У Львівській національній науковій бібліотеці України імені В. Стефаника відкрито книжкову виставку, присвячену Миколі Сумцову (1854–1922) — українському вченому, літературознавцю, бібліографу, етнографу, фольклористу, публіцисту, громадському діячеві, членові-кореспонденту Санкт-Петербурзької Академії наук (1905), дійсному члену Української Академії наук (1921; ВУАН), члену Чеської Академії наук (1899), низки слов’янських наукових товариств, дійсному члену НТШ (від 1908 р.).
Микола Сумцов – автор понад 1500 наукових праць, найбільш вагомі з них представлені на експозиції, зокрема: «Слобожане. Історично-етнографічна розвідка» (1918), «Слобідсько-українські історичні пісні» (1918) «Леонардо да Вінчі: дослідження професора М. Ф. Сумцова» (1900), «О свадебныхъ обрядахъ» (1881), «Хлеб в обрядах и песнях» (1885), «Писанки» (1891) та ін.
М. Сумцов досліджував історію української літератури XVII–XX ст. Результатом його наукових пошуків стали такі праці: «Характеристика южнорусской литературы семнадцатого века» (1885), «К истории южнорусской литературы XVII ст.» (1884, 1885); низка розвідок про Г. Сковороду («Житие Сковороды», 1886), П. Куліша («П. О. Куліш: з приводу століття народження – 27 липня 1819 р.», 1919), І. Манжуру («Памяти И. И. Манжуры», 1893), О. Потебню («Велетень думки і слова: О. О. Потебня», 1922), Г. Квітку-Основ’яненка («Г. Ф. Квитка, как этнограф», 1893) та ін.
Привертають увагу наукові роботи вченого про Тараса Шевченка: «О мотивах поэзии Шевченко» (1898), «Харьков и Шевченко» (1911), «О Шевченке» (1903), «Дубы Т. Г. Шевченка» (1911); про життя і творчість українського церковного та політичного діяча, ректора Києво-Могилянській колегії Л. Барановича (1620-1693) – «Лазарь Баранович» (1885), а також про І. Вишенського («Іоаннъ Вышенскій», 1885), І. Галятовського («Іоанникій Галятовскій», 1883, «Обзор содержания проповедей Иоанникия Галятовского», 1913), І. Гізеля («Иннокентий Гизель»). Усі вони засвідчили вагомий внесок ученого в дослідження української культури XVI – XVII ст.
Серед наукових зацікавлень Миколи Сумцова – лінгвістичні питання. У своєму «Начерку розвитку української літературної мови» (1918) витоки нової української мови він починає від поетичної творчості Івана Мазепи. Заслуговують на увагу і такі його праці, як: «Вага і краса української народної поезії» (1910), «Старі зразки української народньої словесности» (1918) та інші.
До уваги відвідувачів виставки фольклористичні студії «К вопросу о влиянии греческого и римского свадебного ритуала на малорусскую свадьбу» (1886), «Из южнорусской старины» (1881), «Современная южнорусская этнография» (1893), у яких М. Сумцов досліджував походження української обрядовості, звичаєвості, особливості їхнього побутування в різних регіонах України, вивчав український мелос.
На експозиції репрезентовані видання, у яких вчений аналізував історичний розвиток зарубіжних і вітчизняних бібліотек, зокрема Харківської громадської бібліотеки (нині – Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка), вивчав питання самоврядування народних бібліотек, їхньої типології, структури; розробляв моделі бібліотечного фонду, культури читання, розмірковував над питанням організації позакласного читання учнів в сільських, народних шкільних бібліотеках, пояснював значення бібліографічних списків для управління читанням: «К вопросу о Харьковской общественной библиотеке» (1885), «Первый каталог Харьковской общественной библиотеки» (1886), «Систематический каталог Харьковской общественной библиотеки» (1887) та інші.
Один із розділів експозиції знайомить із джерелами про науковий та творчий шлях видатного українського вченого. Це, зокрема, «Микола Федорович Сумцов (1854–1922): бібліографічний покажчик» (1999); Сушко В. «Скарбничий Слобідської України» (2019); Мандебура О. «Микола Сумцов і проблеми соціокультурної ідентичності» (2011); Шишов І. «Українознавець: Спроба першого прочитання наукових праць Миколи Федоровича Сумцова» (2000) та ін.
На виставці представлені автореферати, що розкривають багатогранну діяльність ученого: Іванова О. «Фольклористичні праці М. Ф. Сумцова в контексті української фольклористики другої пол. XIX – поч. XX століття» (2002); Савченко Г. «Життя, діяльність і науково-історична спадщина академіка М. Ф. Сумцова (1854–1922 рр.)» (1993); Кін О. «Проблеми навчання і виховання в педагогічній спадщині М. Сумцова» (2001) та інші.
Запрошуємо оглянути виставку у головному корпусі ЛННБУ імені В. Стефаника (Стефаника,2) впродовж місяця.
Підготувала матеріал м.н.с. Н. Прокопенко
