Українська English

Микола Тимошик
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-7011-3022
доктор філологічних наук, професор
Київський національний університет культури і мистецтв
(Київ, Україна)
[email protected]
УДК: 070.23-024.72:334.724.4-047.64](477)

DOI: https://doi.org/10.37222/2786-7552-2024-5-5

БАГАТОТИРАЖНІ ГАЗЕТИ: ТИПОЛОГІЯ, СТАТУС, ФУНКЦІЇ, ПРОБЛЕМАТИКА (за архівними документами та матеріалами Буковини)

Уперше в українському журналістикознавстві осмислено феномен багатотиражних газет як низової ланки сукупності засобів масової інформації комуно-більшовицької системи, що зумовлює новизну дослідження, метою якого є визначити типологію цього сегмента преси, з’ясувати час і порядок її заснування, охарактеризувати особливості її функціонування.
Цей специфічний вид радянських видань – винахід суто тоталітарної системи, одна з ланок контрольно-репресивного механізму, за допомогою якого й могла так довго існувати така система.
Така преса у статті розглядається як важливий засіб організації трудящих міста і села для зомбування свідомості простих радянських людей головними ідеологемами системи. Місцями заснування аналізованих газет зазвичай були економічно міцні виробничі підприємства, великі колгоспи, державні установи, навчальні заклади, військові частини, міжколгоспні машинно-тракторні станції.
Разом із районними, обласними, республіканськими та всесоюзними газетами вони складали єдину систему ЗМІ.
Проаналізована типологія цього сегмента преси. Вона охарактеризована такими різновидами: фабрично-заводські, колгоспні газети, газети політвідділів машинно-тракторних станцій (МТС), навчальних закладів.
В організаційному аспекті характеризуються засновники, фінансові засади видань, періодичність, обсяги та наклади.
У висновках підкреслено, що на практиці контроль за тематичною спрямованістю багатотиражних газет, як також і підбір керівних кадрів для них, належали до сфери компетенції відділу пропаганди і агітації обкому партії. Однак, зважаючи на те, що цей сегмент преси був збитковим і фінансувався здебільше самими засновниками – підприємствами колгоспами чи навчальними закладами, тому партійний контроль за дотриманням періодичності, обсягу, оформлення був слабшим порівняно з вимогами до районних газет. Натомість відділи пропаганди райкомів та обкому партії більше контролювали зміст, ідеологічну спрямованість публікацій.

Ключові слова: багатотиражні газети, низова преса, місцеві журналісти, колгоспи, підприємства, машинно-тракторні станції, навчальні заклади, ідеологічна робота, трудові колективи.

Повний текст

До відома користувачів

  • З 17 лютого 2025 р.
    Відділ рідкісної книги відновлює обслуговування користувачів у читальному залі (вул. Лисенка, 14).
  • З 9 грудня 2024 р.
    у зв’язку із проведенням внутрішніх ремонтних робіт
    Інститут досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів призупиняє обслуговування користувачів (вул. Бібліотечна, 2).
    Обслуговування користувачів здійснюватиметься дистанційно шляхом надання послуги «електронне доставляння документів»
    (детальніше
    [email protected] 
    [email protected]).

28 лютого (п'ятниця) – санітарний день.
Бібліотека читачів не обслуговуватиме.

КАТАЛОГ

Бібліотека в соцмережах

Конкурси на заміщення вакантних посад

ЛННБУ ім. В. Стефаника подовжує надання інформаційних послуг

повнотекстовий електронний архів української періодики LIBRARIA

Львівська національна наукова Бібліотека України імені В. Стефаника отримала річну передплату до повнотекстового електронного архіву української періодики онлайн LIBRARIA завдяки грантовому фінансуванню Фонду катедр українознавства (Ukrainian Studies Fund) – освітньої благодійної інституції, створеної українською діаспорою в США 1958 року з метою сприяння розвитку освітніх програм, знань та інформації про Україну та українців. Найбільшим його проєктом є заснування програми україністики в Гарвардському університеті, ФКУ також надає підтримку численним проєктам вчених Північної Америки та Європи, в тому числі українським
(www.ukrainianstudiesfund.org).
Звертаємо увагу, що отримати доступ до повнотекстового електронного архіву української періодики онлайн LIBRARIA можна з комп’ютерів читальних залів Бібліотеки.

