Українська English

DOI: https://doi.org/10.37222/2524-0315-2021-13(29)-20

Ольга Осадця, канд. мистецтвознавства, старший науковий співробітник відділу наукового опрацювання творів образотворчого та музичного мистецтва Інституту досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів ЛННБ України ім. В. Стефаника

Мова статті — українська

ПОЕЗІЯ ОЛЕКСАНДРА ОЛЕСЯ В МУЗИЧНІЙ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ЯКОВА СТЕПОВОГО (на прикладі вокального циклу «Пісні настрою»)

Анотація:
Охарактеризовано драматургічні, формотворчі і музично-виразові засоби у вокальному циклі українського композитора Якова Степового (1883–1921) «Пісні настрою» на вірші Олександра Олеся. Підкреслено, що пісенність як прикметна риса обдарування композитора визначає ладово-інтонаційний стрій його творів, природу тональних і гармонічних зв’язків, прийоми розвитку, побудови і розгортання структур, специфіку інструментальної фактури.

Ключові слова: Яків Степовий, Олександр Олесь, композитор, поезія, романс, інтерпретація, образ, мелодика, фортепіанний супровід.

Повний текст статті

Список пристатейної літератури:
1. Булат Т. Яків Степовий. Київ : Муз. Україна, 1990. 79 с. (Творчі портрети українських композиторів).
2. Булат Т. П. Український романс. Київ : Наук. думка, 1979. 316 с.
3. Грінченко М. Яків Степовий : критико-популярний нарис : з портретом композитора, нотними зразками та списком його творів. Харків : Держ. вид-во України, 1929. 39 с.
4. Димченко С. Яків Степовий в історичному часі української музичної культури. Нова педагогічна думка. 2018. № 4 (96). С. 149–152.
5. Коменда О. І. Федір Якименко та Яків Степовий. Коменда О. І. Універсальна творча особистість в українській музичній культурі : дис. … д-ра мистецтвозн.: 17.00.03 / Нац. муз. академія України ім. П. І. Чайковського, М-во культури, молоді та спорту України. Київ, 2020. 519 с. URL: https://knmau.com.ua/wp-content/uploads/komenda-dysertatsiya-2.pdf.
6. Лісун І. В. Неоромантичні стильові риси в українській камерно-вокальній музиці першої третини ХХ ст. на вірші О. Олеся. Мистецтвознавчі записки / М-во культури і туризму України, Держ. акад. кер. кадрів культури і мистецтв. Київ : Міленіум, 2007. С. 65–71.
7. Мартиненко О. До історії музичної спадщини Миколи Лисенка (Владислав Ідзіковський і Андрій Шептицький). Записки Наукового товариства ім. Шевченка. Львів, 1993. Т. 226 : Праці музикознавчої комісії. С. 265–268.
8. Музика до творів О. Олеся Я. Степового: Ор. 6. [Київ ; Лейпциг] : Україна. Ч. 6. 30 с.
9. Радишевський Р. П. Журба і радість Олександра Олеся : передмова. Олесь О. Твори : в 2 т. Київ : Дніпро, 1991. Т. 1 : Поетичні твори / [упоряд., автор передм. та прим. Р. П. Радишевський]. С. 5–47.
10. Рудницький А. Українська музика : іст.-критич. огляд. Мюнхен : Дніп¬рова Хвиля, 1963. 406 с.
11. Степанченко Г. В. Я. С. Степовий і становлення української радян¬ської музики. Київ : Наук. думка, 1979. 113 с.
12. Степовий Я. Ні, не співай мені пісень веселих. [Рукопис]. Сл. Олесь Олександр. Ор. 6, № 9. [Голос в супр. фп.]. (35,5 × 26,5), 2 арк.; [1913]; [чорне чорнило]. Арк. 1: Пісні настрою ׀ Слова О. Олеся ׀ муз. Я. Степового ׀ 1 […] Ні, не співай мені пісень веселих. Написи: на тит. арк. зверху: «Обложка при [ссм]»; арк. 1 зв.: Артісту Императорск. Театрів ׀ Івану Олексієвічу Алчевському; вкінці арк. 1 зв. дата: Copyright 1913 by Leon Idzikowski. Kief. Штамп: [Книгозбірня] «Студіону» у Львові // ЛННБ України ім. В. Стефаника. ІДБМР. 418 рукоп.
13. Фільц Б. Гармонія солоспіву. Київ : Наук. думка, 1979. 190 с.
14. Чернова І. В. Від первісного до синтезованого синкретизму: синтез мистецтв у творчості Олександра Олеся. Вісник Запорізького держав¬ного університету. Філологічні науки. 2001. № 1. С. 134–139.

До відома користувачів

29 листопада (п'ятниця) – санітарний день.
Бібліотека читачів не обслуговуватиме.

КАТАЛОГ

Бібліотека в соцмережах

Конкурси на заміщення вакантних посад

ЛННБУ ім. В. Стефаника подовжує надання інформаційних послуг

повнотекстовий електронний архів української історичної періодики LIBRARIA

Проект компанії Архівні інформаційні системи (АІС), що здійснюється у співпраці з бібліотеками, архівами та науковими інституціями в Україні та за її межами. Мета проекту – оцифрувати та надати доступ онлайн до чим більшого масиву української історичної періодики.

