національної бібліотеки імені Оссолінських у Вроцлаві

Нагадуємо, що скористатися доступом до оцифрованих колекцій можна з будь-якого комп’ютера Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до Katalog zbiorów cyfrowych (Zakład Narodowy im. Ossolińskich), зареєструвавшись у мережі Бібліотеки за допомогою читацького квитка.

Інформаційна база даних Zasoby cyfrowe Zakładu Narodowego im.Ossolińskich містить різноманітні типи колекцій, збережених на цифровому носії, тобто: електронні видання та публікації, оцифровані колекції (рукописи, журнали, стародруки), аудіодокументи тощо.

База даних постійно оновлюється та поповнюється новими документами. Представлена значна частина оцифрованих львівських архівів провідних польських аристократичних родів, у т.ч. Батовських, Оссолінський, Ценських, Любомирських та ін. Водночас база даних містить документи зі львівського архіву Оссолінеуму та окремі рукописи, зібрані у Вроцлаві.

Web of Science, Scopus, ScienceDirect


Львівська національна наукова Бібліотека України імені В. Стефаника подовжує надання доступу до передплачених баз даних Web of Science, Scopus, ScienceDirect  (включно з безстроковим доступом до колекції 2088 електронних монографій 2019-2020 рр.).

Провайдер послуги підключення до наукометричних баз даних Державна науково-технічна бібліотека України.

Нагадуємо, що скористатися доступом до наукометричних баз даних можна з будь-якого комп’ютера  Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до наукометричних баз Web of Science, Scopus, ScienceDirect, зареєструвавшись у мережі Бібліотеки та створивши кабінет користувача.

Архів подій