Research4Life

Прагнучи надати підтримку науковій спільноті України в умовах повномасштабної війни, яку розв’язала РФ, видавництва наукової літератури відкрили українським вченим до кінця 2022 року безкоштовний доступ до повнотекстових електронних ресурсів в межах проєкту Research4Life.
Research4Life – проєкт, організований у форматі державно-приватного партнерства Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО), Програмою ООН із навколишнього середовища (ЮНЕП), Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ), Міжнародною організацією праці (МОП), Корнельським і Єльським університетами, а також Міжнародною асоціацією науково-технічних і медичних видавців.

Через портал Research4Life надається доступ до електронних колекції книг і журналів міжнародних видавництв Elsevier, Springer Nature, John Wiley & Sons, Taylor & Francis, Emerald, Sage Publications, Oxford University Press, Cambridge University Press, IOP Publishing, повний перелік можна подивитись тут (обравши у відповідних полях назву країни Ukraine та тип установи National Library).

У межах платформи Research4Life забезпечується доступ до більше ніж 154 тис. наукових журналів і книг від понад 200 видавців з усього світу.

Платформа складається з 5 колекцій літератури:

  • Research4Life – єдиний портал;
  • Hinari – дослідження в галузі біології та медицини;
  • AGORA – дослідження в галузі сільського господарства;
  • OARE – дослідження навколишнього середовища;
  • ARDI – доступ до науково-технічної інформації;
  • GOALI – дослідження в галузі права та соціальних наук.

Відеоінструкції з використання платформи Research4Life можна подивитись тут. 
Отримати тестовий доступ:
Доступ надається працівникам та користувачам бібліотеки віддалено за умови обов’язкового логування. Логін і пароль можна отримати склавши запит до контактної особи установи на електронну пошту: [email protected] (сервісна послуга ЕДД).

Доступ до інформаційних електронних ресурсів і баз даних у віддаленому режимі ЛННБУ ім. В.Стефаника: http://www.lsl.lviv.ua/index.php/uk/resursi-i-fondi/elektronni-resursy/

цифрова бібліотека Onleihe

Цифрова бібліотека Onleihe  дає можливість випозичати широкий спектр цифрових носіїв, таких як електронні книги, електронні документи, електронна музика, електронні аудіо та електронні відео, електронні періодичні видання.

Користувачам послуги Onleihe потрібно зареєструватись у Mein Goethe.de, або створити обліковий запис на Mein Goethe.de (реєстрація та користування Mein Goethe.de та Onleihe безкоштовні).

Onleihe – це новий електронний сервіс світової мережі бібліотек Goethe-Institut. Цей сервіс дозволяє взяти на обмежений проміжок часу електронні книжки, електронні аудіо-книжки й електронні періодичні видання у користування. Для цього потрібно просто завантажити обрані матеріали у нашій системі Onleihe.

Необхідність повертати матеріали зникає автоматично: після завершення терміну користування ви втрачаєте доступ до матеріалів.

Через систему Onleihe ви можете одним кліком мишки взяти необхідні вам матеріали на абонемент у будь-який час – 24 години на добу, 7 днів на тиждень.

каталог онлайнових цифрових колекцій Національної бібліотеки імені Оссолінських у Вроцлаві

Нагадуємо, що скористатися доступом до оцифрованих колекцій можна з будь-якого комп’ютера Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до Katalog zbiorów cyfrowych (Zakład Narodowy im. Ossolińskich), зареєструвавшись у мережі Бібліотеки за допомогою читацького квитка.

Інформаційна база даних Zasoby cyfrowe Zakładu Narodowego im.Ossolińskich містить різноманітні типи колекцій, збережених на цифровому носії, тобто: електронні видання та публікації, оцифровані колекції (рукописи, журнали, стародруки), аудіодокументи тощо.

База даних постійно оновлюється та поповнюється новими документами. Представлена значна частина оцифрованих львівських архівів провідних польських аристократичних родів, у т.ч. Батовських, Оссолінський, Ценських, Любомирських та ін. Водночас база даних містить документи зі львівського архіву Оссолінеуму та окремі рукописи, зібрані у Вроцлаві.

Web of Science, Scopus, ScienceDirect


Львівська національна наукова Бібліотека України імені В. Стефаника подовжує надання доступу до передплачених баз даних Web of Science, Scopus, ScienceDirect  (включно з безстроковим доступом до колекції 2088 електронних монографій 2019-2020 рр.).

Провайдер послуги підключення до наукометричних баз даних Державна науково-технічна бібліотека України.

Нагадуємо, що скористатися доступом до наукометричних баз даних можна з будь-якого комп’ютера  Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до наукометричних баз Web of Science, Scopus, ScienceDirect, зареєструвавшись у мережі Бібліотеки та створивши кабінет користувача.

Архів подій