Міжнародна наукова конференція «Підгорецький (Пліснеський) василіянський монастир – історія і спадщина чернечої обителі»

17 — 18 липня 2025 року у Підгірцях відбулася міжнародна наукова конференція «Підгорецький (Пліснеський) василіянський монастир – історія і спадщина чернечої обителі». Співорганізаторами зустрічі стали ...
Читати далі…


Виставковий проєкт «Приховане – відкрите: Книги з костелу єзуїтів у Львівській бібліотеці ім. Василя Стефаника» у Вроцлаві

11 липня 2025 року у виставковій залі Національного інституту імені Оссолінських у Вроцлаві (Польща) відбулося урочисте відкриття тематичної експозиції «Приховане – відкрите: Книги з ...
Читати далі…


Проєкт «Imago Ucrainæ на картах XV–XX ст.»

З метою активної протидії російській дезінформації співробітники книгозбірні розробили проєкт «Imago Ucrainæ на картах XV–XX ст.», який взяв участь у ґрантовому сезоні 2025 від ...
Читати далі…

Надійшла довгоочікувана Постанова Президії НАН України «Про історичну інституційну спадкоємність Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника». Уклінно дякую за розуміння, всебічну особисту й інституційну підтримку академікам НАН України: п. В. Смолію, п. З. Назарчуку, п. Р. Кушніру, п. В. Мельнику, п. Є. Нахліку; п. О. Рафальському; членам-кореспондентам НАН України: п. Г. Боряку, п. І. Соляру; ученому секретарю Відділення історії, філософії і права НАН України, кандидату наук із соціальних комунікацій п. Л. Матвійчук і всім, хто сприяв, щоб ця історична Постанова відбулася!

Нас чекає цікава, напружена, довготривала і відповідальна робота щодо утвердження належного високого статусу Національної Бібліотеки і створення умов для її діяльності як науково-інформаційної національної установи, що належить до базової мережі закладів науки і культури загальнодержавного рівня, володіє як історично сформованими, так і такими, що постійно поповнюються фондами науково значущих національних і зарубіжних багатопрофільних полілінгвальних документів, що становлять національне надбання українського народу, і будучи невід’ємною частиною його історико-культурної спадщини, перебувають під охороною держави.

02 червня 2025 р.

З повагою, генеральний директор Василь ФЕРШТЕЙ

Людям доброї волі, які цінують свободу і гідність

Звернення генерального директора ЛННБ України ім. В. Стефаника В. В. Ферштея

Про відзначення 150-літнього ювілею Василя Стефаника

Доповідь на засіданні Президії НАН України
генерального директора ЛННБ України ім. В. Стефаника Василя Ферштея

«... останні 50 років імідж Бібліотеки був нерозривно пов’язаний з іменем Василя Стефаника, яке не лише було введено до назви установи, а й стало уособленням її української сутності, незважаючи на полікультурний склад її фонду та історичну зумовленість процесів його формування. Еволюційно, природно завершилися дискусії про доцільність присвоєння імені Стефаника Національній Бібліотеці у Львові. Відрадно, що твердження: «ЛННБ України ім. В. Стефаника, розташована на вул. Стефаника, 2…» стало зрозумілим і звичним для всього соціуму як у Львові, так і за його межами...»
Читати більше...

До відома користувачів

31 липня (четвер) – санітарний день.
Бібліотека читачів не обслуговуватиме.

Правила користування фондами структурних підрозділів Бібліотеки в умовах режиму воєнного стану

КАТАЛОГ

           

Бібліотека в соцмережах

Конкурси на заміщення вакантних посад

ЛННБУ ім. В. Стефаника подовжує надання інформаційних послуг

повнотекстовий електронний архів української періодики LIBRARIA

Львівська національна наукова Бібліотека України імені В. Стефаника отримала річну передплату до повнотекстового електронного архіву української періодики онлайн LIBRARIA завдяки грантовому фінансуванню Фонду катедр українознавства (Ukrainian Studies Fund) – освітньої благодійної інституції, створеної українською діаспорою в США 1958 року з метою сприяння розвитку освітніх програм, знань та інформації про Україну та українців. Найбільшим його проєктом є заснування програми україністики в Гарвардському університеті, ФКУ також надає підтримку численним проєктам вчених Північної Америки та Європи, в тому числі українським
(www.ukrainianstudiesfund.org).
Звертаємо увагу, що отримати доступ до повнотекстового електронного архіву української періодики онлайн LIBRARIA можна з комп’ютерів читальних залів Бібліотеки.

