Іммануїл Кант (1724–1804) – філософ, мислитель, гуманіст (книжкова виставка)

Україна разом зі світом відзначає 300-річчя Іммануїла Канта. З цієї нагоди у секторі нової німецькомовної книги відділу європейської книги ХІХ–ХХ ст. ЛННБ України ім. В. Стефаника розгорнуто ювілейну виставку, присвячену основоположнику німецької класичної філософії, одному з визначних представників епохи Просвітництва, філософсько-естетична спадщини якого не втрачає свого значення і сьогодні. У своїх працях німецький мислитель XVIII ст. особливу увагу приділяв загальнолюдським цінностям – добру, миру, свободі, справедливості, моральності. Намагався знайти відповіді на важливі для людства питання: “Що я можу знати?”, “Що я повинен робити? ”, “Що я можу сподіватися?”, “Що таке людина?”. Саме Іммануїлу Канту належить повчальний вислів: «Чого не хочеш, щоб хтось робив тобі – не роби цього нікому».  Відомий філософ і вчений також вважав, що «жити треба головним чином для того, щоб працювати».

Зацікавленій аудиторії пропонуємо, найперше, повне зібрання творів Канта (“Immanuel Kant’s sämmtliche Werke”) (Leipzig, 1870–1901) з фонду сектора формування і каталогізації іншомовних видань ХІХ–середини ХХ ст. відділу європейської книги ХІХ–ХХ ст. Це багатотомне видання побачило світ у знаній серії «Філософська бібліотека» (“Philosophische Bibliothek”) під редакцією юриста і філософа Юліуса Германа фон Кірхмана – найстарішій книжковій серії (заснована в 1868 р.) видань філософських праць від античності до сучасності, науково підготовлених провідними фахівцями галузі – з  коментарями, покажчиками, бібліографією.

Тематичну виставку продовжує добірка лейпцігських видань ХІХ ст. окремих творів Канта, серед яких його три знамениті «Критики»: найвідоміша праця вченого – «Критика чистого розуму» (“Kritik der reinen Vernunft”), яка знаменує поворотний момент в історії філософії та початок сучасної філософії; «Критика практичного розуму» (“Kritik der praktischen Vernunft”) та «Критика сили судження» (“Kritik der Urteilskraft”). Експозиція репрезентує також інші важливі кантівські твори з питань етики та естетики, епістемології та історії релігії, астрономії та геонаук: “Prolegomena zu einer jeden künftigen Metaphysik die als Wissenschaft wird auftreten können” («Пролегомени до кожної майбутньої метафізики, яка може постати як наука»); “Träume eines Geistersehers: erläutert durch Träume der Metaphysik” («Сни провидця, пояснені снами метафізики»); “Von der Macht des Gemüts durch den blossen Vorsatz seiner krankhaften Gefühle Meister zu sein” («Здатність розуму бути володарем своїх патологічних почуттів через простий намір»); “Zum ewigen Frieden: ein philosophischer Entwurf” («Вічний мир: філософський нарис»); “Allgemeine Naturgeschichte und Theorie des Himmels: nebst zwei Supplementen” («Загальна природнича історія та теорія неба»); “Die Religion innerhalb der Grenzen der bloßen Vernunft” («Релігія в межах тільки розуму») та ін. Ці книжечки малого формату у м’яких обкладинках помаранчевого кольору, в яких видавалася філософська класика, виходили у популярній серії, що існує і сьогодні – «Універсальна бібліотека Reclam» (Reclams Universal-Bibliothek). Вони  призначались для навчального процесу та ідеально підходили для самостійного вивчення і подальшого розуміння філософської думки Канта.

Представлена на виставці ретроспективна частина фонду відділу європейської книги ХІХ–ХХ ст. використовувалася, зокрема, у приватних книгозбірнях українського вченого-математика Мирона Зарицького; літературознавця та видавця Олександра-Миколи Моха; галицької громадської діячки та педагога Евстахії Тишинської; українського ченця-василіянина, книголюба, багатолітнього директора гімназії оо. Василіян у Бучачі (нині Тернопільської обл.) Іринея Яворського та ін. відомих українців.  Творчість Канта була об’єктом зацікавлень польського мистецтвознавця і мецената Елеазара Бика та вірменського архієпископа Йосипа Теодоровича; свого часу ці видання поповнили й цінні книжкові зібрання Центральної Василіянської бібліотеки у Львові, львівського Оссолінеуму, фундації ім. Віктора Баворовського, про що свідчать відповідні власницькі знаки.

Вагоме місце у виставковому проєкті займають сучасні видання, присвячені життю та вченню видатного філософа, до якого зверталися й продовжують звертатися мислителі різних шкіл та напрямів.

Серед книжок біографічного характеру виокремимо першу за більш ніж півстоліття повну і об’ємну (639 с.) біографію Іммануїла Канта  (“Kant: Eine Biographie”), написану Манфредом Кюном  (Kühn, Manfred) у перекладі з англійської Мартіна Пфайфера (Pfeiffer, M. Martin). Використовуючи новітні дослідження, доктор Кюн дає можливість читачеві пройти тим шляхом, яким пройшов сам Кант: від класичного університетського професора і вченого-дослідника до великого мислителя, що виступає на захист людської моралі.

