Українська English

Надія Брайлян
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-7892-2481
наукова співробітниця Науково-дослідного інституту пресознавства,
Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника
(Львів, Україна)
[email protected]
УДК 070.445:[070.421+37.091](=161.2)(437)”193″


DOI: https://doi.org/10.37222/2786-7552-2024-4-8

Стефанія Нагірна (1898–1993 рр.) – педагогиня і редакторка часописів «Наша Україна» (Подєбради, 1933–1934) та «Дитяча Зірка» (Ржевниці; Модржани, 1937–1938)

Анотація:

Досліджено педагогічну та редакторську діяльність Стефанії Нагірної, яку вона провадила у Чехословаччині в 30-х рр. ХХ ст. Зокрема, протягом 1933–1934 рр. вона працювала в Українському дитячому притулку в Подєбрадах, у 1935–1938 рр. – в Українській реальній гімназії (спершу у Ржевницях, а згодом у Модржанах). С. Нагірна здійснила підготовку та редагувала дитячі часописи «Наша Україна» (Подєбради, 1933–1934) та «Дитяча Зірка» (Ржевниці, Модржани, 1937–1938). Це були журнали, створені авторами віком 6–11 років, які складалися виключно із дитячих літературних творів, перекладів, загадок, малюнків і зазнали лише незначного редагування щодо орфографії. Випуски часописів були здебільшого тематичними, і їхні теми також обирали діти. Ці дитячі часописи засвідчують високий рівень національної свідомості їх авторів, уміння виливати свої думки у ту чи іншу літературну форму, здійснювати переклади, створювати загадки, ребуси, нав’язувати контакти з іншими дитячими виданнями, а також українськими та чеськими діячами і т. ін. Усі опубліковані на сторінках цих видань твори свідчать про глибокий зв’язок з Україною, людьми, які в ній проживають, подіями, що там відбуваються, який тим більше цінний, що його відчувають діти, народжені в еміграції. Стефанія Нагірна досягала такого усвідомлення дітьми своєї української ідентичності тривалою, наполегливою і ненав’язливою педагогічною працею. В основі методики, яку вона використовувала, лежали постійне ознайомлення дітей з українською історією, звичаями, побутом, традиціями, музикою, поезією та принципи «діяльної школи», які передбачали, зокрема, заохочення дітей до самостійної роботи, індивідуальний підхід до кожної дитини, вільний її розвиток, формування навичок громадської співпраці. Педагогічна та редакторська діяльність С. Нагірної високо оцінювалася сучасниками, що засвідчують публікації видатного педагога і дослідника української преси Аркадія Животка, педагогині, письменниці і бібліотекарки Наталії Дорошенко, громадської діячки Лідії Садовської.

Ключові слова: Стефанія Нагірна, педагогічна і редакторська діяльність, «Наша Україна», «Дитяча Зірка», дитячі часописи, українська еміграція, Чехословаччина.

Повний текст