Research4Life

Прагнучи надати підтримку науковій спільноті України в умовах повномасштабної війни, яку розв’язала РФ, видавництва наукової літератури відкрили українським вченим до кінця 2022 року безкоштовний доступ до повнотекстових електронних ресурсів в межах проєкту Research4Life.
Research4Life – проєкт, організований у форматі державно-приватного партнерства Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО), Програмою ООН із навколишнього середовища (ЮНЕП), Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ), Міжнародною організацією праці (МОП), Корнельським і Єльським університетами, а також Міжнародною асоціацією науково-технічних і медичних видавців.

Через портал Research4Life надається доступ до електронних колекції книг і журналів міжнародних видавництв Elsevier, Springer Nature, John Wiley & Sons, Taylor & Francis, Emerald, Sage Publications, Oxford University Press, Cambridge University Press, IOP Publishing, повний перелік можна подивитись тут (обравши у відповідних полях назву країни Ukraine та тип установи National Library).

У межах платформи Research4Life забезпечується доступ до більше ніж 154 тис. наукових журналів і книг від понад 200 видавців з усього світу.

Платформа складається з 5 колекцій літератури:

  • Research4Life – єдиний портал;
  • Hinari – дослідження в галузі біології та медицини;
  • AGORA – дослідження в галузі сільського господарства;
  • OARE – дослідження навколишнього середовища;
  • ARDI – доступ до науково-технічної інформації;
  • GOALI – дослідження в галузі права та соціальних наук.

Відеоінструкції з використання платформи Research4Life можна подивитись тут. 
Отримати тестовий доступ:
Доступ надається працівникам та користувачам бібліотеки віддалено за умови обов’язкового логування. Логін і пароль можна отримати склавши запит до контактної особи установи на електронну пошту: [email protected] (сервісна послуга ЕДД).

Доступ до інформаційних електронних ресурсів і баз даних у віддаленому режимі ЛННБУ ім. В.Стефаника: http://www.lsl.lviv.ua/index.php/uk/resursi-i-fondi/elektronni-resursy/

цифрова бібліотека Onleihe

Цифрова бібліотека Onleihe  дає можливість випозичати широкий спектр цифрових носіїв, таких як електронні книги, електронні документи, електронна музика, електронні аудіо та електронні відео, електронні періодичні видання.

Користувачам послуги Onleihe потрібно зареєструватись у Mein Goethe.de, або створити обліковий запис на Mein Goethe.de (реєстрація та користування Mein Goethe.de та Onleihe безкоштовні).

Onleihe – це новий електронний сервіс світової мережі бібліотек Goethe-Institut. Цей сервіс дозволяє взяти на обмежений проміжок часу електронні книжки, електронні аудіо-книжки й електронні періодичні видання у користування. Для цього потрібно просто завантажити обрані матеріали у нашій системі Onleihe.

Необхідність повертати матеріали зникає автоматично: після завершення терміну користування ви втрачаєте доступ до матеріалів.

Через систему Onleihe ви можете одним кліком мишки взяти необхідні вам матеріали на абонемент у будь-який час – 24 години на добу, 7 днів на тиждень.

каталог онлайнових цифрових колекцій Національної бібліотеки імені Оссолінських у Вроцлаві

Нагадуємо, що скористатися доступом до оцифрованих колекцій можна з будь-якого комп’ютера Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до Katalog zbiorów cyfrowych (Zakład Narodowy im. Ossolińskich), зареєструвавшись у мережі Бібліотеки за допомогою читацького квитка.

Інформаційна база даних Zasoby cyfrowe Zakładu Narodowego im.Ossolińskich містить різноманітні типи колекцій, збережених на цифровому носії, тобто: електронні видання та публікації, оцифровані колекції (рукописи, журнали, стародруки), аудіодокументи тощо.

База даних постійно оновлюється та поповнюється новими документами. Представлена значна частина оцифрованих львівських архівів провідних польських аристократичних родів, у т.ч. Батовських, Оссолінський, Ценських, Любомирських та ін. Водночас база даних містить документи зі львівського архіву Оссолінеуму та окремі рукописи, зібрані у Вроцлаві.

Web of Science, Scopus, ScienceDirect


Львівська національна наукова Бібліотека України імені В. Стефаника подовжує надання доступу до передплачених баз даних Web of Science, Scopus, ScienceDirect  (включно з безстроковим доступом до колекції 2088 електронних монографій 2019-2020 рр.).

Провайдер послуги підключення до наукометричних баз даних Державна науково-технічна бібліотека України.

Нагадуємо, що скористатися доступом до наукометричних баз даних можна з будь-якого комп’ютера  Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до наукометричних баз Web of Science, Scopus, ScienceDirect, зареєструвавшись у мережі Бібліотеки та створивши кабінет користувача.

Архів подій