English

DOI: https://doi.org/10.37222/2524-0331-2021-11(29)-12

Надія КУЛЕША, науковий співробітник Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника (Львів, Україна)
e-mail: [email protected]

Мова статті — українська.

«УКРАЇНСЬКА ПРЕСА В УКРАЇНІ ТА СВІТІ XIX– XX СТ.». ВЕРСІЯ ЕЛЕКТРОННА

Анотація:
Висвітлено результати роботи Науково-дослідного інституту пресознавства ЛННБ України ім. В. Стефаника в аспекті дигіталізації наукової інформації. Охарактеризовано основні складові платформи електронної бази Інституту, розкрито методологію підготовки структурованої інформації для баз даних. Акцентовано предметну галузь електронної бази даних Інституту, представлено історикобібліографічні бази даних, що є її складовими компонентами. Висвітлено етапи становлення електронних баз даних Інституту, охарактеризовано модель логічного рівня організації даних, зроблено огляд застосованих СКБД реляційного типу для бази даних реєстру української преси та СКБД ієрархічного типу, під керуванням якої тестується база даних «Українська журналістика в іменах». Визначено предметні галузі усіх баз даних Інституту та основні предметні атрибути цих областей організованих структур даних. Охарактеризовано основні й допоміжні бази даних, інтегровані в б/д «Українська преса в Україні та світі XIX–XX ст.», згадано створені допоміжні електронні каталоги, які використовуються у процесі роботи з базами даних. Подано структуру записів основних баз даних, з’ясовано прикметні особливості кожного з цих концептуально упорядкованих наборів даних. Охарактеризовано наявний стан організації баз даних НДІ пресознавства, представлено статистичні оцінки їхніх структур, окреслено перспективні напрями її функціонування і розвитку. Акцентовано інтегрованість загальнодослідницької діяльності НДІ пресознавства, що доз волить відтворити об’єктивну картину функціонування української преси в історичному вимірі, реалізуючи свої наукові напрацювання як у традиційній формі, так і з використанням сучасних цифрових технологій.

Ключові слова:історико-бібліографічна база даних, біобібліографіч на база даних, українська преса, періодичні видання, НДІ пресознавства.

Повний текст статті

Список пристатейної літератури:
1. Дроздовська О. До проблеми створення персоніфікованої історії україн ської журналістики. Збірник праць Науково-дослідного інституту пресознавства, Львів, 2014. Вип. 4(22). С. 450–460.
2. Корчемна І., Лобузіна К., Сохань С., Філіпович М. Створення електронних ресурсів особових архівних фондів Інституту рукопису Націо нальної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: зб. наук. пр. Київ, 2015. Ч. 25. С. 91–102. URL: http://resource.history.org.ua/issue/ sid/2015/25.
3. Куліков В. Digital history: становлення, сучасний стан, перспективи. Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: зб. наук. пр. Київ, 2013. Ч. 21. С. 27–44. URL: http://resource.history.org. ua/publ/sid_2013_21_27.
4. Куліков В. О. Нові інформаційні технології в історичних дослідженнях. Вiсник Харкiвського нацiонального унiверситету iм. В. Н. Каразiна. Сер.: Історія. 2007. № 762. С. 217–228.
5. Лобузіна К. Проблемно-орієнтовані бази знань бібліотек як джерельна база соціогуманітарних досліджень. Спеціальні історичні ди сципліни: питання теорії та методики: зб. наук. пр. Київ, 2015. Ч. 25. С. 115–122. URL: http://resource.history.org.ua/issue/sid/2015/25.
6. Пономаренко Л. Електронні бібліографічні ресурси Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського у формуванні національного інформаційного простору. Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: зб. наук. пр. Київ, 2015. Ч. 25. С. 103–114. URL: http://resource.history.org.ua/issue/ sid/2015/25.
7. Самохіна Н. Електронні ресурси в умовах інформатизації суспільства: основні поняття, організація, сучасні форми. Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Київ, 2021. Вип. 62. С. 297–310. URL: http://np.nbuv.gov.ua/doc/npnbuimviv_2021_62_23.
8. Стамбол І. Big data – бібліотекар: можливості для України. Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Київ, 2021. Вип. 62. С. 203–213. URL: http://np.nbuv.gov.ua/doc/npnbuimviv_2021_62_16.
9. Стронська Н. Традиційні і новітні стандарти відбору та опису електронних бібліографічних ресурсів для бази даних «Українська бібліографія в особах». Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: зб. наук. пр. Київ, 2015. Ч. 25. С. 123–129. URL: http:// resource.history.org.ua/issue/sid/2015/25.
10. Drozdovska O. The Ukrainian journalism in versatility of personal stories. Ukrainian journalism: history and modernity. LAP LAMBERT Academic Publishing, 2020. P. 1–18.

До відома користувачів

29 листопада (п'ятниця) – санітарний день.
Бібліотека читачів не обслуговуватиме.

КАТАЛОГ

Бібліотека в соцмережах

Конкурси на заміщення вакантних посад

ЛННБУ ім. В. Стефаника подовжує надання інформаційних послуг

повнотекстовий електронний архів української історичної періодики LIBRARIA

Проект компанії Архівні інформаційні системи (АІС), що здійснюється у співпраці з бібліотеками, архівами та науковими інституціями в Україні та за її межами. Мета проекту – оцифрувати та надати доступ онлайн до чим більшого масиву української історичної періодики.