Ресурс постійно наповнюється. Наразі оцифровано більше 700 000 сторінок понад 400 видань українською, польською, німецькою, румунською, їдиш, кримсько-татарською та російською мовами, що видавалися у різних регіонах України та поза її межами від початку до 50-х років ХХ ст. Безкоштовний демо контент можна переглядати тут.

Research4Life

Прагнучи надати підтримку науковій спільноті України в умовах повномасштабної війни, яку розв’язала РФ, видавництва наукової літератури відкрили українським вченим до кінця 2022 року безкоштовний доступ до повнотекстових електронних ресурсів в межах проєкту Research4Life.
Research4Life – проєкт, організований у форматі державно-приватного партнерства Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО), Програмою ООН із навколишнього середовища (ЮНЕП), Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ), Міжнародною організацією праці (МОП), Корнельським і Єльським університетами, а також Міжнародною асоціацією науково-технічних і медичних видавців.

Через портал Research4Life надається доступ до електронних колекції книг і журналів міжнародних видавництв Elsevier, Springer Nature, John Wiley & Sons, Taylor & Francis, Emerald, Sage Publications, Oxford University Press, Cambridge University Press, IOP Publishing, повний перелік можна подивитись тут (обравши у відповідних полях назву країни Ukraine та тип установи National Library).

У межах платформи Research4Life забезпечується доступ до більше ніж 154 тис. наукових журналів і книг від понад 200 видавців з усього світу.

Платформа складається з 5 колекцій літератури:

  • Research4Life – єдиний портал;
  • Hinari – дослідження в галузі біології та медицини;
  • AGORA – дослідження в галузі сільського господарства;
  • OARE – дослідження навколишнього середовища;
  • ARDI – доступ до науково-технічної інформації;
  • GOALI – дослідження в галузі права та соціальних наук.

Відеоінструкції з використання платформи Research4Life можна подивитись тут. 
Отримати тестовий доступ:
Доступ надається працівникам та користувачам бібліотеки віддалено за умови обов’язкового логування. Логін і пароль можна отримати склавши запит до контактної особи установи на електронну пошту: [email protected] (сервісна послуга ЕДД).

Доступ до інформаційних електронних ресурсів і баз даних у віддаленому режимі ЛННБУ ім. В.Стефаника: http://www.lsl.lviv.ua/index.php/uk/resursi-i-fondi/elektronni-resursy/

цифрова бібліотека Onleihe

Цифрова бібліотека Onleihe  дає можливість випозичати широкий спектр цифрових носіїв, таких як електронні книги, електронні документи, електронна музика, електронні аудіо та електронні відео, електронні періодичні видання.

Користувачам послуги Onleihe потрібно зареєструватись у Mein Goethe.de, або створити обліковий запис на Mein Goethe.de (реєстрація та користування Mein Goethe.de та Onleihe безкоштовні).

Onleihe – це новий електронний сервіс світової мережі бібліотек Goethe-Institut. Цей сервіс дозволяє взяти на обмежений проміжок часу електронні книжки, електронні аудіо-книжки й електронні періодичні видання у користування. Для цього потрібно просто завантажити обрані матеріали у нашій системі Onleihe.

Необхідність повертати матеріали зникає автоматично: після завершення терміну користування ви втрачаєте доступ до матеріалів.

Через систему Onleihe ви можете одним кліком мишки взяти необхідні вам матеріали на абонемент у будь-який час – 24 години на добу, 7 днів на тиждень.

каталог онлайнових цифрових колекцій Національної бібліотеки імені Оссолінських у Вроцлаві

Нагадуємо, що скористатися доступом до оцифрованих колекцій можна з будь-якого комп’ютера Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до Katalog zbiorów cyfrowych (Zakład Narodowy im. Ossolińskich), зареєструвавшись у мережі Бібліотеки за допомогою читацького квитка.

Інформаційна база даних Zasoby cyfrowe Zakładu Narodowego im.Ossolińskich містить різноманітні типи колекцій, збережених на цифровому носії, тобто: електронні видання та публікації, оцифровані колекції (рукописи, журнали, стародруки), аудіодокументи тощо.

База даних постійно оновлюється та поповнюється новими документами. Представлена значна частина оцифрованих львівських архівів провідних польських аристократичних родів, у т.ч. Батовських, Оссолінський, Ценських, Любомирських та ін. Водночас база даних містить документи зі львівського архіву Оссолінеуму та окремі рукописи, зібрані у Вроцлаві.

Web of Science, Scopus, ScienceDirect


Львівська національна наукова Бібліотека України імені В. Стефаника подовжує надання доступу до передплачених баз даних Web of Science, Scopus, ScienceDirect  (включно з безстроковим доступом до колекції 2088 електронних монографій 2019-2020 рр.).

Провайдер послуги підключення до наукометричних баз даних Державна науково-технічна бібліотека України.

Нагадуємо, що скористатися доступом до наукометричних баз даних можна з будь-якого комп’ютера  Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до наукометричних баз Web of Science, Scopus, ScienceDirect, зареєструвавшись у мережі Бібліотеки та створивши кабінет користувача.

Архів подій