До 200-ї річниці з дня смерті Канта німецький вчений і журналіст Манфред Ґаєр (Manfred Geier) у своїй праці п. н. «Світ Канта» (“Kants Welt: Eine Biographie”) майстерно поєднав життєпис відомого філософа з його найважливішими творами, які вважають вершиною в історії мислення та дії. Майже всі ключові духовні та політичні виклики сьогодення були раніше сформульовані Кантом – від проблеми миру через межі мовленого та мислимого до претензій релігійних та езотеричних форм віри.

Особистості мислителя та його вченню присвячена й історико-філософська монографія (“Kants Leben und Lehre“) німецького та американського філософа і культоролога Ернста Кассірера (Ernst Cassirer), яка увійшла восьмим томом до найповнішого 25-томного видання його творів.

На виставці експонується також цілий ряд книжкових видань знаних європейських кантознавців, які розкривають різні аспекти творчості чільного представника західної філософії. Зокрема, автори Отфрід Гоффе (Otfried Höffe) та Гюнтер Шульте (Günter Schulte) в однойменних розвідках про кенігсберзького філософа („Immanuel Kant“) крок за кроком простежують формування трьох фундаментальних кантівських «Критик», без вивчення і розуміння яких неможливо подолати лабіринт кантівської філософії.

Професор Вюрцбурзького університету Вернер Флах (Werner Flach) у праці «Іммануїл Кант. Ідея трансцендентальної філософії» (“Immanuel Kant. Die Idee der Transzendentalphilosophie“) зосереджує свою увагу на основній теорії Канта, а професор Боннського університету Пітер Бауманнс (Peter Baumanns) у виданні “Kants Ethik. Diе Grundlehre“ дає початкові знання про кантівську етику – найактуальнішу частину його спадщини.   

Німецька філософиня Сабіна С. Гельхаар  (Sabine S. Gehlhaar) у монографічному дослідженні «Ранній позитивістський (Гельмгольц) і феноменологічний (Гуссерль) перегляд епістемології Канта» („Die frühpositivistische (Helmholtz) und phänomenologische (Husserl) Revision der Kantischen Erkenntnislehre“) аналізує співвідношення філософії і традиційної релігії відповідно до визначень мислителів.

Внесок у філософську історію риторики трьох великих філософів (Канта, Фіхте, Гегеля) висвітлив у праці “Die Rhetorik bei Kant, Fichte und Hegel“ швейцарський історик мистецтва Тобіо Беццола (Tobia Bezzola), за що у 1992 р. отримав ступінь доктора.

У науковому виданні п. н. «Джон Локк та Іммануїл Кант: Історична рецепція та сучасна актуальність» (“John Locke Und / And Immanuel Kant: Historische Rezeption und Gegenwartige Relevanz”), опублікованій професором Тулейнського університету Мартіном Томпсоном, порушується ряд питань, серед яких, рецепція Канта в правовій і політичній теорії (природне право, філософія права, політична теорія, політика) ХІХ ст. тощо.

Зосередитися на вивченні кантівської філософії пропонує читачеві один із найвідоміших публічних інтелектуалів Німеччини, засновник інституту практичної філософії Гернот Бьоме (Gernot Böhme) у книзі «Філософствування з Кантом» („Philosophieren mit Kant: Zur Rekonstruktion der Kantischen Erkenntnis- und Wissenschaftstheorie“). У ній автор розглядає філософію не просто як науку, а як вчення мудрості, як спосіб життя, який має вести людей до самих себе.

Іммануїл Кант залишив по собі чимало цікавих і повчальних висловлювань. Пропонуємо окремі з них:

  • Здатність використовувати розум, щоб розрізнити добре і погане, є вродженою для всіх людей.
  • Обов’язок стосовно себе полягає в тому, щоб людина дотримувалася людської гідності в самій собі.
  • Людина може стати людиною лише завдяки вихованню.
  • Думати – означає розмовляти із собою.
  • Будь-яке наше пізнання починається з досвіду.
  • Наука – це організовані знання, мудрість – це організоване життя.
  • Не може бути більшої і природнішої відрази, як відраза до рабства.
  • Війна погана тим, що творить більше злих людей, ніж їх забирає.
  • Дві речі наповнюють страхом: зоряне небо наді мною і моральний закон у мені.
  • Один, дивлячись у калюжу, бачить у ній бруд, а інший – зірки, що відображаються в ній.

Запрошуємо ознайомитися з виставкою до 30 серпня 2024 р. за адресою: м. Львів, вул. Лисенка, 14, сектор нової німецькомовної книги відділу європейської книги ХІХ–ХХ ст. ЛННБ України ім. В. Стефаника.



Маргарита Кривенко, завідувач відділу європейської книги ХІХ–ХХ ст.

Оксана Береза, завідувач сектору формування і каталогізації іншомовних видань ХІХ–середини ХХ ст. відділу європейської книги ХІХ–ХХ ст.

Наталія Ясінська, завідувач сектору нової німецькомовної книги відділу європейської книги ХІХ–ХХ ст.

Олександра Біда, провідний бібліотекар сектору нової німецькомовної книги відділу європейської книги ХІХ–ХХ ст.