Ресурс постійно наповнюється. Наразі оцифровано більше 700 000 сторінок понад 400 видань українською, польською, німецькою, румунською, їдиш, кримсько-татарською та російською мовами, що видавалися у різних регіонах України та поза її межами від початку до 50-х років ХХ ст. Безкоштовний демо контент можна переглядати тут.

Research4Life

Прагнучи надати підтримку науковій спільноті України в умовах повномасштабної війни, яку розв’язала РФ, видавництва наукової літератури відкрили українським вченим до кінця 2022 року безкоштовний доступ до повнотекстових електронних ресурсів в межах проєкту Research4Life.
Research4Life – проєкт, організований у форматі державно-приватного партнерства Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО), Програмою ООН із навколишнього середовища (ЮНЕП), Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ), Міжнародною організацією праці (МОП), Корнельським і Єльським університетами, а також Міжнародною асоціацією науково-технічних і медичних видавців.

Через портал Research4Life надається доступ до електронних колекції книг і журналів міжнародних видавництв Elsevier, Springer Nature, John Wiley & Sons, Taylor & Francis, Emerald, Sage Publications, Oxford University Press, Cambridge University Press, IOP Publishing, повний перелік можна подивитись тут (обравши у відповідних полях назву країни Ukraine та тип установи National Library).

У межах платформи Research4Life забезпечується доступ до більше ніж 154 тис. наукових журналів і книг від понад 200 видавців з усього світу.

Платформа складається з 5 колекцій літератури:

  • Research4Life – єдиний портал;
  • Hinari – дослідження в галузі біології та медицини;
  • AGORA – дослідження в галузі сільського господарства;
  • OARE – дослідження навколишнього середовища;
  • ARDI – доступ до науково-технічної інформації;
  • GOALI – дослідження в галузі права та соціальних наук.

Відеоінструкції з використання платформи Research4Life можна подивитись тут. 
Отримати тестовий доступ:
Доступ надається працівникам та користувачам бібліотеки віддалено за умови обов’язкового логування. Логін і пароль можна отримати склавши запит до контактної особи установи на електронну пошту: [email protected] (сервісна послуга ЕДД).

Доступ до інформаційних електронних ресурсів і баз даних у віддаленому режимі ЛННБУ ім. В.Стефаника: http://www.lsl.lviv.ua/index.php/uk/resursi-i-fondi/elektronni-resursy/

цифрова бібліотека Onleihe

Цифрова бібліотека Onleihe  дає можливість випозичати широкий спектр цифрових носіїв, таких як електронні книги, електронні документи, електронна музика, електронні аудіо та електронні відео, електронні періодичні видання.

Користувачам послуги Onleihe потрібно зареєструватись у Mein Goethe.de, або створити обліковий запис на Mein Goethe.de (реєстрація та користування Mein Goethe.de та Onleihe безкоштовні).

Onleihe – це новий електронний сервіс світової мережі бібліотек Goethe-Institut. Цей сервіс дозволяє взяти на обмежений проміжок часу електронні книжки, електронні аудіо-книжки й електронні періодичні видання у користування. Для цього потрібно просто завантажити обрані матеріали у нашій системі Onleihe.

Необхідність повертати матеріали зникає автоматично: після завершення терміну користування ви втрачаєте доступ до матеріалів.

Через систему Onleihe ви можете одним кліком мишки взяти необхідні вам матеріали на абонемент у будь-який час – 24 години на добу, 7 днів на тиждень.

каталог онлайнових цифрових колекцій Національної бібліотеки імені Оссолінських у Вроцлаві

Нагадуємо, що скористатися доступом до оцифрованих колекцій можна з будь-якого комп’ютера Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до Katalog zbiorów cyfrowych (Zakład Narodowy im. Ossolińskich), зареєструвавшись у мережі Бібліотеки за допомогою читацького квитка.

Інформаційна база даних Zasoby cyfrowe Zakładu Narodowego im.Ossolińskich містить різноманітні типи колекцій, збережених на цифровому носії, тобто: електронні видання та публікації, оцифровані колекції (рукописи, журнали, стародруки), аудіодокументи тощо.

База даних постійно оновлюється та поповнюється новими документами. Представлена значна частина оцифрованих львівських архівів провідних польських аристократичних родів, у т.ч. Батовських, Оссолінський, Ценських, Любомирських та ін. Водночас база даних містить документи зі львівського архіву Оссолінеуму та окремі рукописи, зібрані у Вроцлаві.

Web of Science, Scopus, ScienceDirect


Львівська національна наукова Бібліотека України імені В. Стефаника подовжує надання доступу до передплачених баз даних Web of Science, Scopus, ScienceDirect  (включно з безстроковим доступом до колекції 2088 електронних монографій 2019-2020 рр.).

Провайдер послуги підключення до наукометричних баз даних Державна науково-технічна бібліотека України.

Нагадуємо, що скористатися доступом до наукометричних баз даних можна з будь-якого комп’ютера  Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до наукометричних баз Web of Science, Scopus, ScienceDirect, зареєструвавшись у мережі Бібліотеки та створивши кабінет користувача.

Архів подій